Рішення

від 02.03.2018 по справі 759/274/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/274/17

пр. № 2/759/644/18

02 березня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Естейтдон про встановлення факту звільнення та вчинення реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними після зменшення позовних вимог шляхом виключення другої позовної вимоги та виключення з участі у справі третьої особи, просить суд встановити факт звільнення ОСОБА_1 із посади директора ТОВ Естейтдон з 30.03.2015, та стягнути судовий збір по справі з відповідача, посилаючись на ті підстави, що на підставі протоколу загальних зборів від 30.12.2013 №15 ТОВ Естейтдон позивача було призначено на посаду директора, трудовий контракт з відповідачем не складався та не підписувався, так як для позивача на посаді директора не була основним місцем роботи запис про прийняття на вказану посаду до трудової книжки не заносився, такі дані вносилися лише до ЄДР, після чого у березні 2015 р. позивач вирішила звільнитися із вказаної посади, що про вона повідомила юриста ТОВ Естейтдон та директора одного із власників, а також 16.03.2015 відправила на юридичну та фактичну адресу ТОВ Континетінвестсервіс (як єдиному учасникові (власнику) ТОВ Естейтдон цінні листи з описом вкладення, які містили заяву про звільнення через Укрпошту та кур'єрську службу GrandEX , пізніше позивач дізналася, що не зважаючи на її звільнення відповідач не вніс відомості про звільнення позивача з посади директора, на підставі Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, представником 02.03.2018 подано заяву про слухання справи у їх відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, прости ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с. 70).

Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надходило (а.с. 60, 64).

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно протоколу №15 від 30.12.2013 загальних борів ТОВ Естейтдон було відкликано з посади директора Прокопенко Ю,О та обрано нового директора ОСОБА_1 (а.с. 9-16).

На підставі наказу ТОВ Естейтдон №16/01-14 від 16.01.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ Естейтдон з 16.01.2014 з посадовим окладом штатного розпису (а.с. 17).

Згідно роздруківки з офіційного сайту ЄДР Мінюста України до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено дані про призначення ОСОБА_2 директором ТОВ Естейтдон (а.с. 7, 8).

Після чого 16.03.2015 позивач написала заяву про звільнення її з посади ТОВ Естейтдон на підставі ст. 38 КЗпП України, разом з якою подала заяву про проведення засідання учасників ТОВ Естейтдон стосовно питання про звільнення її посади директора (а.с. 23-25).

Позивач 25.01.2016 звернулася до ТОВ Естейтдон та ТОВ Континентвестсервіс (який є єдиним учасником (власник) ТОВ Естейтдон із заявою про надання їй наказу про звільнення її з посади директора ТОВ Естейтдон (а.с. 26-32).

Згідно відповіді МЮУ від 22.06.2015 №Л-11301/19.3 наданої на звернення позивача від 29.05.2015 щодо порядку внесення змін ЄДР відомостей про керівника юридичної особи, встановлено, що позивачу було відмолено, посилаючись на ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 34, 35).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, даних у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення та положення ч. 6 ст. 235 ЦПК України згідно зі змістом якої встановлення юридичних фактів у справі, де виникає спір про право, здійснюється в порядку позовного провадження.

Згідно ч. 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом ст. 22 КЗпП України, Конституції України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України зазначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП України).

При цьому, суд зазначає, що для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника. Враховуючи, що позивач не має можливості звільнитися із посади ТОВ Естейтдон з незалежних від неї підстав, в порядку передбаченим зазначеними вище законодавчими актами, а тому суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що обґрунтовані на законі, доведені матеріалами справі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 8, 43 Конституції України ст.ст. 21, 22, 38 КЗпП України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Естейтдон про встановлення факту звільнення та вчинення реєстраційних дій задовольнити.

Встановити факт звільнення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Естейтдон (код ЄДРПОУ: 38769669, адреса: Донецька обл., вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 1а) з 30.03.2015.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Естейтдон на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі у розмірі 551 грн 20 коп.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішеня складено 02.03.2018.