Рішення

від 13.03.2018 по справі 916/2867/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2867/17

Позивач: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

Відповідач: Всеукраінська громадська жіноча організація „Дар життя»

Про: виселення та стягнення 20434,08 грн

Суддя Гут С.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності №01-36/40 від 27.12.2017р.;

від відповідача:не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Всеукраінськоі громадськоі жіночоі організаціі „Дар життя» (далі - Відповідач) про стягнення 20434,08грн. неустойка та виселення з орендованого нежитлового приміщення N 98 на першому поверсі загальною площею 58,8 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Армійська 9, в м. Одеса.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2017р. порушено провадження у справі №916/2867/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.12.2017р.

19.12.2017р. ухвалою господарського суду Одеської області позовну заяву Департамента комунальної власності Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2867/17, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2018р підготовче засідання було відкладено на 15.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2018р підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2018р.

05.03.2018 року через канцелярію суду від представника Позивача надійшов супровідний лист з додатками стосовно орендованого Відповідачем приміщення, які були долучені до матеріалів справи.

Відповідач - Всеукраінська громадська жіноча організація „Дар життя» у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засіданнь, належним чином повідомлений шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громацьких формувань від 14.12.2017року.

З огляду на викладене, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ч. 9 ст . 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідачу - Всеукраінській громадській жіночій організаціі „Дар життя» згідно з договором оренди № 4/60 від 09.01.2002 р., укладеним з Позивачем - Представництво по управлінню комунальноі власності Одеськоі міськоі ради» (орендодавець), надано в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 57,7 кв.м, що розташований на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська 9, строком до 09.01.2007 р.

Пунктом 2.1 Договору аренди пільгову ставку орендноі плати в сумі 1грн. на рік з урахуванням ПДВ.

Додатковим договором N1 від 31.07.2007р срок діі договору оренди було продовжено та на підставі рішення Одеськоі міськоі ради від 04.07.2007р. N1464-V »Про пільги з орендноі плати політичним партіям, громадським та благодійним організаціям» Орендарю було встановлено пільгову ставку розміру орендноі плати.

Додатковим договором N2 від 12.05.2009р. було змінено площу орендованого приміщення з „ 57,7кв.м на 58,8 кв.м » .

Додатковим договором N3 від 01.11.2010р срок дії договору оренди було продовжено до 01.11.2012р. та на підставі рішення Одеської міської ради від 13.07.2010р. N5991-V »Про пільги з орендної плати політичним партіям, громадським та благодійним організаціям » Орендарю було встановлено пільгову ставку розміру орендної плати.

Додатковим договором N4 від 08.01.2013р. назву орендодавця було змінено з „Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради» на „Департамент комунальної власності Одеської міської ради» .

Додатковим договором N5 від 21.01.2014р. срок діі договору оренди було продовжено до 31.12.2014р. та на підставі рішення Одеської міської ради від 17.12.2013р. N4273-VI »Про пільги з орендноі плати політичним партіям, громадським та благодійним організаціям» Орендарю було встановлено пільгову ставку розміру орендноі плати.

Додатковим договором N6 від 17.11.2014р. срок діі договору оренди було продовжено до 31.12.2015р. та на підставі рішення Одеської міської ради від 29.10.2014р. N5668-VI »Про пільги з орендноі плати політичним партіям, громадським та благодійним організаціям» Орендарю було встановлено пільгову ставку розміру орендноі плати

Додатковим договором N8 від 15.01.2016р. срок дії договору оренди було продовжено до 31.12.2016р. а також було змінено розмір ставки орендної плати з урахуванням профілю та площі орендованого майна. Відповідно до зазначеного додаткового погодження Орендар зобовязувався сплачувати орендну плату з 01.01.2016 року у розмірі 1638,18грн.(без ПДВ)

Департамент керуючись ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» ст. 764 ЦК України, надіслав на адресу Відповідача повідомлення від 26.10.2016р. №01-13/4961, відповідно до якого повідомив, що договір оренди №4/60 від 01.01.2002р. закінчує свою дію 31.12.2016р. та на новий срок продовжуватись не буде, а також запропонував у добровільному порядку повернути орендоване майно співробітникам Департаменту.

Зазначене повідомлення було отримане Відповідачем 02.11.2016р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 20434,08 грн. та виселення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до наступних висновків:

Згідно з п. 4.7 Договору, після закінчення сроку дії договору оренди чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об`єкта оренди.

Однак орендар не здійснив передачу нежитлового преміщення першого поверху загальною площею 58,8кв.м., що розташований за адресою: вул. Армійська 9, в м. Одеса.

Відповідно до ст. 27 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна„ зазначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Статтею 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Зазначене кореспондується зі ст. 396 ЦК України, відповідно до якої особа, яка має речове право на чуже майно (зокрема, право користування), має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 17-20 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» ст. 762 ЦК України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі незалежно від наслідків його господарської діяльності.

На підставі ст. 11 ЦК України . Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: -Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Крім того ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України - Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В пункті 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 р. № 12, зазначено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України. Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 759 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 283 ГК України, встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 3 статті 66 Закону України „Про виконавче провадження визначено, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщення.

Згідно ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно з п. 4.7 Договору, відповідач був зобов'язаний повернути приміщення за актом приймання-передачі протягом 15 днів з дати розірвання Договору, тобто до 01.01.2017 року. Проте відповідач не виконав вказані вимоги.

Отже, у період з 16.01.2017 року по 31.10.2017 року відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням без правових підстав.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 20434,08 грн. та виселення Відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, розрахунком позивача, перевіреним судом, не спростовані з боку відповідача, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 3200,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Всеукраїнську громадську жіночу організацію „Дар життя» (04107, м.Київ вул. Підгірна/Татарська, 3/7, нежитлове приміщення №98, код ЄДРПОУ 21678901) з орендованого нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 58,8 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Армійська 9, в м. Одеса., на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595).

3.Стягнути з Всеукраїнської громадської жіночої організації „Дар життя» (04107, м.Київ, вул.Підгірна/Татарська, 3/7, нежитлове приміщення №98, код ЄДРПОУ 21678901) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку у сумі 20434,08грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 23 березня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут