Постанова

від 22.03.2018 по справі 180/1033/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1631/18 Справа № 180/1033/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.О., Каратаєвої Л.О.,

за участі секретаря Григор євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" про розірвання договору оренди землі , -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, в обґрунтування зазначив, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 108468 виданого Петропавлівською державною адміністрацією Дніпропетровської області 22.03.2007 року на підставі розпорядження її голови за № 53р-04 від 30.01.2004 року, позивачу, ОСОБА_2, на праві приватної власності належить земельна ділянка, що за цільовим використанням призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею - 6,350 Га, кадастровий номер : 1223887100:02:001:0158, розташована на території Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

22 червня 2007 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Еліта було укладено договір оренди вищенаведеної земельної ділянки строком дії на 10 років. Такий договір оренди землі було зареєстровано у Петропавлівському відділі ДРФППУ ДЗП про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2008 року за № 040812903603.

Відповідно до п. 9 вищенаведеного договору оренди землі, орендна плата вноситься у такі строки з 01 вересня по 31 грудня кожного року. Останній раз орендну плату за користування належною позивачу земельною ділянкою на його користь відповідач сплачував у 2014 році про що він вніс відповідний запис до облікової книги.

За користування відповідачем в період 2015 - 2016 років позивач не отримував орендної плати, хоча звертався до відповідача з такими проханням як в усному, так і в письмовому порядку. Останнє письмове звернення датовано 12.12.2016 року, яке директор підприємства, відповідач навіть відмовився особисто прийняти, тому позивач вимушений був направити його поштовою листівкою.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представником відповідача таке звернення було отримано 27.12.2016 року, але позитивної реакції на звернення позивач не отримав.

ОСОБА_2 звернувся до відповідача з проханням повернути земельну ділянку на його користь через невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди, але знову ж таки не отримав жодної позитивної відповіді від відповідача, тому вимушений звернутись до суду з цим позовом про захист свого рушеного права.

У зв'язку з вищевикладеним просив суд розірвати договір оренди землі укладений з відповідачем 22.06.2007 року.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року в задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ТОВ Еліта , про розірвання договору оренди землі - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 червня 2007 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Еліта було укладено договір оренди вищенаведеної земельної ділянки строком дії на 10 років.

Договір оренди землі було зареєстровано у Петропавлівському відділі ДРФППУ ДЗП про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2008 року за № 040812903603.

В 2012 році, за рішенням суду, з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Еліта" було стягнено завдані збитки в сумі близько 26000 грн., що протягом укладеного договору, з 2007 року, орендна плата сплачувалась.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Районним судом встановлено, що орендар протягом 2007- 2014 років виконував умови договору, факт несвоєчасності та не в установленому розмірі виплати орендної плати за цей період сторонами суду не надано і не доведено.

У сторін крім договору оренди існували і інші цивільно-правові відносини щодо зобов'язань позивача відшкодування завданої шкоди відповідачу за рішенням суду. Сторони щодо відшкодування заборгованості за рахунок орендної плати домовленості не досягли і відповідач сплатив орендну плату за 2015-2016 роки в повному обсязі, що також підтверджено сторонами.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Положення п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, які регулюють спірні правовідносини вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди, але в даному випадку, відповідач самовпевнено вважав це можливістю відшкодування існуючої заборгованості позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовляючи в задоволенні позову, оскільки договір оренди землі укладено 22.06.2007 року, відомості належним чином внесено до відповідного реєстру 09.12.2008 року, дія договору закінчується в 2018 році, що відповідає правовій позиції ВСУ від 18.01.2017 року у справі №6-2777 цс16 де зазначено, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання чинності, а не з моменту його укладення, набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З урахуванням зазначених норм матеріального права строк дії спірного договору не закінчився, він є чинним до 2018 року, а підстави для його розірвання за переконанням суду відсутні.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню в порядку та строки, що визначені чинним законодавством.

Головуючий

Судді: