Постанова

від 20.03.2018 по справі 805/3490/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року справа №805/3490/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Компанієць І.Д., при секретареві судового засідання Святодух О.Б., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі № 805/3490/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.), складену в повному обсязі 08 лютого 2018 року в м. Слов'янську Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Алекс до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі № 805/3490/17-а позовні вимоги задоволено, внаслідок чого: скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 21 серпня 2017 року №0027661215 в частині нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 3355,56 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 21 серпня 2017 року №0027671215 в частині нарахування штрафу у розмірі 20% у сумі 6622,41 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. (арк.справи 106,107)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компания Алекс" (код ЄДРПОУ 13526413, 84307, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 16) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом 14.03.1995 року.

27 липня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за квітень, травень, червень, липень 2015 року, травень 2016 року, квітень 2017 року ТОВ «Компанія Алекс» складено акт №26/05-99-12-15/13526413.

З висновку вбачається, що перевіркою встановлено несвоєчасна сплата самостійно визначеного грошового зобов'язання за квітень, травень, червень, липень 2015 року, травень 2016 року, квітень 2017 року.

17 вересня 2017 року за результатом адміністративного оскарження Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення про результати розгляду скарги №18503/10/05-99-12-15, яким висновки акту перевірки залишені без змін.

21 серпня 2017 року на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

№0027661215, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 6125,87 грн.;

№0027671215, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6622,41 грн.

Спірною обставиною є нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за квітень, травень, червень, липень 2015 року у розмірі 3355,56 грн. (10 %) та 6622,41 грн. (20%).

При цьому, в підтвердження своєчасної сплати податкових зобов'язань за квітень, травень, червень, липень 2015 року позивачем надані платіжні доручення №702 від 29.05.2015, №780 від 30.06.2015, №963 від 30.07.2015, №1104 від 31.08.2015 року.

20 лютого 2015 року позивачем до контролюючого органу подана звітна податкова декларація з плати за землю (орендна плата) за 2015 рік із визначеними сумами, які підлягають щомісячної сплаті протягом року у розмірі 17052,08 грн., а у грудні - 17052,12 грн.

05 лютого 2016 року позивачем до контролюючого органу подана звітна податкова декларація з плати за землю (орендна плата) за 2016 рік із визначеними сумами, які підлягають щомісячної сплаті протягом року у розмірі 24436,88 грн.

28 лютого 2016 року позивачем до контролюючого органу подана звітна податкова декларація з плати за землю (орендна плата) за 2017 рік із визначеними сумами, які підлягають щомісячної сплаті протягом року у розмірі 25903,09 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобов'язань (орендна плата) задекларованих в податковій декларації за 2015 рік по термінам сплати 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.08.2015; задекларованих в податковій декларації за 2016 рік по терміну сплати 30.06.2016; задекларованих в податковій декларації за 2017 рік по терміну сплати 30.05.2017.

При цьому, в підтвердження своєчасної сплати податкових зобов'язань за квітень, травень, червень, липень 2015 року позивачем надані платіжні доручення №702 від 29.05.2015, №780 від 30.06.2015, №963 від 30.07.2015, №1104 від 31.08.2015.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, законодавець наділив правом контролюючий орган застосовувати штраф до платника податку згідно з цією нормою у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні, з затримкою, проте не наділив правом контролюючий орган застосовувати штраф при виконанні п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати контролюючий орган в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.

Крім того, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон №1669) визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» . Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м.Краматорськ.

Згідно ст.10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 1999/05-4 від 25.07.2014 Торгово-промислова палата України засвідчила позивачу факт настання обставин непереборної сили, з 15.04.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів.

Отже, позивач звільнений від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань в силу ст. 10 Закону №1669.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за квітень, травень, червень, липень 2015 року є неправомірним, а прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в цій частині.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі № 805/3490/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі № 805/3490/17-а - залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_2