Рішення

від 22.03.2018 по справі 298/312/18

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/312/18

Провадження № 2/298/142/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Брітовій Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Стужицької сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з позовом до Стужицької сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги мотивує тим, що 21 квітня 2017 року померла його мати - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Великоберезнянський район, с. Стужиця, № 242. Згідно заповіту, складеного 12 листопада 2007 року, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_4, позивач є спадкоємцем відносно своєї матері. Для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок позивач звернулася до нотаріуса, однак йому було відмовлено у оформленні такої через відсутність правовстановлюючого документу на будинок, у зв'язку з чим право власності на нього не було зареєстроване, тому позивач просить позов задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

У судове засідання представник відповідача також не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 21 квітня 2017 року померла мати позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ФМ №226785, виданого виконавчим комітетом Стужицької сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області 21 квітня 2017 року.

Також встановлено, що згідно довідки Стужицької сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області №41 від 14 лютого 2018 року, за даними погосподарської книги № 5 за 2015-2020 року, головою дворогосподарства за адресою с. Стужиця, №242 Великоберезнянського району Закарпатської області була ОСОБА_3, яка померла 21 квітня 2017 року.

З свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії ІІІ-УР № 103633 від 30 серпня 1961 року вбачається, що в графі мати вказана ОСОБА_3.

Зі складеного померлою ОСОБА_3 заповіту від 12 листопада 2017 року вбачається, що все належне їй майно, і все те, що буде належати їй на день смерті за законом і на що матиме право, заповіла своєму сину - ОСОБА_2.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Великоберезнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5 № 9/01-16 від 26 лютого 2018 року, позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на житловий будинок.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218, ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Передбачені ст. 1224 ЦК України підстави щодо усунення позивача від права на спадкування відсутні.

Зважаючи на наведені обставини, суд визнає, що за позивачем слід визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), до Стужицької сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04351015; місцезнаходження: 89040 Закарпатська область Великоберезнянський район с. Стужиця, № 144) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок загальною площею 62,3 м.кв. (житлова площа 37,3 м. кв.) з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: с. Стужиця, № 242 Великоберезнянського району Закарпатської області, за спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 21 квітня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча М.С.Лютянська