Окрема ухвала

від 12.03.2018 по справі 10/360-15/414

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О., Лященко Н.П.,

Прокопенка О.Б., Ситнік О.М., Ткачука О.С.

12 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 10/360-15/414

Провадження № 12-34звг18

Відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) викладаємо окрему думку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 серпня 2005 року у справі

№ 10/360-15/414 задоволено позов та стягнуто з Державного департаменту авіаційного транспорту України (правонаступником якого є Державна авіаційна служба України) на користь Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія А.Т.І. (далі - ЗАТ Авіакомпанія А.Т.І. ) 27 181 995,00 грн заподіяної шкоди та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня

2005 року рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 лютого 2006 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 16 серпня 2005 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 6 червня 2006 року постанову Вищого господарського суду України від 21 лютого 2006 року скасовано, залишено в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року.

У листопаді 2006 року ЗАТ Авіакомпанія А.Т.І. звернулося із заявою до Європейського суду з прав людини, посилаючись на те, що Верховний Суд України при винесенні постанови від 6 червня 2006 року у справі № 10/360-15/414 (провадження № 3-1402к06) перевищив свої повноваження у справі, стороною якої є заявник, тому стосовно нього було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція).

5 жовтня 2017 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі ЗАТ Авіакомпанія А.Т.І. проти України (заява № 1006/07), у якому, посилаючись на свою попередню практику у справах проти України, в яких уже зроблено висновок, що скасування рішення суду касаційної інстанції і залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції є перевищенням Верховним Судом України своїх повноважень, чітко визначених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обсягу повноважень Верховного Суду України у справі заявника. Європейський суд з прав людини присудив останньому 1 500,00 євро на відшкодування моральної шкоди і 1 200,00 євро компенсації судових витрат, які держава-відповідач повинна виплатити акціонеру підприємства-заявника - Компанії East/West Alliance Limited протягом трьох місяців з дати, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Вимоги підприємства-заявника щодо справедливої сатисфакції Європейський суд з прав людини відхилив.

Зазначене рішення Європейського суду з прав людини набуло статусу остаточного 5 січня 2018 року.

У лютому 2018 року Компанія East/West Alliance Limited звернулася до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Верховного Суду України від

6 червня 2006 року у справі № 10/360-15/414 з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 ГПК України - у зв'язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.

Підставою для перегляду постанови суду касаційної інстанції заявник вважає рішення Європейського суду з прав людини від 5 жовтня 2017 року за заявою ЗАТ Авіакомпанія А.Т.І. № 1006/07.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за заявою Компанії East/West Alliance Limited про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду України від 6 червня 2006 року у справі № 10/360-15/414 (провадження № 3-1402к06) за позовом ЗАТ Авіакомпанія А.Т.І. до Державного департаменту авіаційного транспорту України (правонаступником якого є Державна авіаційна служба України) про стягнення 47 918 572,69 грн збитків і 25 000 000,00 грн моральної шкоди.

Постановляючи таку ухвалу, Велика Палата Верховного Суду виходила з наступного.

Судове рішення, яким закінчено розгляд цієї справи, тобто постанова Верховного Суду України, набрала законної сили у червні 2006 року. До Верховного Суду із заявою про перегляд цього судового рішення за виключними обставинами Компанія East/West Alliance Limited звернулася в лютому 2018 року, тобто після спливу десятирічного строку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 321 ГПК України, який не може бути поновлений.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд послався на статтю 325 та пункт 1 частини першої статті 293 ГПК України, якими передбачено, що справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З наведеним висновком погодитись не можна з огляду на таке.

Перегляд судових рішень за виключними обставинами є самостійним видом перевірки їх законності і його врегульовано главою 3 розділу IV ГПК України.

Порядок і строки подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначено статтею 321 ГПК України. Відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 ГПК України (встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом), може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Цей десятирічний строк, відповідно до частини третьої статті 321 ГПК України, не може бути поновленим.

Оскільки будь-яких положень щодо дій суду у випадку подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом поза межами десятирічного строку у статті 321 ГПК України не визначено, необхідно керуватися положеннями ГПК України, які регламентують загальний порядок дій суду у зв'язку із пропуском процесуальних строків.

Зокрема, у частині другій статті 118 ГПК України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так як у ГПК України немає спеціальних норм, які б передбачали інші можливості процесуального реагування у випадку пропущення десятирічного строку для звернення із заявою за виключними обставинами, суд, приймаючи рішення, повинен керуватися загальною нормою, передбаченою частиною другою статті 118 ГПК України. Тобто, заява, подана після десятирічного строку, передбаченого для звернення до суду, повинна бути залишена без розгляду.

Крім того, пункт 1 частини першої статті 293 ГПК України, на який послався суд, взагалі передбачає відмову у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Рішення, що прийнято у справі було предметом перевірки суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, не можна погодитися з прийнятою більшістю суддів ухвалою про відмову у відкритті провадження за заявою Компанії East/West Alliance Limited про перегляд судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з пропуском строку на звернення, який не підлягає поновленню. Заява підлягала залишенню без розгляду.

СуддіН.О. Антонюк Н.П. Лященко О.Б. Прокопенко О.М. Ситнік О.С. Ткачук