Рішення

від 22.03.2018 по справі 731/69/18

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/69/18

Провадження №2/731/71/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року смт.Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Савенка А.І.,

за участю секретаря с/з - ОСОБА_1,

прокурора - Пуць Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Варва цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 в інтересах держави в особі комунально-профілактичного закладу Варвинська центральна районна лікарня до ОСОБА_3, про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину , -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2018 року до суду звернувся заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 в інтересах держави в особі КЛПЗ Варвинська ЦРЛ до ОСОБА_3 , про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, у сумі 590,90 грн.

В судовому засіданні прокурор Пуць Т.М., позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, дала аналогічні позову пояснення.

Від КЛПЗ Варвинська ЦРЛ надійшла заява про розгляд справи без участі представника лікарні, згідно якої позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи належним чином повідомлений, через канцелярію суду подав заяву про визнання позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Варвинського районного суду Чернігівської області від 31.01.2018 року, ОСОБА_3 22 квітня 2016 року обвинувачувався в тому, що близько 00 годин 15 хвилин, перебуваючи по вул. Зарічній в с.м.т. Варва в кафе Шашличок , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 умисно наніс останньому 1 удар кулаком в обличчя в ділянку носа. Внаслідок завданого удару потерпілий ОСОБА_4 впав на асфальтовану поверхню, вдарившись при цьому потиличною частиною голови та правою ключицею. Після цього, перебуваючи по вул. Зарічній в с.м.т. Варва в кафе Шашличок , ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 1 удар ногою в обличчя, від якого потерпілий впав на асфальтовану доріжку, а коли останній лежав на підлозі, ОСОБА_3 наступив ногою на праву руку потерпілого. Внаслідок вищеописаний дій потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та забиття м'яких тканин ділянки носа, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 160 від 06 вересня 2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та у вигляді поверхневої рани правої кисті і забою м'яких тканин ділянки правої ключиці, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 160 від 06 вересня 2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

Органом досудового слідства дії обвинуваченого кваліфікувались, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

Ухвалою Варвинського районного суду від 31 січня 2018 року кримінальне провадження було закрито у звязку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у КЛПЗ Варвинська ЦРЛ в період часу з 23.04.2016 по 29.04.2016 року.

На його лікування закладом охорони здоров'я понесені витрати у сумі 590 грн. 90 коп., що підтверджуються довідкою вартості ліжко-дня у неврологічному відділенні КЛПЗ Варвинська ЦРЛ (а.с.10).

Як передбачає ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п. 3 Постанови № 11 Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Крім того, відповідач не оскаржував викладених позивачем фактів та розміру шкоди, визнав позов до початку розгляду справи по суті отже, за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, оскільки згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, у відповідності зі ч. ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, суд зважає на положення ч.1 ст. 142 ЦПК України, в частині повернення 50% суми судового збору при визнанні позову відповідачем, положення ч. 3 ст. ст.141 ЦПК України, очевидну неспівмірність ціни позову до розміру судового збору, а також позицію сторін зокрема факт визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що потрібно стягнути з відповідача 50 відсотків судового збору, що становить - 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 в інтересах комунально-профілактичного закладу Варвинська центральна районна лікарня до ОСОБА_3, про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину , задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Варвинського районного бюджету (р/р 31418544700085 в УДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код доходів 24060300, код ЄДРПОУ 24842442) витрати, понесені Комунально-профілактичним закладом Варвинська центральна районна лікарня на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, у розмірі 590 (п'ятсот дев'яносто) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко