Рішення

від 19.03.2018 по справі 910/23229/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2018Справа № 910/23229/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротенбергер-Центр" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 809 170,19 грн., за участю представника позивача - Горди В.В., довіреність №б/н від 15.06.2017 року, відповідача - Драчової М.С., довіреність №25 від 29.12.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом позивача до відповідача про стягнення 520 465,64 грн. пені, 61 304,55 грн. 3% річних, 227 400,00 грн. інфляційних втрат за період з 10.06.2017 року по 21.11.2017 року у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2017 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.02.2018 року.

24.01.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зменшення розміру пені та відзив, у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки дані вимоги можуть бути лише невід'ємною частиною вимоги про сплату основного боргу, а також просив суд прийняти рішення в частині стягнення пені з урахуванням поданого ним клопотання про зменшення розміру пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 19.03.2018 року.

19.02.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому він повідомляє суд про розгляд справи № 910/1263/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вертекс Україна до Публічного акціонерного товариства АК Київводоканал та Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-центр про скасування результатів торгів, зазначаючи про неможливість подальшого розгляду справи № 910/23229/17 до прийняття остаточного рішення у справі № 910/1263/17, оскільки предметом розгляду у справі №910/1263/17 є визнання недійсним договору поставки від 26.01.2017 року № 45/06/16-17.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Водночас, предметом розгляду справи № 910/1263/17 є скасування результатів торгів, а отже - дану справу не слід вважати пов'язаною зі справою 910/23229/17, а тому у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2017 року між Приватним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр (постачальник) укладено договір поставки № 45/06/16-17 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю комплекс для телеінспекції трубопроводів Д=100-2000мм, за найменуванням, в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, згідно письмових заявок покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору складає 7 548 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 1 258 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1. договору постачання товару здійснюється за рахунок постачальника до структурного підрозділу покупця - Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ АК Київводоканал за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 1.

Пунктом 3.5. договору обумовлено, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за належним чином оформленою видатковою накладною, актом приймання-передачі товару, в яких зазначається найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціна товару та загальна вартість товару.

Пунктом 3.6. договору визначено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару уповноваженим представником покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній та акті приймання-передачі товару.

Пунктом 3.7. договору погоджено, що у разі поставки постачальником неякісного товару, такий товар або партія товару підлягає заміні на товар належної якості, визначеної у договорі, протягом 10-ти календарних днів з дати отримання постачальником відповідної вимоги (претензії) покупця. Всі витрати, пов'язані із заміною неякісного товару на якісний, здійснюються за рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.1. договору датою поставки товару вважається дата отримання, відповідно до чинного законодавства, товару уповноваженим представником покупця та підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та акту приймання-передачі товару, підписи яких скріплюються печатками сторін.

Згідно п.4.2. договору строк поставки товару - протягом трьох місяців з дати укладення цього договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця. Покупець здійснює оплату товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. За додатковою домовленістю сторін може здійснюватися попередня оплата (часткова або повна) окремої партії товару.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін і діє по 31.01.2017 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, визначеного згідно з п. 6.2. договору.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишилися невиконаними.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2017 року у справі №910/12464/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр до Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал про стягнення 4 548 000, 00 грн., що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 року у справі та набрало законної сили, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр задоволено та вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр 4 548 000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 45/06/16-17 від 25.04.2017 року.

Зазначеним рішенням суду у справі №910/12464/17 встановлено, що з 10.06.2017 року відбулося прострочення виконання зазначеного вище грошового зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 4 548 000,00 грн.

В силу ч. 4 ст. 75 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій банківських виписок № 1167 від 21.11.2017 року та № 1177 від 22.11.2017 року, відповідач погасив основний борг 21.11.2017 року в сумі 2 000 000,00 грн. та 22.11.2017 року в сумі 2 548 000,00 грн.

Згідно розрахунку доданого до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 61 304,55 грн. 3% річних та 227 400,00 грн. інфляційних втрат за період з 10.06.2017 року по 21.11.2017 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було надано належну оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, про те, що вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат можуть бути лише невід'ємною частиною вимог про сплату основного боргу. Проте, саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, тому позов про стягнення 61 304,55 грн. 3% річних та 227 400,00 грн. інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017 року обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі вищезазначених умов договору позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 520 465,64 грн. пені, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати товару згідно умов договору поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017 року за період з 10.06.2017 року по 21.11.2017 року.

24.01.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання, у якому він просив суд зменшити розмір пені, що підлягає стягненню у справі до 1 000,00 грн., з тих підстав, що до тарифів на послуги відповідача з централізованого водопостачання та водовідведення не можуть включатися суми штрафних санкцій, а враховуючи незадовільний стан розрахунків споживачів з відповідачем за вказані послуги, стягнення пені може призвести до негативних наслідків для відповідача.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення сторін, клопотання відповідача про зменшення розміру пені, виходячи з інтересів обох сторін, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені за безпідставністю та відсутністю доказів в його обгрунтування

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; код 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротенбергер-Центр" (04060, місто Київ, вулиця Котовського, будинок 11; код 32710892) 520 465 (п'ятсот двадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 64 коп. пені, 61 304 (шістдесят одна тисяча триста чотири) грн. 55 коп. 3% річних, 227 400 (двісті двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 137 (дванадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 55 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 23.03.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна