Рішення

від 14.03.2018 по справі 912/3797/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 рокуСправа № 912/3797/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3797/17

за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СВ Комтрейдинг", м. Світловодськ, Кіровоградська область

про стягнення 23 352,89 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 016/2018 від 19.02.18;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява № 02/86 від 13.12.2017 Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - ДП "Регіональні електричні мережі", позивач) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СВ Комтрейдинг" (далі - ТОВ "СВ Комтрейдинг", відповідач) про стягнення пені в сумі 19 874,80 грн та штрафу в сумі 3 478,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання зобов'язань по договору № 3-м від 26.01.2017 з поставки товару в порушення вимог статей 530, 525, 526, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 21.12.2017 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження і відкрив провадження у справі № 912/3797/17.

Господарський суд ухвалою від 05.02.2018 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2018.

14.02.2018 представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву з доказами його направлення позивачу.

Ухвалою від 19.02.2018 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 03.03.2018.

Позивач подав суду відповідь на відзив.

В судовому засіданні 03.03.2018 господарський суд оголосив перерву до 14:10 14.03.2018.

Відповідно до частин 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 21.12.2017 господарський суд постановив відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України після вручення ухвали про відкриття провадження у справі ВІДПОВІДАЧУ надати суду до початку підготовчого засідання: відзив на позовну заяву; докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів до початку підготовчого засідання іншим учасникам справи у строки, які дозволять отримати відзив позивачем.

Ухвалою від 18.01.2018 господарський суд відклав підготовче засідання та постановив відповідачу у строк до 01.02.2018 подати суду відзив та інші документи.

Відповідач вимоги вказаних ухвал суду не виконав, відзив, у встановлений судом строк, не надав.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2502203655544 (а.с. 74), відповідач 25.01.2018 отримав примірник ухвали суду від 18.01.2018.

Отже, у відповідача було достатньо часу для подання відзиву суду у встановлений строк.

Поважних причин ненадання відзиву суду у встановлений строк відповідач не повідомив.

Господарський суд звертає увагу відповідача на неприпустимість зловживань своїми процесуальними правами і недопустимість вчинення дій по затягуванню судового процесу та право господарського суду вирішити спір за наявними матеріалами справи на підставі ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи викладене, господарський суд не приймає до розгляду відзив відповідача від 12.02.2018, що надійшов до суду 14.02.2018, та залишає його без розгляду.

13.03.2018 до суду надійшла заява позивача № 02/19 від 12.03.2018 про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з неможливістю направити представника внаслідок скрутного матеріального становища.

Присутнім в судовому засіданні14.03.2018 представником відповідача позовні вимоги не підтримано.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2017 між ДП "Регіональні електричні мережі" (замовник) та ТОВ "СВ Комтрейдинг" (постачальник) укладено договір на закупівлю товарів № 3-м (далі - Договір, а.с. 11-15), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовникові трансформаторну оливу (товар), а замовник зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору. Постачальник зобов'язується поставити замовникові товар, перелік, найменування та кількість якого визначено специфікацією (Додаток № 1 до даного договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за поставлену кожну окрему партію товару проводяться замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 90 календарних з дати приймання товару (отримання результатів аналізів трансформаторної оливи та оформлення Акту приймання продукції (товарів) за якістю).

Згідно умов договору поставка кожної окремої партії товару повинна відбуватись лише після письмового повідомлення замовника про готовність до приймання (п. 5.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.3. Договору заявка подається замовником шляхом відправлення факсограми, телефонограми на адресу постачальника або іншим доступним засобом зв'язку з подальшим надсиланням оригіналу письмового замовлення.

Термін поставки протягом 5 (п'яти) календарних днів після письмового повідомлення про готовність до прийняття товару (п. 5.7. Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від суми непоставленого товару, недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, а у разі невиконання зобов'язань у строк, що перевищує 30 днів, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Згідно п. 10.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині фінансових зобов'язань до повного їх виконання.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Сторони у специфікації (Додаток № 1 до Договору № 3-м від 26.01.2017) погодили:

найменування товару - олива трансформаторна Т-1500,

один. виміру - т,

кількість - 5,487,

ціну за одиницю, грн без ПДВ - 25992,37,

суму партії, грн без ПДВ - 142620,13,

ціну договору з ПДВ - 171144,16 грн.

На виконання умов Договору ДП "Регіональні електричні мережі" направило ТОВ "СВ Комтрейдинг" лист №18/1113 від 04.09.2017 з проханням поставити трансформаторну оливу за адресою: вул. Л. Українки, 7а, м. Лисичанськ, Луганська область у кількості 1 593 кг (9 бочок) (а.с. 19).

Вказаний лист отримано 14.09.2017, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2750002144880 (а.с. 20).

Відповідач, в порушення умов Договору, не поставив позивачу товар згідно вказаного листа, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення пені та штрафу за невиконання зобов'язань по поставці товару.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд виходить з наступного.

В силу положень статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Позивач на виконання умов договору надіслав відповідачу письмове замовлення на поставку 1 593 кг (9 бочок) трансформаторної оливи.

Однак відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, товар в строк передбачений Договором не поставив.

Позивач направив відповідачу претензію № 02/73 від 15.11.2017 з вимогою сплатити пеню та штраф за невиконані зобов'язання у вигляді не поставки товару на загальну суму 46 687,01 грн (а.с. 21-23).

Відповідач у листі вих№7 від 15.11.2017 повідомив про затримку поставки партії товару та зобов'язався протягом 16 днів поставити товар згідно заявки позивача (а.с. 24).

Однак, відповідач не надав суду доказів поставки товару.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п. 7.2 договору за період з 24.09.2017 по 12.12.2017 пеню у розмірі 19874,80 грн та 7% штрафу у сумі 3 478,09 грн.

Розглядаючи вказані вимоги, господарський суд враховує, що згідно Специфікації до Договору сторони погодили поставку товару в кількості 5,487 т на загальну суму 171 144,16 грн з ПДВ, тому вартість 1 593 кг (9 бочок) товару, що замовив позивач, становить 49 685,67 грн (171144,16 грн/5487кг=31,19 грн/кг *1 593 кг=49 685,67 грн).

Отже, як слідує із наданого позивачем розрахунку, останній неправильно визначив суму непоставленого товару, яка становить 49 685,67 грн, а не 49 687,01 грн, як вказано позивачем.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ч. 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи з положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарські зобов'язання штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачені абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо порушено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконання робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Згідно п.1.1. Статуту позивача, останній є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Отже, враховуючи п. 7.2 Договору, що узгоджений з нормами ч. 2 ст. 231 ГК України, та визначену судом суму непоставленого відповідачем товару, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 19 874,27 грн пені та 3 478,00 грн 7% штрафу за період з 24.09.2017 по 12.12.2017.

У задоволенні позову в іншій частині стягнення пені та 7% штрафу господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Заперечення відповідача, які заявлені в засіданні суду 14.03.2018, щодо неправильного розрахунку пені - без врахування розміру подвійної облікової ставки НБУ, та застосування подвійної цивільно-правової відповідальності у вигляді штрафу та пені, спростовуються наступним.

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

При визначенні розміру пені як для забезпечення виконання не грошового зобов'язання не застосовуються положення ч. 6 ст. 231 ГК України, статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки такі норми визначають для штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до ч. 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СВ "Комтрейдинг" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, офіс 222, код ЄДРПОУ 39715169) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 32402870) пеню у сумі 19 874,27 грн, штраф у розмірі 3 478,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.03.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.