Рішення

від 21.03.2018 по справі 500/765/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/765/18

Провадження № 2/500/1540/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Наконечній В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

13.02.2018 року позивач ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить суд визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої 14 грудня 2013 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5011 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:004:0049, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського районну Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №932. Свої вимоги мотивує тим, що нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після померлої 14.12.2013р. ОСОБА_5 , у зв'язку із тим, що у документі, який посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_5 - Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ОД №073276, виданому уповноваженим органом на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області №180/А-2003 від 07.03.2003 року, відсутній номер, за яким акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, та відсутня дата видачі вказаного документу про право власності спадкодавця.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, та про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №073276, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації №180/А-2003 від 07.03.2003 року, власником земельної ділянки площею 4,5011 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) №932 є ОСОБА_5.

ОСОБА_6 листа Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 15.03.2018р. за №950/126-18 на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації №180/А-2003 від 07.03.2003 було видано Державний акт серія ОД №073276 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122082900:01:004:0049 площею 4,5011 га та зареєстровано в книзі державної реєстрації державних актів на право власності на землю фізичних осіб за №01.05.521.00209 від 17.02.2005 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на громадянку ОСОБА_5 на території Кислицької сільської ради.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД №362421 від 17.12.2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла 14.12.2013 року.

Після смерті ОСОБА_5 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 4,5011 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:004:0049, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського районну Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №932.

ОСОБА_6 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №50412030 від 23.12.2017р. інформація про заповіт від імені ОСОБА_5 відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 , відповідно до ст.1261 ЦК України, стали: мати ОСОБА_1, дочки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, які згідно довідок виконавчого комітету Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за №780 від 12.05.2014р. та за №859 від 20.06.2017р. на день смерті спадкодавця, час відкриття спадщини, протягом шести місяців проживали та були зареєстровані разом із спадкодавцем за однією адресою.

Спадкоємці ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 надали до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області заяви про відмову від прийняття спадщини, копії яких наявні у матеріалах справи.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5, відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Інших спадкоємців немає.

Листом державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області за №1665/02-14 від 23.12.2017 неповнолітній ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після померлої 14.12.2013р. ОСОБА_5 , у зв'язку із тим, що у документі, який посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_5 - Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ОД №073276, виданому уповноваженим органом на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області №180/А-2003 від 07.03.2003 року, відсутній номер, за яким акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, та відсутня дата видачі вказаного документу про право власності спадкодавця.

ОСОБА_6 до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

ОСОБА_6 із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

ОСОБА_6 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

ОСОБА_6 із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_6 п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому, як вбачається із листа Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 15.03.2018р. за №950/126-18 земельна ділянка, кадастровий номер 5122082900:01:004:0049 площею 4,5011 га, надана для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського районну Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №932належить ОСОБА_5на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №073276, виданого уповноваженим органом на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області №180/А-2003 від 07.03.2003 року, зареєстровано в книзі державної реєстрації державних актів на право власності на землю фізичних осіб за №01.05.521.00209 від 17.02.2005 року.

Враховуючи викладене, на думку суду відсутні сумніви щодо належності земельної ділянки площею 4,5011 га, кадастровий номер 5122082900:01:004:0049, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського районну Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) №932 ОСОБА_5, померлій 14 грудня 2013 року.

Таким чином, судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 спадщину після померлої ОСОБА_5 прийняла згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України, осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті спадкодавця немає, інші спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 надали до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області заяви про відмову від прийняття спадщини, з огляду на встановлене позивач обґрунтовано вимагає визнання за ним права власності на спадкову власність.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_6 з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул.. Дунайська, 44), яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул.. Дунайська, 44), до ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: 68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, 44), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, місце проживання: 68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, 44) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 14 грудня 2013 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5011 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:004:0049, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського районну Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) №932 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ОД №073276).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_8