Рішення

від 30.01.2018 по справі 600/590/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/590/17

Справа № 2/600/156/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Сташків О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності ,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за нею права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2977 га., що знаходиться на території Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта серії ЯА №006779 від 05.05.2005 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 14.08.2014 року помер її дядько ОСОБА_2, який за життя розпорядився своїм майном та склав заповіт, згідно якого все належне йому на час смерті майно заповів позивачу. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2977 га., що знаходиться на території Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належала йому на підставі державного акту серії ЯА №006779 від 05.05.2005 року. Даний державний акт було втрачено у зв'язку з чим дано оголошення в газеті Свобода . Зазначає, що звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак останній було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу. На даний час, позивач бажає оформити право власності на земельну ділянку, тому просить визнати її власником земельної ділянки площею 2,2977 га., що на території Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 06.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, однак подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та справу слухати у його відсутності без застосування технічних засобів (а.с.21).

Представник відповідача до початку підготовчого засідання подав відзив на позов, згідно якого не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просить їх задовольнити та справу слухати у його відстуності (а.с.20).

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що 14.08.2014 року помер ОСОБА_2 у віці 55 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-ИД №171444 від 14.08.2014 року (а.с.3).

08.05.2002 року ОСОБА_2 розпорядився своїм майном та склав заповіт, згідно якого все належне йому на час смерті майно заповів ОСОБА_1 (д.п.Гурській) ОСОБА_3. Вказаний заповіт було посвідчено 08.05.2002 року секретарем Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області (а.с.4)

Згідно довідки Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області №590/02-19 від 02.09.2016 року ОСОБА_2, спадкодавець, який помер 14.08.2014 року постійно проживав та був зареєстрований у будинку за адресою: вул. Нова, 52 с.Криве Козівського району Тернопільської області. На день його смерті постійно з ним проживали та були зареєстровані племінниця - ОСОБА_1 (а.с.5).

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2977 га., кадастровий номер 6123085200:01:001:0358, яка розташована на території Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області згідно державного акту серії ЯА №006779 від 05.05.2005 року (а.с.6).

Державний акт серії ЯА №006779 від 05.05.2005 року було втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті Свобода №43 (3183) від 02.06.2017 року (а.с.11).

05.07.2017 року державним нотаріусом Козівської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 роз'яснено, що право на спадщину за заповітом не може бути видане у зв'язку з відсутністю документу, що підтверджує належність майна спадкодавцеві на праві власності (а.с.24).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відтак, оскільки ОСОБА_2 помер, ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто прийняла спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,2977 га., яка розташована на території Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 77, 81, 200, 206, 247, 263-265, 273 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2977 га., кадастровий номер 6123085200:01:001:0358, що знаходиться на території Кривенської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належала ОСОБА_2 на підставі державного акта серії ЯА №006779 від 05.05.2005 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Б.Гриновець