Постанова

від 12.03.2018 по справі 904/8830/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 року м. Дніпро Справа № 904/8830/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

Представники сторін:

від відповідача : ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.02.2018 р., ;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреністьб/н від 01.07.2017 р., ;

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 10/13-806 від 28.12.2017 р., ;

представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі № 904/8830/17, ухвалене суддею Рудь І.А., повний текст якого складений 18.12.2017 року,

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд", м. Дніпро

за участю третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Дніпровська міська рада, в якій просить визнати укладеним договір про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи замовником об'єкту "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську", згідно зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.10.2013 № ДП 142133040036, в порушення вимог чинного законодавства, не взяв пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладання відповідного договору та не підписав надісланий позивачем примірник вказаного договору. Наведене стало підставою для звернення міської ради до господарського суду із позовом про визнання укладеним договору про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі №904/8830/17 (головуючий суддя Рудь І.А.) позов задоволено.

Визнано укладеним договір про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра в такій редакції:

ДОГОВІР №

---

про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної

інфраструктури м. Дніпра

м. Дніпро « ____»

---

2017 року

Дніпровська міська рада, в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради ОСОБА_4, діючого на підставі Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та довіреності від 22.06.2016 зареєстрованої в реєстрі за № 919 (далі - Міська рада) з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрросбуд» в особі керівника ОСОБА_5 (далі - Забудовник) з іншої сторони, які надалі йменуються Сторони, керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VІ (зі змінами та доповненнями) та рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07 № 6/11 «Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська» (зі змінами та доповненнями) уклали даний договір про наступне

1. Предмет Договору

1.1. Предметом даного договору є здійснення оплати Забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі - величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету по об'єкту: Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-Д.

1.2 Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини (які за своєю суттю є предметом договору), які виникли між Сторонами до його укладення.

2. Загальні положення

2.1. Величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить: 54 844,74 (П'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 74 коп. (без ПДВ).

3. Права та обов'язки Сторін

3.1. Міська рада зобов'язана:

3.1.1. Виконати розрахунок величини пайової участі, належної до сплати Забудовником у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07 № 6/11 (зі змінами та доповненнями).

3.1.2. На протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення Забудовника видати довідку про виконання останніх вимог по повній сплаті величини пайової участі.

3.2. Забудовник зобов'язаний:

3.2.1. Перерахувати величину пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпра, яка визначена п. 2.1. даного договору та відповідним розрахунком, до спеціального фонду міського бюджету на умовах, визначених договором.

3.3. Міська рада має право:

3.3.1. Вимагати від Забудовника додержання вимог чинного законодавства з питань пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

3.3.2. Здійснювати перевірки додержання Забудовником умов даного Договору.

3.3.3. Вимагати від Забудовника своєчасної та в повному обсязі сплати величини пайової участі.

3.4. Сторони також мають інші права, визначені законодавством України.

4. Порядок здійснення розрахунків

4.1. Забудовник сплачує величину пайової участі, вказану у п. 2.1. даного договору, у строки згідно із графіком (додаток № 2 до договору) до спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами:

Одержувач: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ

Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ

МФО: 805012

Код ЄДРПОУ: 37988155

р/р: 31519921700002

Код бюджетної класифікації: 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» .

4.2. Після надходження повної суми величини пайової участі за вказаними у п. 4.1. реквізитами, Міська рада на протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення Забудовника видає довідку про виконання останніх вимог по повній сплаті величини пайової участі (далі - Довідка).

4.3. У випадку порушення строку сплати величини пайової участі або неналежного виконання, Довідка видається Забудовнику після повної оплати величини пайової участі, а також нарахованих штрафних санкцій.

4.4. Довідка видається Забудовнику особисто з відміткою про отримання на копії довідки, яка залишається в Міській раді.

5. Відповідальність Сторін

5.1. За невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, даного Договору та Порядку, затвердженого рішенням міської ради від 21.03.07 № 6/11 (зі змінами та доповненнями).

5.2. Забудовник несе повну відповідальність за надання достовірних даних, на підставі яких здійснюється розрахунок величини пайової участі.

5.3. За несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі Забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

6.Інші умови

6.1. Внесення змін та/або доповнень до даного Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди, що є невід'ємною частиною цього Договору.

6.2. Всі суперечки між Сторонами, в яких не було досягнуто згоди, вирішуються у судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

6.3. Даний Договір не може бути розірвано в односторонньому порядку.

6.4. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до виконання зобов'язань у повному обсязі.

6.5. Даний Договір складено в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони.

6.6. Невід'ємною частиною даного договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста (додаток № 1 до договору).

6.7. Невід'ємною частиною даного договору є Графік сплати величини пайової участі (додаток № 2 до договору).

7. Юридичні адреси Сторін

Міська рада пр. Д. Яворницького, буд. 75 м. Дніпро, 49000 Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директор департаменту економіки,

---

В. ОСОБА_4 М.П. Забудовник: ТОВ «НВП»Укрросбуд» 49129, м. Дніпро, Донецьке шосеАДРЕСА_1 Р/Р

---

МФО

---

Ідентифікаційний код юр.особи 31037554

---

Є.Б. ОСОБА_5 (підпис)

Додаток № 1

до договору №_

від

---

РОЗРАХУНОК

пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра

Забудовник: ТОВ «НВП «Укрросбуд»

Об'єкт: Будівництво автостоянки

Адреса: Донецьке шосе, 37-Д

№ п/пФункціональне призначення об'єктаНорматив розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням об'єкта, грн.Потужність об'єкта, для якого визначається величина пайової участі, кв. мЗональний коефіцієнтВсього з коефіцієнтом території, грн. 1Інші нежитлові приміщення, функціональне призначення, яких не визначено 584,1 63,8 1 37 265,58 2Індивідуальні гаражі для легкових автомобілів 442,8 39,7 1 17 579,16 Всього: 54 844,74 Міська рада Забудовник

---

ОСОБА_4

---

Є.Б. ОСОБА_5

М.П.

Додаток № 2

до договору №_

від

---

ГРАФІК СПЛАТИ

Забудовником: ТОВ «НВП «Укрросбуд»

пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної

інфраструктури м. Дніпра у зв'язку із будівництвом автостоянки

за адресою: Донецьке шосе, 37 Д (далі -Об'єкт)

грн. Величина пайової участіПідлягає сплаті протягом п'яти робочих днів з моменту укладання договору, грн. 54 844,74 54 844,74

Міська рада Забудовник

---

ОСОБА_4

---

Є.Б. ОСОБА_5

М.П.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд" на користь Дніпровської міської ради 1 600 грн. 00 коп . витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що зобов'язання з боку Дніпровської міської ради укласти договір з відповідачем це не господарські правовідносини, які виникають в ході господарських операцій. Через укладання договору про пайову участь з позивачем, Дніпровська міська рада здійснювала свої владні управлінські функції.

У зв'язку з чим, господарський суд повинен був застосувати приписи ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, а саме відмовити у прийнятті позовної заяви у зв'язку з тим, що подана заява не підлягає розгляду в господарських судах України, що не було зроблено.

Також, судом першої інстанції були порушені приписи ст.28 ГПК України в частині залучення у якості третьої особи на боці позивача департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, оскільки даний департамент є структурним підрозділом саме ради і повноваження щодо самостійного представництва своїх інтересів повинно бути підтверджено відповідним положенням про департамент. Не з'ясувавши юридичну дієздатність департаменту, суд першої інстанції залучив його до участі у судовому розгляді у якості самостійної сторони (третьої особи). При відсутності повноважень, визначених положенням, департамент економіки, фінансів та міського бюджету мав змогу приймати участі тільки у якості представника Дніпропетровської міської ради.

Крім того, суд першої інстанції до спірних правовідносин застосував норми законодавства, які діяли у майбутньому і не повинні бути застосовані до правовідносин, які виникли між Дніпропетровською міською радою та відповідачем у 2004 році. Заявник зазначає, що доказом закінчення будівництва є декларація, а саме розділ 11 декларації, де вказується дата закінчення будівництва, а саме 20.11.2004 рік. З цих підстав застосування судом першої інстанції норм законодавства, які було прийнято після здійснення дій з боку Відповідача щодо отримання різного роду дозволів, погоджень для здійснення будівництва та і закінчення будівництва є неправомірним.

Відповідачем були сплачені кошти у розмірі 500 грн., які були пред'явлені Дніпропетровською міською радою. Таким чином, Відповідач виконав свій обов'язок щодо участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Також скаржник вважає, що позивачем були пропущені строки звернення до суду з відповідним позовом. Дніпропетровська міська рада була обізнана про об'єкт забудови та власника цієї забудови при вирішенні питання стосовно набуття права власності на цю забудову. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 401/4333/2012 набрало чинності 16.07.2012р. Відповідачем по цій справі було залучено Дніпропетровську міську раду, таким чином, суд першої інстанції повинен був застосувати наслідки спливу позовної давності, але цього зроблено не було.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач, Дніпровська міська рада, відзивна апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2018 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду на 13.02.2018 року.

В судовому засіданні 13.02.2018 року оголошено перерву до 06.03.2018 року. В судовому засіданні 06.03.2018 року оголошено перерву до 12.03.2018 року.

В судовому засіданні 12.03.2018 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

31.10.2013 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ДП 142133040036, а саме "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську"(а.с. 18-20).

Згідно вказаної декларації замовником об'єкта є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд".

Відповідно до розділу 11 Декларації «Інформація про об'єкт» зазначені дата початку будівництва є 01.04.2004 року, дата закінчення будівництва є 20.11.2004 року.

Згідно розділу 12 декларації "Техніко-економічні показники об'єкта" визначений опис об'єкта: автостоянка: будівля охорони літ. А площею 63,8 м.кв., гараж літ. Б площею 39,7 кв.м., вбиральня літ. В площею 1,0 кв.м., огорожа № 1,2, загальна площа будівлі 104,5 кв.м.

Відповідно до листа фінансово-економічного департаменту міської ради від 31.07.2015 року №10/15-599 відповідача було повідомлено про обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська (а.с. 21-22).

В вищезазначеному листі зазначено, що згідно із висновком управління економіки Дніпропетровської міської ради від 07.09.2003 розмір внеску нарахований та сплачений забудовником в сумі 500 грн., а також від 17.01.2006 нараховані 600 грн.

Розрахунок було здійснено відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій» , який діяв на момент проведення розрахунку та втратив чинність із прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

На виконання ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська. Оскільки об'єкт введено в експлуатацію після затвердження вказаного Порядку без укладання відповідного договору на пайову участь у ТОВ «НВП» Укрросбуд» виник обов'язок участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та згідно розрахунку позивача величина пайової участі по зазначеному об'єкту з урахуванням частково сплаченої суми 500 грн. 00 коп. становить 54 844 грн. 74 коп.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4908001463140 підтверджується про направлення вказаного листа, згідно якого лист від 31.07.2015 року №10/15-599 було отримано відповідачем 06.08.2015 року (а.с. 23).

У відповідь на лист фінансово-економічного департаменту міської ради від 31.07.2015 року №10/15-599 відповідач просив надати розрахунок до сплати на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (лист від 11.08.2015 № 31).

Листом від 15.10.2015 року № 10/15-927 Департамент повторно звернувся до відповідача щодо сплати коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в сумі 54 844 грн. 74 коп.

Направлення та отримання відповідачем вказаного листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4908001519499 (а.с. 25).

25.05.2017 року листом від 22.05.2017 року № 10/15-351 Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради направив на адресу відповідача пропозицію про укладення договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по об'єкту: "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську" (а.с. 26).

У вказаному листі департамент повторно посилався на обов'язок відповідача взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, що передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Направлення даної пропозиції про укладення договору підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4908001978370, згідно якого лист від 22.05.2017 № 10/15-351 з додатками отримано відповідачем 06.06.2017, але залишено без відповіді та задоволення (а.с. 27).

Підставою звернення із позовом до господарського суду стало те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд", як замовник об'єкту "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську", який введено в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.10.2013 № ДП 142133040036, ухиляється від передбаченого ч.ч. 2, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра шляхом укладання із позивачем відповідного договору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що будівництво об'єкту "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську" є завершеним, а об'єкт готовим до експлуатації, однак в порушення вимог законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд" не взяло участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра шляхом укладення відповідного договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Так, за приписами ч. 2 зазначеної статті Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

В силу вимог ч. 5 цієї статті Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 8 та 9 ст. 40 Закону).

В силу положень ч. 1 ст. 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. На виконання цих вимог рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська.

За приписами п. 2.6 Порядку договір на пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається між Дніпропетровською міською радою в особі Департаменту та замовником будівництва, який скріплюється печатками двох сторін. Договір укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання.

В силу вимог ст.. 144 Конституції України та ст.. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, приписами ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування. Правовий аналіз частин 8 та 9 у сукупності з іншими положеннями цієї статті Закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах строку, встановленого ч. 9 ст. 40 Закону. Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

З матеріалів справи вбачається, що будівництво об'єкту "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську" є завершеним, а об'єкт готовим до експлуатації, однак в порушення вимог законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд" не взяло участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра шляхом укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Частиною 1 ст. 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Частиною 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено істотні умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, якими є: розмір пайової участі, строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін. Крім того, невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За приписами Розділу 2 Порядку величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи з розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва об'єктів. Нормативи одиниці створеної потужності (квадратний метр тощо) об'єктів визначені у додатку 1 до цього Порядку.

За умовами п. 2.5 Порядку граничні розміри пайової участі у відсотках від загальної кошторисної вартості об'єктів визначені у додатку 3 до цього Порядку та не перевищують встановленого законом розміру.

Величина пайової участі із застосуванням норми щодо його граничного розміру встановлюється з урахуванням зонального коефіцієнта.

Загальна кошторисна вартість для розрахунку величини пайової участі повинна бути визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Норма щодо граничного розміру пайової участі застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту.

У разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до п. 2.1 - 2.4 цього Порядку.

Зі змісту декларації вбачається, про готовність об'єкта до експлуатації за № ДП 142133040036 (п. 15) вона не містить інформації щодо кошторисної вартості будівництва. Матеріали справи також не містять доказів надання відповідачем до міської ради для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту, у зв'язку із чим фінансово-економічним департаментом підготовлено розрахунок внеску виходячи із розміру пайової участі, визначеної за нормативами одиниці створеної потужності об'єкта, із розрахунку площі об'єкту 104,5 кв.м. та нормативу розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням об'єкта. При розрахунку позивачем врахована часткова оплата відповідачем розміру внеску в сумі 500 грн. 00 коп.

Вищезазначеним спростовуються доводи відповідача про безпідставність визначення величини пайової участі на основі нормативів одиниці створеної потужності, а також про повне виконання відповідачем свого обов'язку щодо участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра шляхом сплати коштів у розмірі 500 грн.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пайової участі, за встановлених обставин справи, колегія суддів констатує, що проект спірного договору містить всі істотні умови, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а розрахунок розміру пайової участі, що є додатком до цього договору, здійснено у відповідності до Порядку та він є арифметично вірним.

Колегія суддів не приймає в якості належного доказу наданий відповідачем звіт про оцінку нежитлових будівель за адресою м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 37-д, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ОСОБА_6, ТОВ «Експерт оцінка плюс» від 07.02.2016, оскільки термін дії вказаного звіту на час надання його до господарського суду закінчився, а відповідачем не надано доказів подачі свого часу згаданого звіту позивачу для врахування його при розрахунку пайового внеску.

За приписами ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З урахуванням вищевикладеного, позові вимоги Дніпровської міської ради обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підставно задоволені у повному обсязі, оскільки договір про пайову участь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд" на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра підлягає визнанню таким, що укладений між сторонами з дати набрання даним рішенням законної сили.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що правовідносини між сторонами з приводу укладання договору про пайову участь не є господарськими правовідносинами, оскільки Дніпровська міська рада здійснювала свої владні управлінські функції, у зв'язку з чим позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Крім того, п. 3 цієї постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року визначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на приписи ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент вирішення спору) господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані в тому числі з:

- укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи договори, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться, зокрема, про передачу державного або комунального майна в оренду;

- у сфері містобудування, в тому числі за участю центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до положення п. 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року не всі договори, укладені суб'єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів.

Якщо обов'язковим учасником договору відповідно до законодавства повинен бути суб'єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб.

У разі ж вчинення цивільного правочину між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться договори, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

Оскільки обов'язок укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлений законом, при цьому ініціювання укладання такого договору покладено саме на замовника будівництва, то колегія судді не погоджується з доводами апеляційної скарги, що при укладанні даного договору Дніпровська міська рада здійснювала свої владні управлінські функції, через що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, так як між сторонами наявні господарські відносини, врегульовані актами господарського та цивільного законодавства, а саме Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Доводи апеляційної скарги про, те що судом першої інстанції були порушені приписи ст.28 ГПК України в частині залучення у якості третьої особи на боці позивача департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, оскільки даний департамент є структурним підрозділом саме ради і повноваження щодо самостійного представництва своїх інтересів повинно бути підтверджено відповідним положенням про департамент, є безпідставними з огляду на наступне.

По перше, судом першої інстанції в порядку ст. 28 ГПК України (в редакції на момент розгляду справи) Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради у якості третьої особи на боці позивача не залучався. Останній залучено у якості третьої особи не судом, а позивачем під час подачі позовної заяви.

По друге, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є у відкритому доступі, Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради є окремою юридичною особою, створеною на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 7/3від 6.03.2016 року, а не структурним підрозділом ради, тому має право самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у суді.

Заперечення заявника апеляційної скарги щодо застосування господарським судом до спірних правовідносин норми законодавства, які діяли у майбутньому і не повинні бути застосовані до правовідносин, які виникли між Дніпропетровською міською радою та відповідачем у 2004 році, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, нормами чинного на час початку будівництва спірного об'єкту Закону України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-ІІІ встановлено, що договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:

- проектної документації;

- документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою;

- угоди про право забудови земельної ділянки;

- рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;

- комплексного висновку державної інвестиційної експертизи;

- документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську" відповідачем не отримувався.

Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності.

Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, сертифікат відповідності на об'єкт "Будівництво автостоянки по Донецькому шосе, 37-д у м. Дніпропетровську" відповідачем також отримувався.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про здійснення ним дій щодо отримання різного роду дозволів, погоджень для здійснення будівництва та закінчення будівництва, не підтверджено матеріалами справи.

Обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідачем у повному обсязі не виконаний (сплачено лише 500 грн. 00 коп. на виконання висновку управління економіки міської ради від 04.09.2003 № 2/470) та відповідний договір із позивачем не укладений.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Таким чином, виконання будівельних робіт без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (отримання зареєстрованого сертифіката відповідності або реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката) та реєстрації права власності на об'єкт містобудування не є наслідком закінчення будівництва.

Пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N 3038-VI визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про планування і забудову територій" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 250 із наступними змінами).

Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

За приписами «Перехідних положень» Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14, норми цього Порядку розповсюджуються на усі об'єкти, що були залучені до пайової участі на умовах попередніх порядків чи положень, але на момент набрання чинності цього Порядку не прийняті в експлуатацію.

Оскільки спірний об'єкт за декларацією № ДП 142133040036 введено в експлуатацію 31.10.2013 року, тобто закінчення будівництва мало місце вже після набрання чинності Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N 3038-VI та Порядку, то норми вищезазначених нормативних актів розповсюджуються на спірні правовідносини в силу прямої вказівки закону (п. 7 Прикінцевих положень), оскільки правовідносини підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

За встановлених обставин вбачається, що відповідач не спростував наведені у позові доводи міської ради та не довів належними та допустимими доказами факт виконання ним належним чином свого обов'язку пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, а сплата ним 500 грн. 00 коп. внеску у 2003 році не звільняє останнього від укладання відповідного договору та врахована позивачем при розрахунку пайової участі.

Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, про який заявлено відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові

За приписами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів констатує, що органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 16.11.2016 у справі № 922/5937/15, від 30.11.2016 у справі № 922/6409/15, від 25.05.2017 у справі № 922/387/16 тощо.

Враховуючи вищезазначене, станом на момент введення відповідачем об'єкта будівництва в експлуатацію 31.10.2013 Дніпровська міська рада була позбавлена функцій реального контролю за здійсненням будівництва та введенням об'єктів в експлуатацію та довідалась про наявність спірної декларації та, відповідно, порушення свого права, після отримання копії вказаної декларації після проведення 19.06.2015 Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради.

До того ж, обов'язок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, який полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, має бути виконаний до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 3 ст. 40 Закону).

Отже, строк виконання даного обов'язку пов'язаний із датою прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, а на з датою набуття на нього права власності, в тому числі і за рішення суду.

Наведене нівелює посилання відповідача на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду від 04.07.2012 по справі № 401/4333/12, яке не приймається до уваги колегією суддів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду із даним позовом 06.10.2017 року, про що свідчить відбиток штемпеля канцелярії господарського суду в правому нижньому куті першої сторінки позовної заяви, тобто в межах строку позовної давності.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Тому передбачених статтями 277-279 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд", м. Дніпро - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі № 904/8830/17 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрросбуд" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.03.2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін