Рішення

від 23.03.2018 по справі 810/41/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року м. Київ справа №810/41/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД-ПАК" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Київській області) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД-ПАК" (далі - відповідач, ТОВ "ТД-ПАК"), в якому просить, з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.03.2018, стягнути податковий борг у розмірі 253306,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у розмірі 253306,12 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 22.02.2018.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Протокольною ухвалою від 20.03.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД-ПАК" (ідентифікаційний код 36359651) зареєстроване в якості юридичної особи 24.03.2009 за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.01.2018 №1003445154 (том 1, а.с. 36-38).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань на підставі податкових декларацій (з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість), та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток.

З приводу податкового боргу з податку на додану вартість, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.

ТОВ "ТД-ПАК" засобами телекомунікаційного зв'язку до Бориспільського відділення (м. Бориспіль) Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подані наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за липень 2017 року №9166576697 від 18.08.2017, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 162405,00 грн. (том 1, а.с.11);

- за серпень 2017 року №9190921453 від 19.09.2017, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54336,00 грн. (том 1, а.с.12);

- за вересень 2017 року №9216155935 від 18.10.2017, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48826,00 грн. (том 1, а.с.13).

Тобто, загальна сума самостійно визначеного ТОВ "ТД-ПАК" грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з липня 2017 року по вересень 2017 року складає 265567,00 грн.

Разом з цим, відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), ТОВ "ТД-ПАК" було частково погашено зобов'язання, у тому числі за рахунок переплати, у загальному розмірі 103733,75 грн., у зв'язку з чим самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість складає 161833,25 грн. (том 1, а.с. 73-80, 109-110).

Враховуючи самостійне визначення у податкових деклараціях суми податку до сплати, грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 161833,25 грн. вважаються узгодженими.

З приводу податкового боргу з податку на прибуток підприємства, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.

ТОВ "ТД-ПАК" засобами телекомунікаційного зв'язку до Бориспільського відділення (м. Бориспіль) Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подані наступні звітні податкові декларації з податку на прибуток підприємства:

- за 2016 рік №9269925109 від 09.02.2017, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 251646,00 грн. (том 1, а.с. 14-15);

- за 1 квартал 2017 року №9080692428 від 04.05.2017, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 59292,00 грн . (том 1, а.с. 16-17);

- за півріччя 2017 року №9157520344 від 09.08.2017, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34812,00 грн. (том 1, а.с. 18-19).

Відповідачем також подано декларацію за три квартали 2017 року №9234488177 від 09.11.2017, в якій самостійно зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4086,00 грн. (том 1, а.с. 65-67).

Разом з цим, відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки платника податку на прибуток приватних підприємств ТОВ "ТД-ПАК", було частково погашено зобов'язання, у тому числі за рахунок переплати, у розмірі 251328,06 грн., у зв'язку з чим податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства складає 90335,94 грн. (том 1, а.с. 72).

Враховуючи самостійне визначення у податкових деклараціях суми податку до сплати, грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 90335,94 грн. вважаються узгодженими.

Таким чином, загальна сума податкового боргу ТОВ "ТД-ПАК" з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 252169,19 грн. (161833,25 грн. + 90335,94 грн. = 252169,19 грн.).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податок на прибуток підприємства та правова регламентація останнього встановлюються Розділом ІІІ ПК (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК, у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПК, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

У свою чергу, згідно із пунктом 49.18 статті 49 ПК, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд зазначає, що грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємства, самостійно визначені відповідачем відповідно до вищевказаних декларацій з податку на прибуток підприємства, з урахуванням суми часткового погашення зазначеного податку, у тому числі за рахунок переплати, у загальному розмірі 90335,94 грн. ТОВ "ТД-ПАК" не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку (том 1, а.с. 69-72).

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 ПК, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 202.1 статті 202 ПК передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із пунктом 203.2 статті 203 ПК, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначене відповідачем відповідно до декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2017 року по вересень 2017 року, з урахуванням часткового погашення боргу, у загальному розмірі 161833,25 грн. не було сплачене, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку (том 1, а.с. 73-80, 109-110).

З приводу податкового боргу в частині пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, суд зазначає наступне.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК (у редакції чинній на момент нарахування пені за прострочення погашення податкового зобов'язання) передбачено, що нарахування пені розпочинається: 129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Як встановлено судом, податковим органом нараховано ТОВ "ТД-ПАК" пеню у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства в загальному розмірі 1136,93 грн., що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку (том 1, а.с.69-72).

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов до висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства складає 253306,12 грн. (90335,94 грн. + 161833,25 + 1136,93 грн. = 253306,12 грн.), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Бориспільським відділенням (м. Бориспіль) Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було направлено ТОВ "ТД-ПАК" податкову вимогу від 26.12.2016 №10046-17 на загальну суму 223723,94 грн., яка отримана відповідачем 24.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 10).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК).

Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у розмірі 253306,12 грн. до суду не надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД-ПАК" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14, ідентифікаційний код: 36359651) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 253306 (двісті п'ятдесят три тисячі триста шість) грн. 12 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.