Постанова

від 21.03.2018 по справі 922/4539/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2018 р. Справа № 922/4539/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

апелянта - Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області - Коробки І.С. - на підставі довіреності від 20.12.2017р. 10609/10/20-31-10-11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, м.Харків (вх. №411 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі №922/4539/16 (суддя Швидкін А.О., повний текст ухвали складено 04.10.2017р.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2016р. у справі №922/4539/16 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2017р. (підготовче засідання) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 09.02.2017р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" Бакрадзе Катерину Андріївну та зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 09.02.2018 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.05.2017р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Венчурі трейд оіл", з яких вимоги:

- Головного управління ДФС у Чернігівській області у розмірі 960058,74грн., з яких: 560897,89грн. - третя черга задоволення вимог кредиторів, 399160,85грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалено визначити, що витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяв з грошовими вимогами до боржника задовольняються відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу; ухвалено визначити, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу, зокрема:

- ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00грн.;

- ТОВ "НК Альфа-Нафта" на суму 506824,68грн.;

- Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в розмірі 3840,00грн.

05.09.2017р. ліквідатором боржника Бакрадзе К.А. було подано до господарського суду Харківської області підсумковий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, у зв`язку із вчиненням усіх необхідних дій в межах ліквідаційної процедури банкрута .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл"; визнано погашеними вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Венчурі трейд оіл"; провадження у справі припинено; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Ухвала суду з посиланням на положення статті 45 та 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) мотивована тим, що ліквідатором проведені всі необхідні дії з ліквідації банкрута, а саме: здійснено низку заходів з метою виявлення майна боржника, проведено інвентаризацію майна банкрута та встановлено відсутність основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів у касі, виявлені кошти на розрахунковому рахунку банкрута в сумі 501,00грн., проведено оцінку виявленої дебіторської заборгованості та встановлено, що її ринкова вартість становить 500грн, кошти, отримані від реалізації дебіторської заборгованості та виявлені на розрахунковому рахунку, направлені на часткове погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, складено реєстр вимог кредиторів, надані суду документи, що свідчать про ліквідацію банкрута, у тому числі, ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з недостатністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі № 922/4539/16 та припинити провадження у справі. Одночасно апелянт просив поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі № 922/4539/16.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що з серпня по листопад 2017 року на рахунку Головного управління ДФС у Харківській області були відсутні грошові кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, що підтверджується довідкою Головного управління ДФС у Харківській області від 05.10.2017р.№350/20-40-05-29, після надходження грошових коштів на рахунок, 10.10.2017р. судовий збір було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2017р. №3188, проте, через недостатність коштів на рахунках та велику кількість арештів на відповідних рахунках платіжне доручення про сплату судового збору було передано до ГУ ДФС у Харківській області лише 13.12.2017р., однак, державні інспектори відділу супроводження судових спорів з питань погашення боргу по м. Харкову юридичного управління Головного управління ДФС у Харківській області перебували у навчальній відпустці. У зв'язку з вказаними обставинами апеляційну скаргу було подано до суду апеляційної інстанції лише 14.12.2017р., проте, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. через апеляційну скаргу Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було повернуто апелянту. Також, апелянт зазначав, що враховуючи, що відповідно до закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" сума прожиткового мінімуму на працездатних осіб становить - 1762,00грн., після усунення недоліків апеляційної скарги виникла необхідність для доплати судового збору, для повторного звернення до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У зв'язку з вказаними обставинами, після надходження грошових коштів на рахунок, 12.02.2018р. судовий збір було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 12.02.2018р. №364, проте, через недостатність коштів на рахунках та велику кількість арештів на відповідних рахунках платіжне доручення про сплату судового збору було передано до ГУ ДФС у Харківській області лише 23.02.2017р., у зв'язку з чим, апеляційну скаргу було подано повторно лише 27.02.2018р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для визнання боржника банкрутом з огляду на те, що під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом, боржником не було дотримано порядку досудової ліквідації юридичної особи в порядку, встановленому статтями 110 та 111 Цивільного кодексу України, посилаючись на неналежне та неповне проведення інвентаризації майнових активів боржника. Крім того, апелянт зазначає, що господарським судом першої інстанції не було надано правової оцінки документам, якими підтверджується повноваження громадянки України Бакрадзе К.А. (голови ліквідаційної комісії) щодо представництва інтересів засновників товариства - боржника, та відповідно не надавалась правова оцінка законності рішенню про припинення діяльності боржника шляхом його ліквідації, відображеному в протоколі загальних зборів в контексті дотримання наведених норм частини 1 статті 95 Закону про банкрутство та частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України. Також, апелянт наголошує на тому, що боржником в порушення вимог частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не було додано доказів повідомлення контролюючого органу про припинення діяльності ТОВ "Венчурі трейд оіл", а також не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів.

Апелянт також наголошує на тому, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом кредиторських вимог лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом; судом не враховано факту відсутності документів, що свідчать про ведення кредитором - ТОВ "Провід Груп" претензійно-позовної роботи з метою стягнення суми заборгованості за укладеним договором відступлення права вимоги від 15.10.2015р., оскільки відсутні судові рішення про стягнення заборгованості, виконавчі провадження, що ставить під сумнів реальність та достовірність кредиторської заборгованості, яка на думку скаржника, є штучною.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р. поновлено Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі №922/4539/16; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк до 15.01.2018р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 21.03.2018р.; зупинено дію ухвали господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі №922/4539/16.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 21.03.2018р. представник апелянта - Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її у повному обсязі, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі №922/4539/16 та закрити провадження у даній справі.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено до дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 3 цієї статті визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.3 а.с.84-85, 91), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.4-58).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2016р. було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою "Венчурі трейд оіл" (далі - боржник) про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.2-3).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2017р. (підготовче засідання) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1 а.с.67-68).

Постановою господарського суду Харківської області від 09.02.2017р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Бакрадзе Катерину Андріївну; зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 09.02.2018р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута (т.1 а.с.106-111).

10.02.2017р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом (№40218) (т.1 а.с.112-113).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.05.2017р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Венчурі трейд оіл", з яких вимоги:

- Головного управління ДФС у Чернігівській області у розмірі 960058,74грн., з яких: 560897,89грн. - третя черга задоволення вимог кредиторів, 399160,85грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалено визначити, що витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяв з грошовими вимогами до боржника задовольняються відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу; ухвалено визначити, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу, зокрема:

- ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00грн.;

- ТОВ "НК Альфа-Нафта" на суму 506824,68грн.;

- Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в розмірі 3840,00грн. (т.1 а.с.175-176).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2017р. до господарського суду першої інстанції від ліквідатора Бакрадзе Катерини Андріївни надійшов підсумковий звіт про хід ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" (т.2 а.с.2-152).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл"; визнано погашеними вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Венчурі трейд оіл"; провадження у справі припинено; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, місцевим господарським судом було зазначено, що ліквідатором було складено реєстр вимог кредиторів банкрута, вжито заходів щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, направлено запити до відповідних установ, в результаті чого було з'ясовано, що у банкрута на відкритих в банківських установах рахунках кошти відсутні для задоволення вимог кредиторів, майно, на яке можливо було звернути стягнення у боржника відсутнє. Як вказано в оскаржуваній ухвалі, ліквідатор виконав всі роботи по ліквідації банкрута, суду надані документи, що свідчать про ліквідацію банкрута, у тому числі, ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості, при таких обставинах суд вважає за необхідне затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з ліквідацією останнього як юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі звіт ліквідатора до додані до нього документи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про затвердження ліквідаційного балансу, враховуючи наступне.

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) та частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017р.), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, враховуючи, що постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 09.02.2017р., відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла після 19.01.2013р.

Згідно частин 1 та 11 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Згідно положень Закону про банкрутство під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Статтею 37 Закону про банкрутство визначено строк ліквідаційної процедури в 12 місяців та не передбачено можливості поновлення цього строку.

За цей час ліквідатор згідно зі статтею 41 Закону про банкрутство зобов'язаний організувати здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечити задоволення вимог кредиторів у порядку передбаченому цим Законом.

Повноваження ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури боржника встановлені статтею 41 Закону про банкрутство.

Зокрема, приписами вказаної статті передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 42 Закону про банкрутство встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Отже, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення наявності майна та майнових прав (обтяжень) боржника; здійснення запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження); виявлення дебіторів боржника;, здійснення запитів до державних органів, в яких може бути зареєстровані майно або інші активи , що належать банкруту; надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів; отримання від органів державної виконавчої служби виконавчих проваджень.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Таким чином, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

Отже, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до поданого звіту, ліквідатором було складено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл", до якого включено:

Вимоги конкурсних кредиторів:

- Головне управління ДФС у Чернігівській області - 560897,89грн. - основний борг, 399160,85грн. - неустойка (пеня, штраф), 3200,00грн. - судовий збір;

Вимоги не конкурсних кредиторів:

- ТОВ "Провід Групп" - 490000,00грн. - основний борг, 49000,00грн. - неустойка (пеня, штраф);

- ТОВ "НК Альфа-Нафта" - 506824,68грн. - основний борг;

- Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області - 3840,00грн. основний борг (т.2 а.с.147-148).

Ліквідатором було надіслано запити до державних органів та отримано наступні відповіді:

- листом від 06.04.2017р. №42-1937 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було повідомлено, що за даними інформаційного обліку Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області не брало участь у створенні ТОВ "Венчурі трейд оіл", боржник не належить до сфери управління Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області, інформація стосовно об'єктів державного майна, які знаходяться в оперативному віданні боржника відсутня (т.2 а.с.23);

- листом від 20.07.2017р. №4694/0/225-17 Департаментом земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради було повідомлено, що договорів оренди з боржником не укладалось (т.2 а.с.151);

- листом від 27.10.2016р. №09/01/22673 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України було повідомлено, що за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами відповідно до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2013р. № 992, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2013р. за № 1126/23658, станом на 30.06.2016р. ТОВ "Венчурі трейд оіл", серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу), відсутнє (т.2 а.с.46);

- листом від 27.07.2017р. №31-20.0.23,08-1333/116-17 Управлінням Держгеокадастру у м.Харкові було повідомлено, що в управлінні станом на 29.12.2012р. за боржником не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельні ділянки (т.2 а.с.152);

- листом від 20.03.2017р. №28/ЗПІ/00-4/20-70-18-01 Державною фіскальною службою Харківською митницею ДФС було повідомлено, що боржника не внесено до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, інформація щодо заборгованості по сплаті обов'язкових митних платежів в митниці відсутня (т.2 а.с.32);

Також, ліквідатором було додано до ліквідаційного звіту роздруківки з веб -сайтів Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів країн СНД, Держархбудінспекції, Регістрової книги суден 2016 року Регістру судноплавства України, Реєстру цивільних повітряних суден України, Державної служби інтелектуальної власності України, Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, Державного реєстру патентів України (т.1 а.с.86-100).

Відповідно до довідки наданої Харківським міським центром зайнятості від 21.10.2016р. №ХМЦЗ-02-12554-26/12 заборгованість відсутня (т.2 а.с.10), Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 01.11.2016р. №5326/07-11 було повідомлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків у боржника відсутня (т. 2 а.с.34).

Також, ліквідатором, з метою виявлення відкритих рахунків в установах банків було зроблено відповідний запит до Головного управління ДФС у Харківській області щодо надання інформації щодо наявності відкритих рахунків та ліцензій боржника, та отримано відповідь від 25.10.2016р. №308/ЗПІ/20-40-08-01-15, якою було повідомлено про наявність наступних відкритих рахунків в:

- ПАТ КБ "ПриватБанк" номер рахунку - 26002050015615 (валюта рахунку - 980- Українська гривня), номер рахунку - 26003050008212 (валюта рахунку - 980- Українська гривня), номер рахунку - 26042050002837 (валюта рахунку - 980- Українська гривня), номер рахунку - 26052050005299 (валюта рахунку - 980- Українська гривня);

- Філія АТ "Укрексімбанк", м. Чернігів номер рахунку - 26005000116000 (валюта рахунку - 980- Українська гривня), номер рахунку - 26050000116000 (валюта рахунку - 980- Українська гривня)

Також, ліквідатора було повідомлено про те, що інформація про наявність у боржника ліцензій відсутня (т.2 а.с.29-30).

Згідно наданих довідок від ПАТ КБ "Полтава-банк" від 22.03.2017р. №08.7.0.0.0/170322144057 рахунки боржника №26052050005299 (валюта рахунку - 980- Українська гривня), №26042050002837 (валюта рахунку - 980- Українська гривня) - для розрахунків з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, №26003050008212 (валюта рахунку - 980- Українська гривня) станом на 22.03.2017р. закрито; від 13.06.2017р. №170613SU13111303, рахунок боржника №26002050015615 (валюта рахунку - 980- Українська гривня) станом на 10.06.2017р. закрито (т.2 а.с.5-6).

Згідно наданих довідок від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" від 28.08.2017р. №076-005/1887 рахунки боржника №26005000116000 (валюта рахунку - 980- Українська гривня), №26050000116000 (валюта рахунку - 980- Українська гривня) станом на 28.08.2017р. закрито (т.2 а.с.149).

Крім того, відповідно до фінансового звіту підприємства станом на 23.06.2017р. відображено відсутність активів на кінець ліквідаційної процедури, що виключає можливість подальшого здійснення боржником господарської діяльності (т.2 а.с.146).

Також, до звіту було додано докази проведення незалежної оцінки виявленої дебіторської заборгованості (сума якої становила - 500000,00грн.), за результатом якої згідно зі звітом про визначення розміру ринкової вартості дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі боржника, складеним суб'єктом оціночної діяльності ФОП Волковим К.Е., її ринкова вартість станом на 10.05.2017р. склала 500,00 грн. (т.2 а.с.47-122), з метою реалізації дебіторської заборгованості ліквідатором з ТОВ "Престон ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу права вимоги від 08.06.2017р. (т.2 а.с.124-125), грошові кошти в сумі 500,00грн. отримані від реалізації вказаної дебіторської заборгованості у відповідності до приписів статті 45 Закону про банкрутство, були перераховані ліквідатору як представнику першої черги задоволення вимог кредиторів за виконання його повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором в ході проведення досудової ліквідації боржника було проведено інвентаризацію майна боржника, що підтверджується актом інвентаризації наявності грошових коштів, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку від 26.10.2016р., порівняльною відомістю від 26.10.2016р., актом інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами від 26.10.2016р., інвентаризаційним описом товарно- матеріальних цінностей від 26.10.2016р., інвентаризаційними описом основних засобів від 26.10.2016р., складеними у відповідності до додатку № 1 до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69 (надалі- Інструкція), за результатами якої було встановлено відсутність будь-якого майна банкрута (т. 1 а.с.49-56), аналогічні акти були складені ліквідатором під час проведення ліквідаційної процедури, а саме: інвентаризаційними описами основних засобів від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., інвентаризаційними описами товарно- матеріальних цінностей від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., актами інвентаризації наявності грошових коштів, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., актами інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., порівняльними відомостями від 07.06.2017р., від 23.06.2017р. (т.2 а.с.129-145).

Проте, вказана Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України 02.09.2014р. № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014р. за № 1365/26142.

Отже, ліквідатором вимог Закону про банкрутство виконано не було, доказів проведення інвентаризації майна боржника у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014р. № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014р. за № 1365/26142, до матеріалів справи не надано.

Однак, господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали зазначених обставин досліджено не було.

Судова колегія повторно наголошує на тому, що статтею 46 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд пiсля заслуховування звiту лiквiдатора або окремих кредиторiв виносить ухвалу про затвердження звiту лiквiдатора та лiквiдацiйного балансу, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, оскаржувана ухвала зазначеним вимогам Закону про банкрутство не відповідає, що свідчить про формальний підхід місцевого господарського суду до викладених у заяві ліквідатора про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу обставин, внаслідок чого висновок суду щодо достатності правових підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з ліквідацією останнього як юридичної особи є передчасним, враховуючи наступне.

Як було зазначено вище, провадження у даній справі було порушено в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", імперативними приписами абзацу 2 частини 1 якої встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами частини 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Необхідними передумовами для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є зокрема: прийняття рішення учасниками (власником) або органом боржника, уповноваженим на це установчими документами, про ліквідацію юридичної особи - боржника; повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про рішення учасників (власника) або органу боржника, уповноваженим на це установчими документами, про припинення юридичної особи; проведення аналізу активів боржника шляхом здійснення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника; обставини надання ліквідатором органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування первинних документів юридичної особи, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, в порядку частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України; аналіз пасивів боржника шляхом оприлюднення повідомлення про рішення учасників (власника) або органу боржника, уповноваженим на це установчими документами, про припинення юридичної особи у встановленому законом порядку.

Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону про банкрутство; складання проміжного ліквідаційного балансу, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результати їх розгляду; прийняття рішення учасниками (власником) або органом боржника, уповноваженим на це установчими документами, про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку наведеної правової норми.

При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних та допустимих доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутства (у тому числі, і до заяви, яка подається боржником в порядку статті 95 Закону про банкрутство) встановлені статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до частини 2 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Під час апеляційного перегляду даної справи колегією суддів встановлено, що ліквідатор Бакрадзе К.А. в заяві про порушення справи про банкрутство посилалась на прийняття загальними зборами учасників (засновників) ТОВ "Венчурі Трейд Оіл" рішення про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації оформленого протоколом від 11.08.2016р. (т.1 а.с. 12-14), як цього вимагають норми частини 1 статті 95 Закону про банкрутство та частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України, разом з тим, господарським судом першої інстанції при винесенні ухвали про порушення провадження у даній справі про банкрутство не було надано правової оцінки вказаному протоколу загальних зборів учасників (засновників).

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішення про ліквідацію ТОВ "Венчурі Трейд Оіл" було прийнято одинадцятьма учасниками товариства - юридичними особами:

1) КОМПАНІЯ БІ-СІ КАРГО СЕРВІСЕС ЛІМІТЕД, (частка в статутному капіталі - 9,0 %), адреса учасника: КРЕЙГМЮІР ЧАМБЕРС, РОУД ТАУН, ТОРТОЛА, БРИТАНСЬКІ ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ ;

2) КОМПАНІЯ КРОУНСХІЛ ТРЕЙДІНГ ЛТД, (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: КРЕЙГМЮІР ЧАМБЕРС, П.С. 71, РОУД ТАУН, ТОРТОЛА, БРИТАНСЬКІ ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ;

3) КОМПАНІЯ НОЛЛАНДА КОНСАЛТІНГ ЛТД (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: АРХ.МАКАРІУ ІІІ,155, ПРОТЕАС ХАУС, 5-Й ПОВЕРХ, П.С. 3026, ЛІМАССОЛ, КІПР;

4) КОМПАНІЯ НОМБЕРІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: АРХ.МАКАРІУ ІІІ,155, ПРОТЕАС ХАУС, 5-Й ПОВЕРХ, П.С. 3026, ЛІМАССОЛ, КІПР;

5) КОМПАНІЯ ОКТАМАР ЛІМІТЕД (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: СЬЮТ 102, ГРАУНД ФЛОР, БЛЕЙК БІЛДІНГ КОРНЕР ЕЙР ЕНД ХЬЮСТОН СТРІТ,БЕЛІЗ СІТІ,БЕЛІЗ;

6) КОМПАНІЯ СОЛАР ЛІМІТЕД (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: СЬЮТ 102, ГРАУНД ФЛОР, БЛЕЙК БІЛДІНГ КОРНЕР ЕЙР ЕНД ХЬЮСТОН СТРІТ,БЕЛІЗ СІТІ,БЕЛІЗ;

7) КОМПАНІЯ ТРАНССІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: КРЕЙГМЮІР ЧАМБЕРС,РОУД ТАУН, ТОРТОЛА,

8) КОМПАНІЯ НУЛТОН КЕПІТАЛ ІНК (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: ВАНТЕРПУЛ ПЛАЗА, П.С. 873, ВІКХЕМЗ КЕЙ 1, РОУД ТАУН, ТОРТОЛА, БРИТАНСЬКІ ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ;

9) КОМПАНІЯ ОНЧАР ЛІМІТЕД (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: СЬЮТ 102, ГРАУНД ФЛОР, БЛЕЙК БІЛДІНГ КОРНЕР ЕЙР ЕНД ХЬЮСТОН СТРІТ,БЕЛІЗ СІТІ,БЕЛІЗ;

10) КОМПАНІЯ ШРІВПОРТ ХОЛДІНГЗ ІНК (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: МАРКЕТ СКВЕР, П.С. 364, БЕЛІЗ СІТІ,БЕЛІЗ;

11) КОМПАНІЯ ТРАНССАЛФ (частка в статутному капіталі - 9,1%), адреса учасника: КРЕЙГМЮІР ЧАМБЕРС, РОУД ТАУН, ТОРТОЛА, БРИТАНСЬКІ ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ, які відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурі трейд оіл" (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 17.08.2015р., є учасниками товариства (пункт 1.2. Статуту) (т.1 а.с.15-29).

З вказаного протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Венчурі трейд оіл" від 18.08.2016р. вбачається, що інтереси учасників товариства на вказаних зборах представляла громадянка України - Мирненко Оксана Олександрівна за довіреністю. Вказаною особою разом із ліквідатором товариства Бакрадзе К.А. було підписано протокол загальних зборів засновників ТОВ "Венчурі трейд оіл" від 18.08.2016р. та протокол загальних зборів від 10.11.2016р., яким було затверджено проміжний ліквідаційний баланс та прийнято рішення про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство (т.1 а.с.10).

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, частиною третьою статті 247 Цивільного кодексу України. Якщо довіреність учасника на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника, передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно із частиною 1 статті 245 Цивільного кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Частиною 1 статті 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статуту ТОВ "Венчурі трейд оіл" та з протоколу загальних зборів учасників товариства вбачається, що засновниками товариства є іноземні юридичні особи.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують наявність повноваження Мирненко О.О. на представництво інтересів учасників товариства та прийняття від їх імені будь-яких рішень, що стосуються діяльності підприємства; як зазначено в протоколі учасників (засновників) товариства від 18.08.2016р. та протоколі від 10.11.2016р., Мирненко О.О. діє на підставі довіреності, проте, вказана довіреність в матеріалах справи відсутня.

Крім того, зі змісту зазначених протоколів неможливо встановити, ким саме та коли Мирненко О.О. була видана довіреність, що надавала їй повноваження діяти від імені товариства, не було надано таких доказів і до заяви ліквідатора під час звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл".

Проте, правової оцінки на предмет особи, яка уповноважена діяти від імені товариства, судом першої інстанції надано не було, як і не було надано правової оцінка законності та правомірності вказаному рішенню учасників (засновників) товариства від 18.08.2016р. про припинення діяльності боржника шляхом його ліквідації, відображеному в протоколі від 18.08.2016р. в контексті дотримання наведених норм частини 1 статті 95 Закону про банкрутство про банкрутство та частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України.

Крім того, положеннями частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

В оскаржуваній ухвалі про затвердженні ліквідаційного балансу місцевим господарським судом було встановлено, що в ході ліквідаційної процедури під час проведення інвентаризації на підприємстві боржника не було виявлено майна та інших матеріальних активів або грошових цінностей, вказані обставини були зазначені ліквідатором в заяві про порушення справи про банкрутство, з посиланням на матеріали проведеної інвентаризації та здійснені ліквідатором заходи з повернення дебіторської заборгованості, а також надані до заяви про порушення справи про банкрутство документи.

Разом з тим, колегія суддів повторно наголошує на тому, що матеріали справи не містять належних доказів проведення інвентаризації майна боржника ані під час досудової ліквідації підприємства ані під час проведення ліквідаційної процедури після визнання боржника банкрутом, враховуючи наступне.

Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014р. №879 (надалі - Положення), визначено порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів.

У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пункту 5 Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором в ході проведення досудової ліквідації боржника було проведено інвентаризацію майна боржника, що підтверджується актом інвентаризації наявності грошових коштів, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку від 26.10.2016р., порівняльною відомістю від 26.10.2016р., актом інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами від 26.10.2016р., інвентаризаційним описом товарно- матеріальних цінностей від 26.10.2016р., інвентаризаційними описом основних засобів від 26.10.2016р., складеними у відповідності до додатку № 1 до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69 (надалі- Інструкція), за результатами якої було встановлено відсутність будь-якого майна банкрута (т. 1 а.с.49-56), аналогічні акти були складені ліквідатором під час проведення ліквідаційної процедури, а саме: інвентаризаційними описами основних засобів від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., інвентаризаційними описами товарно- матеріальних цінностей від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., актами інвентаризації наявності грошових коштів, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., актами інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами від 07.06.2017р., від 23.06.2017р., порівняльними відомостями від 07.06.2017р., від 23.06.2017р. (т.2 а.с.129-145).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказана Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України 02.09.2014р. № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014р. за № 1365/26142, крім того, інвентаризація майна боржника була проведена ліквідатором одноособово, без залучення керівника підприємства та без участі матеріально відповідальної особи - фізичної особи, яка здійснювала ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах.

Отже, ліквідатором вимог Закону про банкрутство виконано не було, доказів проведення інвентаризації майна боржника у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014р. № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014р. за № 1365/26142, до матеріалів справи не надано.

Однак, господарським судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали зазначених обставин, які мають суттєве значення для справи досліджено не було.

Крім того, приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Так, з матеріалів справи також вбачається, що в ході проведення інвентаризаційних заходів, ліквідатором Бакрадзе К.А. було виявлено у підприємства -боржника кредиторську заборгованість в розмірі 490000,00грн. перед ТОВ "Провід Груп" та дебіторську заборгованість ТОВ "Компанія Аміна - ЛТД" в розмірі 500000,00грн.

Зокрема, в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, як на підставу виникнення кредиторської заборгованості ліквідатор посилався на наявність у ТОВ "Венчурі трейд оіл" заборгованості за укладеним 15.10.2015р. між ТОВ "Венчурі трейд оіл" та ТОВ "Провід Груп" договором про відступлення права вимоги в розмірі 490000,00грн., у відповідності до умов якого, ТОВ "Венчурі трейд оіл", як новий позикодавець, набув право вимоги до ТОВ "Компанія Аміна - ЛТД" за укладеним 30.06.2014р. між ТОВ "Провід Груп" та ТОВ "Компанія Аміна - ЛТД" договором поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, з наведеного вбачається, що з 15.10.2015р. ТОВ "Венчурі трейд оіл", як новий позикодавець, набув право вимоги до ТОВ "Компанія Аміна -ЛТД" за укладеним договором відступлення права вимоги.

З пояснень, викладених заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, вбачається, що дебіторську заборгованість ТОВ "Компанія Аміна -ЛТД" в розмірі 500000,00грн. за укладеним договором відступлення права вимоги від 15.10.2015р. ліквідатору вжитими заходами стягнути не вдалось, проте, окрім вказаних пояснень, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили, що ліквідатором проводилась претензійно-позовна робота направлена на стягнення з ТОВ "Компанія Аміна -ЛТД" на користь ТОВ "Венчурі трейд оіл" дебіторської заборгованості в розмірі 500000,00грн. за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015р. саме в процедурі досудової ліквідації підприємства.

Окрім іншого, колегія суддів зазначає, що доданий ліквідатором Бакрадзе К.А. до звіту про затвердження ліквідаційного балансу звіт про визначення розміру ринкової вартості дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі боржника, складеним суб'єктом оціночної діяльності ФОП Волковим К.Е., викликає сумніви у його достовірності, у зв'язку із суттєвим зменшенням суми, та вважає, що ліквідатором безпідставно, без належних правових підстав було отримано грошові кошти отримані від реалізації вказаної дебіторської заборгованості в сумі 500,00грн., оскільки з вищенаведеного вбачається, що ліквідатором не було виконано належним чином обов'язків покладених на неї у відповідності до положень Закону про банкрутство .

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду . Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (частина 8 статті 111 Цивільного кодексу України).

Частиною 11 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про подання ліквідатором ТОВ "Венчурі трейд оіл" проміжного ліквідаційного балансу до податкових органів.

Судова колегія також зазначає, що за відсутності доказів дотримання вимог Цивільного кодексу України щодо ліквідації товариства, зокрема: рішення засновників про припинення юридичної особи; вжиття всіх необхідних заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, у тому числі за місцем попередньої реєстрації; повідомлення податкових органів про ліквідацію товариства; складання проміжного ліквідаційного балансу, на підставі якого можна з'ясувати питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, відсутні правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При порушенні провадження у справі та винесенні постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен встановити активи і пасиви боржника, їх наявність або відсутність, розмір та безспірність вимог кредитора.

Враховуючи відсутність доказів належного проведення інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, виконання ліквідатором рішення загальних зборів учасників ТОВ "Венчурі трейд оіл", колегія суддів вважає, що ліквідатором не було вчинено усіх дій, визначених нормами чинного законодавства, необхідних для порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2016р., якою було прийнято до розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл", боржника було зобов'язано надати до суду оригінали документів, доданих до заяви для огляду суду, всі документи, що свідчать про фінансовий стан підприємства та які підтверджують неплатоспроможність боржника, первинні документи, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості (т.1 а.с.2-3).

Частиною 3 статті 11 Закону про банкрутство визначено перелік документів, які надаються до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство, у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Отже, документи, які підтверджують дотримання ліквідаційною комісією (ліквідатором) всіх вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не можуть бути надані суду після порушення справи, а тим більше після визнання боржника банкрутом, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ані з протоколу судового засідання суду першої інстанції від 23.01.2017р., ані з ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не вбачається, що господарським судом першої інстанції було досліджено витребувані оригінали документів (т.1 а.с.67-68), у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції без належного, повного, всебічного та об'єктивного розгляду та дослідження документів, лише за наявними в матеріалах справи копіями було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл".

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 22.12.2016р. до господарського суду Харківської області ліквідатором Бакрадзе К.А. було подано заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл" на підставі статей 11 та 95 Закону про банкрутство з посиланням на те, що після прийняття рішення про ліквідацію було виявлено недостатність майна підприємства для задоволення вимог кредиторів.

Вказана заява була підписана за допомогою факсиміле.

До заяви також було додано копію наказу №01/005 від 10.10.2016р. (т.1 а.с.30) щодо використання факсиміле, відповідно до якого для правильності застосування і використання печатки - факсиміле з відображення підпису ліквідатора Бакрадзе К.А. та з метою належного проведення ліквідаційної процедури підприємства затверджено факсиміле з відображення підпису ліквідатора Бакрадзе К.А. Використання факсиміле з відображення підпису ліквідатора Бакрадзе К.А. покладено на: особисто ліквідатора підприємства Бакрадзе К.А. або на уповноважених осіб, що можуть діяти в інтересах підприємства на підставі наданих повноважень. Дозволено використання факсиміле при підписанні різноманітних запитів, заяв, довіреностей, інших документів, в усіх органах влади та управління, інших установах та організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в т.ч в усіх без винятку судових установах. Наказано періодично здійснювати вибіркову перевірку виданих підприємством документів на предмет правильності застосування факсиміле ліквідатора. Контроль виконання залишено за Бакрадзе К.А.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що факсиміле це лише механічний пристрій за допомогою якої відтворюється підпис, що є копією підпису уповноваженої особи. Основною відмінністю факсиміле від власноручного підпису є відсутність можливості стверджувати, що у відповідному документі виражена воля особи, чий підпис відтворено.

Більшість документів у справі, включаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, містять відбиток факсиміле, замість власноручного підпису Бакрадзе К.А., з чого колегія суддів робить висновок про те, що за вказаної обставини, ці документи не можуть вважатись підписаними уповноваженою на це особою.

Таким чином, оскільки всі заяви, клопотання, скарги, тощо повинні підписуватись уповноваженою особою особисто, при прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл" місцевий господарський суд був повинен звернути увагу на вказану обставину, та перевірити достовірність підпису ліквідатора Бакрадзе К.А.

Проте як свідчать матеріали справи, відповідні обставини досліджені не були, та суд першої інстанції не надав їм належної оцінки.

Колегія суддів зазначає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо було б встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, проте, в даному випадку боржником не було доведено належними та допустимими доказами, що на момент звернення із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майна підприємства - боржника не вистачало для задоволення вимог кредиторів.

Окрім іншого, відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 зазначеної статті, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної Компанія, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Матеріали справи не містять належних доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок, а також доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок ТОВ "Венчурі трейд оіл".

Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України, до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

До заяви про порушення справи про банкрутство, в порушення наведеної правової норми, не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Отже, наведене свідчить про недотримання головою ліквідаційної комісії приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавлення органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ліквідатором не було вчинено усіх обов'язкових дій, передбачених законом при ліквідації підприємства, а місцевий господарський суд порушуючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл", визнаючи боржника банкрутом та в подальшому здійснивши ліквідацію підприємства формально підійшов до викладених у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство обставин, не давши їм належної правової оцінки та не дослідивши їх, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки вказані передумови були відсутні.

До викладеного слід додати, що відповідно до частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за статтею 95 Закону про банкрутство) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення названих норм, ліквідатором ТОВ "Венчурі трейд оіл" при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено наявність кредиторської заборгованості ТОВ "Венчурі трейд оіл" в загальному розмірі 542840,00грн. та відсутність будь-яких активів у боржника.

Головою ліквідаційної комісії боржника була проведена інвентаризація майна боржника, за результатами проведення якої встановлена відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Венчурі трейд оіл" основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів на поточному рахунку у банківській установі; виявлена дебіторська заборгованість у сумі 500000,00грн.

Отже, зазначений обсяг активів (їх відсутність) виключає можливість покриття боржником судових витрат у даній справі про банкрутство.

Водночас, судом першої інстанції не було надано правової оцінки вказаним обставинам в контексті норм частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, якими передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

У свою чергу частиною 1 статті 15 Закону про банкрутство в якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону про банкрутство свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів частини 4 статті 11 Закону про банкрутство.

Разом з тим, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених Законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про безпідставне порушення судом першої інстанції провадження у даній справі про банкрутство.

З урахуванням встановлених обставин, судова колегія зазначає, що статтею 2 Закону про банкрутство встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України , іншими законодавчими актами України.

Частиною першою статті 15 Закону про банкрутство визначено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено або з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як було зазначено вище, 22.12.2016р. до господарського суду Харківської області ліквідатором Бакрадзе К.А. було подано заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл", вказана заява та додані до неї документи були підписані та засвідчені за допомогою факсиміле.

Судова колегія повторно наголошує на тому, що факсиміле це лише механічний пристрій, за допомогою якого відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи, основною відмінністю факсиміле від власноручного підпису є відсутність можливості стверджувати, що у відповідному документі виражена воля особи, чий підпис відтворено, отже всі заяви, клопотання, скарги, тощо повинні підписуватись заявником власноручно, у зв'язку з чим, при прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл" місцевий господарський суд був зобов'язаний перевірити достовірність підпису ліквідатора Бакрадзе К.А.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідні обставини досліджені не були, як і не було досліджено тих обставин, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо було б встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про безпідставне порушення судом першої інстанції провадження у даній справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

За вказаних вище обставин, в підготовчому засіданні суду суд першої інстанції повинен був виявити допущені ліквідатором порушення при підготовці та оформленні заяви та до доданих до неї документів, що подавалися до суду, та був повинен відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до пункту 6 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід зазначити, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у випадках безпідставності його порушення. Між тим необхідність закриття безпідставно порушеної справи про банкрутство обґрунтована насамперед тим, що на учасників такої процедури поширюються певні правові наслідки з огляду на перебування боржника в особливому правовому статусі.

Підсумовуючи викладене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, судова колегія зазначає, що порушення були допущені як судом першої інстанції при розгляді заяви про порушення справи про банкрутство в підготовчому засіданні, так і головою ліквідкомісії (в подальшому - ліквідатором банкрута) Бакрадзе К.А. при здійсненні покладених на неї повноважень по ліквідації підприємства, та прийшла висновку про помилковість та передчасність порушення судом першої інстанції провадження у справі про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл" без з'ясування всіх можливих обставин, що свідчать про відповідність нормам законодавства прийнятого рішення про припинення юридичної особи та звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Пунктом другим частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.) встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, керуючись принципами розумності, справедливості та законності, з урахуванням вимог цивільного та господарського законодавства, а також Закону про банкрутство, у зв'язку із передчасністю та безпідставністю порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. у справі №922/4539/16 - скасуванню, а провадження у справі №922/4539/16 про банкрутство ТОВ "Венчурі трейд оіл" підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), як таке, що порушено безпідставно.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст.231, ст.ст. 254,255, 269, 270, 273, п. 4 ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 278, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.10.2017р. про затвердження ліквідаційного балансу у справі № 922/4539/16 скасувати.

Провадження у справі №922/4539/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Венчурі трейд оіл" закрити.

Повний текст постанови складено 23 березня 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.