Рішення

від 23.03.2018 по справі 814/1931/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 р. № 814/1931/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Марконі", вул. Соборна, 14. кімн. 415, м. Миколаїв, 54017

до відповідача:Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54017

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ Марконі , звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тесту ДФС, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5.

Ухвалою від 19.09.2017 року суд відкрив провадження по справі та розгляд справи призначив на 18.10.2017 року.

15.12.2017 р. набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції.

Згідно п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 24.01.2018 року.

19.02.2018 року суд закрив підготовче провадження та розгляд справи по суті призначив на 12.03.2018 року. За клопотанням сторін розгляд справи по суті здійснювався судом в порядку письмового провадження.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в результаті проведення планової документальної виїзної перевірки Відповідачем було встановлено ряд порушень податкового законодавства та бухгалтерського обліку, з якими Позивач не згоден. Адміністративне оскарження результатів проведеної перевірки не дало ніяких результатів, а відтак, Позивач вимушений був звернутися з позовом до суду для захисту своїх прав. Окрім того, Позивач зазначає, що перевіряючими через математичні помилки невірно визначена навіть сума податку на прибуток. Так, сума заниженого податку на прибуток по періодам не відповідає сумі податку на прибуток (нібито заниженого Позивачем), яка зазначена перевіряючими у Висновках акту перевірки та яка донарахована по ППР № НОМЕР_1.

За наслідками проведеної перевірки 13.08.2017 року ДФС прийняті п'ять податкових повідомлень-рішень, а саме:

- № НОМЕР_1 (донараховано податок на прибуток у сумі 5 358 990,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 722 419,25 грн.

- № НОМЕР_2 (донараховано податок на додану вартість у сумі 5 391 348,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 695 674,00 грн.).

Ці два ППР прийняті Відповідачем за результатами аналізу господарських операцій ТОВ Марконі з ТОВ Аргус (ремонт головних двигунів буксирів та проведення ремонтних робіт буксиру Українець , придбання запасних частин ); з ТОВ Техно Дизель (придбання дизельного палива); проведення ремонтних робіт буксирів Ровангард , Українець , Константан Ольшанський ; а також, на думку контролюючого органу, Позивачем знижено суму податкових зобов'язань по операціям з надання послуг буксирами, вартість яких нижче собівартості; та занижені податкові зобов'язання з ПДВ на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною послуг, які були надані ТОВ Рейдовий термінал Конкорд .

Так, Відповідач у Акті перевірки зазначає, що господарські операції з ТОВ Аргус (розрахунок за які пройшов у квітні 2015 року) по проведенню капітального ремонту головного двигуна буксиру Captain Michalas ; ремонту буксиру Українець та придбання запасних частин з метою виконання цього ремонту - є безтоварними. До такого висновку ДПІ прийшла виключно на підставі податкової інформації від 15.06.2016 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва. Позивач, вважає, що висновки щодо безтоварності господарських операцій зроблені на підставі податкової інформації щодо діяльності ТОВ Аргус є хибними, оскільки реальність господарських операцій підтверджується не тільки первинними бухгалтерськими документами (договорами, рахунками, податковим накладними, зареєстрованими відповідно до чинного законодавства, проведенням оплати за товари та послуги, бухгалтерським обліком підприємства), а й фактичною наявністю відремонтованого буксиру Українець та відремонтованого двигуна до буксиру Captain Michalas . А податкова інформація ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва стосується виключно господарської діяльності ТОВ Аргус та ТОВ Марконі при отриманні товарів та послуг від свого контрагента ТОВ Аргус , не повинен перевіряти правильність та своєчасність сплати податків та зборів останнім. Окрім того, Позивач зауважує, що Відповідач безпідставно дійшов висновку, що підприємством порушені вимоги ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік в частині прийняття до виконання та для відображення в бухгалтерському обліку таких первинних документів, які містять невірні дані та неправдиву інформацію . Жодного документу Відповідачем не наведено в Акті перевірки, який би містив невірні дані та неправдиву інформацію .

Господарські операції з ТОВ Техно Дизель на поставку нафтопродуктів в бухгалтерському обліку підприємства оприбутковуються відповідно до видаткових накладних ТОВ Техно Дизель , що підписуються обома сторонами та списання дизпалива відбувається на підставі паливних звітів за місяць, що також обліковується у бухгалтерському обліку підприємства. Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, поставка дизельного палива (далі по тексту дизельне паливо) здійснювалась автомобільним транспортом (автоцистерни) на території причалу ДП Миколаївський морський торгівельний порт . Позивач зазначає, що для формування податкового кредиту у нього в наявності були всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: договори, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, видаткові накладні, сертифікати відповідності на паливо, паспорти на паливо, копії приймально-здавального актів на послуги пожежної машини при бункеруванні, накладні - вимоги на внутрішнє переміщення палива (склад-буксир), теплотехнічні звіти по буксирам, щомісячні паливні звіти по буксирам (надходження, використання палива, залишки), акти на списання ТМЦ (палива) щомісячні, щомісячні інвентаризаційні описи залишків палива, копії листів допуску для ввезення палива в порти (місце базування буксирів). Але незважаючи на наявність всіх цих документів перевіряючі зробили висновок, що ці документи не можуть слугувати підтвердженням поставки дизельного палива, оскільки носять формальний характер відносно деяких партій ПММ. Такі висновки Відповідач обґрунтував тим, що ТОВ Марконі не надані до перевірки: дозволи на в'їзд на територію Миколаївського порту, дозволи державної екологічної інспекції щодо можливості здійснення перевантажувальних (бункерувальних операцій) з нафтопродуктами (паливом), копії свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (місткість цистерни), свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів .

Але такі вимоги до Позивача є незаконними, оскільки перелік документів (які на думку ДПІ не надані Позивачем) не є документами, необхідними для формування податкового кредиту, не є документами, на підставі яких формується бухгалтерський облік підприємства, і взагалі ці документи не повинні та не можуть бути у Позивача, оскільки водії автоцистерн не є працівниками ТОВ Марконі , автоцистерни не є власністю ТОВ Марконі , перепустки на територію порту виписує не ТОВ Марконі , а морський порт.

А відтак, твердження ДПІ, що поставку дизельного палива за відповідними податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними здійснювало саме ТОВ Марконі без документів, які надають право на його транспортування, є безпідставним. Окрім того, позивач зазначає, що посилання Відповідача на додаткову угоду № 1 від 17.02.2016 року до договору на продаж та поставку нафтопродуктів № 45 від 15.07.2013 року, яка набрала чинності з 17.02.2016 року, не може бути взято до уваги, оскільки у період січень-березень 2015 року вона не могла бути виконана, строк її виконання наступив значно пізніше. Позивач також зазначає, що Відповідач невірно навіть нарахував податок на прибуток, на всю суму придбаного ТОВ Марконі в перевіряємому періоді дизельного палива. Відповідачем не враховано, що дизпаливо підприємством використано не в повному об'ємі, в якому придбано, існують залишки дизельного палива, які перейшли у наступні звітні періоди та в подальшому тільки будуть використовуватися підприємством, а відтак, нарахування податку на прибуток на всю суму придбання дизпалива є незаконним.

Щодо завищення собівартості виконаних робіт (послуг) при проведенні ремонтних робіт буксирів Ровангард , Українець та Константан Ольшанський , Позивач зазначає, що вище перелічені буксири не є власністю ТОВ Марконі , перебувають в бербоут-чартері (договір фрахтування (оренда) судна без екіпажу). Підприємством за власний кошт здійснено доковий ремонт буксиру Ровангард , доковий ремонт та огляд буксиру Українець та черговий класифікаційний ремонт буксиру Костянтин Ольшанський , всі ці ремонтні роботи здійсненні на вимогу Правил освидетельствования судов №2-06-3 2012 року. Без виконання цих ремонтних робіт буксири неможливо було би експлуатувати взагалі, ТОВ Марконі не отримало би дозвіл регістра судноплавства на ці судна, оскільки тягар (обов'язок) проведення поточного ремонту судна лежить саме на судно-користувачеві кожні п'ять років незалежно від технічного стану судна. Позивач зазначає, що ДПІ помилково визначила, що проведені ремонтні роботи буксирів є капітальним ремонтом судна з проведенням модернізації , оскільки, по-перше, відсутній відповідний Наказ керівника підприємства на проведення саме капітального ремонту буксирів, по-друге, буксири після проведеного поточного та додаткового ремонту не змінили своїх технічних характеристик (водотоннажність, вантажопідйомність, потужність, габарити тощо), по-третє, заміну (модернізація) окремих технічних вузлів судна не можна ототожнювати з поняттям модернізація судна в цілому. Окрім того, на думку Позивача, Відповідач безпідставно, помилково та на власний розсуд (у відсутності будь-якої нормативно правової бази) стверджує в Акті перевірки, якщо підприємство - орендар поліпшує об'єкт основних засобів, який є в нього в оренді, то у підприємства з'являється новостворений об'єкт основних засобів, що в бухгалтерському обліку відображається як капітальні інвестиції у створення. Таке твердження є окремою особистою думкою перевіряючого.

Щодо зниження сум податкових зобов'язань по операціям з надання послуг буксирами, вартість яких нижче собівартості, Позивач зазначає, що підприємство надає послуги буксирами за визначеними ставками. Ці ставки, плати за роботу буксирів при швартових операціях в портах Миколаївського регіону та ставок плати за користування самохідними суднами , розроблено ДП УкрНДІМФ . Такі ставки розроблені з рівнем рентабельності 130-160%. Позивач зазначає, що перевіряючі не врахували відсоток прибутку від послуги, що закладено в кожній годині як роботи так й простою буксира. На думку Позивача, перевіряючі використали незаконну власну методику обчислення зниження сум податкових зобов'язань по операціям з надання послуг буксирами, без врахування розроблених ставок плати за послуги, без врахування умов договорів на виконання робіт (це стосується добового використання деяких буксирів), без врахування розробленої звичайної ціни на послуги, сформованої на підставі ставок (робочий (ходовий) час буксиру, час простою буксиру (стояночний) тощо).

Позивач не погоджується з висновками перевіряючих, що підприємством при виконанні договору про надання послуг плавзасобами ТОВ Рейдовий термінал Конкорд надавалися послуги за ціною нижче ринкової звичайної ціни. Оскільки такий висновок зроблений перевіряючими виключно на особистих припущеннях, без врахування умов договору, без врахування ставок плати за роботу буксирів за кожний вид роботи, де вже закладений відсоток прибутку. Розроблені Ставки плати за роботу буксирів навіть не досліджувалися під час перевірки, в Акті перевірки відсутнє жодне згадування про Ставки плати за роботу буксирів за видами роботи . Саме Ставки плати за роботу буксирів за видами роботи є основною засадою для формування звичайної ціни вартості послуг погодинно.

Такий спрощений поверховий підхід контролюючого органу до обчислення бази оподаткування призвів до невірних висновків, викладених в Акті перевірки, а як наслідок, до незаконного прийняття податкових рішень повідомлень.

- ППР №006354914 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 16 572,08,00 грн. за порушення строків сплати податку на прибуток з доходів іноземних осіб.

Позивач вважає, що факти порушення строків сплати податку на прибуток з доходів іноземних осіб відсутні, Підприємство своєчасно сплатило податки, про що свідчать документи первинного бухгалтерського обліку. Так, платіжним дорученням № 841 від 17.03.2015 року сплачено податок у сумі 378,37 грн, та дорученням № 4732 від 09.03.2016 року сплачено податок у сумі 165 342,41 грн. Позивач зауважує, що відповідно до ст. 126 п. 126.1 ПКУ, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Але таких затримок сплати податку на прибуток з доходів іноземних осіб Позивач не допускав, що до речі відображено й в Акті перевірки.

- ППР №0006414914, нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в сумі 2 259 377,56 грн.

Позивач зазначає, що факту порушення термінів розрахунків за експортними операціями Відповідачем встановлено не було. Відповідач на власний розсуд дійшов висновку, що проведена Позивачем додаткова оплата по договору бербоутного чартеру (зміна орендної ставки) є сумою протермінованого розрахунку, внаслідок чого припустився хибних висновків, викладених у Акті перевірки, що призвело до незаконного прийняття ППР.

- ППР №0006334914, застосовано штрафну санкцію за ненадання в повному обсязі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в електронній формі в сумі 510,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до переліку документів, які були дослідженні перевіряючими під час проведення перевірки, вістуні дані про ненадання документів первинного бухгалтерського обліку на паперових носіях. Перевіряючі неодноразово під час проведення перевірки пропонували та витребували документи первинного бухгалтерського обліку в електронній формі. Але, нажаль, підприємство не веде документообіг в електронній формі, а відтак, надати такі документи ТОВ Марконі було не в змозі. За таких обставин, Позивач вважає, що застосування штрафної санкції за ненадання в повному обсязі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в електронній формі є неправомірним.

Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами планової перевірки.

Відповідач проти заявленого позову заперечує, надав суду письмовий відзив на позовну заяву (т. 12 а. с. 6-25) та пояснення в судовому засіданні. Так, представник Відповідача пояснив, що ППР про донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість (№ НОМЕР_1, №0006314914) прийняті правомірно. Перевіряючими встановлено порушення податкового законодавства Позивачем у перевіряємому періоді, а саме:

- по господарський операції з ТОВ Аргус перевіряючі дійшли правомірного висновку про відсутність реальних господарських операцій між ТОВ Марконі та ТОВ Аргус , оскільки як слідує з податкової інформації ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, ТОВ Аргус у квітні 2015 року не могло надавати ТМЦ та послуги Позивачеві у зв'язку з відсутність господарських операцій по придбанню ТМЦ та відсутністю можливості по виконанню ремонтних робіт буксирів. Враховуючи вищевикладене, надані паперові носії за формою первинних документів та документи бухгалтерського обліку не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по фінансово-господарським операціям у рамках взаємовідносин між ТОВ Марконі та ТОВ Аргус , а відтак, в діях позивача присутнє порушення ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік , тобто первині бухгалтерські документи по взаємовідносини з ТОВ Аргус містять невірні дані та неправдиву інформацію. Дії позивача та ТОВ Аргус спрямовані лише на оформлення господарських операцій у паперовому вигляді без їх фактичного здійснення, з метою завищення показників витрат та зменшення об'єкту оподаткування.

-реальність деяких господарських операції з ТОВ Техно Дизель по придбанню дизпалива, на думку перевіряючих, не підтверджені належними документами. Так, Позивачем не надано первіряючим під час проведення перевірки дозволи на в'їзд на територію Миколаївського порту, дозволи державної екологічної інспекції щодо можливості здійснення перевантажувальних (бункерувальних) операцій з нафтопродуктами (паливом), копії свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (місткість цистерни), свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів. А відтак, контролюючий орган поставив під сумнів реальність здійснення деяких господарських операцій з ТОВ Техно Дизель по придбанню дизпалива та правомірно донараховав ПДВ у сумі 2 754 301,50 грн., застосувавши штрафні (фінансові) санкції у розмірі 918 100,50 грн. Окрім того, контролюючий орган правомірно визнав безпідставне віднесення Позивачем до складу витрат витрати на придбання певних партій дизпалива, а як наслідок, виніс ППР про донарахування податку на прибуток у сумі 1 653 396,00 грн.;

- У перевіряємому періоді Позивачем здійснювався ремонт буксирів Ровангард , Українець та Констнтин Ольшанський . При дослідженні наданих Позивачем для перевірки документів контролюючий орган дійшов висновку, що фактично здійснені ремонтні роботи буксиру Ровангард та Українець носили характер капітального ремонту судна, а не поточний та доковий ремонт (як зазначено в документації), оскільки на буксири було встановлено нове обладнання, вузли та агрегат, за рахунок чого фактично проведено модернізацію буксирів. Таким чином, ТОВ Марконі здійснено поліпшення орендованих основних засобів. Так, в ході здійснення докових робіт підвищено технічно-економічні можливості буксирів, що призводить в майбутньому до збільшення економічних вигід: подовжено строк корисного використання об'єктів, зменшено вірогідність поломок, знижено витрати на технічне обслуговування у майбутньому та інші фактори, що вплинули на можливість отримання підприємством грошових коштів від використання таких активів у майбутньому. А відтак, вартість робіт, які призводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об'єкта основних засобів, повинна бути включена платником податків до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів, що свідчить про порушення з боку Позивача п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135 ПК України (в редакції на 02.12.2010 року), тобто завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідач зазначає, що відповідно до наданих на перевірку контролюючому органу ремонтних відомостей, специфікацій, акту приймання-надання послуг та актів приймання судна з ремонту, перевіряючими встановлено, що на буксирі Костянтин Ольшанський був фактично здійснений катальний ремонт всіх систем судна, що свідчить про отримання Позивачем від судновласника буксиру в неробочому стані, а це є істотним порушенням ст. 207 Кодексу торговельного мореплавства України. Так, діюче законодавство передбачає, що судновласник (ПАТ Чорноморський суднобудівний завод ) зобов'язаний був передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання. Такий комплекс робіт по відновленню непрацездатного судна повинен бути виконаний за рахунок судновласника або, принаймні, відшкодована вартість виконаних робіт на користь фрахтувальника - ТОВ Марконі , чи попереднім власником ПАТ Чорноморський суднобудівний завод чи новим власником буксира ТОВ ДБМТ . Буксир Константин Ольшанський був отриманий Позивачем за договором фрахтування від ПАТ Чорноморський суднобудівний завод в неробочому стані, Позивачем за власні кошти проведений капітальний відновлюючий ремонт судна та після цього (наступного дня) ПАТ Чорноморський суднобудівний завод продав судно ТОВ ДБМТ . Таким чином, перевіряючими, під час проведення перевірки встановлено, що Позивач не отримав від господарської операції по фрахтуванню буксира Константин Ольшанський прибутку, але суму витрачених на ремонт буксиру коштів відніс до витрат підприємства. Відповідач вважає, що таким чином Позивач порушив приписи п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, 135 ПК України та завищив собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та занизив об'єкт оподаткування.

Як вбачається з Аналізу документів первинного бухгалтерського обліку, перевіряючими встановлено, що сума отриманого доходу від наданих послуг окремими буксирами за період січень-грудень 2015 року становить нижче їх собівартості на 11 437 846,67 грн., що є порушенням абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ. Так, сума податкових зобов'язань по операціях з надання послуг буксирами, вартість яких нижче собівартості, відповідно до вимог становить 4296 181 грн. (21 480 907,42x20%), що на 2 287 569 грн. (11 437 846,67x20%) більше від задекларованого показника ТОВ Марконі . Крім того, ТОВ Марконі при виконані договору про надання послуг плавзасобами ТОВ Рейдовий термінал Конкорд надавало послуги за ціною нижче ринкової звичайної ціни, чим в порушення пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, абз. 1, абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПК України, занизило податкові зобов'язання з ПДВ на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною послуг всього на суму 1 184 225 грн.

Податкове повідомлення-рішення №006354914, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16 572,08,00 грн. за порушення строків сплати податку на прибуток з доходів іноземних осіб.

Представник відповідача, наголошує, що суми податку на прибуток з доходів іноземних осіб повинні бути перераховані до бюджету в день виплати доходу нерезиденту Позивачем. Перевіряючими встановлено, що сума податку нерезидентів 378,37 грн перераховано до бюджету на 1 день пізніше, ніж були проведені розрахунки поривачем з контрагентом нерезидентом. А сума податку 165 342,41 грн- перерахована Позивачем до бюджету з затримкою на 5 днів. Відповідно до положень ст. 126 ПК України Позивачу правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% погашеної суми податків та винесено відповідне ППР.

- Податковим повідомленням-рішенням №0006414914, нараховано Позивачеві пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в сумі 2 259 377,56 грн.

Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки перевіряючими був становлений факт порушення термінів розрахунків за експортними операціями у сфері імпорту послуг та встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості Позивача за виконанню іноземних контрактів. А відтак, ППР прийнято правомірно.

Оскільки під час проведення перевірки Позивачем не були надані документи первинного бухгалтерського обліку в електронному вигляді, як того вимагали перевіряючі, контролюючим органом цілком правомірно прийнято ППР №0006334914 та застосовано до Позивача штрафну санкцію за ненадання в повному обсязі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в електронній формі в сумі 510,00 грн.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, оцінив правову позицію сторін, судом встановлено:

В період з 25.05.2017 по 28.07.2017 Одеським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Марконі з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року.

Результати перевірки викладенні перевіряючими в Акті перевірки від 04.08.2017 № 66/28-10-49/31883013 з додатками (далі по тесту - Акт ) (т. 1 а. с. 39-241, т. 2 а. с. 1-60).

За висновками Акту перевірки Одеським управлінням Офісу великих платників податків ДФС (Відповідачем) було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- ППР від 31.08.2017 №0006324914, яким донараховано Позивачу податок на прибуток в сумі 5 358 990,0 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції в сумі 722 419,25 грн.; (т-2 а.с.61-63)

- ППР від 31.08.2017 року №0006314914, яким донараховано Позивачу податок на додану вартість в сумі 5 391 348,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 695 674,00 грн.; ( т-2 а.с. 64-67)

- ППР від 31.08.2017 року №006354914, яким застосовано до Позивача штрафну (фінансову) санкцію в сумі 16 572,08,00 грн. за порушення строків сплати податку на прибуток з доходів іноземних осіб;(т-2 а.с.68-70)

- ППР від 31.08.2017 року №0006414914, яким нараховано Позивачеві пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в сумі 2 259 377,56 грн.; (т-2, а.с.71-72)

- ППР від 31.08.2017 року №0006334914, яким застосовано до Позивача штрафну санкцію за ненадання в повному обсязі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в електронній формі в сумі 510,00 грн. ( т-2,а.с. 76-78).

ТОВ Марконі подавалися заперечення до акту перевірки (т-2 а.с. 79-98). За результатами розгляду наданих Позивачем заперечень до Акту перевірки ОУ ОВПП ДФС була надана відповідь про відхилення доводів апелянта та залишення висновків Акту перевірки без змін (т-2 а.с.98-135).

При розгляді справи по суті, судом застосовуються та враховуються положення Податкового кодексу України в редакції від 07.12.2017 р., яка діяла на час проведення перевірки та прийняття спірних ППР. Щодо визначення обліку та правил оподаткування Позивачем господарських операцій, судом береться до уваги положення податкового законодавства в тій редакції, яка діяла на час виникнення господарських правовідносин.

Податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток (№ НОМЕР_1) та про донарахування ПДВ (№0006314914) прийняті Відповідачем за результатами аналізу господарських операцій ТОВ Марконі з ТОВ Аргус (ремонт головних двигунів буксирів та проведення ремонтних робіт буксиру Українець , придбання запасних частин ); з ТОВ Техно Дизель (придбання дизельного палива); проведення ремонтних робіт буксирів Ровангард , Українець , Константан Ольшанський ; а також внаслідок зниження Позивачем суми податкових зобов'язань по операціям з надання послуг буксирами, вартість яких нижче собівартості; та занижені податкові зобов'язання з ПДВ на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною послуг, які були надані ТОВ Рейдовий термінал Конкорд .

Господарська операція ТОВ Марконі з ТОВ Аргус описана в Акті перевірки (т.1 а.с. 56-60), де контролюючим органом зроблені Висновки:

Отже, встановлено відсутність реальних господарських операцій у ТОВ СП Аргус (код ЄДРПОУ 38524975), оскільки неможливо надавати послуги, які не отримувались, та реалізовувати товар, який не придбавався, що свідчить про відсутність фактичного руху товарів, робіт/послуг, а лише оформлення господарських операцій в паперовому вигляді без їх фактичного здійснення.

До таких висновків контролюючий орган дійшов через наявність результатів опрацювання зібраної податкової інформації від 15.09.16 №611/7/14-02-14-02/38524975 щодо ТОВ СП Аргус ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, де встановлено, що за липень 2014 року, березень-квітень 2015 року, червень 2016 року неправомірне визначення платником податків ТОВ СП Аргус сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг по взаємовідносинам в тому числі й з ТОВ Марконі за квітень 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач, дійшов висновку, що надані паперові носії за формою первинних документів та документи бухгалтерського обліку, не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по фінансово-господарських операціях в рамках взаємовідносин між ТОВ Марконі та ТОВ СП Аргус .

Відповідач зазначає, що Позивачем порушена ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік , в частині що підприємством при відображенні цієї господарської операції в бухгалтерського обліку використані первинні документи які містять невірні дані та неправдиву інформацію , порушено вимоги п. 44.1. ст. 44 ПК України Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд критично оцінює таку позицію Відповідача, оскільки право на бухгалтерський облік господарської операції та на формування податкового кредиту платник податків набуває при здійсненні господарської операції, спрямованої на отримання доходу в межах своєї господарської діяльності, яка відповідає його діловій меті. Господарська операція має бути підтверджена первинними бухгалтерськими документами, перелік яких визначений у Законі України Про бухгалтерський облік та Податковому кодексі України, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з Акту перевірки з додатками, та з матеріалів справи, Відповідачем були дослідження всі документи первинного бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ Аргус , а саме: регістри бухгалтерського облік та фінансової звітності, договори, податкові /видаткові накладні, акти прийому передачі виконаних робіт, розрахунки за придбання запасних частин для проведення ремонту головного двигуна, розрахунки за надані послуги.

Відповідачем не зазначено ані в Акті перевірки, ані в відзиві на позовну заяву, жодного зауваження щодо форми або змісту досліджених первинних документів. Водночас, виходячи з податкової інформації, яка стосується виключно контрагента позивача ТОВ Аргус , перевіряючі визнали досліджені документи первинного бухгалтерського обліку такими, що не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по фінансово- господарських операціях в рамках взаємовідносин між ТОВ Марконі та ТОВ СП Аргус . Суд звертає увагу, що у перевіряючих відповідно до положень ст. 20 ПК України відсутні повноваження щодо визнання, або не визнання документів первинними\або не первинними.

Доказами не реальності господарської операції не може бути податкова інформація, яка стосується контрагента Позивача, та викликає у контролюючого органу підозру щодо можливого порушення останнім правил оподаткування. У рішеннях ВСУ та ВАСУ неодноразово викладалася позиція щодо індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування. Суд приходить до висновку, що господарська операція ТОВ Марконі з ТОВ СП Аргус мала реальний характер, про що свідчить фактичний рух активів із урахуванням ділової мети у межах господарської діяльності, а також достовірність задекларованих Позивачем даних податкового обліку.

Господарська операція з ТОВ Тенхо дизель знайшла своє відображення в Акті перевірки ( т.1 а. с. 61-63). Відповідачем, вибірково по 18-ти видаткових накладних, в межах виконання Договору на продаж та поставку нафтопродуктів № 45 від 15.07.2013 року, визнано операції на поставку дизпалива безтоварними, а відтак, відповідні суми не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

До такого висновку перевіряючі дійшли через недостатність документів, які б підтверджували здійснення поставки палива. А саме: що поставку окремих партій дизельного палива ТОВ Техно дизель здійснювало з порушенням вимог ст. 20 Закону України Про перевезення небезпечних вантажів від 6 квітня 2000 року N 1644-ІІІ із змінами та доповненнями, та п.9.1 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 р. N 822, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 р. за N 1040/9639, а саме: поставка дизельного палива за відповідними податковими, видатковими та товарно- транспортними накладними здійснювалась без документів, які надають право на його транспортування.

Зокрема, ТОВ Марконі не надано до перевірки дозволи на в'їзд на територію Миколаївського порту, дозволи державної екологічної інспекції щодо можливості здійснення перевантажувальних (бункерувальних) операцій з нафтопродуктами (паливом), копії свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (місткість цистерни), свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.

Суд не може погодитися з такою позицією Відповідача, оскільки, як вбачається з документів первинного бухгалтерського обліку та з тексту самого Акту перевірки (т.1 а.с.62) перевезення ПММ, відповідно до умов договору, здійснювало ТОВ Техно Дизель . А документи на підтвердження операції перевезення податкова вимагає від ТОВ Марконі . Слід зазначити, що вище переліченні документи (які вимагає податкова) не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких формується бухгалтерський облік та податкова звітність Позивача. Контролюючий орган безпідставно вимагає у ТОВ Марконі документи, які не стосуються його діяльності, оскільки перевезення здійснювалося транспортом ТОВ Техно Дизель . Суд погоджується з позицією Позивача в тій частині, що сума податку на прибуток (по цій операції) контролюючим органом обрахована невірно, без урахування залишків ПММ на початок звітного періоду та без врахування фактично використаного дизпалива та залишків на кінець звітного періоду. Виходячи з матеріалів справи, контролюючим органом під час перевірки ревізії ПММ не проводилося.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами.

Водночас дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні або нереальності господарської операції, або відсутності в ній ділової мети, яка зі змісту положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Щодо проведення ремонтних робіт буксирів Ровангард , Українець , та Констинтин Ольшанський (т.1 а.с. 64-68,68-72,75-84), суд зауважує, що Відповідачем ніяким чином не доведено, що в процесі проведення ремонтних робіт буксирів (доковий ремонт та поточний ремонт), судна були модернізовані. Відповідачем не доведено, ніде не зазначено, які саме технічні характеристики буксирів змінилися в результаті проведення докового та поточного ремонтів. Через заміну деяких вузлів та механізмів під час проведення ремонтних робіт не можна стверджувати про отримання Позивачем новоствореного об'єкту основних засобів , а відтак, твердження перевіряючих про порушення Позивачем норм п.п.134.1.1 п.134.,1 ст. 134,135 ПК України є безпідставним.

Податковим органом, під час проведення перевірки виявлено заниження сум податкових зобов'язань по операціям з надання послуг буксирами, вартість яких нижче собівартості (т.1 а.с. 103-105). Обчислення зниження сум податкових зобов'язань по операціям з надання послуг буксирами описано перевіряючими в таблиці (т. 1 а. с 103-104), при цьому не зазначено, за які саме види робіт (погодинно чи добове) отримана собівартість в графі Собівартість послуг та які Ставки на які види робіт застосовані.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 (особа яка безпосередньо здійснювала перевірку), пояснила, що під час проведення перевірки, розроблені позивачем Ставки плати за роботу буксирів при швартових операціях в портах Миколаївського регіону та ставок плати за користування самохідними суднами , були надані, але перевіряючими не аналізувалися. Сума перевищення собівартості наданих послуг була розрахована виключно виходячи з бухгалтерських регістрів. Ці пояснення свідка також підтверджуються й описовою частиною Акту перевірки, де відсутнє жодне посилання на дослідження Ставок плати за роботу буксирів . А відтак, суд приходить до висновку, що оскільки в даному випадку має місце неповне та поверхове обрахування собівартості наданих послуг, то й твердження перевіряючих про перевищення собівартості наданих послуг не може бути врахована вірно. А відтак, твердження Відповідача про порушення Позивачем абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПК України є безпідставним та хибним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2012 р. № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, недостовірних первинних документів ТОВ Марконі . Відповідачем не доведено, що відремонтовані буксири в результаті проведення докових ремонтів змінили свої основні технічні характеристики, що є безумовною складовою модернізації судна. Відповідачем не враховані Ставки плати за роботу буксирів при обрахуванні собівартості наданих послуг підприємством.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення (№ НОМЕР_1, №0006314914) про донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість зі застосуванням штрафних фінансових санкцій - належать скасуванню, як такі, що прийняті безпідставно.

Відповідачем прийнято ППР №006354914, яким застосовано до Позивача штрафну (фінансову) санкцію в сумі 16 572,08,00 грн. за порушення строків сплати податку на прибуток з доходів іноземних осіб

В Акті перевірки (т.1 а.с. 144-145), викладено опис операцій по розрахункам з контрагентом Позивача нерезидентом на виконання договору лізингової оренди від 10.07.2013 року. В Акті перевірки зазначено Таким чином, ТОВ „Марконі" по договору від 10.07.2013 "БЕРКОН 2001" з нерезидентом МЕКІТАМЕ САКОО ЕПМЕ 8.А не нараховано та не сплачено податок на доходи нерезидентів у сумі 10501,10 грн., чим порушено вимоги пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року .

Але ці твердження спростовуються матеріалами, що місться у справі. Так платіжним дорученням № 841 від 17.03.2015 року сплачено податок у сумі 378,37 грн. та дорученням № 4732 від 09.03.2016 року сплачено податок у сумі 165 342,41 грн.

Суд звертає увагу, що прострочення терміну сплати податку на прибуток з доходів іноземних осіб на 1 добу - податок у сумі 378,37 грн. та на 5 діб - податок у сумі 165 342,41 грн., Відповідачем визначено з незрозумілих граничних термінів. Так, в Акті перевірки зазначено, що сума не нараховано та не сплачено податок на доходи нерезидентів - 10501,10 грн., а штрафні санкції застосовуються за податок у сумі 378,37 грн. та у сумі 165 342,41 грн.

Окрім того, на стор. 109 перевіряючі зазначають: Також, ТОВ Марконі в березні 2016 року перераховано на адресу ….. , але при цьому стверджують, що податок у сумі 165 342,41 грн. фактично сплачений 09.03.2016 року, сплачений з затримкою у 5 діб. Ні в відзиві на позовну заяву, ані в Акті, ані в судовому засіданні допитаний свідок не зміг довести суду, що термін сплати податку у сумі 165 342,41 грн сплив 5 днів тому як повинен був Позивач його платити.

При винесенні оскаржуваного ППР Відповідач застосував до Позивача положення п. 126.1 ст. 126 ПК України (в редакції на 1.12.2017 року), де чітко визначено законодавцем у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.. .

Положенням п. 14.1.39 ст. 14.1 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України, передбачені, що таке грошове зобов'язання платника податків має бути сплачено платником податків крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 54.2. ст. 54 ПК України передбачає, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Виходячи з аналізу, вищезазначених норм Податкового кодексу, Позивачем своєчасно здійснено сплату податку на прибуток з доходів іноземних осіб у сумі 378,37 грн. та у сумі 165 342,41 грн., а відтак, ППР прийнято Відповідачем неправомірно.

Податковим повідомленням-рішенням №0006414914 нараховано Позивачеві пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в сумі 2 259 377,56 грн.

Відповідачем (т.1 а.с. 145-148) проаналізований Договір фрахтування судна з судновласником, де заначено, якщо вартість проведеного оновлення, структурних змін судна за рахунок фрахтівника, у грошовому еквіваленті більші, ніж 50000 дол. США (1000000 дол. США х 5%), то потребує зміни орендна ставка та поділ витрат між судновласником та фрахтівником за угодою сторін з метою поділу таких витрат. Якщо згоду не досягнуто - підлягає розгляду в арбітражі .

Позивачем в 2015 році було здійснено доковий ремонт буксиру Ровангард на загальну суму 4116104,91 грн., що підтверджено первинними документами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 1 постанови Національного банку України від 03.06.2015 №354 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Відповідно до п. 1 постанови Національного банку України від 03.09.2015 №581 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній ватюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР із змінами та доповненнями порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п.1.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року N 136, якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу. Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року N 136, товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Таким чином, висновок Відповідача про порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті щодо не дотримання строків розрахунків Позивачем спростовується матеріалами, що містяться у справі та були предметом дослідження перевіряючими під час проведення перевірки. Податкове повідомлення-рішення №0006414914 належить скасуванню.

ППР №0006334914 до Позивача застосовано штрафну санкцію за ненадання в повному обсязі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в електронній формі в сумі 510,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ Марконі не веде електронний документообіг та не встановлено електронного формату електронних документів. Всі необхідні документи для проведення перевірки були надані Позивачем в паперовій формі, проти цього не заперечує представник Відповідача та це підтверджено додатками до Акту перевірки. В судовому засіданні свідок ОСОБА_1, яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки, пояснила, що вимога перевіряючих надати документи в електронному вигляді зводилась до того, щоб підприємство надало електронний носій (флешку) з копіями документів, наданими до перевірки на паперових носіях. Суд критично оцінює позицію Відповідача, оскільки вимога надання документів в електронній формі можлива бути висунута тому суб'єкту господарювання, де на підприємстві введений електронний документообіг.

Відповідно до п. 85.2 ПКУ визначено, що у разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.3 р. II Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88).

У пункті 85.1. ст. 85 ПК України чітко визначено законодавцем, що контролюючому органу забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ППР №0006334914 належить скасуванню.

У відповідності до статті 21 ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. При чому, шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 246673,36 грн., що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.08.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996) судовий збір у сумі 246673,36 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю Марконі (ідентифікаційний код 31883013).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 23.03.2018 р.

Суддя Н.В. Лісовська