Рішення

від 19.03.2018 по справі 806/2966/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/2966/17

категорія 8.4.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амедея", третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсними договір, установчі документи та зміни до установчих документів,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося з позовом до суду в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить:

- припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Амедея" з моменту державної реєстрації з 07.06.2017р.;

- визнати недійсними установчі (засновницькі) та реєстраційні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Амедея" з моменту державної реєстрації з 07.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в межах проведених слідчо-розшукових дій відповідно до наданих письмових пояснень ОСОБА_1 підписано установчі документи відповідача, однак після державної реєстрації установчих документів товариства, ОСОБА_1 особисто, як засновником, власником, керівником фінансово-господарська діяльність не здійснювалась. Діяльність підприємства велася особами, які не були засновниками, не були керівниками підприємства, це свідчить про протиправний характер діяльності, яка суперечить закону та установчим документам.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Відзиву на позов від відповідача не надійшло.

Третя особа в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.

Встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Житомирській області в межах кримінального провадження ,зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №332017060000000026 проводиться перевірка за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

В межах проведених слідчо-розшукових дій встановлено, що ОСОБА_1 вчинено дії без наміру створення правових наслідків, а саме: підписано установчі документи ТОВ "Амедея" , після державної реєстрації товариства, ОСОБА_1, як засновником, власником, керівником фінансово-господарська діяльність товариства не здійснювалась, податкова звітність не подавалась.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) посадові особи податкового органу вправі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 56 ГК суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Згідно зі статтею 551 ГК, ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою -підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не реєстрація в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

За змістом вказаних правових норм спрямованість наміру особи, яка реєструє юридичну особу, на здійснення господарської діяльності є однією з основоположних засад підприємництва.

З системного аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що посадові особи контролюючого органу вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними та припинення юридичної особи в разі виявлення ознак фіктивності суб'єкта господарювання (підприємництва).

Стаття 551 ГК містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи - підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. При цьому слід зазначити, що норми матеріального закону не пов'язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов'язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений Кримінальним кодексом України.

Аналогічний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 551, 56 ГК, статей 8, 27 Закону № 755-IV, зокрема, в постанові від 30 вересня 2015 року № 21-1575а15-1.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати установчі (засновницькі) та реєстраційні документи суб'єкта господарювання недійсними, з моменту їх реєстрації, а саме з 07.06.2017, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи вказують на наявність ознак фіктивності ТОВ "Амедея", передбачених статтею 551 Господарського кодексу України.

Щодо позовної вимоги про припинення вказаної юридичної особи, суд виходить з наступного.

Статтею 51 ГК України визначено, що підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі ст. 247 ГК України у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.

У разі ліквідації суб'єкта господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вноситься відповідний запис. (ст. 248 ГК України).

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV (далі - Закон України № 755-IV) передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті: 1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації; 2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення; 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини); 4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці. (ч. 3 ст. 25 Закону № 755-IV).

Враховуючи встановлення судом ознак фіктивності ТОВ "Амедея", суд вважає за необхідним припинити вказану юридичну особу.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем - суб'єктом владних повноважень, не передбачено.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати установчі (засновницькі) та реєстраційні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Амедея" (вул. Покровська, 99, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 41379727) недійсними, з моменту державної реєстрації з 07.06.2017р.

Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амедея" (вул. Покровська, 99, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 41379727) з моменту державної реєстрації з 07.06.2017р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа