Рішення

від 13.03.2018 по справі 904/10215/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018м. ДніпроСправа № 904/10215/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона-2", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 13 361 грн. 54 коп. за договором на відпуск теплової енергії від 01.11.2009 № 398л

Представники:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона-2" заборгованість в розмірі 13 361 грн. 54 коп., з яких:12 218 грн. 39 коп. - сума основного боргу, 434 грн. 07 коп. -пеня, 143 грн. 74 коп. - 3% річних, 565 грн. 34 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії від 01.11.2009 № 398л.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.01.2018.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2018 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання відкладене на 21.02.2018.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 13.03.2018.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 між Комунальним підприємством Дніпродзержинськтепломережа (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона-2" (споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії № 398л (далі - договір).

Предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання_в кількості у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Постачальник проводить відпуск т/е для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: вул. Харківська, 21 Г, Джерело-ЛБК. До договору прикладаються додатки, котрі є невід'ємною частиною договору: а) додаток 1 - акт балансового розмежування теплових мереж, Споживач самостійно його підготовлює і узгоджує з Постачальником; б) додаток 2-перелік необхідної інформації до договору. Споживач зобов'язаний надати проектно-технічну документацію, інвентарну справу для розрахунку теплового навантаження: а) загальна опалювальна площа 34,0 м2; б) зовнішній об'єм - м3; в) максимальне теплове навантаження на опалення - Гкал/год; планове (середнє ) теплове навантаження на опалення - 1,25 Гкал/міс; планове (середнє ) теплове навантаження на опалення - 7,51 Гкал/рік. Всі зміни, котрі відбуваються по натуральним показникам споживача, або розірвання договору споживачем приймаються постачальником в письмовій формі до 1 серпня, початку замовлення енергоносіїв та планування показників наступного опалювального сезону (п. 2.2. договору).

Облік відпущеної т/е проводиться розрахунковим способом (п. 2.3. договору).

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді, та фактично витрачених постачальником (п. 2.4. договору).

Споживач зобов'язується: вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору (пп. г) п. 3.2. договору).

Постачальник зобов'язується: безперебійно постачати т/е споживачу в обсягах згідно з договором та відповідно до наявності у постачальника лімітів енергоспоживання; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживача і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання, або надання не в повному обсязі (пп. а), б) п. 3.9. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за т/е, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією) або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Рішення ВК ДМР від 27.10.2009р. № 528. Тариф за 1 Гкал складає 766 грн. 26 коп. з ПДВ. Інформація про зміну тарифів доводиться до споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладення договору. постачальник має право примівши нові узгоджені тарифи без додаткової згоди із споживачем. Розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця. За несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача. Споживач щомісячно зобов'язаний проводить звірку розрахунку за т/е в бухгалтерії постачальника, у разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома Сторонами та діє до 01.11.2010 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п. 9.1. договору).

Рішенням Кам'янської міської ради № 469-10/VII від 30.09.2016 замінено найменування Комунального підприємства Дніпродзержинськтепломережа на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі".

На виконання умов договору позивачем у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року відповідачу надані послуги з теплопостачання на загальну суму 12 218 грн. 39 коп., на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи копії актів про постачання теплової енергії:

- № 10-0005526 від 31.10.2016 про постачання теплової енергії за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 за 12 дн. на суму 2 746 грн. 36 коп. з ПДВ (а.с. 26);

- № 11-0005775 від 30.11.2016 про постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 за 30 дн. на суму 7 631 грн. 15 коп. з ПДВ (а.с. 27);

- № 12-0006575 від 31.12.2016 про постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 за 31 дн. на суму 2 013 грн. 16 коп. з ПДВ (а.с. 27);

- № 12-0006731 від 31.12.2016 про постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 за 30 дн. (перерахунок) на суму -6 154 грн. 20 коп. з ПДВ (а.с. 28);

- № 1-6912 від 31.01.2017 про постачання теплової енергії за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 за 31 дн. на суму 2 712 грн. 47 коп. з ПДВ (а.с. 28);

- № 2-00007491 від 28.02.2017 про постачання теплової енергії за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 за 28 дн. на суму 2 225 грн. 56 коп. з ПДВ (а.с. 29);

- № 3-00008249 від 31.03.2017 про постачання теплової енергії за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 за 21 дн. на суму 1 043 грн. 89 коп. з ПДВ (а.с. 29).

Крім того, позивач виставив до сплати відповідачу наступні рахунки-фактури:

- № 10-0005526 на оплату теплоенергії за жовтень 2016 на суму 2 746 грн. 36 коп. з ПДВ (а.с. 31);

- № 11-0005775 на оплату теплоенергії за листопад 2016 на суму 7 631 грн. 15 коп. з ПДВ (а.с. 31);

- № 12-0006575 на оплату теплоенергії за грудень 2016 на суму 2 013 грн. 16 коп. з ПДВ (а.с. 30);

- № 12-0006731 на оплату теплоенергії за грудень 2016 (перерахунок) на суму -6 154 грн. 20 коп. з ПДВ (а.с. 30);

- № 1-00006912 на оплату теплоенергії за січень 2017 на суму 2 712 грн. 47 коп. з ПДВ (а.с. 31);

- № 2-00007491 на оплату теплоенергії за лютий 2017 на суму 2 225 грн. 56 коп. з ПДВ (а.с. 33);

- № 3-0008245 на оплату теплоенергії за березень 2017 на суму 1 043 грн. 89 коп. з ПДВ (а.с. 31);

Господарський суд зазначає, що вказані акти про постачання теплової енергії підписані лише зі сторони постачальника.

Як вказано вище, в п. 2.2. договору сторони визначили, що постачальник проводить відпуск т/е для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: вул. Харківська, 21 Г, Джерело-ЛБК. Загальна опалювальна площа 34,0 м2; планове (середнє ) теплове навантаження на опалення - 1,25 Гкал/міс; планове (середнє ) теплове навантаження на опалення - 7,51 Гкал/рік.

Відповідно до п. 5.1. договору тариф за 1 Гкал складає 766 грн. 26 коп. з ПДВ . Інформація про зміну тарифів доводиться до споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладення договору.

Як вказано вище, відповідно до п. 5.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості т/е , з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

З аналізу наведених вище пунктів договору вбачається, що сторони п. 2.2. договору визначили планове (середнє ) теплове навантаження на опалення - 1,25 Гкал/міс та в п. 5.1. договору встановили тариф за 1 Гкал, а саме: 766 грн. 26 коп. з ПДВ. Також п. 5.1. договору встановили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості т/е , з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця, споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Тобто відповідач відповідно до договору обізнаний про розмір планового (середнього) теплового навантаження на опалення, обізнаний про тариф за 1 Гкал, у зв'язку із чим зобов'язаний протягом розрахункового періоду сплачувати постачальнику вартість місячної кількості теплової енергії, а остаточний розрахунок здійснювати до 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при цьому самостійно одержувати платіжні вимоги у постачальника.

Відповідно до п. 5.2. договору всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу. Двосторонній акт про постачання т/е споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Позивач зазначає, що з листом № 00.09.0633/1 від 20.07.2017 (а.с. 17) направив відповідачу спірні акти про постачання теплової енергії та рахунки. На підтвердження здійснення вказаного відправлення позивач надав суду копії опису вкладення та фіскального чеку (а.с. 18).

Однак, як стверджує позивач, відповідач підписані акти не повернув, жодної відповіді не надав.

Згідно з пп. а), д) п. 3.1. договору споживач має право на: вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитись від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором; у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складання та підписання акта-претензії в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник повинен з'явитися на виклик не пізніше строку. Акт-претензія складається споживачем та представником постачальника і скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника постачальника в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали на менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається постачальнику, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Господарський суд зазначає, що жодних доказів письмового звернення відповідача до позивача із претензіями, зауваженнями чи запереченнями стосовно кількості, якості поставленої теплової енергії чи її вартості, а також доказів виклику представника постачальника для складання та підписання акта-претензії сторонами до суду не надано. Докази письмового звернення відповідача до позивача із вимогою про припинення договору в матеріалах справи відсутні

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що обсяг, якість та вартість поставленої відповідачу у спірний період теплової енергії прийняті ним без зауважень та заперечень, а отже повинні бути оплачені відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач за поставлену теплову енергію у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 12 218 грн. 39 коп.

Відповідно до п. 5.1. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача пеня за загальний період з 21.11.2016 по 20.06.2017 у загальному розмірі 434 грн. 07 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 143 грн. 74 коп. 3% річних за період з 21.11.2016 по 20.06.2017 та 565 грн. 34 коп. інфляційних втрат за період з 01.12.2016 по 20.06.2017.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Таким чином, позивач і відповідач є учасниками правовідносин з приводу надання виконавцем та своєчасної оплати споживачем вартості одержаних житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Також, законом визначений обов'язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що вказаний розрахунок виконаний арифметично неправильно. Відповідно до розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% річних становить 143 грн. 72 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені та інфляційних втрат порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 218 грн. 39 коп. основного боргу, 434 грн. 07 коп. пені, 143 грн. 72 коп. 3% річних, 565 грн. 34 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона-2" (51939, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Харківська, б. 21г, код ЄДРПОУ 20242751) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, б. 168, код ЄДРПОУ 03342573) 12 218 грн. 39 коп. (дванадцять тисяч двісті вісімнадцять грн. 39 коп.) основного боргу, 434 грн. 07 коп. (чотириста тридцять чотири грн.. 07 коп.) пені, 143 грн. 72 коп. (сто сорок три грн.. 72 коп.) 3% річних, 565 грн. 34 коп. (п'ятсот шістдесят п'ять грн.. 34 коп.) інфляційних втрат, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 22.03.2018