Ухвала

від 12.03.2018 по справі 711/1641/18

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1641/18

Провадження № 2/711/930/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція обласної газети Село і люди - адвоката ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція обласної газети Село і люди звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до релігійної громади істинно-православної церкви СЕМИ АРХАНГЕЛІВ , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Разом з позовною заявою представником ТзОВ Редакція обласної газети Село і люди - адвокатом ОСОБА_1 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки товариством не ведеться господарська діяльність, а обґрунтування позову дають підстави для його зупинення. Тому просить відстрочити сплату судового збору в сумі 21423 грн. 68 коп. до ухвалення судового рішення у справі або до поновлення провадження у справі.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує, зокрема, компенсаційну і превентивну функцію, які полягають у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії, а також попереджає необґрунтовані звернення до судів, забезпечує виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків.

Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено і в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду.

Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).

Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору.

Законодавством України зазначене правове положення знайшло своє відображення в ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 136, 176 ЦПК України.

Так, статтею ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у справах про витребування майна - вартістю майна.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір - ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану.

Відповідно до положень п. 29 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Зокрема, законом який регулює питання про сплату судового збору, його розміру, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати судового збору є Закон України Про судовий збір .

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 1 постанови від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України Про судовий збір , забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами позивача щодо можливості звернення до суду та інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на наведене та обставини, викладені представником позивача, на які він посилається в клопотанні, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання, а саме про розстрочення сплати судового збору, визначивши сплату 1/3 частину розміру судового збору при поданні позовної заяви (7141 грн. 23 коп.), а інших 2/3 частин розміру судового збору (14282 грн. 45 коп.) - до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 136 ЦПК України, Законом України Про судовий збір , суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція обласної газети Село і люди про відстрочення оплати судового збору - задовольнити частково.

Розстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю Редакція обласної газети Село і люди сплату судового збору у розмірі 21423 грн. 68 коп., визначивши сплату 1/3 частину розміру судового збору при поданні позовної заяви (7141 грн. 23 коп.), а інших 2/3 частин розміру судового збору (14282 грн. 45 коп.) - до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Придніпровського

районного суду м. Черкаси В.М. Скляренко