Рішення

від 20.03.2018 по справі 802/1779/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 березня 2018 р. Справа № 802/1779/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ступник-Агро" до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області в особі сектору з питань державної реєстрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ступник-Агро" з адміністративним позовом до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області в особі сектору з питань державної реєстрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Хмільницького районної державної адміністрації Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30144655 від 21.06.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 0524883100:04:002:0021 на підставі договору оренди землі б/н від 25.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "СтупникАгро" є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на 10 років, що знаходиться на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, за наслідком укладання договору оренди землі у 2009 році з власником земельної ділянки ОСОБА_4 Однак, на думку позивача, внаслідок неправомірних дій посадових осіб органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснено подвійну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, що порушує його право користування орендованою землею.

Підпунктом 10 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції від 15.12.2017 встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Оскільки, ухвалою суду від 10.10.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду до внесення змін у Кодекс адміністративного судочинства України згідно з Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тому суд вважає за доцільне розглядати дану адміністративну справу в порядку загального позовного провадження.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, проте подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Треті особи у судове засідання також не з'явились, однак про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 4,0392 га, кадастровий номер 0524883100:04:002:0021, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 022209 від 28.02.2003 року (а.с. 10).

Між ОСОБА_4 та ТОВ "Ступник-Агро" 01.09.2009 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки № 208 для сільськогосподарського використання строком на 10 років, який зареєстровано 10.02.2011 року за № 052480004000173 у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області (а.с. 8-9).

В подальшому зазначена земельна ділянка була успадкована ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а с. 76). Право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №071394 від 15.10.2012 (а. с. 77).

Матеріали справи свідчать, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 25.04.2016 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки б/н. Даний договір зареєстрований на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмільницького районної державної адміністрації Вінницької області №30144655 від 21.06.2016 року, яке одночасно є предметом оскарження у даній справі (а.с. 12-13).

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню, суд виходить з того, що правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час прийняття відповідачем оскарженого рішення регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди земельної ділянки, укладений 01.09.2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Ступник-Агро" зареєстрований відділом Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області номер запису 052480004000173 від 10.02.2011 року, що підтверджується витягом з Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Таким чином, враховуючи те, що реєстрація права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0524883100:04:002:0021, на підставі договору оренди землі від 01.09.2009 року проведена до 01.01.2013 року державний реєстратор під час проведення нової державної реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку зобов'язаний направити запит до відповідного органу, який проводив державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку до 2013 року.

Разом з тим, дослідивши матеріали реєстраційної справи про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що знаходиться не території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району (кадастровий номер 0524883100:04:002:0021), зареєстрованого відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, судом встановлено, що державний реєстратор під час прийняття рішення № 30144655 від 21.01.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі зазначено вище договору оренди землі, запит щодо оформлених речових прав на земельну ділянку, до відділу Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області не надсилав.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як роз'яснила Державна реєстраційна служба України у своєму листі № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Аналогічні норми щодо заборони подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами існували на момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 25.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства, органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі від 25.04.2016 року належним чином не перевірили, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснили повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором від 25.04.2016 року, укладеним між між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 органами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проведено без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря землі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року (справа № 21-760а15).

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення, не відповідає критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, тобто орган державної реєстрації прав діяв не на підставі та не в межах визначених законом повноважень, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області в особі сектору з питань державної реєстрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30144655 від 21.06.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 0524883100:04:002:0021 на підставі договору оренди землі б/н від 25.04.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ступник-Агро" (код ЄДРПОУ 32985961) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судовий збір, що був сплачений згідно платіжного доручення № 672 від 05.10.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області в особі сектору з питань державної реєстрації.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ступник-Агро" (22026, Вінницька область, Хмільницький р-н, с. Ступник, вул. Польова, 1; код ЄДРПОУ 32985961), Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області в особі сектору з питань державної реєстрації (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 3), ОСОБА_1 (13309, АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (22041, Вінницька область, Хмільницький р-н, с. Вишенька).

Суддя Чернюк Алла Юріївна