Рішення

від 19.03.2018 по справі 382/118/18

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/118/18

Провадження 2/382/251/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 березня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок, в котрому зазначено, що він працював в колгоспі ім. Леніна, в зв"язку з чим йому був наданий житловий будинок, що розташований по вулиці Шевченка, 45 (на даний час вул. Шевченка, 45б) в с. Сотниківка Яготинського району Київської області для проживання його та членів його родини. 13 січня 1992 року між ним та колгоспом ім. Леніна було укладено типовий договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований по вул. Шевченка, 45-б в с. Сотниківка Яготинського району Київської області. 21 лютого 2000 року ним було здійснено повну оплату вартості вищевказаного будинку, (що підтверджується довідкою КСП Сотниківське .). Проте, ніяких правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок йому надано не було. Таким чином, з початку 1992 року і по даний час, тобто понад 10 років, він вселився та проживає разом зі своєю родиною та відкрито володіє житловим будинком за номером 45-б, що розташований по вулиці Шевченка в с.Сотниківка Яготинського району Київської області. Разом з тим, на даний час колгосп є розформований і житловий будинок, в якому він проживає, був включений до майна яке не підлягає паюванню. Пунктом 8 статті 31 Закону Про колективне сільськогосподарське підприємство передбачено, що об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно Указу Президента України від 29 січня 2001 р. № 62 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав у процесі реформування аграрного сектора економіки та постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки і від 13 серпня 2003 р. № 1253 Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність обєктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників , наказу Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. № 62 Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2001 за № 305/5496), майно соціальної сфери, тобто відомчі житлові будинки, при реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства повинні бути передані безоплатно на баланс місцевих органів самоврядування, тобто сільської ради. Він відкрито та добросовісно володів житловим будинком, зокрема дана обставина була очевидна для третіх осіб, які мали можливість це бачити, та він не перешкоджав стороннім особам отримати будь-яку інформацію про своє володіння ним, крім того, він володів будинком, як своїм особистим, оскільки за власний рахунок проводив поточні ремонтні роботи та ніс інші витрати по його утриманню. Відповідач протягом всього безперервного строку володіння позивачем будинком, (з 1992 року по даний час) не пред'являв до нього позову про його повернення, він був впевнений в тому, що на займаний ним будинком не претендують сторонні особи, та обставини, у зв'язку з якими виникло його право на володіння, не давали йому сумніву щодо правомірності набуття ним будинку, тому не вважав своїм обов'язком повертати його. Просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шевченка, 45-б в с. Сотниківка Яготинського району Київської області.

Позивач та його представник в судове засідання не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача звернувся до суду з заявою, в котрій просив розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав. Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення. В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у колгоспі ім. Леніна, в зв"язку з чим йому був наданий житловий будинок, що розташований по вулиці Шевченка, 45 (на даний час вул. Шевченка, 45б) в с. Сотниківка Яготинського району Київської області для проживання його та членів його родини, (витяг з трудової книжки, а.с. 10, довідка Сотниківської сільської ради, а.с.13, квитанції про оплату за послуги зв"язку, за послуги з газопостачання та електроенергію, а.с. 15-26). 13 січня 1992 року між позивачем та колгоспом ім. Леніна було укладено типовий договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований по вул. Шевченка, 45-б в с. Сотниківка Яготинського району Київської області, (а.с.11). 21 лютого 2000 року позивачем було здійснено повну оплату вартості вищевказаного будинку, (довідка КСП "Сотниківське", а.с. 12). Таким чином, з початку 1992 року і по даний час, тобто понад 10 років, ОСОБА_2 вселився та проживає разом зі своєю родиною та відкрито володіє житловим будинком за номером 45-б, що розташований по вулиці Шевченка в с.Сотниківка Яготинського району Київської області. Разом з тим, на даний час колгосп є розформований і житловий будинок, в якому проживає позивач, був включений до майна яке не підлягає паюванню. Позивач відкрито та добросовісно володів житловим будинком, зокрема дана обставина була очевидна для третіх осіб, які мали можливість це бачити, та позивач не перешкоджав стороннім особам отримати будь-яку інформацію про своє володіння ним, крім того, останній володів будинком, як своїм особистим, оскільки за власний рахунок проводив поточні ремонтні роботи та ніс інші витрати по його утриманню. Відповідач протягом всього безперервного строку володіння позивачем будинком, (з 1992 року по даний час) не пред'являв до нього позову про його повернення. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло. У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі суду від 29.09.2012 р. сформулював правову позицію, яка полягає в тому, що якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, - то він (власник майна) погодився з її втратою, і така річ в подальшому, у передбаченому законом порядку та у визначений законом спосіб може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця такої речі. Тобто, правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ полягає в тому, що інститут набувальної давності, що визначений в ст. 344 ЦК України, встановлює правову підставу виникнення права власності на річ, яке буде первинним для добросовісного володільця такої речі, незважаючи на існування відповідних прав на вказану річ у попереднього власника такої речі. Виникнення права власності в зв"язку з набувальною давністю базується на існуванні сукупності обставин - тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним. Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє майном незаконно, тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Відкритість та безперервність володіння майном також є необхідними умовами для набуття права власності в звязку з набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито та без таємниць а також те, що протягом визначеного в законі строку фактичний володілець такої речі не вчиняв дій, які б свідчили про визнання ним обов"язку повернути річ собі, як власнику.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 81,206,229, 259, 263-265, 274,279 ЦПК України, ст. ст. 328, 344 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер обліковоїкартки платника податків: НОМЕР_1, електронна пошта відсутня, до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, ідентифікаційний номер юридичної особи: 04360497 про визнання права власності на житловий будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шевченка, 45-б в с. Сотниківка Яготинського району Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.