Постанова

від 15.03.2018 по справі п/811/1747/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2018 року м. Дніпросправа № П/811/1747/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (суддя Кармазіна Т.М., м. Кропивницький, повний текст постанови складено 14.11.2017 року) у справі № П/811/1747/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач або Управління), в якому просив суд визнати протиправною відмову відповідача у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, викладену в листі від 05.10.2017 року за № М-18155/0-12912/0/6-17; зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області 4,29 га.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області, викладену в листі від 05.10.2017 року за №М-18155/0-12912/0/6-17; зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 05.09.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області розміром 4,29 га.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначалось, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з огляду на те, що земельна ділянка, яку він просив виділити у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перебуває у користуванні ФГ Лада Центр , яке надає згоду на передачу ділянок своїм засновникам та членам. Апелянтом зазначено, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального законодавства та застосував неналежний засіб юридичного захисту, захист порушених прав має бути ефективним як на практиці так і за законом. Апелянт вказував, що суду, при розгляді справи за позовом до органів виконавчої влади в разі незгоди з рішенням з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції, повинен за наявності підстав для задоволення позову, визнавати рішення такого органу недійсним і зобов'язує залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією. Апелянт вказував, що він вже звертався до відповідача щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та отримав формальну відмову, тому єдиним правильним способом захисту порушеного права буде зобов'язання видати дозвіл.

Справа розглянута згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що відмовляючи в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач обмежився суто формальними підставами для відмови, не вдаючись до суті та характеру правовідносин пов'язаних з правом членів фермерського господарства на приватизацію земель господарства. Суд першої інстанції вказував, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, натомість лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не містить інформації про порушення позивачем вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Оскільки заява позивача від 05.09.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, а тому відповідач зобов'язаний ще раз розглянути дану заяву. Судом першої інстанції вказувалось, що лише факту заснування ОСОБА_2 ФГ Лада Центр та зазначення у статуті господарства, що земля передана до складу майна господарства, а тому є його власністю не є достатньою підставою вважати, що земельна ділянка вибула з державної власності чи змінився орендар за договором, оскільки будь-які документи, прийняті уповноваженим державним органом щодо передачі земельної ділянки у власність господарства чи користування відсутні. Не підтверджено достовірність членства позивача у ФГ Лада Центр , а отже і право на одержання у власність земельної ділянки внаслідок розпаювання земель зазначеного господарства.

Матеріалами справи встановлено, ОСОБА_2 є членом фермерського господарства Лада Центр , що підтверджується статутом, затвердженим 01.08.2018 року. Протоколом № 3 загальних зборів фермерського господарства Лада Центр від 09.08.2017 року прийнято рішення про розпаювання земельної ділянки 66,1715 га, яка увійшла до складу статутного фонду між членами фермерського господарства, в тому числі і ОСОБА_2 у розмірі - 4,29 га.

Згідно клопотання голови фермерського господарства Лада Центр , направленого ГУ Держгеокадстру у Кіровоградській області та зареєстрованого за № 3ВГ-СГ, ФГ Лада Центр дано згоду на вилучення та розпаювання земельної ділянки загальною площею 66,1715 га, кадастровий номер 3521755100:02:000:9058 та дано згоду на безоплатну передачу її у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва голові та членам фермерського господарства у рівних частинах по 4,29 га.

Встановлено, що 05.09.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,29 га, у тому числі 4,29 га ріллі, як члену фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в оренді ФГ Лада-Центр загальною площею 66,1715 га, за кадастровим номером 3521755100:02:000:9058 на території Добровеличківської селищної ради (за межами населеного пункту) Добровеличківського району Кіровоградської області. Згідно додатків, до заяви були долучені копія паспорту, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом від 05.10.2017 року № М-18155/0-12912/0/6-17 ГУ Держгеокадстру у Кіровоградській області повідомило позивача про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме вид цільового призначення земельної ділянки у поданій заяві не відповідає видам цільового призначення земельних ділянок, вказаних у частині шостій зазначеної статті Земельного кодексу України.

В матеріалах справи наявний договір оренди землі від 20.08.2013 року, зареєстрований у Добровеличківським РУЮ за № 2173091, відповідно до якого земельна ділянка має сільськогосподарське призначення на території Добровеличківської селищної ради площею 66,1715 га передана в орендне користування фізичній особі ОСОБА_3 строком на 10 років.

Земельна ділянка, щодо якої ОСОБА_2 звернувся із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,29 га, не перебуває в користуванні іншої особи. Згідно довідки від 26.06.2017 року № 2-11-0.22-228/110-17, виданої Відділом у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, середній розмір земельної ділянки частки (паю) по колишньому КСП ім. ХХІІ з'їзду КПРС на території Добровеличківської селищної ради становить 4,29 умовний кадастрових гектари.

Відповідно до ч. 1 ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить: внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; організація проведення робіт, пов'язаних із реалізацією земельної реформи; участь у державному регулюванні планування територій; розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7, ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1, 2, 4, 6, 9, 10 ст. 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 4 ст. 122, ч. 1, 2 ст. 123, Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Колегія суддів вказує, що земельна ділянка за кадастровим номером: 3521755100:02:000:9058 з 20.08.2013 року перебуває в оренді фізичної особи ОСОБА_3 вказана земельна ділянка не входить до складу статутного фонду ФГ Лада Центр , земельна ділянка не перебуває в користуванні позивача як члена фермерського господарства. Таким чином, відповідачу при прийнятті рішення щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки необхідно встановити у кого саме в користуванні перебуває земельна ділянка та чи можливо її частину передати у власність позивачу.

Варто вказати, що відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме вид цільового призначення земельної ділянки у поданій заяві не відповідає видам цільового призначення земельних ділянок. Однак, ГУ Держземагентстсва у Кіровоградській області не звернуто увагу на додані до заяви графічні матеріали та орієнтовне місце розташування земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що у своїй заяві позивач просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Отже, в даному випадку відповідно до законодавства не потрібно змінювати цільове призначення земельної ділянки.

На думку колегії суддів, відповідач не врахував вказані обставини та формально відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Колегія суддів зазначає, що право на отримання земельної ділянки у власність, може бути отримане особою після виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки та погодження цього проекту у порядку визначеному законодавчими нормами. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається органом виконавчої влади, наділеним повноваженнями контролю за земельним устроєм чи погоджується з наданням дозволу орган місцевого самоврядування де знаходиться земельна ділянка. Повноваженнями перевіряти заяви осіб про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у тому числі ОСОБА_2, щодо відповідності вимогам Земельного кодексу України, наділені органи Держгеокадастру.

Враховуючи те, що відповідач по суті не розглянув надані позивачем документи, усунувся від оцінки їх на комплектність, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно вирішено питання про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Особа позивач, яка вважає, що її права порушені та суд не можуть перебрати на себе повноваження по повному розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки. У даному випадку, зобов'язати відповідача до дії по відновленню порушеного права ОСОБА_2 суд може лише у випадку, коли буде встановлено, що ГУ Держземагентстсва у Кіровоградській області дійсно порушено права позивача. Оскільки відповідачем не повно розглянуто заяву позивача, його слід зобов'язати до такого розгляду і лише після належного реагування на заяву позивача встановлювати наявність або відсутність порушеного права.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України ( в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Виходячи з вищеприведеного процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що судом вірно дано оцінку правовідносинам, які склались. Відповідач при повторному розгляді заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою зобов'язаний врахувати те, що земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та те, що позивач планує її використовувати для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що не суперечить земельному законодавству.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі № П/811/1747/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова