Рішення

від 07.05.2007 по справі 4574-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем

України

07.05.2007

Справа №2-15/4574-2007

За позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1)

До відповідача   Кримського республіканського клінічного

онкологічного диспансеру (95023, АР Крим, вул. Беспалова, 49 а; код ЄДРПОУ

01995344)

До відповідача Кримської

республіканської установи “Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів війни”

(95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3б, код ЄДРПОУ 01995383)

Про стягнення 22319,49 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача -   ОСОБА_2, довіреністьНОМЕР_2, у справі

Від відповідача - Пономарьов А.Е.,

довіреність б/н від 04.01.2005, у справі

Від відповідача - Мяснікова Л.В.,

довіреність № 192 від 02.04.2007 р., у справі

        Обставини справи: Суб'єкт

підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до

Господарського суду АР Крим із позовом до Кримського республіканського

клінічного онкологічного диспансеру  та

до   Кримської республіканської установи

“Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів війни” про стягнення 22319,49  грн., в тому числі 16213,70 грн. основного

боргу, 2138,99 грн. інфляційних витрат, 573,03 річних, 3393,77 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані

порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажуНОМЕР_3.

щодо повної та своєчасної оплати за придбаний товар, в результаті чого за ним

склалася  у розмірі  16213,70 грн., що стало приводом для

звернення СПД ОСОБА_1 з позовом до суду про стягнення вказаної суми

заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Представник відповідача Кримського

республіканського клінічного онкологічного диспансеру у судовому засіданні та у

відзиві на позов проти позовних вимог не заперечує, погоджується з існуванням

заборгованості перед позивачем у повному обсязі.

Представник Кримської

республіканської установи “Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів війни” у

судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог не заперечує,

погоджується з існуванням заборгованості перед позивачем у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши

пояснення  представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

26.12.2005 р. між СПД ОСОБА_1

(Продавець) (позивач), Кримською республіканською установою “Клінічний

госпіталь інвалідів і ветеранів війни” (Покупець) (відповідач) та Кримським

республіканським клінічним онкологічним диспансером (Платник) (відповідач) був

укладений договір купівлі-продажу № 9г. (а.с. 15-16).

Згідно з пунктом 1.1 Договору

Продавець зобов'язується відпустити та передати у власність Покупця товар, а

Покупець зобов'язується прийняти товар, Платник зобов'язується оплатити його

вартість на умовах договору.

Строк дії вказаного Договору

обумовлений пунктом 9.3 Договору та становить з моменту підписання до 31.12.2007

р.

Пунктом 3.1 Договору передбачено,

що ціна товару встановлюється Продавцем, зазначається у рахунку-фактурі, який є

невід'ємною частиною дійсного Договору.

Сума Договору складає 16213,70 грн.

(пункт 3.2 Договору).

Згідно до пункту 5.1 Договору

передача товару здійснюється на складі Покупця на підставі супровідних

документів.

У відповідності з пунктом 3.5

Договору строк оплати встановлений протягом 30 банківських днів.

На виконання вимог вказаного

Договору позивачем було поставлено відповідачу 

Кримській республіканській установі “Клінічний госпіталь інвалідів і

ветеранів війни” товар на загальну суму 16213,70 грн., що підтверджується

доданою до матеріалів справи накладною НОМЕР_4, підписаною обома сторонами

(а.с. 17).

26.12.2005 р. відповідно до умов

Договору позивачем був виставлений рахунок НОМЕР_4 на адресу Платника -

Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансера на суму

16213,70 грн. (а.с. 18).

Проте, відповідач не виконав свої

обов'язки за договором, в результаті чого за ним склалася заборгованість  за придбаний товар у розмірі 16213,70 грн.,

що і послужило підставою для звернення СПД ОСОБА_1 з позовом до суду про

стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних

санкцій.

Частиною 4 статті 626 Цивільного

кодексу України встановлено, що до договорів, що укладаються більш як двома

сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про

договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу

сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов

договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

(стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного

кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 509

Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна

сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших  вимог, 

що  звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу

України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу

України передбачено, що одностороння  відмова  від 

зобов'язання  або одностороння

зміна  його  умов 

не допускається,  якщо  інше 

не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного

кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за

договором. 

Суму заборгованості у розмірі

16213,70 грн. сторони визнали підписавши акт звірки взаємних розрахунків від

07.05.2007 р. (а.с. 53)

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт

невиконання відповідачем Кримським республіканським клінічним онкологічним

диспансером зобов'язань по оплаті 16213,70 грн. заборгованості за поставлений

товар, через що  вимоги позивача про

стягнення з Кримського республіканського клінічного онкологічного

диспансеру  заборгованості у розмірі

16213,70 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути

з відповідача Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру

суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань

у розмірі  2138,99 грн., 3% річних у

розмірі 573,03 грн., 3393,77 грн. пені за прострочення виконання грошового

зобов'язання.

Пунктом 8.2 Договору сторони

передбачили відповідальність сторін за невиконання взятих на себе зобов'язань у

відповідності з законодавством України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного

кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Вимоги позивача про стягнення з

Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру інфляційних

витрат у розмірі 2138,99 грн. за період з 27.12.2005 р. по 01.03.2007 р.

підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Так, у відповідності з пунктом 3.5

Договору строк оплати встановлений протягом 30 банківських днів.

Тобто строк виконання зобов'язання

відповідачем повинен настати по закінченні 30 банківських днів.

Відповідно до пункту 1.19 статті

1  Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  операційний (банківський) день - частина

робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються

для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою

Національного банку України.

Так, строк виконання зобов'язання

настав лише 07.02.2006 р. (після спливу 30 банківських днів), період

нарахування річних повинен обчислюватися з наступного дня після спливу строку

виконання зобов'язання, тобто з 07.02.2006 р.

Таким чином, стягненню з

відповідача Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру

інфляційних витрат  підлягає сума у

розмірі 1783,51 грн. за період з 07.02.2006 р. по 01.03.2007р.

Положення частини 2 статті 625

Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на

користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що

кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що

за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати

проценти.

Вимоги позивача про стягнення з

Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру 3% річних у

розмірі 573,03 грн. за період з 27.12.2005 р. по 01.03.2007 р. також підлягають

зменшенню з огляду на вищевикладене, оскільки період нарахування процентів за

користування грошовими коштами повинен становити з 07.02.2006 р. по

01.03.2007р.

Так, стягненню з відповідача з

Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру 3% річних

підлягає сума у розмірі 515,73 грн. за період з 07.02.2006 р. по 01.03.2007р.

(387 днів).

Крім того, позивач просить суд

стягнути з відповідача Кримського республіканського клінічного онкологічного

диспансеру пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі

3393,77 грн. за період з 27.12.2005р. по 01.03.2007р.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного

кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися

неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з

частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу 

України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується,

якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті

549 Цивільного кодексу  України

розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати

кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного

зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Отже, види забезпечення виконання

зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне

виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій

задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань

будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також

створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230

Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231

Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових

зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою

ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами,

якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від

22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого

платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.4  Договору сторони передбачили відповідальність

Платника за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку подвійної облікової

ставки  Національного Банку України за

кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Загальна сума пені, заявлена

позивачем до стягнення з відповідача підлягає зменшенню з огляду на наступне.

Період нарахування пені повинен

починатися з наступного дня після спливу строку виконання зобов'язання, тобто з

07.02.2006 р.

Нормою чинного законодавства, а

саме частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що

нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше

не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,

коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, період нарахування

пені становить з 07.02.2006 р. по 07.08.2006 р.

Так, відповідно до Постанови

Національного банку України №275 від 09.08.2005 р. з 10 серпня 2005 р. розмір

облікової ставки встановлений на рівні 9,5%.

Згідно з Листом НБУ

№14-011/1373-6039 від 06.06.2006 р. з 10 червня 2006 р. розмір облікової ставки

встановлений на рівні 8,5%.

Таким чином, стягненню з

відповідача підлягає пеня за період з 07.02.2006 р. по 07.08.2006 р. у

наступних розмірах:

- з 07.02.2006 р. по 09.06.2006 р.

- 1038,12 грн. (16213,70 грн. х 19% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х

123 дн.);

- з 10.06.2006 р. по 07.08.2006 р.

- 445,54 грн. (16213,70 грн. х 17% : 365 дн. х 59 дн.);

Отже, загальна сума пені за

прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за період з

07.02.2006 р. по 07.08.2006 р. складає 1483,66 грн.,  підтверджується матеріалами справи та

підлягає стягненню з відповідача.

Відносно зазначення позивачем у

якості відповідача Кримської республіканської установи “Клінічний госпіталь

інвалідів і ветеранів війни” суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Згідно частини 3 статті 21

Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та

організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до статті 23

Господарського процесуального кодексу України кожний із  відповідачів щодо іншої сторони виступає в

судовому процесі самостійно.

Як вбачається зі змісту позовної

заяви позивачем не було пред'явлено вимог до Кримської республіканської

установи “Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів війни”, оскільки фактично

між ними відсутній спір.

Пунктом 1-1 статті 80

Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд

припиняє провадження у справі, якщо 

відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 до Кримської республіканської установи “Клінічний госпіталь інвалідів і

ветеранів війни” підлягає припиненню.

Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін

пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись

статями 21, 23, 33, 49, пунктом 1-1 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу

України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Кримського

республіканського клінічного онкологічного диспансеру (95023, АР Крим, вул.

Беспалова, 49 а; код ЄДРПОУ 01995344, р/р 35412005001304, р/р 35420008001304 в

Управлінні Держказанчейства в АР Крим, МФО 824026) на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код

НОМЕР_1, р/р 2600150190510 в банку КРУ ВАТ Держощадбанк України, МФО

324805)  16213,70 грн. заборгованості,

515,73 грн. річних, 1783,51 грн. інфляційних витрат, 1483,66 грн. пені, 199,96

грн. державного мита та 105,72 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до

Кримської республіканської установи “Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів

війни” припинити.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Видати наказ після набуття судовим

рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко

І.А.