Ухвала

від 20.03.2018 по справі 2-3/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

20 березня 2018 року

м. Київ

справа № 2-3/10

провадження № 61-13330 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, відкритого акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль , треті особи: державний проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект , комунальне підприємство Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації , комунальне підприємство Дніпродзержинське житлове об'єднання , виконавчий комітет Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська, Дніпродзержинська міська санепідемстанція, про порушення житлових умов, визнання бездіяльності відповідачів неправомірною, зобов'язання зробити проект капітального ремонту будинку, про визнання технічного паспорту на будинок частково недійсним, визнання акту прийому-передачі будинку частково недійсним, визнання незаконними актів обстеження житлових умов позивача, стягнення майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 17 лютого 2018 року через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року. Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6 - 8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Системне тлумачення пункту 26 частини першої статті 353 ЦПК України та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що ухвали суду першої інстанції щодо відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити, оскільки оскаржені ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року та постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат