ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2018 року справа №805/3212/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Ястребової Л.В., при секретарі судового засідання - Святодух О.Б., за участю представника відповідача - Колеснікової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 805/3212/17-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.), складену в повному обсязі 22 листопада 2017 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 року № 0000201400,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТС (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 року № 0000201400.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40529506) за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року з урахуванням коригування у лютому 2017 року та повноти формування податкових зобов'язань за операціями з подальшого продажу товарів, придбаних у зазначеного контрагента. За результатами якої, відповідно до акту перевірки від 08.06.2017 року № 180/05-99-14-11/24308872, було встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ ЕТС завищено податковий кредит всього у розмірі 1 343 643,00 грн. (по господарським операціям із вказаними вище контрагентами).
На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення форми В4 від 03 липня 2017 року № 0000201400, яким позивачу зменшено податковий кредит на суму 1 343 643,00 гривень.
Крім того, позивач зазначає, що рішеннями господарського суду Донецької області від 25.07.2017 року по справі № 905/1559/17 за позовом ТОВ ДРОНТОН до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 2 613,48 грн. по спірній угоді № VF 0711 від 07 листопада 2016 року; від 14.08.2017 року по справі № 905/1708/17 за позовом ТОВ ЕМІ ГРУП до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 109,42 грн. по спірній угоді № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016; від 08.08.2017 року по справі № 905/1617/17 за позовом ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ до ТОВ ЕТС про стягнення частини заборгованості в розмірі 105 000,00 грн., по спірній угоді № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року; від 21.08.2017 року по справі № 905/1802/17 за позовом ТОВ ОПТІМА ПЛАС до ТОВ ЕТС про стягнення заборгованості у розмірі 105 000,00 грн., по спірній угоді № ОП-105 від 17 листопада 2016 року; від 21.08.2017 року по справі № 905/1799/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 68,60 грн., позовної угоди № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року - задоволені. Зазначену заборгованість було стягнуто з ТОВ ЕТС на користь контрагентів, чим доведено реальність вказаних договорів постачання.
Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що господарські операції між позивачем та ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 805/3212/17-а позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 03.07.2017 року № 0000201400; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТС є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 24308872, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, арк.справи 91-99) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, арк.справи 100-101).
Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, арк.справи 94).
Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТС здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту, затвердженого в новій редакції, затвердженого загальними зборами 21.11.2013 протоколом № б/н. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом № 1505104500094 з реєстру платників податку на додану вартість (том 1, арк.справи 112).
Колегією суддів встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40529506) за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року з урахуванням коригування у лютому 2017 року та повноти формування податкових зобов'язань за операціями з подальшого продажу товарів, придбаних у зазначеного контрагента.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 08.06.2017 року № 180/05-99-14-11/24308872 (далі по тексту - Акт перевірки), яким було встановлено порушення, а саме :
- ст.1,4 п.1,2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV зі змінами і доповненнями в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об'єкти оподаткування, що підпадають під визначення пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, а) п.185.1 ст.185, пп.а)-в) п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, з контрагентами: ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40529506), за звітний період листопад 2016 року;
- п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.1010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ТОВ ЕТС завищено податковий кредит всього у розмірі 1 343 643,00 грн., у тому числі за листопад 2016 року 1 343 643,00 грн., в результаті чого встановлено:
- завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) всього у сумі 1 343 643,00 грн., у тому числі в декларації за листопад 2016 року у сумі 1 343 643,00 грн. (том 1, арк.справи 20-89).
На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення форми В4 від 03 липня 2017 року № 0000201400, яким було встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 343 643,00 грн. (том 1, арк.справи 90).
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю ЕТС подано скаргу до Державної фіскальної служби України.
Рішенням від 01 вересня 2017 року № 19451/6/99-99-11-01-01-25 Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 03.07.2017 року № 0000201400, а скаргу - без задоволення (том 1, арк.справи 114-122).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України)
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого також вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Разом, з тим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що податковий кредит позивача не підтверджено податковими накладними ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА фактично через відсутність об'єкта оподаткування з ПДВ за листопад 2016 року, оскільки постачальники не виробляли, не імпортували, а також не придбавали ТМЦ від будь-яких інших контрагентів.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що постачання товарів це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Відповідно до підпункту 14.1.231 Кодексу вбачається, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ФОРТ ЛТД (ЄДРПОУ 40426938), як постачальником, укладено Договір поставки № VF 0711 від 07 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, арк.справи 132-134).
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ФОРТ ЛТД (ЄДРПОУ 40426938) було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 3, арк.справи 17-21).
Відповідно до п. 1 Договору, постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується оплачувати та приймати товар на умовах, визначених у даному договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у видаткових накладних.
Як зазначено в п. 2 договору, зокрема товар постачається покупцю партіями. Найменування, кількість та асортимент кожної партії вказується, як уся кількість товару, зазначена у видаткових накладних.
П. 3 договору передбачено, що товар постачається на умовах EXW (само вивіз зі складу постачальника) (Інкотермс - 2010), але сторони можуть погодити інші умови для відповідної партії товару.
Пунктом 4 зазначеного договору визначено, що ціна товару вказується у видаткових накладних на кожну партію окремо. Загальна сума договору визначається виходячи з вартості товару, що вказаний у всіх накладних. Сторони погодили, що ціна товару може бути змінена в разі коливань курсу національної валюти - гривні до Євро більш ніж на 5% по даним НБУ, якщо такі зміни відбулися у період між погодженням сторонами ціни на товар та його оплатою покупцем. За таких обставин сторони шляхом підписання додаткової угоди змінюють ціну товару відповідно до зміни курсу гривні на міжбанківському валютному ринку України по даним сайту http:/mezhbank.org.ua/, при цьому сторони використовують курс продажу на початок робочого дня (виставлення рахунку/оплата рахунку).
В п. 5 зазначено, зокрема, що покупець здійснює оплату вартості продукції, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника упродовж п'ятнадцяти календарних днів з моменту поставки. Попередня оплата допускається. Валюта платежу: українська гривня.
Пунктом 6 договору обумовлено, що прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних. Обов'язки постачальника з поставки товару вважаються виконаними з моменту передачі такого товару покупцю за відповідною видатковою накладною.
Також, пунктом 11 договору передбачено, що постачальник зобов'язується: складати податкову накладну у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складення, якщо інші терміни не визначенні чинним законодавством.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом надано:
- видаткові накладні від 07 листопада 2016 року № 326 на суму 297 201,20 грн.; № 327 на суму 299 092,07 грн.; № 325 на суму 136 370,51 грн.; № 324 на суму 132 000,00 грн.; № 329 на суму 174 000,00 грн.; № 330 на суму 138 000,00 грн., № 328 на суму 139 180,16 грн.;
- товарно-транспортні накладні від 07 листопада 2016 року № 326; № 327; № 325; № 324; №329; № 330; № 328;
- платіжні доручення від 16 листопада 2016 року № 64 на суму 138 163,61 грн.; від 20.12.2016 року № 325 на суму 1 177 680,33 грн.;
- податкові накладні від 07 листопада 2016 року № 99 на суму 138 000,00 грн.; № 98 на суму 174 000,00 грн., № 97 на суму 132 000,00 грн., № 88 на суму 136 370,51 грн.; № 89 на суму 297 201,20 грн., № 90 на суму 299 092,07 грн., № 96 на суму 139 180,16 грн.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АН3793СТ;
- наказ (Розпорядження) від 12 липня 2016 року № 12-к-000000440 про прийняття на роботу водія транспортних засобів ОСОБА_3;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51210 на запит від 20.07.2017 року № 51210 про прийняття Податкових накладних від 07 листопада 2016 року № 88; № 89; № 90; № 96; № 97; № 98; № 99;
- рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2017 року по справі № 905/1559/17 за позовом ТОВ ДРОНТОН до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 2 613,48 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього грошових зобов'язань за договором поставки № VF 0711 від 07 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ДРОНТОН задоволено частково, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ДРОНТОН 3% річних у розмірі 2 606,34 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору, копії яких також наявні в матеріалах справи (том 1, арк.справи 135-175).
В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:
- акти виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів № Е-7169 від 09 листопада 2016 року; від 08 листопада 2016 року № Е-7198; від 08 листопада 2016 року № Е-7196; від 09 листопада 2016 року № Е-7181, від 07 листопада 2016 року № Е-7163, від 07 листопада 2016 року № Е-7165, від 11 листопада 2016 року № Е-7226, від 11 листопада 2016 року № Е-7225, від 11 листопада 2016 року № Е-7212, від 11 листопада 2016 року № Е-7215, від 09 листопада 2016 року № Е-7186, від 09 листопада 2016 року № Е-7177, від 09 листопада 2016 року № Е-7175, від 11 листопада 2016 року № Е-7211, від 11 листопада № Е-7213, від 11 листопада 2016 року № Е-7214, від 14 листопада 2016 року № Е-7238, від 07 листопада 2016 року № Е-7165, від 09 листопада 2016 року № Е-7182, від 09 листопада 2016 року № Е-7175, від 09 листопада 2016 року № Е-7177, від 09 листопада 2016 року № Е-7186, від 09 листопада 2016 року № Е-7199, від 11 листопада 2016 року № Е-7215, від 11 листопада 2016 року № Е-7212, від 11 листопада 2016 року № Е-7227, від 11 листопада 2016 року № Е-7225, від 11 листопада 2016 року № Е-7226, від 11 листопада 2016 року № Е-7210, від 14 листопада 2016 року № Е-7235, від 11 листопада 2016 року № Е-7224, від 07 листопада 2016 року № Е-7163, від 09 листопада 2016 року № Е-7181, від 09 листопада 2016 року № Е-7187, від 11 листопада 2016 року № Е-7228, від 11 листопада 2016 року № Е-7223, від 09 листопада 2016 року № Е-7187, від 11 листопада 2016 року № Е-7223, від 11 листопада 2016 року № Е-7227, від 07 листопада 2016 року №Е-7165, від 11 листопада 2016 року № Е-7229;
- видаткові накладні від 09 листопада 2016 року № Е-7200; від 10 листопада 2016 року № Е-7188, від 29 листопада 2016 року № Е-7420; від 29 листопада 2016 року № Е-7218, від 09 листопада 2016 року № Е-7166, від 09 листопада 2016 року № Е-7179, від 09 листопада 2016 року № Е-7166, від 09 листопада 2016 року №Е-7201, від 09 листопада 2016 року № Е-7203, від 11 листопада 2016 року № Е-7219, від 11 листопада 2016 року № Е-7220, від 11 листопада 2016 року № Е-7206, від 07 листопада 2016 року № Е-7162, від 09 листопада 2016 року № Е-7204, від 11 листопада 2016 року № Е-7205, від 29 листопада 2016 року № Е-7420, від 29 листопада 2016 року № Е-7218, від 07 листопада 2016 року № Е-7162;
- довіреність від 09 листопада 2016 року № б/н, від 20 жовтня 2016 року № 259,
- акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 07 листопада 2016 року на суму 370 000,00 грн., від 08 листопада 2016 року на суму 454 000,00 грн. (том 1, арк.справи176-239).
Між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕМІ ГРУП , як постачальником, укладено Договір поставки № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, арк.справи 240-243).
Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМІ ГРУП за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (том 3, арк.справи 22-26).
Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця запасні частини, деталі, матеріали, масла, технічні рідини і т.д. (далі Товар ), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного Договору.
Як зазначено в п. 2 Договору, Постачальник зобов'язується своєчасно поставити та передати у власність Покупця Товар у термін, узгоджений з Покупцем по кожній окремо поставці. Надавати покупцю документи, що засвідчують передачу Товару (видаткова накладна). Оформити та зареєструвати податкову накладну відповідно до вимог Податкового кодексу. Покупець зобов'язується оплатити Товар у розмірах та у терміни, передбачені даним Договором відповідно до даного Договору.
Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що у зв'язку з можливими змінами вартості Товару на заводі-виробника, а також з можливими змінами собівартості Товару у результаті інфляційних процесів, зміною вартості доставки Товару на склад Постачальника (залежно від умов транспортування, додаткової упаковки, мита та зборів та ін.) Постачальник залишає за собою право змінювати існуючі тарифи на товар. Вартість Товару по даному Договору вказується у рахунках Постачальника та/або видаткових накладних по кожній поставці окремо
В п. 5 зазначено, зокрема, що передача Товару відбувається у пункті Постачання (склад Постачальника). Товар може бути надісланий кур'єрською службою доставки чи іншою службою, яка надає такі послуги, за рахунок Покупця. Транспортування Товару зі складу Постачальника здійснюється транспортом Покупця і за його рахунок.
Пунктом 6 Договору обумовлено, що Договор набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом надано:
- видаткова накладна від 01 листопада 2016 року № 107 на суму 297 501,13 грн.;
- товарно-транспортна накладна від 01 листопада 2016 року № 107;
- платіжні доручення від 18 листопада 2016 року №77 на суму 31 237,62 грн., від 28 листопада 2016 року № 168 на суму 266 263,51 грн.;
- податкова накладна від 01 листопада 2016 року № 39 на суму 297 501,13 грн.;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51209 на запит від 20.07.2017 року № 51209 про прийняття Податкової накладної від 01 листопада 2016 року № 39;
- рішення Господарського суду Донецької області від 14.08.2017 року по справі № 905/1708/17 за позовом ТОВ ЕМІ ГРУП до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 109,42 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього умов договору поставки № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ЕМІ ГРУП задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ЕМІ ГРУП 3% річних у розмірі 109,42 грн., а також судовий збір в сумі 1 600,00 грн., копії яких також наявні в матеріалах справи (том 1, арк.справи 244-250; том 2, арк.справи 1-6).
В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:
- акти виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 01 листопада 2016 року № Е-7101, від 01 листопада 2016 року № Е-7099, від 01 листопада 2016 року № Е-7104, від 02 листопада 2016 року № Е-7115, від 03 листопада 2016 року № Е-7118, від 03 листопада 2016 року № Е-7122, від 03 листопада 2016 року № Е-7123, від 04 листопада 2016 року № Е-7142, від 04 листопада 2016 року № Е-7143, від 04 листопада 2016 року № Е-7145, від 15 листопада 2016 року № Е-7259;
- видаткові накладні від 01листопада 2016 року № Е-7109, від 01 листопада 2016 року № Е-7093, від 03 листопада 2016 року № Е-7116, від 04 листопада 2016 року № Е-7139, від 04 листопада 2016 року № Е-7146;
- довіреність від 01 листопада 2016 року № 461, від 04 листопада 2016 року № 224 (том 2, арк.справи 7-24).
Між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , як постачальником, укладено Договір постачання № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, арк.справи 25-28).
Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОНГ ТРЕЙДІНГ за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (том 3, арк.справи 27-33).
Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця запасні частини деталі, матеріали, масла, технічні рідини і т.д. (далі- Товар ), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного договору.
Як зазначено в п. 2 Договору, Постачальник зобов'язується своєчасно поставити та передати у власність Покупця Товар у термін, узгоджений з Покупцем по кожній окремо поставці. Надавати покупцю документи, що засвідчують передачу Товару (видаткова накладна). Оформити та зареєструвати податкову накладну відповідно до вимог Податкового кодексу. Покупець зобов'язується оплатити Товар у розмірах та у терміни, передбачені даним Договором відповідно до даного Договору.
Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що у зв'язку з можливими змінами вартості Товару на заводі-виробника, а також з можливими змінами собівартості Товару у результаті інфляційних процесів, зміною вартості доставки Товару на склад Постачальника (залежно від умов транспортування, додаткової упаковки, мита та зборів та ін.). Постачальник залишає за собою право змінювати існуючі тарифи на товар. Вартість Товару по даному Договору вказується у рахунках Постачальника та/або видаткових накладних по кожній поставці окремо.
В п. 5 Договору зазначено, зокрема, що передача Товару відбувається у пункті Постачання (склад Постачальника). Товар може бути надісланий кур'єрською службою доставки чи іншою службою, яка надає такі послуги, за рахунок Покупця. Транспортування Товару зі складу Постачальника здійснюється транспортом Покупця і за його рахунок.
Пунктом 6 Договору обумовлено, що Договор набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 року.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом надано:
- видаткові накладні від 07 листопада 2016 року № 12 на суму 405 619,84 грн., № 11 на суму 456 949,99 грн.; № 10 на суму 405 619,84 грн., № 21 на суму 271 987,20 грн., № 20 на суму 300 000,00 грн., № 19 на суму 322 292,92 грн., № 18 на суму 295 620,00 грн., № 17 на суму 283 606,74 грн., № 16 на суму 297 073, 88 грн., № 15 на суму 291 001,15 грн., № 14 на суму 285 239,05 грн., № 22 на суму 228 000,00 грн.;
- товарно-транспортні накладні від 07 листопада 2016 року № 12, № 11, № 10, № 21, № 20, № 19, № 18, № 17, № 16, № 15, № 14, № 22;
- податкові накладні від 07 листопада 2016 року № 10 на суму 405 619,84 грн., № 11 на суму 456 949,99 грн., № 12 на суму 405 619,84 грн., № 14 на суму 285 239,05 грн., № 15 на суму 291 001,15 грн., № 16 на суму 297 073,88 грн., № 17 на суму 283 606,74 грн., № 18 на суму 246 350,00 грн., № 19 на суму 322 292,92 грн., № 20 на суму 300 000,00 грн., № 21 на суму 271 987,20 грн., № 22 на суму 228 000,00 грн.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АН3645IO;
- наказ про прийняття на роботу від 12 травня 1997 року № 31-к ОСОБА_4 - водієм;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51195 на запит від 20.07.2017 року № 51195 про прийняття Податкових накладних від 07 листопада 2016 року № 10, № 11, № 12, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22;
- рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2017 року по справі № 905/1617/17 за позовом ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ до ТОВ ЕТС про стягнення частини заборгованості в розмірі 105 000,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього грошових зобов'язань за договором поставки № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ частину заборгованості в розмірі 105 000,00 грн. (том 2, арк.справи 29-87).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕТС (далі- Боржник) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (далі-Кредитор-1) з другої сторони і ТОВ Вантажтранспивдень (далі-Кредитор-2) с третьої сторони 09 листопада 2016 року укладено Договір про часткове відступлення права вимоги по договору № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року (том 2, арк.справи 68-69).
Відповідно до п. 1. Договору, діючим Договором регулюються відношення Сторін, пов'язані з частковим відступленням права вимоги, виниклим на підставі Договору постачання № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року, який був укладений між Кредитором-1 (Постачальником/продавцем) та Боржником (Покупцем). Станом на дату укладення цього Договору, загальний борг Боржника перед Кредитором-1 за поставлений за Договором товар, складає 3 843 010,61 гривень.
Як зазначено в п. 2 Договору, Кредитор-1 частково відступає Кредитору-2 право вимоги до Боржника у розмірі 403 516,11 гривень, що виникла на підставі Договору постачання № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року.
Пунктом 3 Договору визначено, що на частину боргу, який залишився не відступленим відповідно до пункту 2 цього Договору, право вимоги зберігається за Кредитором-1.
В пунктах 7, 8 діючого Договору зазначено, що цей Договір вважається узгодженим та набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Договір діє до повного виконання Сторонами всіх взаємних зобов'язань.
В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:
- акти виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 09 листопада 2016 року № Е-7178, від 11 листопада 2016 року № Е -7229;
- акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 08 листопада 2016 року на суму 454 000,00 грн., від 08 листопада 2016 року на суму 2 145 684,12 грн.
Між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТІМА ПЛАС , як постачальником, укладено Договір поставки № ОП-105 від 17 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, арк.справи 92-94).
Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА ПЛАС за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (том 3, арк.справи 34-40).
Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується оплачувати та приймати Товар на умовах, визначених у даному Договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом даного Договору, визначаються у видаткових накладних.
Як зазначено в п. 2 Договору, зокрема Товар постачається Покупцю партіями. Найменування, кількість та асортимент кожної партії вказується, як уся кількість Товару, зазначена у видаткових накладних.
В п. 3 Договору передбачено, що Товар постачається на умовах EXW (само вивіз зі складу постачальника) (Інкотермс - 2010), але Сторони можуть погодити інші умови для відповідної партії Товару.
Пунктом 4 зазначеного Договору визначено, що ціна Товару вказується у видаткових накладних на кожну партію окремо. Загальна сума Договору визначається виходячи з вартості Товару, що вказаний у всіх накладних. Сторони погодили, що ціна Товару може бути змінена в разі коливань курсу національної валюти-гривні до Євро більш ніж на 5% по даним НБУ, якщо такі зміни відбулися у період між погодженням Сторонами ціни на Товар та його оплатою Покупцем. За таких обставин Сторони шляхом підписання додаткової угоди змінюють ціну Товару відповідно до зміни курсу гривні на міжбанківському валютному ринку України по даним сайту http:/mezhbank.org.ua/, при цьому Сторони використовують курс продажу на початок робочого дня (виставлення рахунку/оплата рахунку).
В п. 5 зазначено, зокрема, що Покупець здійснює оплату вартості продукції, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника упродовж п'ятнадцяти календарних днів з моменту поставки. Попередня оплата допускається. Валюта платежу: українська гривня.
Пунктом 6 Договору обумовлено, що прийом-передача Товару здійснюється представниками Сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних. Обов'язки Постачальника з поставки Товару вважаються виконаними з моменту передачі такого Товару Покупцю за відповідною видатковою накладною.
Також, пунктом 11 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується: складати податкову накладну у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складення, якщо інші терміни не визначенні чинним законодавством.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом надано:
- видаткові накладні від 21 листопада 2016 року № 98 на суму 296 931,14 грн., № 96 на суму 168 430,94 грн., № 97 на суму 298 129,52 грн., № 104 на суму 292 106,75 грн., № 103 на суму 203 588,80 грн., № 102 на суму 288 799,93 грн., № 101 на суму 269 988,08 грн., № 100 на суму 300 000,00 грн., № 99 на суму 168 075,25 грн., № 105 на суму 231 363,00 грн.;
- товарно-транспортні накладні від 21 листопада 2016 року № 98, № 96, № 97, № 104, № 103, № 102, № 101, № 100, № 99, № 105;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АН5033IН;
- платіжні доручення від 02 грудня 2016 року № 205 на суму 264 328,41 грн., від 15 грудня 2016 року № 288 на суму 535 839,34 грн.;
- податкові накладні від 21 листопада 2016 року № 105 на суму 231 363,00 грн., № 104 на суму 292 106,75 грн., № 103 на суму 203 588,80 грн., № 102 на суму 288 799,93 грн., № 101 на суму 269 988,08 грн., № 100 на суму 300 000,00 грн., № 99 на суму 168 075,25 грн., № 98 на суму 296 931,14 грн., № 97 на суму 298 129,52 грн., № 96 на суму 168 430,94 грн.;
- наказ (Розпорядження) від 23 січня 2013 року № 7-к- 0000000404 про прийняття на роботу водія ОСОБА_2;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51211 на запит від 20.07.2017 року № 51211 про прийняття Податкових накладних від 21 листопада 2016 року № 96, № 97, № 98, № 99, № 100, № 101, № 102, № 103, № 104, № 105;
- рішення Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1802/17 за позовом ТОВ ОПТІМА ПЛАС до ТОВ ЕТС про стягнення заборгованості у розмірі 105 000,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнього умов договору поставки № ОП-105 від 17 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги ТОВ ОПТІМА ПЛАС задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь ТОВ ОПТІМА ПЛАС заборгованість в розмірі 105 000,00 грн. основного боргу, судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.(том 2, арк.справи 95-149).
В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:
- видаткові накладні від 25 листопада 2016 року № Е-7395, № Е-7394, № Е-7384, № Е-7383, № Е-7379, № Е-7381, № Е-7377, № Е-7380, № Е-7382; від 22 листопада 2016 року № Е-7327, № Е-7267, від 21 листопада 2016 року № Е-7315, № Е-7317, № Е-7323, № Е-7310, від 23 листопада 2016 року № Е-7335, № Е-7337, від 29 листопада 2016 року № Е-7416, №Е-7418;
- довіреність від 25 листопада 2016 року № 513, № 512, від 21 листопада 2016 року № 145261, № 4, від 24 листопада 2016 року № 356, від 28 листопада 2016 року № 8586;
- акти виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 25 листопада 2016 року № Е-7386, № Е-7392, № Е-7393, № Е-7387, № Е-7375, від 23 листопада 2017 року № Е 7369, № Е-7348, № Е-7353, № Е-7367, № Е-7363, № Е-7344, № Е- 7354, № Е-7368, № Е-7355, № Е-7347, № Е-7360, № Е-7345, № Е-7385, від 22 листопада 2016 року № Е-7358, № Е-7333, № Е-7356, № Е-7334, № Е-7357, № Е-7329, № Е-7330, № Е-7331, № Е-7332, № Е-7325, від 28 листопада 2016 року № Е-7403, № Е-7404, № Е-7401, № Е-7414, № Е-7402, № Е-7408, № Е-7409, від 21 листопада 2016 року № Е-7311, від 30 листопада 2016 року № Е-7352, від 24 листопада 2016 року № Е- 7374, № Е-7376, № Е-7364;
- акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 21 листопада 2016 року на суму 291 004,62 грн., від 21 листопада 2016 року на суму 861 904,98 грн. (том 2, арк.справи 150-217).
Між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА , як постачальником, укладено Договір поставки № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, арк.справи 218-220).
Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним Витягом (том 3, арк.справи 41-45).
Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується оплачувати та приймати Товар на умовах, визначених у даному Договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом даного Договору, визначаються у видаткових накладних.
Як зазначено в п. 2 Договору, зокрема Товар постачається Покупцю партіями. Найменування, кількість та асортимент кожної партії вказується у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.
П. 3 Договору передбачено, що Товар постачається на умовах EXW (само вивіз зі складу постачальника) (Інкотермс - 2010), але Сторони можуть погодити інші умови для відповідної партії Товару.
Пунктом 4 зазначеного Договору визначено, що ціна Товару вказується у видаткових накладних на кожну окрему партію. Загальна сума Договору визначається виходячи з вартості Товару, що вказаний у всіх видаткових накладних. Сторони погодили, що ціна Товару може бути змінена в разі коливань курсу національної валюти-гривні до Євро більш ніж на 5% по даним НБУ, якщо такі зміни відбулися у період між погодженням Сторонами ціни на Товар та його оплатою Покупцем. За таких обставин Сторони шляхом підписання додаткової угоди змінюють ціну Товару відповідно до зміни курсу гривні на міжбанківському валютному ринку України по даним сайту http:/mezhbank.org.ua/, при цьому Сторони використовують курс продажу на початок робочого дня (виставлення рахунку/оплата рахунку).
В п. 5 зазначено, зокрема, що Покупець здійснює оплату вартості продукції, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у продовж п'ятнадцяти календарних днів з моменту поставки. Попередня оплата допускається. Валюта платежу: українська гривня.
Пунктом 6 Договору обумовлено, що прийом-передача Товару здійснюється представниками Сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних. Обов'язки Постачальника з поставки Товару вважаються виконаними з моменту передачі такого Товару Покупцю за відповідною видатковою накладною.
Також, пунктом 11 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується: складати податкову накладну у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складення, якщо інші терміни не визначенні чинним законодавством.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:
- видаткову накладну від 02 листопада 2016 рок № 215 на суму 88 086,28 грн.;
- товарно-транспортну накладну від 02 листопада 2016 року № 215;
- платіжні доручення від 23 листопада 2016 року № 117 на суму 9 249,06 грн., від 28 листопада 2016 року № 167 на суму 78 837,22 грн.;
- податкову накладну від 02 листопада № 16 на суму 73 405,23 грн.;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 51196 на запит від 20.07.2017 року № 51196 про прийняття Податкової накладної від 20 листопада 2016 року № 16;
- рішення Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1799/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 68,60 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року. Рішенням суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА задоволені, вирішено стягнути з ТОВ ЕТС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА 3% річних у розмірі 68,60 грн., судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (том 2, арк.справи 221-233).
В підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:
- видаткову накладну від 04 листопада 2016 року № Е-7140;
- акти виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів від 04 листопада 2016 року № Е-7150, № Е -7152;
- акт виконаних робіт, списання запасних частин та паливно-мастильних матеріалів від 02 листопада 2016 року № ST-DN1601085 на суму 22 806,53 грн.;
- оборотно-сальдові відомості по рахунку: 631 за листопад 2016 року (Контрагенти; Замовлення);
- оборотно-сальдові відомості по рахунку: 281 за листопад 2016 року (Місця зберігання; ТМЦ) (том 2, арк.справи 234 - том 3, арк.справи 11).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, а саме :
- ст.1,4, п.1,2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV зі змінами і доповненнями в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів. По яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об'єкти оподаткування , що підпадають під визначення пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 а) п.185.1 ст.185, а)-в) п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, з контрагентами: ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), за звітний період листопад 2016 року; ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40529506), за звітний період листопад 2016 року;
- п. 198.1,п.198.2,п.198.3 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.1010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ТОВ ЕТС завищено податковий кредит всього у розмірі 1 343 643,00 грн., у тому числі за листопад 2016 року 1 343 643,00 грн., в результаті чого встановлено:
- завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) всього у сумі 1 343 643,00 грн., у тому числі в декларації за листопад 2016 року у сумі 1 343 643,00 грн.
Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов'язань.
Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у листопаді 2016 року, виписані контрагентами позивача, які на момент спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідачем та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі Булвес проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. .
Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.
Крім того, первинними документами, наданими позивачем, даними бухгалтерського обліку щодо оприбуткування придбаних ТМЦ та подальшого їх використання в господарській діяльності підтверджено правомірність виписаних спірних податкових накладних, а отже, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту у листопаді 2016 року є протиправним.
Згідно статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Господарського суду Донецької області від 25.07.2017 року по справі № 905/1559/17 за позовом ТОВ ДРОНТОН до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 2 613,48 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ДРОНТОН для позивача продукції за договором поставки № VF 0711 від 07 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.08.2017 року по справі № 905/1708/17 за позовом ТОВ ЕМІ ГРУП до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 109,42 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ЕМІ ГРУП для позивача продукції за договором поставки № ЕГ 01-11 від 01 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.08.2017 року по справі № 905/1617/17 за позовом ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ до ТОВ ЕТС про стягнення частини заборгованості в розмірі 105 000,00 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ для позивача продукції за договором поставки № ЛТ 0711 від 01 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1802/17 за позовом ТОВ ОПТІМА ПЛАС до ТОВ ЕТС про стягнення заборгованості у розмірі 105 000,00 грн., судом було встановлено факт постачання ТОВ ОПТІМА ПЛАС для позивача продукції за договором поставки № ОП-105 від 17 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.08.2017 року по справі № 905/1799/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА до ТОВ ЕТС про стягнення 3% річних у розмірі 68,60 грн., судом було встановлено факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА для позивача продукції за договором поставки № ТДА-1601 від 01 листопада 2016 року та усіма оформленими на підставі нього видатковими накладними.
Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Так, відповідно до п. 44.1 для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.
Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.
Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.
Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.
Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.
Як встановлено колегією суддів в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА , що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.
Позивачем до перевірки надавались всі вищенаведені документі, про що також свідчить зміст Акту перевірки, проте зазначені документи не взяті до уваги при формуванні висновків Акту перевірки.
Як з'ясовано колегією суддів, ТОВ ЕТС є офіційною сертифікованою станцією технічного обслуговування машин марки VOLVO , має власні виробничі потужності, вантажний автотранспорт, трудові ресурси, спеціалізується на торгівлі автомобілями та запчастинами, технічним обслуговуванням автомобілів.
Тобто, саме для використання у виробничому процесі придбавалися матеріали у ТОВ ДРОНТОН , ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА . Відсутність певних документів щодо якості товару, його технічних характеристик тощо не може свідчити про нереальність господарських операцій та нівелювати право платника податків на формування податкового кредиту, оскільки таке право у ТОВ ЕТС виникло відповідно до абзацу 2 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України - дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відсутність окремих сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції не може мати вплив на формування платником податку податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України, та в тому числі свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій.
Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу (господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці).
Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Згідно із ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей, як, зокрема, про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів тощо.
В свою чергу, статтею 10 цього Закону визначено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До того ж, адміністративна та судова практика за даними питаннями виходить з презумпції добросовісності платника, яка підтримує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Тобто, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами.
Відповідачем не надано фактичних даних щодо наявності відомостей про скасування свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість підприємств-контрагентів ТОВ ЕТС чи визнання їх недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання відповідних договорів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що станом на дату укладення і виконання угод з контрагентами, ці суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто вони мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.
Крім того, пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.
Відповідач не зазначив у акті перевірки докази, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів поставок укладених позивачем із контрагентами ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40529506).
Колегія суддів звертає увагу, що вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо доведеності обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між позивачем - ТОВ ЕТС та контрагентами ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40529506). Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок товарно-матеріальних цінностей із господарською діяльністю ТОВ ЕТС .
Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом п'ять цього Кодексу.
Згідно вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до статті 201 Податкового Кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктами 201.4, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна складається в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виникнення у ТОВ ЕТС права на формування податкового кредиту у листопаді 2016 року, за наслідками господарських операцій з ТОВ ДРОНТОН (ЄДРПОУ 40426938), ТОВ ЕМІ ГРУП (ЄДРПОУ 40529396), ТОВ ЛОНГ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39876252), ТОВ ОПТІМА ПЛАС (ЄДРПОУ 40385106), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АФРОДІТА (ЄДРПОУ 40529506) підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2016 року. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.
Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.
Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.
Крім того, відповідач як довід апеляційної скарги визначив наявність відкритих кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача. Проте, колегія суддів зазначає, що сам факт відкриття кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача не може бути належним та допустимим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки викладені в ньому обставини стосуються лише господарських операцій контрагентів позивача з іншими юридичними особами, а не безпосередньо з ним. Тому, позивач не має нести відповідальності за ймовірні порушення будь-якими юридичними особами, що здійснювали господарські операції з його контрагентами, вимог податкового законодавства.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 805/3212/17-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 805/3212/17-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 березня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Л.А. Василенко
Л.В. Ястребова
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2018 |
Оприлюднено | 22.03.2018 |
Номер документу | 72860842 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні