Рішення

від 14.03.2018 по справі 307/1827/17

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1827/17

Провадження № 2/307/124/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Тонси" про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до ТОВ "Тонси" про стягнення коштів. В обґрунтування даного позову посилається на те, що 07 червня 2017 року у м. Луцк ним та представником відповідача було укладено попередній усний договір про надання інформаційних послуг з приводу придбання ним нового трактора марки Фотон з навісним обладнанням для домашніх побутових потреб.

Умовою для надання таких послуг представник висунув обов'язкове перерахування на рахунок відповідача 10 000 гривень, написав на аркуші паперу реквізити банківського рахунку відповідача та підставу: оплата по договору про надання інформаційних послуг. Він пішов у відділення Приватбанку в м. Луцк, вніс кошти за вказаними реквізитами відповідачу, отримав касову квитанцію, а коли повернувся до представника то не знайшов його на місці. Договору не укладав, зв'язався по телефону з представником, однак з ним розмову продовжив інший представник, який запропонував сплатити ще гроші, як аванс на придбання самого трактору.

Оскільки відповідачем йому не надано жодних інформаційних чи консультативних послуг за попередній усним договором, а подальші дії вказують на те, що у нього хочуть отримати кошти за транспортний засіб, якого відповідач не має, що може бути предметом іншого договору ( договору доручення), а не договору про надання інформаційних послуг, то вважає, що відповідач є недобросовісним.

Разом з цим стверджує, що попередній договір з відповідачем про надання інформаційний послуг не укладений, позаяк не дотримано письмової форми, не визначено взагалі істотні умови такого договору і тому їх (невизначені істотні умови) не можна вважати погодженими сторонами такого договору.

Відповідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином стверджує, що договір про надання послуг є двостороннім та таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами.

Форма договору про надання послуг визначається за загальними правилами і є письмовою. У ряді спеціальних нормативних актів може передбачатися в більшій чи меншій мірі розгорнуту регламентація укладення договорів. Прикладом може слугувати Положення про проведення державної експертизи містобудівної, передпроектної і проектної документації, де передбачена необхідність письмової форми договору, порядок акцепту, обов'язковість передбачення плати за послугу та її розмір тощо.

Укладення договорів про надання послуг у сфері побутового обслуговування населення регламентується Інструкцією щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання, затвердженою наказом Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 30.05.1994 р. № 10.

Предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій (наприклад, надання телефонних каналів для зв'язку, надання готельних номерів для проживання,) або здійснення певної діяльності (надання правових консультацій, аудиторських послуг).

Таким чином стверджує, що у якості предмета виступає корисний ефект від вчинення дії або діяльності послугодавця, який ніколи не набуває форми нової речі чи зміни (покращення споживчих якостей) уже існуючої. Якість послуги, що надається, є чи не найважливішою характеристикою предмета договору. Законом чи іншими правовими актами можуть бути передбачені обов'язкові вимоги щодо якості результату, який буде отриманий внаслідок наданої за даним договором послуги. Гарантії якості наданої послуги можуть бути договірні та такі, що встановлюються законом. Гарантії якості поширюються на результат наданої послуги у цілому. Надання певного виду послуг може передбачати збереження отриманого замовником корисного ефекту протягом розумного строку. Наприклад, отримані знання у результаті надання послуг з навчання (підвищення кваліфікації) мають бути придатними до використання протягом певного строку.

Частина 2 статті 901 ЦК зазначає, що положення статей глави 63 ЦК можуть застосовуватися до усіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Це означає, що при відсутності спеціального законодавства відносини сторін, що випливають із зобов'язань про надання послуг, регулюються нормами глави 63 ЦК. Положення цієї глави поширюються і на такі види договорів, які взагалі не передбачені законодавством, але своїм предметом мають надання послуги, що полягає у вчиненні певної дії або здійсненні певної діяльності.

Якщо послуги надаються у сфері побутового обслуговування, то на такі відносини поширюється законодавство про захист прав споживачів, у тому числі Закон України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 р. та Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 р. № 313, у частині, що регулюють надання нематеріальних послуг.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду цивільних справ про захист прав споживачів від 12.04.1996 р., якщо громадянин замовляє, використовує послуги для власних побутових потреб, то Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які надають послуги незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. У разі застосування виконавцем стандартних форм договору або формулярів, на нього поширюються правила договору приєднання, передбачені ст. 634 ЦК та Інструкцією щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання.

Правила ст. 902 ЦК передбачає обов'язок надати послугу особисто. Якщо на стороні виконавця виступає юридична особа, то послуга може бути надана будь-яким кваліфікованим спеціалістом, який працює на цьому підприємстві. Проте в договорі повинно бути застережено, що зобов'язання повинно бути виконане конкретною особою.

Договором повинно бути передбачено надання послуг за плату і обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором. Оскільки договір про надання послуг презумується як платний, то серед умов договору має міститися положення про ціну чи способи її визначення. Ціна за договором про надання послуг поділяється на дві частини: плата за саму діяльність та відшкодування витрат. Ціна в договорі послуг може визначатися прейскурантами, тарифами, які, як правило, узгоджуються із самим виконавцем або містяться у підзаконних нормативних актах. Якщо ціна у договорі не може бути визначена, то вона визначається за правилами звичайних цін , які склалися на дані послуги на момент укладення договору (ст. 632 ЦК).

До прикладу розрахунок вартості однієї години надання послуг, згідно Закону України від 20.12.2011 року №4191-УІ, не повинен перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 640 грн.).

У ч. 1 статті 903 ЦК передбачається обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, передбаченому в договорі. Проте загальними правилами, які застосовуються у певних сферах діяльності з надання послуг, можуть передбачатися загальні для усіх замовників правила щодо строків та порядку оплати.

Наприклад, надання комунальних послуг оплачується у десятиденний строк після отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа наступного за розрахунковим періодом.

Відповідно до статей 627 і 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Неукладений договір не породжує обов'язків.

Таким чином стверджує, що отримання у нього коштів наперед, до надання йому інформаційних послуг слід оцінювати як обман, який охоплюється диспозицією статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , тобто в діях відповідача є нечесна підприємницька діяльність, яка виразилась у створенні умов, при яких він був позбавлений можливості виважено та об'єктивно оцінити умови угоди та внаслідок введення в оману оплатив невизначені за змістом, обсягом, ціною послуги, яких Відповідач йому не надав.

Таким чином відповідач зобов'язаний повернути їй отриманий платіж у розмірі 10000 грн., однак відмовляється це вчинити.

Тому просить суд стягнути із ТОВ Тонси , м. Київ, вул. Сагайдачного,8, код ЄДРПОУ 41329016, р/р 26008569596 в АТ ОСОБА_2 Аваль на його користь кошти в сумі 10 000 гривень та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву в якій просить суд справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

У зв'язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 07 червня 2017 року у м. Луцк між позивачем та представником відповідача було укладено усний договір про надання інформаційних послуг з приводу придбання позивачем нового трактора марки Фотон з навісним обладнанням для домашніх побутових потреб., що стверджується квитанцією № 0.0.780075409.1 від 07.06.2017 р.

Відповідно до ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.. 902 ЦК виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до статей 627 і 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач до виконання укладеного з позивачами договору не приступив і на сьогоднішній день його взагалі не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Позивач скористався наданим йому правом і 20.06.2017 року надіслав відповідачу вимогу про відмову від договору і вимагав відшкодування збитків.

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо повернення грошових коштів, які були внесені ним на виконання умов Договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом 20.06.2017 року позивач надіслав відповідачу вимогу про відмову від договору і вимагав відшкодування збитків. Строк повернення коштів на день подання позову складає один місяць.

За таких обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши з ТОВ Тонси , м. Київ, вул.. Сагайдачного, 8, код ЄДРПОУ 41329016, р/р 26008569596 в АТ ОСОБА_3 Аваль на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 10000 гривень.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 88, 223, ч. 2 ст. 247 ст.ст. 263-265, 280, 284 ЦПК України ,ч.1 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. ч.1 ст.526, ч.2 ст.530. ст.610, ст.ст. 626-629, ч. 3 ст. 651, ст.ст. 901-903 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ТОВ Тонси , м. Київ, вул.. Сагайдачного, 8, код ЄДРПОУ 41329016, р/р 26008569596 в АТ ОСОБА_3 Аваль на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 10000 гривень та судові витрати в розмірі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.03.2018 р.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ТОВ Тонси , місцезнаходження м. Київ, вул.. Сагайдачного, 8.

Суддя: В.В. Чопик