Рішення

від 20.03.2018 по справі 381/2855/17

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/116/18

381/2855/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Пруднікової П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник про стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

09.08.2017 року позивач звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник про стягнення коштів , мотивуючи свої вимоги тим, що 08 квітня 2013 року нею було сплачено частину коштів за квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 20 000,00 грн. Проте, продаж квартири так і не відбувся. В подальшому їй стало відомо, що квартира, за яку нею було внесено частину коштів, було зареєстровано на іншу особу, при цьому, внесені грошові кошти їй не повернуто. Позивач зазначає, що неодноразово зверталася із заявами до відповідача з приводу повернення коштів, але жодної відповіді не отримала, як і не отримала внесених коштів. Позивач вважає, що оскільки договір щодо вищевказаної квартири не був укладений, а договірні відносини не виникли, відтак передані відповідачу грошові кошти підлягають поверненню. В добровільному порядку відповідач відмовляється повернути зазначені кошти, тому позивач звернулась до суду з даним позовом та просити суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. та додаткову грошову суму у розмірі 20 000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, не повідомивши про причини неявки, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Між тим, 09.10.2017 року представником відповідача надані суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача зазначає, що сплачені позивачкою грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. є вступним внеском, який відповідно до ст. 2 ЗУ Про кооперацію за жодних обставин поверненню не підлягає. Також наполягав на застосуванні до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши всі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру № 25 від 08.04.2013 року, позивачем ОСОБА_1 був сплачений вступний внесок на 3-х кімнатну квартиру № 11 в сумі 20 000,00 грн. /а.с.7/.

Крім того, судом встановлено, що позивач зверталася із заявою до міського голови ОСОБА_2 щодо правомірних дії відносно неї зі сторони ЖБК Машинобудівельник , однак листом їй було надане роз'яснення, що станом 17.05.2016 року згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 належить гр. ОСОБА_3 /а.с.8-9/.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 08.04.2013 року позивачкою був сплачений вступний внесок в розмірі 20 000,00 грн. за 3-х кімнатну квартиру №11 в будинку по вул. Строкова,7 в м. Фастів, проте продаж квартири не відбувся та на даний час квартира зареєстрована за іншою особою.

Відповідач, заперечуючи проти позову в своїх заперечення зазначає, що позивач виявила своє бажання вступити до членів Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник , про що подала відповідну заяву, а 08.04.2013 року сплатила до каси відповідача грошові кошти в загальній сумі 20000,00 грн. в якості вступного внеску до членів ЖБК Машинобудівник , і саме таке призначення платежу зазначене в квитанції до прибуткового касового ордеру № 25 від 08.04.2013 року. Зазначає, що вказана позивачкою грошова сума була сплачена як вступний внесок до кооперативу, тому не може бути повернута.

Суд не приймає таких посилань відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.11,12 Закону України Про кооперацію вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

На підтвердження або спростування тверджень відповідача щодо вступу ОСОБА_1 до членів ЖБК Машинобудівник судом неодноразово здійснювались заходи щодо витребування документів, а саме списків членів ЖБК Машинобудівник станом на 09.10.2017 року, протоколів загальних зборів ЖБК Машинобудівник за період з 2013 по 2017 роки.

Разом з тим, витребувані судом докази відповідачем не надано, протягом всього часу розгляду справи відповідач ігнорував вимоги суду.

Відповідно до норм ЦПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.4 ст. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Крім того,ч.10 ст. 84 ЦПК України встановлює, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні.

Таким чином, суд відмовляє у визнанні обставини у справі - подання ОСОБА_1 заяви про вступ до членів Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник .

З наведеного вбачається, що позивач із заявою про прийняття її в члени ЖБК Машинобудівник не зверталась, відповідного рішення правління кооперативу чи голови кооперативу про прийняття її до кооперативу, затвердженого загальними зборами його членів, як того вимагає ст.11 Закону України Про кооперацію , не приймалось, тому ОСОБА_1 членом вказаного кооперативу не являється.

При цьому, з дослідженої судом квитанцій до прибуткового касового ордеру № 25 від 08.04.2013 року чітко вбачається, що загальна сума - 20000,00 грн. була сплачена позивачем як внесок на трьохкімнатну квартиру № 11.

Відповідно до ст.ст.626, 635, 657 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Із системного аналізу положень ЦК України можна дійти висновку про те, що правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Оскільки договір купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, передана позивачкою відповідачу грошова сума в розмірі 20 000 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 13 лютого 2013 року.

З аналізу змісту вказаних норм та сукупності наданих у цій справі доказів, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 20 000,00 грн. доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, заявлену позивачем вимогу про стягнення додаткової грошової суми в розмірі 20000 грн. суд залишає без задоволення, оскільки позивачем не доведена підстава такої вимоги, не надано доказів наявності порушеного права в частині виникнення у відповідача зобов'язань щодо повернення додаткової грошової суми в розмірі 20000 грн.

Взагалі, у змісті позовної заяви не наведено жодного аргументу та відсутнє будь-яке мотивування щодо правової природи виникнення цієї додаткової суми в розмірі 20000 грн. та не зазначені правові підстави звернення до суду із такою вимогою.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таким чином, суд відмовляє в цій частині вимог з підстав їх недоведеності.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог (1/2) в розмірі 320,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, статтями Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник (код ЄДРПОУ 23572785, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, м. Фастів, вул. Строкова Капітана, 7) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СК 274819, виданий 06.08.1996 року Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській) грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник (код ЄДРПОУ 23572785, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, м. Фастів, вул. Строкова Капітана, 7) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СК 274819, виданий 06.08.1996 року Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській) сплачений судовий збір в сумі 320,00 (триста двадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апел яційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст. ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Є.Ю.Чернишова