Рішення

від 26.02.2018 по справі 363/3962/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.02.2018 Справа № 363/3962/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участі секретаря Клименко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Вишгородського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення незаконного отриманої допомоги по безробіттю, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст. 43 ЗУ Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року № 5067-VI та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, на підставі власної заяви ОСОБА_1 була зареєстрована 17 листопада 2016 року та 05 грудня 2016 року отримала статус безробітної в Вишгородському районному центрі зайнятості.

Відповідачу на підставі наданих нею відомостей та поданих документів призначено виплату допомоги по безробіттю з 12 грудня 2016 року.

В результаті проведення позивачем розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, встановлено, що під час реєстрації в центрі зайнятості відповідач надала інформацію про останнє місце роботи ТОВ ФОРА з датою припинення трудових відносин 20 вересня 2016 року, згідно п. 1 ст. 39 КЗпП України, за згодою сторін, а згідно даних з державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлено, що останнє місце роботи відповідача ТОВ ТК ЕКОНОМ ПЛЮС , 28 листопада 2016 року звільнено за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. Тобто, відповідачем надано недостовірну інформацію, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю.

За період з 12 грудня 2016 року по 15 травня 2017 року відповідачу нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 13 760,01 грн.

У зв'язку з встановленням факту подання відповідачем неправдивих щодо останнього місця роботи Вишгородським районним центром зайнятості прийнятий наказ № 34/ОД від 24 травня 2017 року про повернення виплати допомоги по безробіттю у встановленому порядку в розмірі 13 760,01 грн.

04 травня 2017 року відповідач отримала під особистий підпис претензію на відшкодування коштів та у відповідь подала до центру зайнятості заяву щодо добровільної сплати боргу частинами та довідку з ТОВ ТК ЕКОНОМ ПЛЮС , але протягом п'яти місяців, відповідач не з'явилась до центру зайнятості, на дзвінки не відповідала, жодної сплати коштів від відповідача на рахунок Вишгородського РЦЗ не було здійснено, що свідчить про відмову від добровільної сплати боргу.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 13 760,01 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 грудня 2017 року по цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 26 лютого 2018 року, за згодою сторін по справі, суд ухвалив, враховуючи ч. 4 ст. 19 ЦПК України, предмет та ціну позову, що відноситься до малозначних справ, відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України, дану справу розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечила.

Суд, вислухавши пояснення представник позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

05 грудня 2016 року на підставі власноручно написаної заяви ОСОБА_1 була зареєстрована та отримала статус безробітного в Вишгородському районному центрі зайнятості відповідно до ст. 43 Закону України Про зайнятість населення .

ОСОБА_1 перебувала на обліку з 05 грудня 2016 року по 31 травня 2017 року.

Згідно ст. 9 Закону України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року № 5067-VI, ст. ст. 6, 22, 23 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне срахування на випадок безробіття від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ та порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613, з 12 грудня 2016 року відповідачу на підставі наданих відомостей та поданих документів було призначено виплату допомоги по безробіттю.

Під час перебування на обліку в Вишгородському РЦЗ ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю, якій було виплачено допомогу у розмірі 13 760,01 грн., що підтверджується Довідкою № 208 Державного центру зайнятості Вишгородського районного центру зайнятості від 04 травня 2017 року.

В результаті проведення розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, Вишгородським районним центром зайнятості було складено Акт № 27 від 15 травня 2017 року, згідно з яким встановлено факт перебування відповідача в трудових відносинах з ТОВ ТК ЕКОНОМ ПЛЮС з 21 вересня 2016 року по 28 листопада 2016 року відповідно до довідки № 029/17 від 12 квітня 2017 року, з якої вбачається що ОСОБА_1В працювала в ТОВ ТК ЕКОНОМ ПЛЮС на посаді Заступника директора магазину № 72 м. Демидів з 21 вересня 2016 року по 28 листопада 2016 року, згідно Наказу № ЕП00715-235940 від 21 вересня 2016 року Про прийняття на роботу та Наказу № ЕП000889-235940 від 28 листопада 2016 року Про звільнення з роботи .

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 за час перебування на обліку як безробітний належав до зайнятого населення, та під час перебування відповідача на обліку йому була виплачена допомога по безробіттю в сумі 13 760,01 грн.

24 травня 2017 року Вишгородським районним центром зайнятості видано Наказ № 34-ОД про стягнення з відповідача незаконно виплачені кошти допомоги в сумі 13 760,01 грн.

04 травня 2017 року, ОСОБА_1 вручено Претензію № 350/03 від 04 травня 2017 року з вимогою про сплату суми коштів незаконно отриманої допомоги по безробіттю протягом 15 календарних днів.

04 травня 2017 року, ОСОБА_1 подала до Вишгородського районного центру зайнятості заяву щодо сплати боргу частинами протягом трьох місяців до 05 серпня 2017 року, проте станом на 12 жовтня 2017 року відповідачем жодної сплати коштів на рахунок Вишгородського районного центру зайнятості здійснено не було.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ч. ч. 2 і 3 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13 лютого 2009 року , Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації. Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 21 вересня 2016 року уклав з ТОВ ТК ЕКОНОМ ПЛЮС трудовий договір та за виконану роботу отримав відповідний дохід.

Згідно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (який був чинний на момент надання статусу безробітного), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позивачем вчинено дії щодо встановлення обставин, які впливають на порядок виплати матеріальної допомоги по безробіттю, прийнято рішення в межах повноважень та відповідно до встановленого порядку та з визначених законом підстав про повернення допомоги по безробіттю, яке надіслано відповідачу. На момент розгляду справи у суді сума допомоги відповідачем не повернута.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача коштів у сумі 13 760,01 грн., є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 , Закону України Про зайнятість населення , статтями 4, 12, 13, 77, 81, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1) на користь Вишгородського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 22204996) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 13 760,01 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д.Рудюк