Рішення

від 27.02.2018 по справі 826/16010/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/148

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2018 року 16:56 № 826/16010/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Светілед"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006311201

Суддя О.В.Головань

Секретар Б.О.Литвин

Представники:

Від позивача: Мельникова Л.В. - п/к (дов. від 10.11.17 р.)

Від відповідача: Крившук Я.В. - п/к (дов. від 14.12.17 р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.05.17 р. №0006311201, яким ТОВ "Світелед" відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму 55 467 грн.

В судовому засіданні 27.02.18 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світелед" (код 38168507, 09150, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гагаріна, буд. 37-А) перебуває на обліку як платник податків у Білоцерківській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, має статус платника податку на додану вартість з 12.04.12 р.

16.03.17 р. товариство подало податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 р. з відповідними додатками. Також товариством подано заяву про бюджетне відшкодування.

На виконання пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76, п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, про що складено акт від 19.04.17 р. №715/12-02/38168507.

Згідно акту встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування товариству у заявленій у податковій декларації з ПДВ за лютий 2017 рік у розмірі 55 467 грн., в тому числі, на рахунок платника у банку у сумі 55 467 грн. відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, враховуючи, що товариство у графі 2,3,4 таблиці 2 додатка 3 "Розрахунок бюджетного відшкодування" до податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 р. за №9044230533 невірно заповнені дані.

А саме: у вказаному додатку 3 у графі "постачальник (індивідуальний податковий номер)" замість ІПН контрагента позивача вказано ІПН платника ПДВ (позивача).

На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.05.17 р. №0006311201, яким ТОВ "Світелед" відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму 55 467 грн. на підставі ст. 198, п.200.1, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення його залишено без змін відповідним рішенням ДФС України від 17.07.17 р. №15423/6/88-88-11-01-02-25.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світелед" - вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що контролюючий орган не наділений повноваженнями для відмови платнику податків у бюджетному відшкодуванні або встановленні відсутності права у останнього для такого відшкодування з підстав формальної технічної помилки у реквізитах постачальника.

Всі інші реквізити податкової звітності, що перевірялася, відповідають законодавству, зокрема, під час перевірки не встановлено безпідставного формування податкового кредиту на зазначену суму 55 467 грн. та заявлення її до відшкодування.

Позивач посилається на мету здійснення податкового контролю, якою є контроль правильності нарахування і своєчасності сплати податків і зборів, і саме щодо вказаних показників порушень не встановлено.

У додаткових поясненнях позивач посилається на відсутність у податковому законодавстві поняття помилки, тоді як позивачем допущено описку, а не помилку, яка призвела до неправильного визначення податкового зобов'язання або суми до відшкодування, і відповідальність за яку не передбачена.

Відповідач - Головне управління ДФС у Київській області - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно пп. 75.1.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Камеральна електронна перевірка згідно акту від 19.04.17 р. №715/12-02/38168507 проведена контролюючим органом саме згідно вказаних законодавчо визначених підстав.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано положеннями ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.7, 200.8 ст. 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Вказані положення кореспондуються зі пп. 4 п. 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 р. №21, який було прийнято відповідно до п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14 р. №375, де вказано, що платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

За змістом Розділу ІІІ Наказу №21 декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

За правилами, визначеними пунктом 5 Розділу V Наказу №21, у Розділі III "Розрахунки за звітний період" вказується сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). При цьому значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації. Також положеннями Розділу V Наказу №21 встановлено, що при заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4)

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 22.07.16 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість". Так, у наведеному листі вказано, що при заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.

Позивачем у справі не заперечується той факт, що у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 р. у графі "постачальник (індивідуальний податковий номер)" замість ІПН контрагента позивача вказано ІПН платника ПДВ (позивача), тобто, має місце некоректне заповнення вказаного рядка.

Проте, на думку суду, вказаний факт не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні у заявленій сумі, а саме.

Згідно пп.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Кодексом не визначено конкретного переліку підстав (фактів), за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, тоді як такими фактами є не будь-яке некоректне заповнення податкової декларації.

На думку суду, такими фактами можуть бути лише факти, що призводять до некоректного визначення заявленої до відшкодування суми або заявлення до відшкодування сум взагалі за відсутності підстав для їх відшкодування.

В той же час, некоректне заповнення реквізитів платника або його контрагента, номерів або дат відповідних документів саме по собі не призводить до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не можуть бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

При цьому перевіркою не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідачем не надано пояснень, яким чином некоректне заповнення вказаної графи у додатку 3 призводить до неможливості здійснення податкового контролю, метою якого є контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів (п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України), тоді як посилається на сам по собі факт некоректного заповнення графи.

За таких обставин оскаржуване рішення не може бути визнане таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, щодо його обґрунтованості.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.0517 р. №0006311201.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Светілед" понесені судові витрати в розмірі 1600 грн.

4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 12.03.18 р.