Рішення

від 13.03.2018 по справі 649/98/18

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/98/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Шишки Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Костецької Г.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради про визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги наступним.19.11.2001 року він уклав з СТОВ Катеринівське письмовий договір купівлі-продажу, згідно якого він купив у СТОВ Катеринівське нежитлове приміщення - будівлю бані, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 2703 грн. 60 коп. Того ж дня ним була оплачена вартість будівлі бані, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 64 від 19.11.2001 року, і прийнято його, що підтверджується видатковою накладною СТОВ Катеринівське № 787 від 19.11.2001 року та податковою накладною №73 від 19.11.2001 року. Згідно технічного паспорту нежитлове приміщення - будівля бані загальною площею 200,6 кв.м., складається з літ. А - будівля бані, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до рішення Катеринівської сільської ради № 19 від 09.12.2015 р. Про перейменування вулиць та провулків, що несуть символіку комуністичного тоталітарного режиму на території населених пунктів Катеринівської сільської ради вул. Суворова в с. Катеринівка перейменована на вул. Миру. Відповідно до ст. 44 ЦК України в редакції 1963 року, який був чинним на момент укладення договору купівлі-продажу від 19.11.2001 року, вказаний договір повинен був бути укладений лише в письмовій формі. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення чинне на той час законодавство не вимагало. Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК України в редакції 1963 року, право власності у набувача майна за договором виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Тому відповідно до ст. 128 ЦК України в редакції 1963 року він став власником будівлі бані з моменту передачі нерухомого майна, тобто з 19.11.2001 року. Відповідно до ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який набрав чинності з 01.01.2004 року, обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно. Але коли він звернувся до реєстратора, щоб зареєструвати право власності на нежитлове приміщення - будівлю бані, то отримав відмову, оскільки, щоб зареєструвати право власності, необхідно, щоб це право було зареєстроване в державному реєстрі права власності на нерухоме майно за продавцем. Але ця норма не має зворотної сили, оскільки він купив нерухоме майно у 2001 році, тобто до набрання чинності законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Крім того, СТОВ Катеринівське (ідентифікаційний код 03785071, 74520, Херсонська область, Великолепетиський район, с. Катеринівка, вул. Чапаєва, 10) припинило свою діяльність, що підтверджується записом про державну реєстрацію припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 14831280000000099 від 05.04.2005 року. За вказаних обставин він не може належним чином зареєструвати своє право власності на нерухоме майно, хоча з 19.11.2001 року він є власником вказаного майна відповідно до чинного на той час законодавства. Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України Про власність , який діяв на час придбання будівлі бані, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України, які є чинними на теперішній час, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Позивач просить суд визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на нежитлове приміщення - будівлю бані загальною площею 200,6 кв.м., яка складається з літ. А - будівля бані, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, але надав на адресу суду заяву, в якій позов підтримав та просить розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача Костецька Г.Г. у судове засідання не з'явилася, але надала на адресу суду відзив на позов, в якому позов визнала та просить розглядати справу у її відсутність.

Вивчивши та дослідивши, матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

19.11.2001 року між позивачем та СТОВ "Катеринівське" був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - будівлі бані, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується письмовим договором купівлі-продажу від 19.11.2001 року. Позивач на виконання умов договору від 19.11.2001 року сплатив грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 64 від 19.11.2001 року, та прийняв будівлю бані, що підтверджується накладною № 787 від 19.11.2001 року, податковою накладною № 73 від 19.11.2001 року.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, даний ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що дані правовідносини між сторонами виникли 19.11.2001 року, тобто до набрання чинності ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, а тому до них потрібно застосовувати норми матеріального права, які діяли до набрання чинності цим кодексом, а саме ЦК України від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст. 44 ЦК України 1963 року угоди між організацією та громадянином укладається у письмовій формі і не вимагає нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК України 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Таким чином, позивач відповідно до ст. 128 ЦК України 1963 року є власником вказаного майна з моменту його передачі, тобто з 19.11.2001 року.

СТОВ Катеринівське (ідентифікаційний код 03785071, 74520, Херсонська область, Великолепетиський район, с. Катеринівка, вул. Чапаєва, 10) припинило свою діяльність, що підтверджується записом про державну реєстрацію припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 14831280000000099 від 05.04.2005 року.

Згідно технічного паспорту до громадського будинку АДРЕСА_1, входять: літ. А - будівля бані загальною площею 200,6 кв.м.

Відповідно до рішення Катеринівської сільської ради № 19 від 09.12.2015 р. Про перейменування вулиць та провулків, що несуть символіку комуністичного тоталітарного режиму на території населених пунктів Катеринівської сільської ради вул. Суворова в с. Катеринівка перейменована на вул. Миру.

Враховуючи, що позивач 19.11.2001 року набув право власності на нежитлове прищення-будівлю бані, до набрання чинності ЦК України та закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який набрав чинності з 01.01.2004 року, тому позивач не може зареєструвати своє право власності через оспорювання його права власності на будівлю бані.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Враховуючи, що ОСОБА_1 являється власником нежитлового приміщення - будівлі бані, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.11.2001 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 64 від 19.11.2001 року, накладною № 787 від 19.11.2001 року, податковою накладною № 73 від 19.11.2001 року та визнано представником відповідача, але не може зареєструвати своє право власності через не визнання його права власності на будівлю бані, то суд відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 392 ЦК України, ст. 4 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вважає можливим визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення - будівлю бані, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4, 12 закону України "Про власність", ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 44, 128 ЦК України 1963 року, ст. 319, 321, 392 ЦК України керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 206, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, до Катеринівської сільської ради, ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на нежитлове приміщення - будівлю бані загальною площею 200,6 кв.м., яка складається з літ. А - будівля бані, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА:

Суддя В.А. Мамаєв

Секретар судового засідання Н.М. Шишки