Постанова

від 14.03.2018 по справі 500/4748/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 500/4748/14-ц

провадження № 61-5027св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит ,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року у складі судді Галич О. П. та рішення апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року в складі суддів: Фальчука В. П., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2014 року позивач - публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит (далі - ПАТ Банк Фінанси та Кредит ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 24 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством Банк Фінанси та кредит , назву якого змінено на ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. За умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 2 000 000 грн, на строк до 24 вересня 2010 року, зі сплатою 17,5 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за укладеним договором ОСОБА_2 передав в іпотеку банку майнові права на земельну ділянку НОМЕР_2 загальною площею 1,39 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, та придбана за кредитні кошти. Після отримання державного акта від 15 листопада 2007 року про право власності на вказану земельну ділянку, відповідач розділив її на дві земельні ділянки площею 0,09 га та 1,30 га, з присвоєнням цим земельним ділянкам кадастрових номерів НОМЕР_3 і НОМЕР_4. Відповідач умови договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 06 вересня 2013 року виникла заборгованість у загальній сумі 15 434 778 грн 86 коп., яку до цього часу не сплачено. Крім того, ОСОБА_2 порушив пункт 9.1.13 умов іпотечного договору, а саме: після отримання державного акта про право власності на вказану земельну ділянку, не уклав з позивачем додаткового договору до договору іпотеки, у зв'язку з чим відповідно до пункту 10 іпотечного договору зобов'язаний сплатити товариству штраф у розмірі 25 % від загальної суми заборгованості за кредитним договором, що становить 3 858 694 грн 71 коп.

На підставі викладеного позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку НОМЕР_2, що розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1 (майнові права на яку є предметом іпотечного договору, укладеного з ОСОБА_2), яка була поділена відповідачем на дві земельні ділянки площею 0,09 га та 1,30 га з присвоєнням інших кадастрових номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4, шляхом визнання за ПАТ Банк Фінанси та Кредит права власності на це майно за ціною, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності на момент прийняття майна у власність, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 вересня 2007 року у розмірі 1 999 922 грн 18 коп., заборгованості по процентам у розмірі 1 465 978 грн 47 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за користування грошима у розмірі 11 968 878 грн 21 коп., а всього 15 434 778 грн 86 коп.; стягнути з ОСОБА_2 штраф за порушення умов договору іпотеки у розмірі 3 858 694 грн 71 коп.; надати земельну ділянку НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_1, яка була розподілена на дві земельні ділянки площею 0,09 га та 1,30 га з присвоєнням кадастрових номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в управління позивача.

Рішенням Біляївського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ Банк Фінанси та кредит відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не подано жодних доказів про належність земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий номер № НОМЕР_3 та земельної ділянки площею 1,30 га кадастровий номер № НОМЕР_4, які розташовані на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, на праві приватної власності ОСОБА_2 Відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення в якості співвідповідача товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАФФ ( далі - ТОВ ДУНАФФ ), в зв'язку з тим, що банком не доведено факт продажу зазначеному товариству саме земельної ділянки, яка була предметом іпотеки. Позивачем заявлені позовні вимоги виключно до ОСОБА_2, власник вказаної позивачем земельної ділянки не є стороною кредитних правовідносин, а тому звернення стягнення на земельні ділянки, які належать іншому власнику на законних підставах будуть порушувати його інтереси, як власника.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині щодо підстав для відмови у задоволенні позову ПАТ Банк Фінанси та Кредит змінено, викладено інші підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідно до положень статті 23 Закону України Про іпотеку належними відповідачами у справі мають бути власники вказаних вище земельних ділянок, а саме: ТОВ ДУНАФФ , Служба автомобільних доріг в Одеській області та ОСОБА_2 Оскільки ТОВ ДУНАФФ та Служба автомобільних доріг в Одеській області не були залучені до участі у справі у якості відповідачів, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з мотивів пред'явлення позову до неналежного відповідача.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит просить скасувати ухвалені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено право ПАТ Банк Фінанси та Кредит як іпотекодержателя, оскільки позивача позбавлено можливості задовольнити своє право про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок простроченої заборгованості. Суд першої інстанції необґрунтовано відмовився досліджувати надані позивачем докази та не надав належної оцінки цим доказам, чим грубо порушив вимоги статей 57 - 59, 64, 65 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом. 26 січня 2011 року земельна ділянка НОМЕР_2, площею 1,30 га, була продана ОСОБА_2 товариству з обмеженою відповідальністю Вкусная планета (далі - ТОВ Вкусная планета ) на підставі договору купівлі-продажу. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_2 від 26 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Вкусная планета , площею 1,30 га. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2013 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року рішення апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2013 року скасовано, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року залишено в силі. Після постановлення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали від 17 липня 2013 року про залишення в силі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року ТОВ Вкусная планета 15 серпня 2013 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_2 площею 1,3044 га, з ТОВ ДУНАФФ . Банк зауважив, що у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом переходу всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року безпідставно не задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідачем власника земельної ділянки ТОВ ДУНАФФ . Суд першої інстанції не надав належної оцінки судовим рішенням, якими визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_2 від 26 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Вкусная планета . Судом не перевірено, чи приведено сторони в попередній стан, чи зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку, та хто є власником спірної земельної ділянки, на момент розгляду справи у судах.

30 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 24 вересня 2007 року між ВАТ Банк Фінанси та Кредит , назву якого змінено на ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір.

За умовами цього договору, відповідач отримав кредит в розмірі 2 000 000 грн на строк до 24 вересня 2010 року, зі сплатою 17,5 % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за укладеним договором ОСОБА_2 передав в іпотеку банку майнові права на земельну ділянку НОМЕР_2 загальною площею 1,39 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, та придбана за кредитні кошти.

ОСОБА_2 всупереч умовам іпотечного договору, отримавши право власності на вказану земельну ділянку 24 листопада 2008 року без згоди іпотекодержателя розділив цю ділянку на дві земельні ділянки площею 0,0904 га та 1,3044 га. Вказаним земельним ділянкам були присвоєні інші кадастрові номери НОМЕР_3 та НОМЕР_4.

26 січня 2011 року земельна ділянка НОМЕР_2, площею 1,30 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, була продана ОСОБА_2 ТОВ Вкусная планета на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Диким С. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 64.

15 серпня 2013 року ТОВ Вкусная планета продало цю земельну ділянку ТОВ ДУНАФФ .

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби автомобільних доріг в Одеській області, Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про відшкодування вартості вилученої земельної ділянки, та за зустрічним позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області до ОСОБА_2, Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання частково недійсним державного акта про право власності на частину земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування, було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0664 га (частина земельної ділянки загальною площею 0,0904 га кадастровий номер НОМЕР_3) була викуплена у ОСОБА_2 Службою автомобільних доріг в Одеській області та на користь ОСОБА_2 стягнута вартість цієї земельної ділянки у сумі 382 464 грн.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року, що набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_2 від 26 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Вкусная планета , яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Холоднобалківська сільська рада, площею 1,30 га, кадастровий номер НОМЕР_5. Ухвалено привести сторони у попередній стан.

Судами попередніх інстанцій не перевірено, чи виконане рішення суду в частині приведення сторін у попередній стан.

Згідно із статтею 23 Закону України Про іпотеку , у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома була доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідно до положень статті 23 Закону України Про іпотеку належними відповідачами у справі мають бути власники вказаних вище земельних ділянок, а саме: ТОВ Дунафф , Служба автомобільних доріг в Одеській області та ОСОБА_2

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Установлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 липня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з Служби автомобільних доріг Одеської області 382 464 грн в рахунок відшкодування вартості вилученої частини земельної ділянки площею 0,0664 га із частини земельної ділянки загальною площею 0,0904 га кадастровий номер НОМЕР_3, та визнано частково недійсним державний акт на земельну ділянку серії НОМЕР_6.

У вищезазначеному рішенні судом було встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,0904 га, що розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області на підставі державного акта НОМЕР_6 від 24 листопада 2008 року. В результаті виконання Службою автомобільних доріг Одеської області капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Київ-Одеса з влаштуванням транспортної розв'язки на км 451 - 532 (поворот на с. Дачне) останнім було вилучено у ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,0664 га із земельної ділянки НОМЕР_2 загальною площею 0,0904 га, яка також перебуває в іпотеці банку.

Суди попередніх інстанцій безпідставно вважали, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, при цьому не врахували, що в результаті визнання частково недійсним державного акту серії НОМЕР_6 на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0904 га, залишилась частина земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_3, після вилучення у ОСОБА_2 частини земельної ділянки площею 0,0664 га. Однак з урахуванням усіх доказів справи в їх сукупності, суди не встановили, чи належить вказана земельна ділянка на теперішній час ОСОБА_2 та у яких розмірах.

Крім того, банком заявлялись вимоги про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 3 858 694 грн 71 коп, за порушення умов пункту 9.1.13 іпотечного договору, за яким ОСОБА_2 зобов'язався в строк до 24 березня 2008 року отримати на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки Державний акт на право власності на земельну ділянку. Протягом трьох днів з дня отримання зазначеного документа надати іпотекодержателю оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку, його нотаріально засвідчену копію та укласти з іпотекодержателем додаткову угоду до цього договору про уточнення опису предмета іпотеки відповідно до отриманого державного акта. Судами попередніх інстанцій вказані позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 штрафу розглянуті не були.

За змістом частини четвертої статті 10 ЦПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Біляївського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2015 року клопотання представника позивача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ТОВ ДУНАФФ залишено без задоволення. Оскільки представником позивача не надано доказів, що ОСОБА_2 було продано саме земельну ділянку, яка зазначена у іпотечному договорі.

У пункті 2 частини шостої статті 130 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом, передбачено, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Суд першої інстанції, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ТОВ ДУНАФФ , всупереч положенням статті 130 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом, не було вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Разом з тим, апеляційний суд відмовив у задоволенні позову, з тих підстав, що не було залучено до участі у справі у якості співвідповідача ТОВ ДУНАФФ , а суд апеляційної інстанції не може вирішити це питання в силу повноважень, якими наділена апеляційна інстанція.

При новому розгляді справи, суду в обов'язковому порядку необхідно вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та залучити до участі в справі ТОВ ДУНАФФ , Службу автомобільних доріг в Одеській області, за умови встановлення обставин, що вирішення цієї справи може вплинути на обсяг їх прав та обов'язків.

Отже, суди не дослідили зібраних у справі доказів, а саме витяги з поземельної книги про земельну ділянку площею 0,0904 га та 1,3044 га; не встановили у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, а саме залишили поза увагою рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року, яким позов ПАТ Банк Фінанси та Кредит задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_2 від 26 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Вкусная планета . Судами не перевірено, чи приведено сторони в попередній стан; чи набув ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку, хто був продавцем при повторному продажу спірної земельної ділянки, власником якої, зокрема, є ТОВ ДУНАФФ , чим порушено положення статті 23 Закону України Про іпотеку , яким передбачено, що в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності; суди залишили поза увагою питання про стягнення з ОСОБА_2 штрафу за порушення умов іпотечного договору; не надали належної оцінки поданим позивачем доказам, рішенню Біляївського районного суду Одеської області від 16 липня 2009 року, яким в результаті визнання частково недійсним державного акта серії НОМЕР_6 на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0904 га, нова площа земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 має становити 0,02 га, залишили поза увагою, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

Таким чином, рішення суду першої інстанції та апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В.Пророк

І. М.Фаловська

С. П.Штелик