Рішення

від 21.03.2018 по справі 905/294/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.2018 р. Справа № 905/294/18

Господарський суд Донецької області в складі головуючого судді Чернової О.В.

при секретарі судового засідання Часовському Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Стрелец , м. Слов`янськ Донецької області

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 34101,60 грн., з яких 29214,18 грн. - сума основного боргу, 1966,00 грн. - пеня, 2921,42 грн. - штраф, зобов`язання ОСОБА_1 підприємства Стрелец звільнити та повернути Слов`янському локомотивному депо Регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця нежитлове приміщення шляхом підписання акту прийому-передачі, -

За участі представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 підприємства Стрелец м. Слов`янськ Донецької області, про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 34101,60 грн., з яких 29214,18 грн. - сума основного боргу, 1966,00 грн. - пеня, 2921,42 грн. - штраф, зобов`язання ОСОБА_1 підприємства Стрелец звільнити та повернути Слов`янському локомотивному депо Регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця нежитлове приміщення шляхом підписання акту прийому-передачі державного майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №4712/2011 нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.04.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 34101,60 грн. та виникли підстави нарахування пені у розмірі 1966,00 грн. та штрафу у розмірі 2921,42 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530,625,629,638,785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26,27 Закону України Про оренду державного та коммунального майна , ст.ст. 188,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4,162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/294/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 19.02.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/294/18.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений налечним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, своєї позиції до відома суду не довів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» .

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.

04.04.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавцем) та ОСОБА_1 підприємством Стрелец (Орендарем) укладено договір оренди №4712/2011 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду державне майно - нежитлові вбудовані приміщення будівлі колишньої їдальні, розташовані за адресою: м. Слов`янськ, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 71,2 кв.м. для розміщення торгівельного об`єкта з продажу продовольчих товарів та товарів підакцизної групи.

Орендна плата, порядок розрахунку платежів по договору визначені сторонами в розділі 3 Договору.

Пунктом 3.1. встановлений розмір орендної плати за перший місяць оренди у розмірі 1100,59 грн. без урахування ПДВ. В подальшому, 31.03.2014р. договором №2 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4712/2011, пункт 3.1 доповнено та зазначено, що з 01.01.2014р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995р. і становить без ПДВ 1339,16 грн. на місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п.3.2 договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. договору).

Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісячно не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.3.6. договору).

Згідно п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар, також, сплачуж штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.8 договору).

Пунктом 5.4 договору на орендаря покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строк дії договору встановлено до 03.04.2013р. включно (п.10.1 договору). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені (п.10.4 договору). В подальшому, строк дії договору було продовжено до 31.12.2017р. включно шляхом внесення змін до п.10.1 договору, на підставі договору №1 від 31.05.2013р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4712/2011 та договору №2 від 31.03.2014р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4712/2011.

Об'єкт оренди за договором передано орендарю на підставі акту приймання-передачі від 04.04.2011р.

Згідно з п.10.6 договору його чинність припиняється, зокрема, закінченням строку, на який його було укладено.

Керуючись правом, передбаченим п.10.6 договору оренди №4712/2011 від 04.04.2011р., у зв`язку з закінченням строку дії договору, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 11.01.2018р. направило на адресу відповідача лист №17-05-00190 про необхідність повернення орендованого майна, у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди.

Крім того, листом від 20.12.2017р. за №17-05-07161 позивач повідомив відповідача про існування заборгованості з орендної плати: 29214, 18 грн.- основна заборгованість, 1966,00 грн. - пеня, та 2921,42 грн. - штраф.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №4712/2011 нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.04.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Тобто, в контексті зазначених норм укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ОСОБА_1 підприємством Стрелец договір оренди державного майна №4712/2011 від 04.04.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення орендних платежів щомісячно не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним відповідно до п.3.6 договору.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, і відповідачем, всупереч ст.ст. 13-14, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 74 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за договором оренди комунального майна №4712/2011 від 04.04.2011р. утворилась та має місце заборгованість за період з 01.07.2016р. по 30.11.2017р. з орендної плати в сумі 29214,18 грн.

Невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу з орендної плати в сумі 29214,18 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Так, за змістом п.3.7 договору за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пені від суми заборгованості, включаючи день оплати.

Враховуючи, що домовленість орендодавця та відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.7. договору оренди №4712/2011 від 04.04.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Проте, перевіривши розрахунок, пені суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог, передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені здійснений позивачем за період з 16.01.2017р. по 19.12.2017р., тобто позивачем невірно визначений початок та кінець періоду нарахування пені - без врахування шестимісячного граничного строку нарахування пені та спеціальної позовної давності в один рік.

За висновками суду, належним періодом нарахування пені є період з 16.02.2017р. по 16.07.2017р., що відповідає приписам ч.6 ст. 232 ГК Україним та ст. 258 ЦК України.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства, доказів наданих до матеріалів справи,, і встановлено, що її розмір за період з 16.02.2017 р. по 16.07.2017 р. становить 1 583,13 грн., з огляду на що, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1583,13 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 2921,42грн., суд зазначає наступне:

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання

При цьому, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у розмірі 10% у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менш ніж 3 місяці, сформульована безпосередньо у п. 3.8. договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Оскільки судом встановлений факт щодо прострочення платежів за період з 01.07.2016р. по 30.11.2017р. в сумі 29214,18 грн., суд дійшов висновку про відповідність розміру нарахованого штрафу умовам договору і фактичним обставинам справи, з огляду на що задовольняє вимоги про стягнення штрафу - в сумі 2921,42грн.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Приватне підприємство Стрелец повернути нежитлове приміщення за адресою: м. Слов`янськ, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 71,2 кв.м. шляхом підписання актів прийому-передачі державного майна, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, є підставою для припинення договору.

Відповідно до договору №2 від 31.03.2014р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4712/2011, строк дії договору закінчився 31.12.2017р., отже, з урахуванням листа позивача №17-05-00190 від 11.01.2018р. про припинення договору оренди державного майна, підстави для продовження дії зазначеного договору відсутні.

Враховуючи, що сторонами до матеріалів справи не надано доказів продовження дії договору, суд визнає його припиненим.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктом 5.12. договору оренди встановлений обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до п.п.10.9 договору у разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем балансоутримувачу протягом трьох робочих днів.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передачі між орендарем та балансоутримувачем, або особою, яку вкажн орендодавець (п. 10.10 договору).

Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.6 п.1 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується, зокрема, про строк виконання рішення.

Враховуючи, що строк повернення орендованого майна визначений умовами договору (п.10.9) і становить 3 дні, суд дійшов висновку про необхідність встановлення аналогічного строку вчинення відповідних дій, тобто протягом 3-х календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до ОСОБА_1 підприємства Стрелец про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 34101,60 грн., з яких 29214,18 грн. - сума основного боргу, 1966,00 грн. - пеня, 2921,42 грн. - штраф, зобов`язання ОСОБА_1 підприємства Стрелец звільнити та повернути Слов`янському локомотивному депо Регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця нежитлове приміщення шляхом підписання акту прийому-передачі державного майна - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Стрелец (84109, м. Слов`янськ, Донецької області, вул. Гагаріна, 12, ЄДРПОУ 23982282) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 13511245) заборгованість з орендної плати у сумі 29214,18 грн., пені у розмірі 1 583,13 грн., штраф у розмірі 2921,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Приватне підприємство Стрелец (84109, м. Слов`янськ, Донецької області, вул. Гагаріна, 12, ЄДРПОУ 23982282) протягом 3-х календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути за актом приймання-передачі Слов`янському локомотивному депо Регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) нежитлове приміщення будівлі колишньої їдальні, розташоване за адресою: 84109, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 71,2 кв.м.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Стрелец (84109, м. Слов`янськ, Донецької області, вул. Гагаріна, 12, ЄДРПОУ 23982282) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 13511245) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3484,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення, через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/