Рішення

від 01.03.2018 по справі 824/990/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/990/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Косменко Х.В.,

представника позивача Швець О.В.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Приватного підприємства "Володимир-Буд" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким надати дозвіл на погашення податкового боргу Приватного підприємства "Володимир-Буд" в сумі 667911,61 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 667911,61 гривень.

У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу та відсутністю коштів на розрахунковому рахунку підприємства, позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

14.12.2017 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено судове засідання по справі на 11:00 год 08.02.2018 року. Відповідачу запропоновано в строк до 30.01.2018 р. подати до суду заперечення проти позову та докази на обґрунтування цих заперечень, однак станом на 01.03.2018 р. до суду заперечення відповідача не надходили. Лист, адресований відповідачу, з ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р., повернувся з відміткою пошти: "за зазначеною адресою не проживає".

В судовому засіданні 01.03.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином були повідомлені про дату, місце та час судового розгляду справи.

Суд звертає увагу, що 03.10.2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15.12.2017 року.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 р. визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., тобто за правилами, що діють з 15.12.2017 року.

Згідно з ч. 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, однак в судове засідання не з'явився без поважних причин.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу за даною явкою учасників справи на підставі наявних в ній доказів та повідомлених обставин позивачем.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "Володимир-Буд" є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою місцезнаходження: 59345, Чернівецька область, Кіцманський район, село Стрілецький Кут, ідентифікаційний код - 33129437 (а.с. 12 - 13).

24.05.2016 р. позивачем прийнято рішення №2 про опис майна Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" у податкову заставу, яке вручено представнику відповідача 24.05.2016 року. (а.с. 9).

Згідно акту опису майна боржника від 01.07.2015 р. вбачається, що у відповідача перебуває майно у податковій заставі, про що свідчить також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 24.05.2016 р. №49632555 (а.с. 14, 15).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.02.2015 р. №824/2617/14-а, яка набрала законної сили, постановлено стягнути з Приватного підприємства "Володимир-Буд" кошти на суму податкового боргу у розмірі 667731,33 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника (а.с. 17).

Судом встановлено, що за Приватним підприємством "Володимир-Буд" обліковується податковий борг на загальну суму 667911,61 грн, в розрізі платежів:

- по податку на прибуток приватних підприємств - 297325,31 грн, в тому числі основний платіж - 219395,00 грн, застосована штрафна санкція - 33504,00 грн та пеня - 44426,31 грн;

- по податку на додану вартість в сумі 42871,30 грн, в тому числі основний платіж - 30416,42 грн, застосована штрафна санкція - 7903,00 грн, пеня 4551,88 грн;

- заборгованість по штрафним санкціям (за порушення порядку ведення готівкового обігу) - 327715,00 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, інтегрованою карткою платника податків та історією виникнення податкового боргу (а.с. 11, 24 - 32).

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" №324-25 від 23.05.2014 р, яка отримана посадовою особою відповідача, однак у добровільному порядку заборгованість не сплатив. (а.с. 7).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до п. 87. 1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням п.89.1 ст. 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Відповідно до п.89.2 зазначеної статті Кодексу право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, на переконання суду, основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно абзацу 2 п.95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" №324-25 від 23.05.2014 р.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача збільшилася, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, зазначеними статтями закріплений порядок застосування заходів, щодо погашення податкового боргу платника податків. Продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, можливий лише тоді, коли коштів для погашення податкового боргу недостатньо або вони відсутні на рахунках платника податків.

Враховуючи те, що кошти Приватного підприємства "Володимир-Буд", на які можливо було б пред'явити стягнення - відсутні, суд дійшов висновку про доцільність застосування заходу погашення заборгованості у вигляді надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст .77, 194, 205, 241 та 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл на погашення податкового боргу Приватного підприємства "Володимир-Буд" (59345, Чернівецька область, Кіцманський район, село Стрілецький Кут, ідентифікаційний код - 33129437) в сумі 667911,61 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне судове рішення складено 12 березня 2018 року.

Суддя Т.М. Брезіна