Рішення

від 22.03.2018 по справі 188/130/18

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/130/18

Провадження № 2/188/164/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П. О.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірне спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: вулиця Весела, 16, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Його ринкова вартість станом на 22.01.2018 р. складає 69 995,00 грн.

Спірний житловий будинок був збудований чоловіком позивача ОСОБА_2.

Відповідно до плану на забудову садиби від 08.06.1965 р. ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка під забудову по вулиці Весела в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

За даними погосподарського обліку Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області власником спірного житлового будинку є ОСОБА_2, але він за життя не оформив правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.

Право власності на житловий будинок та земельну ділянку по вулиця Весела, №16, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області ні за ким не було зареєстровано.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав.

ОСОБА_2 помер 14.12.2013 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_1, позивач у справі, оскільки на день смерті постійно проживала разом зі спадкодавцем.

Крім того, позивач отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю.

26.04.2016 року позивач звернулася до приватного нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, але нотаріус своєю постановою від 26.04.2016 р. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок у зв'язку з ненаданням позивачем оригіналу правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок.

Посилаючись на норми ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1268 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вулиця Весела, 16, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 14.12.2013 року.

Позивач подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала і просила задовольнити.

Відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

В судовому засіданні встановлено, що 14 грудня 2013 року помер чоловік позивача ОСОБА_2, про що вчинено актовий запис № 99, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 546540, виданим виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 16 грудня 2013 року, (а.с. 7).

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не посвідчував, що підтверджується довідкою № 1251, виданою 25.04.2016 року Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 9). Отже, спадкування його майна має відбуватися за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на наступне майно:

садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований по вул. Весела, 16 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який складається із наступних споруд, позначених в технічному паспорті житлового будинку спеціальними знаками:

житловий будинок А ; літня кухня Б ; сарай В ; сарай Г ; сарай Д ; свердловина №1 ; огорожа №2-3 ; (а.с. 13-15);

земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер: 1223882500:06:001:0521, розташовану по вул. Весела, 16 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, в межах згідно з планом, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 025522, виданого Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області 09.11.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010912901473 (а.с. 11);

земельну ділянку площею 12,51 га, кадастровий номер: 1223882500:03:001:0174, розташовану на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії IV-ДП № 076646, виданого Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 15.03.2002 року на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації № 60-р від 01.03.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за Пп № 6342.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є дружиною спадкодавця ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІІ-КИ № 316412, виданим 07 травня 1986 року Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 5).

На день смерті ОСОБА_2 позивач була зареєстрована та проживала разом з ним, що підтверджується довідкою № 1250, виданою 25.04.2016 року Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 9).

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

27.04.2015 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40246951 від 27.04.2015 року, виданим приватним нотаріусом Петропавлівського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с. 10).

26.04.2016 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Петропавлівського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, і їй видане свідоцтво про прийняття спадщини за законом у вигляді земельної ділянки, площею 12,51 га, кадастровий номер: 1223882500:03:001:0174, розташованої на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , що підтверджується копією свідоцтва НАІ № 475465 від 26.04.2016 року, зареєстрованого в спадковому реєстрі за № 433 (а.с.38).

У видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований по вул. Весела, 16 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, що належав померлому ОСОБА_2, нотаріус постановою від 26.04.2016 року відмовила, тому що позивачем не було надано правовстановлюючі документи на будинок (а.с. 16).

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

У позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність оригіналу свідоцтва про право власності на житловий будинок і тому вона звернулася з позовом до суду.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 380 ЦК України визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Садибою згідно з статтею 381 ЦК України є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

ЦК України не містить визначення такого об'єкта права власності як домоволодіння.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який прийнято 01.07.2004 року, набрав чинності 03.08.2004 року, в редакції від 04.07.2012 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Належність померлому ОСОБА_2 на праві особистої власності житлового будинку підтверджується наступними документами:

планом земельної ділянки в с. Миколаївка колгоспу 40 років жовтня по вул. ОСОБА_4, згідно з яким ОСОБА_2 відведена земельна ділянка під забудову за проектом № 130-45 08.06.1965 року (а.с. 6);

довідкою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 3477 від 06.11.2017 року про те, що домоволодіння № 16 по вул. Веселій в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області належить померлому ОСОБА_2 згідно погосподарської книги № 5 господарського обліку 0448-1 (а.с. 8).

Отже, садибний (індивідуальний) житловий будинок № 16 по вул. Веселій в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області належав на праві власності померлому ОСОБА_2, який набув його відповідно до діючого законодавства, позивач є спадкоємцем першої черги спадкового майна зазначеної особи у вигляді житлового будинку, і нотаріус безпідставно відмовила позивачу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нього, тому позов підлягає задоволенню.

Вартість спадкового домоволодіння складає 69995 грн., що підтверджується висновком про вартість об'єкта оцінки, виконаного фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 від 22 січня 2018 року (а.с. 17).

Виходячи з цієї ціни позову та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , позивачем був сплачений судовий збір, про що до позову додана квитанція банку від 08.02.2018 року (а.с.22).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: поштовий індекс 52744, вулиця Весела, 16, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339066, місце знаходження: поштовий індекс 52744, вулиця Першотравнева, 182, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: вулиця Весела, 16, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 14.12.2013 року.

Стягнути з Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя ОСОБА_5