Постанова

від 20.03.2018 по справі 910/12262/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/12262/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г.

від 11.12.2017 року

за позовом ОСОБА_4

до 1. ОСОБА_5

2. ОСОБА_6

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників:

позивача - не з'явився.

відповідача 1 - не з'явився.

відповідача 2 - не з'явився.

відповідача 3 - Тимошик І.О., Кудина М.М.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсним рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", якими відкликано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" ОСОБА_9 із займаної посади з 09.06.2017 року та призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" Кудину Миколу Миколайовича (вказані рішення оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 09.06.2017 року).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 року, повний текст якого складений 03.11.2017 року, у справі №910/12262/17 відмовлено в задоволенні позову.

Дане рішення мотивоване тим, що посилання позивача на те, що спірні рішення прийняті за відсутності кворуму, а також про те, що загальні збори учасників, рішення яких оспорюються, відбулись без повідомлення ОСОБА_4 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. При цьому щодо посилань позивача на те, що спірні рішення прийняті за відсутності кворуму, суд першої інстанції зазначив про те, що, як вбачається з матеріалів справи, статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" - 13.12.2015 року, не зазнавав змін, в зв'язку з чим суд погодився з доводами відповідачів про те, що положення пункту 10.4.1 Статуту Товариства у даному випадку застосуванню не підлягають в силу положень розділу II. "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства". Також суд першої інстанції зазначив, щодо посилань позивача на те, що загальні збори учасників, рішення яких оспорюються, відбулись без повідомлення ОСОБА_4 суд першої інстанції зазначив про те, що 22.02.2017 року учасник ТОВ "Більярдний клуб "Шар" ОСОБА_6, яка володіє часткою у розмірі 40% у статутному капіталі Товариства, звернулась до директора Товариства ОСОБА_9 з вимогою про скликання загальних зборів, проте у зв'язку з нескликанням загальних зборів учасників, 04.05.2017 року вона направила на адресу учасника ОСОБА_4 повідомлення про скликання загальних зборів учасників 09.06.2017 року із зазначенням питань порядку денного та дати, часу і місця проведення зборів, яке останньою отримано не було в зв'язку із закінченням строку зберігання поштового відправлення, про що свідчить відмітка на довідці Укрпошти за ф. 20, що міститься на конверті (копії зазначених документів містяться у матеріалах справи), що може вважатися належним повідомленням позивача про час та місце спірних загальних зборів.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_4 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 року по справі №910/12262/17 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 року у справі №910/12262/17 задоволено. Рішення Господарського міста Києва від 30.10.2017 року у справі №910/12262/17 скасовано та прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар", оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" від 09.06.2017 року. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 1600 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1760 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на 09.06.2017 року (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства. Рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, звільнення та призначення директора Товариства, порушують права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства. Матеріалами справи підтверджується наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 09.06.2017 року, оформлених Протоколом, а відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні цих вимог, підлягає скасуванню. У випадку незгоди ОСОБА_9 зі звільненням його із займаної посади директора Товариства з 09.06.2017 року з огляду на порушення вимог КЗпП України, ця особа не позбавлена права звернутись до суду з відповідним позовом, в той час як, звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним рішень загальних зборів з цих підстав, позивач, фактично, звернувся до суду з позовом в інтересах іншої особи, не надавши належних доказів на наявність в нього правових підстав для такого звернення. Заявлені позивачем при зверненні до суду з цим позовом вимоги стосуються виключно відповідача 3 (юридичної особи) та, відповідно, не можуть бути пред'явлені відповідачу 1 та відповідачу 2 як учасникам такої юридичної особи, а самостійних вимог до відповідача 1 та відповідача 2 позивачем не сформовано, тобто, фактично, в цьому спорі відсутні вимоги до відповідача 1 - ОСОБА_5 та відповідача 2 - ОСОБА_6, а відтак, у задоволенні позовних вимог щодо вказаних осіб слід відмовити.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №910/12262/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити касаційне провадження. Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі № 910/12262/17 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 року. Витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покласти на позивача.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційної інстанції прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та всупереч фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування. Законодавством не передбачається можливість встановлення у статутах господарських товариств інших правил визначення кворуму загальних зборів, а відповідні положення статуту, є такими, що суперечить закону. Положеннями статуту товариства також не може бути змінено порядок прийняття рішення загальними зборами учасників товариства, що встановлений ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", яка є спеціальною щодо ст. 98 Цивільного кодексу України, оскільки вказані норми не передбачають можливість встановлення у статутах іншого порядку прийняття рішень загальними зборами учасників товариства. Тобто, визнання учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Більярдний клуб Шар - ОСОБА_6 та ОСОБА_5, загальних зборів учасників 09.06.2017 року повноважними (встановлення наявності кворуму для проведення зборів) фактично є досягненням мети прийняття Закону України Про внесення змін до статті 60 Закону України Про господарські товариства щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та, відповідно, реалізацією наведеної норми. Таким чином, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Більярдний клуб Шар , які відбулись 09.06.2017 року є повноважними.

Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2018 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" строк на подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №910/12262/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №910/12262/17.

У зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. справа №910/12262/17 була передана на повторний автоматизований розподіл. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 19.03.2018 року для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, судді: Стратієнко Л.В., Студенець В.І.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №910/12262/17 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Судом апеляційної інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірну постанову у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які наведені в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" (далі Товариство) зареєстровано 19.11.1997 року, номер запису №10681200000002381, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.07.2017 року.

Загальними зборами учасників Товариства Протокол №67 від 03.03.2005 року затверджено нову редакцію Статуту, яку державним реєстратором зареєстровано 05.04.2005 року за №10681050002002381 (далі Статут).

П. 7.1 Статуту Товариства, учасниками Товариства є: позивач, відповідач 1 та відповідач 2 з частками у статутному капіталі Товариства 40%, 20% та 40% відповідно.

09.06.2017 року відбулись загальні збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства (далі Протокол). На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Відкликання директора Товариства ОСОБА_9 із займаної посади.

2. Призначення на посаду директора Товариства.

Зі змісту вказаного протоколу слідує, що на зборах були присутні учасники Товариства - відповідач 1 та відповідач 2, тобто особи, які володіють 60% голосів, а також запрошений Кудина Микола Миколайович. Позивач, який володіє 40% голосів, не з'явився.

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1 Відкликати директора Товариства ОСОБА_9 із займаної посади з 09.06.2017 року.

2. Призначити на посаду директора Товариства Кудину М.М. та зобов'язати його вчинити дії, пов'язані з державною реєстрацією.

Протокол підписаний відповідачем 1 та відповідачем 2, посадове становище яких зазначено як секретар зборів та голова зборів відповідно.

Зі змісту Протоколу слідує, що з усіх питань учасники голосували "За" - одноголосно.

З наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.07.2017 року слідує, що 15.06.2017 року державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації вчинені реєстраційні дії за №10681070011002381 - щодо зміни керівника юридичної особи і керівником зазначено Кудину М.М.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств.

Ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначаються установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління Товариства визначається його Статутом.

Станом на дату проведення спірних зборів (09.06.2017 року) позивач мав статус учасника Товариства з часткою у статутному капіталі 40 %.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Розділом 10 "Органи управління товариством та їх посадові особи" Статуту визначено, що:

- вищим органом управління Товариством є збори учасників (п. 10.1);

- виконавчим органом Товариства , що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п. 10.6)

- до компетенції зборів учасників Товариства, серед іншого, належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства (п. 10.3.6);

- збори учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, які передані зборами учасників до компетенції виконавчого органу (п. 10.3.14).

Питання щодо відкликання та призначення директора Товариства належить до компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Порядок повідомлення учасників Товариства про скликання загальних зборів учасників та повідомлення учасників товариства встановлений його Статутом, де зазначено, що: - збори учасників Товариства скликаються не рідше двох разів на рік. Збори учасників скликають також на вимогу виконавчого органу Товариства або ревізійної комісії (п. 10.5.1); - у випадку неплатоспроможності Товариства, а також виникнення загрози значного скорочення статутного капіталу, головою зборів скликаються позачергові збори учасників (п. 10.5.2); - учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (п. 10.5.3); - учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників (п. 10.2.1).

Вказані положення Статуту Товариства відповідають нормам ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату проведення загальних зборів 09.06.2017 року) (далі Закон), де встановлено: - загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1); - позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ч. 2); - загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ч. 3); - учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (ч. 4); - про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5).

Як вбачається з положень Статуту, позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах. Водночас учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, також мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства, проте вказані збори також мають бути скликані головою товариства на вимогу таких учасників, і лише у випадку, якщо він ухиляться від виконання зазначеної вимоги протягом 25 днів, учасники вправі самі скликати загальні збори учасників.

З матеріалів справи не вбачається, якими саме зборами - черговими чи позачерговими є загальні збори 09.06.2017 року, виходячи з порядку, в якому вказані збори були скликані, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що 09.06.2017 року відбулися позачергові загальні збори учасників Товариства.

Вказані загальні збори були скликані на вимогу відповідача 2, який є учасником Товариства, якому належало 40% голосів, право на що він має відповідно до ст. 61 Закону та положень Статуту Товариства, за умови, якщо його вимогу про скликання позачергових загальних зборів учасників протягом 25 днів не виконав голова товариства.

Статутом Товариства не передбачена посада голови товариства, який би діяв на постійній основі, а пункт 10.6.1 Статуту встановлює, що директор Товариства вирішує питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів учасників, повноваження голови Товариства щодо скликання як чергових, так і позачергових загальних зборів учасників Товариства мав виконувати саме директор Товариства, яким до 09.06.2017 року був ОСОБА_9

22.02.2017 року відповідач 2 направив директору Товариства ОСОБА_9 вимогу, в якій просив у строк не більше 30 днів скликати позачергові загальні збори з наступним порядком денним: - заслуховування звіту директора Товариства про фінансово-господарську діяльність Товариства за період з 01.01.2015 року по 01.01.2017 року; - звільнення директора Товариства ОСОБА_9 із займаної посади; - призначення на посаду директора Товариства; - внесення змін до Статуту Товариства та приведення його у відповідність до норм чинного законодавства України; - затвердження нової редакції Статуту.

Вказану вимогу відповідачем 2 направлено на адресу Товариства (м. Київ, проспект Науки, 8) і особисто ОСОБА_9 на адресу: АДРЕСА_1. Товариством вимога отримана 02.03.2017, з адреси ОСОБА_9 повернулась з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Вказані обставини підтверджуються копіями відповідних описів вкладення, фіскальних чеків, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту. Доказів виконання директором Товариства ОСОБА_9 обов'язку щодо скликання позачергових загальних зборів на вимогу відповідача 2 матеріали справи не містять, а відтак, останній набув права їх скликати самостійно, що ним і було зроблено шляхом направлення 04.05.2017 року відповідного Повідомлення від 05.05.2017 року про скликання загальних зборів на 09.06.2017 року з викладенням порядку денного і зазначенням дати, часу та місця проведення.

Той факт, що вказане Повідомлення, яке відповідачем 2 направлено 04.05.2017 року, датоване 05.05.2017 року, обґрунтовано апеляційним судом визнано опискою і не прийнято до уваги, оскільки згідно з описом вкладення позивачу 04.05.2017 року було направлено повідомлення саме від 05.05.2017 року. Вказане Повідомлення направлено відповідачем 2 на адресу позивача: АДРЕСА_2, тобто на адресу, яку позивач зазначив в позовній заяві як власну, проте позивачем отримано не було в зв'язку з закінченням строку зберігання поштового відправлення, про що свідчить відповідна відмітка поштового відділення.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за № 173/24950, нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єктів поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Отже, граничний строк пересилання по м. Києву цінного листа з описом вкладення, без урахування вихідних днів об'єкту поштового зв'язку складає - 5 днів (Д+3+1).

Вищевказане Повідомлення відповідача 2, відправлене 04.05.2017 року, мало бути доставлене до відділення зв'язку позивача не пізніше 09.05.2017 року, а отже, починаючи з 10.05.2017 року, позивач вважається повідомленим про скликання спірних загальних зборів 09.06.2017 року.

Неотримання позивачем Повідомлення, направленого відповідачем 2, у відділенні поштового зв'язку не залежало від волі відправника, а тому не спростовує факту виконання останнім належним чином приписів чинного законодавства України в частині повідомлення про скликання спірних загальних зборів.

Враховуючи, що Загальні збори скликались на 09.06.2017 року, а позивач обізнаний про них починаючи з 10.05.2017 року, вимога Закону про повідомлення учасника про загальні збори не менш, ніж за 30 днів, дотримана, адже в цьому випадку 30-тиденний термін сплив 08.06.2017 року, а відтак, посилання позивача на те, що такі збори учасників відбулись без його повідомлення, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Законом України "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю" від 24.11.2015 року № 816-VIII (далі Закон № 816-VIII), який набрав чинності 13.12.2015 року, частину першу статті 60 Закону України "Про господарські товариства" викладено в такій редакції: "Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів" та доповнено вказану статтю новою частиною такого змісту: "Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними".

Пунктом 10.4.1 Статуту Товариства, в редакції, зареєстрованій 05.04.2005 року, передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Водночас у статному капіталі Товариства відсутня державна частка. Отже, учасники Товариства, не змінивши після 13.12.2015 року (дата набрання чинності Законом № 816-VIII) умову Статуту щодо кворуму, реалізували надане ним Законом право на встановлення іншого відсотку голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, а саме: більш, ніж 60% голосів.

Вказані положення Статуту Товариства не суперечать нормі Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 816-VIII, де встановлено, що статути товариств з обмеженою відповідальністю до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, оскільки повністю їй відповідають.

Враховуючи, що на спірних загальних зборах були присутні учасники, які володіють 60% голосів, фактично, був відсутній встановлений Статутом Товариства кворум.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства") є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Статтею 1 ГПК України (станом до 15.12.2017 року) передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 ГПК України (станом до 15.12.2017 року) господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

При розгляді судами корпоративних спорів, суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Оскільки, станом на 09.06.2017 року (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, звільнення та призначення директора Товариства, порушують права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства.

Матеріалами справи підтверджується наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 09.06.2017 року, оформлених Протоколом, а відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Заявлені позивачем при зверненні до суду з цим позовом вимоги стосуються виключно відповідача 3 (юридичної особи) та, відповідно, не можуть бути пред'явлені відповідачу 1 та відповідачу 2 як учасникам такої юридичної особи, а самостійних вимог до відповідача 1 та відповідача 2 позивачем не сформовано, тобто, фактично, в цьому спорі відсутні вимоги до відповідача 1 - ОСОБА_5 та відповідача 2 - ОСОБА_6, а відтак, у задоволенні позовних вимог щодо вказаних осіб слід відмовити.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду апеляційної інстанції з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Більярдний клуб "Шар" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №910/12262/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді Л. Стратієнко

В.Студенець