Рішення

від 21.03.2018 по справі 327/81/18

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/81/18

Провадження № 2/327/50/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2018 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Завіновської А.П.

при секретарі судового засідання - Пригінській О.В.

за відсутністю учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області, третя особа: Розівська районна державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

01.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області, третя особа: Розівська районна державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, в обґрунтування якого зазначав наступне.

05 травня 2017 року в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області у віці 82 роки помер його батько - ОСОБА_2. За життя спадкодавцем заповіт складений не був. Відповідно до статей 1261 та 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) після смерті ОСОБА_2 позивач став єдиним спадкоємцем першої черги за законом, так як інші діти спадкодавця - ОСОБА_3 та Грабарська (дівоче прізвище - ОСОБА_3) ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовились, а мати позивача ОСОБА_5 померла 25 серпня 1997 року.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до Розівської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про прийняття спадщини, де нотаріусом було заведено спадкову справу № 76/2017 за номером у Спадковому реєстрі 61036858.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 лютого 2018 року Розівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 143, позивач успадкував земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП № 030910, виданого 17 квітня 2002 року Розівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 14, що розташована на території Кузнецівської сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства, площею 12,7600 гектарів, кадастровий номер 2324982000:02:001:0011, вид угідь - рілля.

Крім того, згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 13 лютого 2018 року Розівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованих в реєстрі за № 144 та № 145, відповідно, позивач успадкував земельні ділянки, які належали спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП 000017 № 002678, виданого 14 квітня 1994 року Кузнецівською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 278, що розташовані на території с. Кузнецівка по вул. Миру буд. 55 та призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також ведення особистого селянського господарства, площами 0,2500 та 0,2431 гектарів, кадастрові номери яких, відповідно 2324982000:04:002:0101 та 2324982000:04:002:0100, види угідь - малоповерхова забудова та рілля.

Також до складу спадщини увійшов житловий будинок № 55 з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Миру (раніше - Леніна, буд. 49) в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області.

Водночас через відсутність у свідоцтві про право власності на житловий будинок печатки відповідної установи, що його видала та підпису посадової особи, нотаріусом постановою від 10.11.2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно було відмовлено.

На підставі викладеного, позивач просив визнати за ним, в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок № 55 (раніше - Леніна, буд. 49) з надвірними будівлями, що розташований в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та повноважний представник позивача, діючий на підставі довіреності від 06.03.2018 року - ОСОБА_6 не з'явилися, подали до канцелярії суду заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутність. Крім того, зазначили, що повністю підтримують позовні вимоги, у зв'язку з чим, просили позов задовольнити в повному обсязі (а.с. 40-42).

Представник відповідача - територіальної громади в особі Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області та представник третьої особи - Розівської районної державної нотаріальної контори Запорізької області, в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечували (а.с. 38,39).

Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю зазначених осіб, і враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, здійснювати судовий розгляд на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.

Перевіривши докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з положень, викладених в частині 1 статті 82 ЦПК України, обставини, визнані учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

05 травня 2017 року в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області у віці 82 роки помер ОСОБА_2 (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про народження, позивач є рідним сином ОСОБА_2 (а.с. 11).

За життя ОСОБА_2 заповіт складено не було, а тому відповідно до статей 1261 та 1268 ЦК України після смерті останнього, позивач став єдиним спадкоємцем першої черги за законом, так як інші діти спадкодавця - ОСОБА_3 та Грабарська (дівоче прізвище - ОСОБА_3) ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовились, а мати позивача ОСОБА_5 померла ще 25 серпня 1997 року (а.с.10э).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, про що свідчить Витяг про реєстрацію спадкової справи № 76/2017 у Спадковому реєстрі під № 61036858, та що вказує на прийняття позивачем у передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, спадщини (а.с. 15).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 лютого 2018 року Розівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 143, позивач успадкував земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗП № 030910, виданого 17 квітня 2002 року Розівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 14, що розташована на території Кузнецівської сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства, площею 12,7600 гектарів, кадастровий номер 2324982000:02:001:0011, вид угідь - рілля (а.с. 16).

Також, згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 13 лютого 2018 року Розівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованих в реєстрі за № 144 та 145, позивач успадкував земельні ділянки, які належали спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП 000017 № 002678, виданого 14 квітня 1994 року Кузнецівською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 278, що розташовані на території с. Кузнецівка по вул. Миру буд. 55 та призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також ведення особистого селянського господарства, площами 0,2500 та 0,2431 гектарів, кадастрові номери яких, відповідно 2324982000:04:002:0101 та 2324982000:04:002:0100, види угідь - малоповерхова забудова та рілля (а.с. 17, 18).

Крім того, до складу спадщини увійшов житловий будинок № 55 з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Миру (раніше - Леніна, буд. 49) в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області.

Водночас, постановою державного нотаріуса Розівської районної державної нотаріальної контори ГУЮ у Запорізькій області від 10.11.2017 року за № 971/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області, по вул. Миру, 55, оскільки надане останнім в якості правовстановлюючого документу свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок не містить печатки установи, яка його видала, та підпис посадової особи (а.с. 19).

Як вбачається з архівного витягу з рішення виконавчого комітету Куйбишевської районної ради народних депутатів Запорізької області від 20.12.1990 року за № 339 із списком до нього, ОСОБА_2 було надано дозвіл на оформлення права власності на житловий будинок № 55 по вул. Миру (раніше - Леніна, буд. 49) в с. Кузнецівка (а.с. 27, 28).

Згідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 25.05.1993 року, виданого виконавчим комітетом Куйбишевської районної ради народних депутатів, житловий будинок із належними йому будівлями та спорудами, який розташований в с. Кузнецівка по вул. Миру, 55 (раніше - Леніна, буд. 49), належав ОСОБА_2, на підставі зазначеного вище рішення від 20.12.1990 року за № 339. Даний документ дійсно не містить підпис посадової особи установи, що його видала (голови виконавчого комітету) та печатки цієї установи. Разом з тим, право власності на вказаний житловий будинок із спорудами до нього зареєстровано у відповідному органі, про що внесено відповідні дані до реєстрової книги 25.05.1993 року під № 15, за реєстровим № 3027, яке засвідчене відповідними підписами посадових осіб та печаткою цієї установи (а.с. 20 зворотна сторона).

Відповідно до технічного паспорту від 25.05.1993 року на житловий будинок № 55 по вул. Миру (раніше - Леніна, буд. 49) в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області на ім'я ОСОБА_2, спірне домоволодіння загальною площею 71,6 кв.м., житловою площею 35,7 кв.м. складається з житлового будинку літера А , сіней літера а , козирка літера ка 1 , крильца літера ка , огорожі літера М , замощення літера І , козирка літера кБ , крильця літера кБ 1 , колодязю літера Ж , літньої кухні літера Б , сараю літера В , прибудови літера кБ , сараю літера Д , гаражу літера Г та погребу літера Е (а.с. 21-23).

Таким чином, майно, яке увійшло у спадковому масу, а саме житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, перебував у володінні спадкодавця ОСОБА_2, згідно до законодавства, яким на той час встановлювався правовий режим нерухомого майна та документів, якими посвідчувалось право власності на це майно, що ніким не оспорюється, а відсутність у свідоцтві про право власності на житловий будинок підпису посадової особи установи, що його видала (голови виконавчого комітету), та печатки цієї установи, свідчить лише про неуважність осіб, які в силу своїх посадових обов'язків займались складанням відповідних документів.

Наведені обставини свідчать про те, що позивач у позасудовому порядку не має можливості реалізувати своє право на спадкування.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на зазначене вище спадкове майно.

Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216-1218 , 1220, 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 12, 82, 200, 206, 247, 211, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після померлого 05 травня 2017 року в с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області батька - ОСОБА_2, право власності на житловий будинок № 55, розташований по вулиці Миру (раніше - вул. Леніна, буд. 49) в селі Кузнецівка Розівського району Запорізької області з надвірними спорудами та будівлями до нього загальною площею 71,6 кв.м., житловою площею 35,7 кв.м., який складається з житлового будинку літера А , сіней літера а , козирка літера ка 1 , крильца літера ка , огорожі літера М , змощення літера І , козирка літера кБ , крильця літера кБ 1 , колодязю літера Ж , літньої кухні літера Б , сараю літера В , прибудови літера кБ , сараю літера Д , гаражу літера Г та погребу літера Е .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.П. Завіновська