Рішення

від 14.03.2018 по справі 806/250/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м.Житомир справа № 806/250/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання надати дозволи на розроблення документації із землеустрою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними, безпідставними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту із земель державної власності згідно встановлених норм безоплатної приватизації в межах двох земельних ділянок, які знаходяться у Ружинському районі Житомирської області (за кадастровим №1825281800:04:000:0506, яка на території Верхівнянської сільської ради; за кадастровим № 1825281800:04:000:007, яка на території Верхівнянської сільської ради), викладені (оформлені) у листах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 30.06.2017 №М-9598/0-7927/6-17 та від 30.06.2017 за № М-9599/0-7926/6-17;

- зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту із земель державної власності згідно встановлених норм безоплатної приватизації, в межах трьох земельних ділянок, які знаходяться у Ружинському районі Житомирської області, а саме: за кадастром №1825284300:02:000:0094, яка знаходиться на території Малонизгорецької сільської ради, за кадастровим №182528100:04:000:0506, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради, за кадастровим №1825281800:04:000:0507, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що подав до відповідача три клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га в межах будь-якої із трьох земельних ділянок, проте йому було відмовлено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.43-45). Зокрема, вказав, що відповідно до Постанови КМУ №413 від 07.06.2017 затверджено стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, вимоги якої є обов'язковою для всіх землекористувачів земель сільськогосподарського призначення державної власності. Звертає увагу, що наразі не сформовано перелік земельних ділянок, які можуть передаватись в межах норм безоплатної приватизації, як того вимагає вказана Стратегія.

Також зазначив, що дві з обраних позивачем земельних ділянок перебувають в оренді, на третю - розробляється проектна документація.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотаннями від 10.06.17 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту із земель державної власності згідно встановлених норм безоплатної приватизації, в межах трьох земельних ділянок, які знаходяться у Ружинському районі Житомирської області, а саме: за кадастром №1825284300:02:000:0094, яка знаходиться на території Малонизгорецької сільської ради, за кадастровим №182528100:04:000:0506, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради, за кадастровим №1825281800:04:000:0507, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради.

За результатами розгляду даних клопотань, відповідач листами від 30.06.2017 №М-9598/0-7927/6-17, № М-9599/0-7926/6-17, №М-9600/0-8075/6-17 повідомив позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області. Проте такий перелік не сформований. Запропоновано позивачу сформувати новий пакет документів та повторно звернутись з заявою щодо земельної ділянки, яка буде включена до такого переліку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Суд зазначає, що постанова КМУ №413 від 07.06.2017 "Про деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", на яку посилається Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності у власність чи користування громадянам, а лише затверджує стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено.

Отже, відповідач відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, посилаючись на Постанову КМУ № 413 від 07.06.2017, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач у зазначеному листі взагалі не посилається на будь-які норми Земельного кодексу України.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати дозволи на розробку проектів землеустрою слід зазначити наступне.

Як встановлено судом, земельна ділянка за кадастровим №182528100:04:000:0506, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради перебуває в оренді ОСОБА_4 на підставі договору оренди №430/06 від 22.12.2014 строком на 49 років (а.с.47-58), земельна ділянка за кадастром №1825284300:02:000:0094, яка знаходиться на території Малонизгорецької сільської ради перебуває в оренді ОСОБА_5 на підставі договору оренди №334/06 від 16.04.2014 строком на 49 років, тобто дані земельні ділянки не є вільними, оскільки перебувають у користуванні, а тому позивачу не може бути надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення в межах цих ділянок частини земельної ділянки розміром 2 га для передачі у власність в межах норм безоплатної приватизації. З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас, на земельну ділянку за кадастровим №1825281800:04:000:0507, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради розроблено проект землеустрою щодо передачі її в оренду гр.ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства, проте даний проект не затверджено, тобто будь-які права інших осіб на дану земельну ділянку наразі відсутні. Отже, щодо даної земельної ділянки може бути розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо її відведення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га.

Враховуючи, що при розгляді клопотання позивача відповідачем не з'ясовувались питання щодо відповідності місця розташування вказаної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, тоді як це дискреційними повноваженнями відповідача і суд не може перебирати на себе ці функції, належними способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 10.06.2017 з урахуванням висновків суду, зроблених при розгляді даної справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, викладені у листах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 30.06.2017 №М-9598/0-7927/6-17, № М-9599/0-7926/6-17, №М-9600/0-8075/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2017 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту із земель державної власності згідно встановлених норм безоплатної приватизації, щодо земельної ділянки за кадастровим №1825281800:04:000:0507, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир, вул.Довженка,45, код ЄДРПОУ 39765513) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (Житомирська область, смт.Ружин, вул.Садова,17, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 20 березня 2018 року