Ухвала

від 22.03.2018 по справі 826/4580/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА 22 березня 2018 року                              м. Київ                                         № 826/4580/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., розглянувши заяву Малого аудиторського підприємства "СТОРНО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Малого аудиторського підприємства "СТОРНО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Аудиторської палати України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: Мале аудиторське підприємство "СТОРНО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Аудиторської палати України від 22.02.2018 № 355/4 "Про результати зовнішніх перевірок систем контролю якості, створених аудиторськими фірмами та аудиторами" в частині пункту 2, яким аудиторську фірму - Мале аудиторське підприємство "СТОРНО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визнано такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості аудиторських послуг з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки та безпідставності прийнятого рішення. Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд до ухвалення рішення в адміністративній справі: 1) зупинити дію рішення Аудиторської палати України від 22.02.2018 № 355/4 в частині пункту 2, яким аудиторську фірму - Мале аудиторське підприємство "СТОРНО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визнано такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості аудиторських послуг; 2) заборонити Аудиторській палаті України вчиняти дії по поширенню інформації через розміщення на сайті АПУ та в мережі Інтернет, через повідомлення будь-яких органів, зокрема Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та по внесенню будь-яких змін до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів Аудиторської палати України, пов'язаних з визнанням аудиторської фірми МАП "СТОРНО" Т.О.В. такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості аудиторських послуг. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у разі направлення відповідачем повідомлення до Нацкомфінпослуг або розміщення інформації на сайті Аудиторської палати України про визнання аудиторської фірми МАП "СТОРНО" Т.О.В. такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, наведені обставини слугуватимуть підставою для прийняття Нацкомфінпослуг рішення про виключення позивача з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ. У разі повідомлення відповідачем указаної інформації Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, остання матиме підстави для виключення позивача з Реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів. Стверджує, що у такому разі поновлення аудиторської фірми у вказаному Реєстрі буде можливим не раніше ніж через рік за визначеною рішенням НКЦПФР від 25.10.2012 № 1512 процедурою. З огляду на повідомлені обставини, позивач вважає, що для захисту його прав необхідно забезпечити позов у визначений ним спосіб. Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Ознайомившись з заявою, вивчивши додані до позовної заяви документи, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов'язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача - суду не надано. При цьому, суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована виключно припущеннями позивача, які ймовірно можуть мати місце у майбутньому. Також, суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення буде фактично вирішенням справи по суті до ухвалення рішення в даній справі, що суперечить меті застосування заходів забезпечення позову. Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки вказаним обставинам правова оцінка буде надана судом під час судового розгляду адміністративної справи. З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість захисту прав, свобод чи інтересів позивача без вжиття відповідних заходів. Таким чином, судом встановлено відсутність належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Керуючись статтями 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - УХВАЛИВ:          У задоволенні заяви Малого аудиторського підприємства "СТОРНО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, к. 515) про забезпечення позову в адміністративній справі - відмовити. Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                      В.П. Катющенко