Постанова

від 15.03.2018 по справі 820/4590/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 р. № 820/4590/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - Філатова П.А.

представника відповідача - Лютянського М.Я.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО", звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0003452201 та № 0003462201 від 02.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в Акті перевірки є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесені відповідачем на підставі зазначеного Акту перевірки податкові повідомлення - рішення № 0003452201 та № 0003462201 від 02.10.2014 року є такими, що підлягають скасуванню, як протиправні.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт № 2998/20-34-22-01-05/36624509 від 19.09.2014 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" вимог податкового законодавства:

- порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 та -ОП ОСОБА_4 встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 15042 грн. в тому числі : за півріччя 2012 р. в сумі 9240 грн., за три квартали 2012 р. в сумі 13866 грн., за 2012 рік в мі 15042 грн.;

- порушення пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 153534 грн. в тому числі: за І квартал 2012 р. в сумі 23378 грн., за півріччя 2012 р. в сумі 128378 ти., за три квартали 2012 р. в сумі 134558 грн., за 2012 рік в сумі 153534 грн.;

- порушення пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість в загальній сумі 41666,65 грн., в тому числі за листопад 2012 року в сумі 41666,65 грн.;

- порушення п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в загальній сумі 16667 грн., в тому числі за листопаді 2012 року в сумі 16667 грн.;

- порушення п. 198.3 Податкового Кодексу України, занижено податок на додану вартість в загальній сумі 129633 грн., у тому чисті: за січень 2012 р. у сумі 6667 грн., за березень 2012 р. у сумі 15598 грн., за квітень 2012 р. у сумі 100000 грн., за вересень 2012 р. у сумі 5886 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 743 грн., за грудень 2012 р. у сумі 740 грн.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0003462201 від 02.10.2014 року, яким ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в розмірі 240284,83 грн., з яких 146301,00 грн. - за основним платежем, 93983,83 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0003452201 від 02.10.2014 року, яким ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, в розмірі 210720,00 грн., з яких 168576,00 грн. - за основним платежем, 42144,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" та СТОВ "СТЕПОВЕ" суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що в листопаді 2012 року ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" виписано коригування по взаємовідносинам зі СТОВ "СТЕПОВЕ" до податкової декларації з податку на додану вартість № 90779766485 від 18.12.2012 року за звітний період листопад 2012 року, а саме розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 11 від 26.06.2012 року на суму 41666,67 грн. та суму ПДВ у розмірі 8333,33 грн.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11. р. N 1379 (далі - Порядок N 1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та засвідчити підписом. Таким чином, дата підпису розрахунку має відповідати даті його отримання.

У разі зміни податкових зобов'язань продавця у зв'язку з поверненням ним покупцю коштів за товари/послуги або повернення товарів покупцем розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується в день повернення (коштів або товарів) незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання товарів (отримання коштів) та було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що 13.12.2012 року керівником СТОВ "СТЕПОВЕ" отримано вищевказаний розрахунок коригування до податкової накладної, що не заперечувалось представником позивача під час розгляду даної справи.

Враховуючи наведене, при здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання та підписання отримувачем розрахунку, тобто звітний період грудень 2012 року, однак підприємством позивача здійснено коригування у декларації з податку на додану вартість № 90779766485 від 18.12.2012 року за звітний період листопад 2012 року, а тому суд дійшов висновку, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на суму 41666,67 грн. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" та ПП "Мечніково" суд зазначає наступне.

Згідно даних Акту перевірки фактичною підставою для відображення в акті порушення підприємством позивача слугував викладений в акті висновок фахівців контролюючого органу про відсутність реальності здійснення господарської операції між ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" та ПП "Мечніково" (а.с. 35-36 т. 1).

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" (Продавець) та ПП "Мечніково" (Покупець) 18.07.2011 року укладено договір № СА-1807/1, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти Товар згідно Додатку до Договору. Загальна сума Договору становить 517500,00 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 86250,00 грн. Оплата Товару здійснюється за договірними цінами, погодженими заздалегідь шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця готівковим рахунком (а.с. 127 т. 3).

02.08.2011 року та 12.08.2011 року позивач отримав від ПП Мечніково попередню оплату за товари в сумі 60000,00 грн. та 40000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 126 т. 3).

В подальшому, позивачем було виписано податкові накладні № 2 від 02.08.2011 року та № 4 від 12.08.2011 року.

28.11.2012 року та 29.11.2012 року позивач повернув ПП "Мечніково" отриману попередню оплату в повному обсязі, з приводу чого ним було складено розрахунки коригування сум ПДВ № 10 від 28.11.2012 року, № 12 від 29.11.2012 року та № 13 від 29.11.2012 року. Внаслідок цього позивачем було зменшено зобов'язання з ПДВ.

Відповідно п. 185.1. ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-УІ зі змінами та доповненнями об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію країни та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідач вважає зменшення зобов'язань з ПДВ неправомірним з тих підстав, що товар, за який позивач отримував попередню оплату, було ним придбано у підприємств, які мають ознаки фіктивності. Отже, операції як з придбання, так і їх подальшої реалізації було неможливо реально здійснити.

Суд зазначає, що рух грошових коштів відповідачем не заперечується, як і той факт, що з приводу отримання коштів позивачем складено і зареєстровано податкові накладні з віднесенням суми 16667,00 грн. до зобов'язань, а тому, беручи до уваги положення ст. 192 ПК України та те, що підприємством позивача повернуто ПП "Мечніково" попередню оплату та постачання товару між контрагентами не відбулось, суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача про порушення підприємством позивача вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПУ України в частині заниження податку на додану вартість у сумі 16667,00 грн. за листопад 2012 року.

Стосовно взаємовідносин між ТОВ "ФІРМА "САТ АГРО" та контрагентами ТОВ фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Техніка-Агросервіс", ТОВ "Технооптторг-Трейд", ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра", ТОВ "Франк Лемекс", ТОВ "Істок-Автозапчастина", ТОВ "ІнтерСільгосптехніка", ТОВ "МТС", ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Частина 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 вищевказаного Порядку).

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

На підтвердження здійснення господарських операцій між підприємством позивача та контрагентами ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, представником позивача надано первинні документи, а саме: договори, акти передачі-приймання сільськогосподарської техніки з ремонту.

Суд зазначає, що надані до перевірки первинні документи не містять конкретного переліку робіт, яка техніка була відремонтована, де здійснювався ремонт, зміст та обсяги господарської операції, одиниці виміру господарської операції. В актах виконаних робіт тільки вказано що здійснено ремонт.

Відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, яки надані замовнику, іх вартість, обсяг, одиниця виміру позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності.

Оскільки послуги за своєю суттю є роботою, то природнім вимірником роботи є людино-година, а обсягом роботи - кількість витрачених на її виконання людино - годин. Без зазначення цих показників в первинних документах (актах виконаних робіт) неможливо визначити чи правомірно оцінена сторонами проведена робота, чи не є її оцінка завищеною, що негативно впливає на формування бази оподаткування з боку замовника робіт , та взагалі підтвердити факт надання таких послуг.

Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що первинні документи по взаємовідносинах підприємства позивача та ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 не містять обов'язкових реквізитів, а отже, суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи, не є такими, що підтверджують факт вчинення господарських відносин позивача із вищезазначеними контрагентами.

На підтвердження здійснення господарських операцій між підприємством позивача та контрагентами ТОВ фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Техніка-Агросервіс", ТОВ "Технооптторг-Трейд", ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра", ТОВ "Франк Лемекс", ТОВ "Істок-Автозапчастина", ТОВ "ІнтерСільгосптехніка", ТОВ "МТС" представником позивача надано первинні документи, а саме: договори, акти передачі-приймання сільськогосподарської техніки з ремонту, акти списання, видаткові накладні, міжнародні контракти на купівлю сільськогосподарської техніки, акти приймання-передачі ТМЦ, а також податкові накладні.

За приписами п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому, за змістом абз. 1 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів проведення розрахунків за отримані послуги. Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що будь-яких даних щодо проведення розрахунків за отримані послуги не встановлено.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що докази проведення розрахунків за отримані послуги було втрачено та банк, у якому здійснювались операції, ліквідовано, між тим, суд зазначає, що під час розгляду даної справи представником позивача не надано будь - яких доказів на підтвердження поновлення втрачених документів.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а оформлені лише документально, що в свою чергу призвело до порушень формування позивачем податкового кредиту.

З огляду на отриманні по справі докази в їх сукупності твердження позивача про реальність господарських операцій між вищезазначеними контрагентами не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів, документів на підтвердження оплати отриманих послуг та придбаних товарів.

З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи, надані позивачем первинні документи, не є такими, що підтверджують факт вчинення господарських відносин позивача із вищезазначеними контрагентами.

Враховуючи, що позивачем до суду не надано повного пакету первинних документів які підтверджують факт вчинення господарських операцій, суд приходить до висновку про недотримання вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0003462201 від 02.10.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в розмірі 16667,00 грн. - за основним платежем, 8333,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" (код ЄДРПОУ 36624509, адреса: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 27, кв. 11) сплачену суму судового збору в розмірі 375,46 грн. (триста сымдесят п'ять гривень 46 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 38773214, адреса: 61121, м. Харків, вул. Світла, 5).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23 березня 2018 року.

Суддя Бідонько А.В.