Рішення

від 26.01.2018 по справі 448/254/17

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/254/17

Провадження № 2/448/127/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26.01.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.,

при секретарі Крив'як О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області), треті особи - ОСОБА_2, Мостиська державна нотаріальна контора, Мостиська районна державна адміністрація Львівської області та відділ у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування ,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що її дочці - ОСОБА_3, яка померла 26.04.2006року, належали земельні ділянки площею 1,91393га та 0,71203га, що розташовані на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вказує, що дочка за життя своїм майном не розпорядилася. Вона (позивачка) є спадкоємцем за законом першої черги та прийняла спадщину після смерті дочки, оскільки на час її смерті постійно проживала разом із нею. Інший спадкоємець першої черги - батько спадкодавця ОСОБА_2 на спадкове майно не претендує. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на зазначені земельні ділянки (оригіналів державних актів) та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв'язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за нею право власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування після смерті дочки ОСОБА_3

В судове засідання позивачка не з'явилася, проте подала заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області) у судове засідання не з'явився, а подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі та зазначає, що не заперечує проти позову.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності та зазначає, що не заперечує проти позову.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Мостиської районної державної адміністрації Львівської області у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.04.2006року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (дочки позивачки).

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку загальною площею 0,71203га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки: 4622483900:06:000:0014), що належала спадкодавцю ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Юркевич ) Г.М. на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №040993 від 18.11.2003року, та право власності на земельну ділянку загальною площею 1,91393га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки: 4622483900:11:000:0023), що належала спадкодавцю ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Юркевич ) Г.М. на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №040776 від 18.11.2003року.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом є мати померлої - ОСОБА_1 (позивачка у справі) та батько - ОСОБА_2 (третя особа), які у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки постійно проживали разом із нею на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявили про відмову від спадщини. Крім того, спадкоємцем першої черги спадкування за законом є також син померлої - ОСОБА_4, 2004року народження, який у відповідності до ч.4 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері, оскільки на час відкриття спадщини був малолітньою особою.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №49845106 від 13.11.2017року вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки (оригіналів вищевказаних державних актів) позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №040993 від 18.11.2003року; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №040776 від 18.11.2003року; копією довідки, виданої Крисовицькою сільською радою Мостиського району Львівської області №438 від 18.03.2016року; копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_5 та ОСОБА_6; копією свідоцтва про народження ОСОБА_6; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст. 81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Таким чином, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Разом із цим, враховуючи вищенаведені положення ЦК України про спадкування та враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема про те, що спадщину після смерті ОСОБА_3, крім позивачки ОСОБА_1, прийняли також інші спадкоємці першої черги спадкування за законом, а саме батько та син померлої, і такі у встановлений законом строк та порядок не відмовилися від спадщини, а отже спадщина належить їм з часу відкриття спадщини рівних частках, тобто по 1/3 частині за кожному, тому суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити частково та визнати за позивачкою право власності на 1/3 частину спірного спадкового майна.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:

- 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 0,71203га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки: 4622483900:06:000:0014), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №040993 від 18.11.2003року;

- 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 1,91393га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки: 4622483900:11:000:0023), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №040776 від 18.11.2003року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 26.04.2006року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя (підпис) Ю.Б. Білоус

З оригіналом згідно :

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б. Білоус