Рішення

від 19.03.2018 по справі 826/26411/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2018 року № 826/26411/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форент-Інвест до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, проскасування рішення від 26 червня 2015 року №28391/10/26-59-11-02-17 та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Форент-Інвест (далі - позивач, ТОВ Форент-Інвест ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило: скасувати рішення від 26 червня 2015 року №28391/10/26-59-11-02-17 про відмову у прийнятті податкової декларації; зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2015 року, подану 19 червня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було неправомірно визнано податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2015 року неподаною з підстав недостовірності обов'язкових реквізитів, а саме: підпис керівника підприємства, а також відповідач безпідставно зазначив, що з 01 січня 2015 року податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством порядку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу № 826/26411/15 до судового розгляду.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10 жовтня 2017 року №5821 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2017 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи № 826/26411/15 та вказану справу 20 жовтня 2017 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви від 27 листопада 2017 року та від 18 грудня 2017 року позивач, підтримав наведені вище позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, своїм правом щодо надання письмово викладеної позиції по суті спору не скористався.

Заслухавши представника позивача, що з'явився у судове засідання, ознайомившись з письмовими поясненнями позивача, наявними матеріалами справи, які дають змогу здійснити оцінку правомірності взаємовідносин сторін, у зв'язку з відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експерта, суд на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Форент-Інвест 18 травня 2015 року у спосіб передбачений п.п. а п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України подало особисто до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві заповнену податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року.

06 липня 2015 року позивачем отримано рішення податкового органу від 26 червня 2015 року №28391/10/26-59-11-02-17 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року.

Підставою для такої відмови слугувала недостовірність обов'язкових реквізитів, а саме: підпис керівника підприємства, а також зазначено, що з 01 січня 2015 року податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У зв'язку з цим, 16 липня 2015 року позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві скаргу на рішення від 26 червня 2015 року №28391/10/26-59-11-02-17 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року.

За результатами розгляду скарги, позивачем отримано рішення від 02 вересня 2015 року, яким первинну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року без змін.

Крім того, позивачем 19 червня 2015 року було надіслано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року.

Відповідно до квитанції №1 вказана податкова звітність доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 19 червня 2015 року, однак не прийнята, у зв'язку із помилкою: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'зку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233, а саме можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності .

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.1 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з положеннями п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений п.п. а і б п.49.3 цієї статті (п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України)

Прийняття податкової декларації відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з п.49.11 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

В ході розгляду справи встановлено, що 20 листопада 2014 року до ЄДРПОУ був внесений запис про зміну керівника позивача, а саме: замість ОСОБА_2 керівником зареєстровано ОСОБА_3.

У свою чергу, рішенням Господарського суду м.Києва від 20 квітня 2015 року у справі №910/2286/15-г встановлено, що загальними зборами позивача жодних рішень щодо зміни керівника ТОВ Форент-Інвест не приймалось, у зв'язку з чим, судом скасовано державну реєстрацію зміни керівника позивача, яка була проведена 20 листопада 2014 року, номер запису №10741070020018548.

На виконання рішення Господарського суду м.Києва від 20 квітня 2015 року по справі №910/2286/15-г внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про скасування реєстраційної дії №10741070020018548 від 20 листопада 2014 року, інформацію про керівника відновлено ОСОБА_2 , на підтвердження чого надано витяг з ЄДРПОУ від 20 травня 2015 року.

З огляду на зазначене, відмова відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року з підстав її невідповідності вимогам п.48.3 та 48.4 ст.48 Податкового кодексу України та про відсутність підпису керівника позивача на декларації є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів на підтвердження законних підстав для не прийняття документів податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2015 року, відповідачем не надано.

Порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді на час вжиття позивачем дій з подання звітності визначалась Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція).

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції необхідним для подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку є укладення договору з податковим органом за місцем реєстрації платника податків.

Пунктом 7.4 розділу ІІІ вказаної Інструкції встановлено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктом 7.5 розділу ІІІ Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 7.6 цього розділу Інструкції визначено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Наведені правові норми підтверджують висновок про те, що прийняття декларації, оформленої з дотриманням положень ПК України, є обов'язком податкового органу, на обліку якого перебуває платник податків. Водночас, в разі недотримання вимог щодо укладення договору про визнання електронних документів та незаповнення в звітності обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, платнику податків надсилається із зазначенням причин повідомлення та квитанція про неприйняття податкових документів в електронному вигляді. Відтак відповідачем у разі оскарження до суду відмови у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідну відмову та на якого покладено обов'язок з прийняття відповідної звітності.

Судом встановлено, що внаслідок протиправної зміни директора ТОВ Форент-Інвест , відповідачем 23 березня 2015 року прийнято рішення про розірвання укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів №9081213796 від 17 грудня 2013 року.

Листом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №8521/10/26-15-11-03-11 від 27 травня 2015 року позивача повідомлено про те, що юридичного механізму відновлення договору про визнання електронних документів №9081213796 від 17 грудня 2013 року не існує і запропоновано укласти новий договір.

01 липня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів.

Отже, з урахуванням встановленого судовим рішенням від 20 квітня 2015 року факту неправомірного внесення змін про керівника юридичної особи ТОВ Форент-Інвест , здійснених 20 листопада 2014 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Шубіною Тетяною Яківною, номер запису 10741070020018548, суд приходить до висновку про можливість зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ Форент-Інвест з податку на додану вартість за лютий 2015 року, подану 17 березня 2015 року, оскільки не прийняття поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлення судом обставини, що підтверджують дотримання позивачем вимог законодавства при заповнені відповідних реквізитів податкової декларації та чинності договору, укладеного між Товариством та Інспекцією, про визнання електронних документів, а також те, що згідно з укладеним договором та викладеними вище положеннями законодавства обов'язок щодо прийняття звітності покладений саме на Інспекцію, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Форент-Інвест задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю Форент-Інвест з податку на додану вартість за травень 2015 року, подану 19 червня 2015 року.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Форент-Інвест понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 609 (шістсот дев'ять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Форент-Інвест (код ЄДРПОУ: 34493488, адреса: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 12, кімн.103).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26).

Суддя: Н.А. Добрівська