Рішення

від 16.03.2018 по справі 911/3595/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2018 р. м. Київ

Справа № 911/3595/17

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Відокремленого підрозділу - Виробничого комплексу «Техносервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЕТАЛІСТ» про стягнення 26669,93грн. та розірвання договору оренди, за участю представників від:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.01.2018 №01);

від відповідача - не з'явилися

встановив:

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі - ДП Укрекоресурси в особі Відокремленого підрозділу - Виробничого комплексу «Техносервіс» (далі - ВК Техносервіс ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма МЕТАЛІСТ (далі - ТОВ Фірма Металіст ) про:

- стягнення 26669,93грн, у т.ч. 23 125,20грн основного боргу; 1004,43грн інфляційних втрат за період з 16.02.2017 по 20.11.2017; 2540,30грн пені, нарахованих за період з 16.02.2017 по 15.11.2017;

- розірвання договору оренди №26-1/08/0-13ВК від 01.08.2013 індивідуально визначеного рухомого майна, що належать до державної власності (з урахуванням заяви про виправлення описки у позовній заяві), укладеного між ДП Укрекоресурси в особі ВК «Техносервіс» та ТОВ Фірма Металіс .

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди в частині внесення орендних платежів у встановлений договором строк та страхування орендованого майна (а.с.2-9,174).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.01.2018 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов з доказами (а.с.111-112).

Відповідач - ТОВ «Фірма «Металіст у строк, встановлений судом, відзиву по суті позовних вимог не надав.

В силу ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, вирішення спору у даній справі здійснено за відсутності відзиву відповідача.

Розгляд справи здійснено за відсутності представника відповідача з наступних підстав.

Про дату, час і місце судового засідання 16.03.2018 відповідач повідомлений шляхом направлення копії ухвали від 16.02.2018 на адресу, яка відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.12.2017, 15.02.2018, 15.03.2018 (а.с.104-107,213-216,226-229), рекомендованим поштовим відправленням, яке повернуту суду з довідкою відділення зв'язку Проліски, у якій причиною повернення вказано: не зареєстровано .

Відповідно до ч.2,3 ст.120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з урахуванням довідки відділення зв'язку, зважаючи на те, що відповідач не повідомив іншої адреси, ухвала суду вважається врученою відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

01.08.2013 між ДП Укрекоресурси в особі ВК «Техносервіс» (орендодавець) та ТОВ Фірма Металіст (орендар) укладено договір оренди №26-1/08/0-13ВК індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір) (а.с.13-17).

Відповідно до умов договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно (майно), вартість якого, найменування, характеристика (технічний стан тощо) визначається у специфікації до договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами вказаного договору та акту прийому-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору.

Орендна плата за договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна; розмір орендної плати зазначається в специфікації до вказаного договору та є невід'ємною частиною (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідності до п. 5.3 договору, одним із обов'язків орендаря є своєчасна та у повному обсязі оплата орендної плати. Згідно п. 5.8 договору, орендар має щомісяця до 15 числа надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати).

Як передбачено сторонами у п. 5.7 договору, орендар зобов'язаний протягом місяця після укладення вказаного договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість на користь орендодавця та постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застраховане.

Вказаний договір укладено строком на десять років та він діє з 01.08.2013 по 01.08.2023 включно.

Згідно специфікації від 01.08.2013 до договору, об'єктом оренди є ваги платформні електронні, автомобільної серії ЛАХТА-У моделі СВ-60000, вартістю 40049грн; розмір річної орендної плати з ПДВ визначений сторонами у розмірі 11 520,00грн, а орендна плата за перший місяць без ПДВ встановлена у розмірі - 800,00грн (а.с.18).

Відповідно до акту прийому-передачі майна від 01.08.2013 орендодавцем (позивачем) передано, а орендарем (відповідачем) прийнято майно, що є об'єктом оренди за договором.

Як вказує позивач, звертаючись до суду з даним позовом, відповідач не сплатив орендну плату за таким договором за період січень-вересень 2017 року. При цьому, позивач зазначив, що відповідачу направлені рахунки (а.с.20-29) поштою, однак, вони повернуті відділенням зв'язку без вручення (184-188). Доказів на спростування тверджень позивача про несплату орендної плати за відповідний період не надано.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку сплатити оренду плату за відповідний період, застосування до нього встановленої умовами договору та чинним законодавством відповідальності за порушення такого зобов'язання та наявність у позивача права вимагати розірвання договору, у зв'язку з порушенням зобов'язань за ним відповідачем.

Заявлені вимоги є частково обґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до чч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Законом України Про оренду державного та комунального майна , норми якого є спеціальними, зважаючи на право власності на об'єкт оренди, визначені аналогічні положення.

Так, ч.3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Сторонами у п. 5.8 погоджено, що орендар зобов'язаний щомісяця до 15 числа надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць. Отже, виходячи з таких умов договору, орендна плата має вноситись щомісячно до 15 числа, оскільки до цієї дати позивач має бути проінформований про вчинення такої дії.

Проте, відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів оплати орендних платежів за період з січня по жовтень 2017 року.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення 23 125,20грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1004,43грн втрат від інфляції за період з 16.02.2017 по 20.11.2017.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги в частині 1004,43грн інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 2540,30грн пені за період з 16.02.2017 по 15.11.2017.

Згідно п. 3.6 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Так, як визначено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до чч. 2, 3 вказаної статті, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимальний розмір пені, встановлений Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ; розрахунок пені здійснено у відповідності до положень ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування пені припиняється після спливу шести місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, позивач почав нарахування пені з 16.02.2017, одна, згідно з умовами договору нарахування пені здійснюється у випадку, якщо заборгованість становить не менше ніж три місяці. Отже, нарахування пені могло бути здійснено лише з 16.04.2017 (після трьох місяців існування заборгованості з орендних платежів).

Так, за розрахунком суду, розмір пені за період з 16.04.2017 по 15.11.2017 становить 1729,79грн. Таким чином, заявлені вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 1729,79грн, а у задоволенні вимог про стягнення 810,51грн пені суд відмовляє.

Вимога про розірвання договору оренди №26-1/08/0-13ВК від 01.08.2013 індивідуально визначеного рухомого майна, що належать до державної власності є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, заборгованість з оплати з оплати орендних платежів за укладеним сторонами договором становить більше 3 місяців.

Крім того, не надано доказів виконання обов'язку з страхування об'єкту оренди у відповідності до п. 5.7 договору.

Як передбачено сторонами п. 10.7.4 договору, чинність договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Загальні підстави зміни та розірвання договору визначені ст.651 ЦК України, відповідно до ч.2 якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Отже, оскільки відповідач допустив істотні порушення умов договору, а саме не сплачує більше шести місяців орендну плату за договором, не застрахував об'єкт оренди, заявлені вимоги про розірвання такого договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені у зв'язку з оплатою позову судовим збором підлягають відшкодування позивачу за рахунок відповідача частково - пропорційно розміру задоволених судом вимог відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, а саме у розмірі 3151,38грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЕТАЛІСТ» (вул. Морозова, 8, с. Проліски, Бориспільській р-н, Київська обл., 08322, ідентифікаційний код 22898906) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (вул. Лобачевського, 23-В, м. Київ, 02090, ідентифікаційний код 20077743) 23125,20грн основного боргу, 1004,43грн втрат від інфляції, 1729,79грн пені, а також 3151,38грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3.Розірвати договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №26-1/08/0-13ВК від 01.08.2013, укладений між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Відокремленого підрозділу - Виробничого комплексу «Техносервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЕТАЛІСТ» .

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту та може бути оскаржено в порядку та у строк, передбачені ст.ст.256,257 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складений 23.03.2018.

Суддя А.Р. Ейвазова