Рішення

від 20.03.2018 по справі 924/43/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2018 р.Справа № 924/43/18 м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Виноградова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Желіхівської О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія",

м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест", м. Славута Хмельницької області

про стягнення 500940,20 грн., з яких 398783,50 грн. заборгованості, 102156,70 грн. штрафних санкцій

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №7 від 27.04.2017 р.

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №5 від 07.02.2018 р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 521274,45 грн., з яких 398783,50 грн. заборгованості за договором постачання природного газу №01/683-16 від 14.12.2016р., 20334,25 грн. пені, 102156,70 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем передбаченого договором обов'язку з оплати вартості отриманого газу, умови договору, ст. ст. 193, 198, 217, 218, 230 ГК України, ст. ст. 2, 509, 526, 527, 530 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", п. 16 р. 2 Правила постачання природного газу.

Ухвалою суду від 02.03.2018 р. було прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 20334,25 грн., провадження у справі №924/43/18 в частині стягнення пені в сумі 20334,25 грн. закрито.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 12.02.2018 р.), враховуючи положення ст. ст. 1, 8, 61 Конституції України, ст. ст. 3, 11, 509, 551, 549, 626, 627, 629, 631 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 233 ГК України, просив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 20334,25 грн. пені, 102156,70 грн. штрафних санкцій відмовити. Зазначив, що позивач, враховуючи існуючу заборгованість, переглянув ціну газу на жовтень поточного року у сторону збільшення та змусив відповідача підписати додаткову угоду до договору, оформивши таким чином одностороннє підняття ціни для компенсації своїх збитків. Вказує, що відповідач завжди намагався сумлінно ставитись до виконання договірних зобов'язань, а заборгованість виникла внаслідок сезонності продажів продукції відповідача, тимчасових виробничих складнощів, що, відповідно, є підставою для зменшення штрафних санкцій.

Позивач у відповіді на відзив (від 21.02.2018 р.) повністю заперечив обставини, які вказав відповідач, посилаючись, зокрема, на положення п. п. 4, 5 р. 4 Правил постачання природного газу.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.12.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест" (споживач) укладено договір постачання природного газу №01/683-16 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2017 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає споживачу газ, шляхом надання номінацій та реномінацій, в тому числі по місяцях: січень - 0 тис. куб.м., лютий - 0 тис. куб.м., березень - 5 тис. куб.м., квітень - 5 тис. куб.м., травень - 45 тис. куб.м., червень - 45 тис. куб.м., липень - 45 тис. куб.м., серпень - 45 тис. куб.м., вересень - 45 тис. куб.м., жовтень - 5 тис. куб.м., листопад - 5 тис. куб.м., грудень - 6 тис. куб.м. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватись відповідно до заявок споживача. Фактичні обсяги споживання природного газу будуть остаточно узгоджені в актах приймання - передачі природного газу.

Кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками встановленого у споживача комерційного вузла обліку та підтверджується оператором ГРМ та/або оператором ГТС (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.5 договору приймання - передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання - передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Для складання актів приймання-передачі природного газу, споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов'язаний надати постачальнику копію акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу, складеного між споживачем та оператором ГРМ або оператором ГТС (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору на підставі отриманих даних постачальник протягом 3 банківських днів складає, підписує і скріплює печаткою акти приймання - передачі природного газу та направляє їх споживачу.

У разі виникнення розбіжностей відповідно до Кодексу ГТС газ вважається поставленим і прийнятим споживачем від постачальника на підставі даних та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надсилається оператором ГТС та/або оператором ГРМ (п. 2.9 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна 1000 кубічних метрів газу, який постачається за цим договором, становить 6666,67 грн., крім того ПДВ - 1333,33 грн. Разом за 1000,0 куб.м. - 8000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

За умовами п. 3.2 договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, що визначено у п. 2.1 договору, на кількість газу, реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість газу за цим договором визначається як сума місячних вартостей газу.

Згідно з п. 3.4 договору зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору, погоджується сторонами до 20-го числа місяця, що передує місяцю поставки, та не може бути змінена після даного терміну.

За умовами п. 4.2 договору споживач зобов'язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином: 30% - не пізніше 10 числа місяця поставки газу, 30% - не пізніше 20 числа місяця поставки газу, 30% - не пізніше 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним (місяця поставки).

Пунктом 5.1.1 договору передбачено, що споживач має право, зокрема, отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; отримувати інформацію про обсяги та інші показники власного споживання природного газу.

При цьому споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору; не допускати несанкціонованого відбору природного газу (пп. 1, пп. 4 п. 5.1.2 договору).

Відповідно до п. 5.2.1 договору постачальник має право, з-поміж іншого, отримувати від споживача оплату за поставлений природний газ, відповідно до умов даного договору.

У п. 7.3 договору сторони погодили, що у разі порушення умов оплати згідно з п. 3.1, 3.2 споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу за кожен день.

В разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу більш ніж на 20 днів, постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість (п. 7.4 договору).

Згідно з п. 7.11 договору сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від взятих на себе зобов'язань, відповідно до умов даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 р., а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати та/або внести зміни до нього, даний договір вважається автоматично пролонгованим на аналогічних умовах з урахуванням всіх додатків до нього на кожен наступний рік (п. 10.1 договору).

Всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями даного договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний договір, підписи уповноважених представників сторін та оригінальні печатки підприємств (п. 10.3 договору).

19.09.2017 р. сторонами договору укладено додаткову угоду №6 до договору постачання природного газу №01/683-16 від 14.12.2016р., відповідно до якої сторони дійшли згоди, що починаючи з 01 жовтня 2017 року ціна за 1000,0 кубічних метрів, без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ - 20 % складає 7333,35 грн., крім того, 1466,67 грн. - податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 8800,02 грн.

У п. 2 додаткової угоди зазначено, що сторони дійшли згоди викласти розділ 4 "Порядок та умови проведення розрахунків" в наступній редакції: 4.2. споживач зобов'язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином: - 30% - не пізніше 10 числа місяця поставки газу; -30% - не пізніше 20 числа місяця поставки газу; - 30% - не пізніше 30 числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, на ступного за звітним (місяця поставки).

Дана додаткова угода вважається укладеною і діє з 01 жовтня 2017 року та є невід'ємною частиною договору (п. 4 додаткової угоди).

Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.

Згідно з актом приймання-передачі природного газу №2184 від 31.10.2017 р. на підставі договору постачання природного газу №01/683 від 14.12.2016 р. позивачем було передано відповідачу природний газ (жовтень 2017) в кількості 50,341 тис.м.куб за ціною 7333,35 грн. без ПДВ на суму 369168,17 грн. без ПДВ, 443001,80 грн. з ПДВ. В акті зазначено, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) замовник не має.

Також 31.10.2017 р. між сторонами та газотранспортним підприємством - ПАТ "Хмельницькгаз" Славутське управління з експлуатації газового господарства складено акт приймання передачі природного газу за договором №01/683-16 від 14.12.2016 р. про те, що у жовтні 2017 р. газотранспортне підприємство протранспортувало, постачальник передав відповідно до договору від 20.07.2015 р. №Г-14/07-2, а споживач прийняв природний газ в обсязі 50341 куб.м. (приведений до стандартних умов).

Позивачем виписано та зареєстровано податкову накладну №803 від 31.10.2017 р. на суму 369168,17 грн. без ПДВ (443001,80 грн. з ПДВ) щодо поставки відповідачу 50,341 тис.м.куб. природного газу.

Відповідно до виписки руху коштів по рахунку позивача за період з 08.11.2017 р. по 14.12.2017 р. від відповідача надійшли кошти в якості часткової оплати за природний газ за жовтень 2017 р. зг.рах. №2188 від 31.10.2017 р.: 08.11.2017 р. - в сумі 10000,00 грн., 09.11.2017 р. - в сумі 10000,00 грн., 14.11.2017 р. - в сумі 10000,00 грн., 14.12.2017 р. - в сумі 82000,00 грн., всього на загальну суму 112000,00 грн.

20.10.2017 р. сторонами договору укладено додаткову угоду №7 до договору постачання природного газу №01/683-16 від 14.12.2016 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди, що починаючи з 01 листопада 2017 року ціна за 1000,0 кубічних метрів, без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ - 20 % складає 7250,00 грн., крім того, 1450,00 грн. - податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 8700,00 грн.

У п. 2 додаткової угоди зазначено, що сторони дійшли згоди викласти розділ 4 "Порядок та умови проведення розрахунків" в наступній редакції: 4.2. споживач зобов'язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином: - 30% - не пізніше 10 числа місяця поставки газу; - 30% - не пізніше 20 числа місяця поставки газу; - 30% - не пізніше 30 числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним (місяця поставки).

Дана додаткова угода вважається укладеною і діє з 01 листопада 2017 року та є невід'ємною частиною договору (п. 4 додаткової угоди).

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу №2306 від 30.11.2017 р. на підставі договору постачання природного газу №01/683 від 14.12.2016 р. позивачем було передано відповідачу природний газ (листопад 2017) в кількості 7,791 тис.м.куб. за ціною 7250 грн. без ПДВ на суму 56484,75 грн. без ПДВ, 67781,70 грн. з ПДВ. В акті зазначено, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) замовник не має.

Також 30.11.2017 р. між сторонами та газотранспортним підприємством - ПАТ "Хмельницькгаз" Славутське управління з експлуатації газового господарства складено акт приймання передачі природного газу за договором №01/683-16 від 14.12.2016 р. про те, що у листопаді 2017 р. газотранспортне підприємство протранспортувало, постачальник передав відповідно до договору від 20.07.2015 р. №Г-14/07-2, а споживач прийняв природний газ в обсязі 7791 куб.м. (приведений до стандартних умов).

Позивачем виписано та зареєстровано податкову накладну №916 від 30.11.2017 р. на суму 56484,75 грн. без ПДВ (67781,70 грн. з ПДВ) щодо поставки відповідачу 7,791 тис.м.куб. природного газу.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав передбаченого договором №01/683 від 14.12.2016 р. обов'язку з оплати отриманого природного газу, позивач просить стягнути з відповідача 398783,50 грн. заборгованості та 102156,70 грн. штрафних санкцій.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, 14.12.2016 року між сторонами у справі укладено договір постачання природного газу №01/683-16, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу у 2017 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених договором, а відповідач зобов'язався прийняти газ та оплатити позивачу його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, 14.12.2016 року між сторонами у справі укладено договір постачання природного газу №01/683-16, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу у 2017 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених договором, а відповідач зобов'язався прийняти газ та оплатити позивачу його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі договору постачання природного газу №01/683-16 від 14.12.2016 р., з урахуванням укладених до договору додаткових угод №6 від 19.09.2017 р. та №7 від 20.10.2017 р., позивач поставив відповідачу природний газ в жовтні та листопаді 2017 р. на загальну суму 510783,50 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу №2184 від 31.10.2017 р. на суму 443001,80 грн. (жовтень 2017 р.), №2306 від 30.11.2017 р. на суму 67781,70 грн. (листопад 2017 р.), актами приймання передачі природного газу від 31.10.2017 р. та 30.11.2017 р., складеними між сторонами та газотранспортним підприємством, податковими накладними.

Згідно з випискою про рух коштів за період з 08.11.2017 р. по 14.12.2017 р. відповідач оплату отриманого газу здійснив частково, а саме: на суму 112000,00 грн. Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений у жовтні 2017 р. газ в сумі 331001,80 грн., за поставлений у листопаді 2017 р. газ - у сумі 67781,70 грн., всього - 398783,50 грн.

Розмір заборгованості за поставлений газ не заперечується відповідачем.

Доказів сплати зазначеної заборгованості суду не подано.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення 398783,50 грн. заборгованості за поставлений природний газ заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

У зв'язку з порушенням строків оплати, погоджених у додатковій угоді №6 від 19.09.2017 р. та додатковій угоді №7 від 20.10.2017 р. до договору, позивач,посилаючись на п.7.4 договору, просить стягнути з відповідача 102156,70 грн. штрафних санкцій згідно з поданим розрахунком.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежног твиконаного зобов'язання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 4 ст. 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторонами в п. 7.4 договору погоджено, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу більш ніж на 20 днів, постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість.

Перевіривши правильність здійснення розрахунку штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що останній здійснений правомірно, в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 102156,70 грн. штрафних санкцій обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Висловлені відповідачем у судовому засіданні під час розгляду справи по суті аргументи про неправомірність нарахування штрафних санкцій на заборгованість за листопад 2017 р. з посиланням на її сплату 14.12.2017 р. судом оцінюється критично з огляду на наявні в матеріалах справи докази, а саме: копію банківської виписки руху коштів за період з 08.11.2017 р. по 14.12.2017 р., в якій відображена сплата 14.12.2017 р. коштів із призначенням: часткова оплата за природний газ за жовтень 2017 р. згідно рах. №2188 від 31.10.2017р. (аналогічне призначення платежу і в попередніх перерахуваннях коштів). Доказів протилежного суду не подано.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позов, на безпідставність стягнення з нього штрафних санкцій у зв'язку з сумлінним виконанням ним договірних зобов'язань, тимчасовими виробничими складнощами через зменшення продажу продукції відповідача, компенсацією позивачем збитків у зв'язку із підняттям ціни на поставлений газ суд також оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи положення ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, умови договору, якими передбачено обов'язок відповідача оплатити отриманий товар, суд зазначає, що законодавство не ставить в залежність обов'язок оплати товару від тимчасових виробничих складнощів через зменшення об'ємів продажу товару боржника.

Непереконливими суд вважає і доводи відповідача щодо компенсації позивачем збитків у зв'язку із підняттям ціни на поставлений газ, оскільки сторони самостійно погодили умови договору. При цьому штрафні санкції, які визначені умовами договору, як вид забезпечення виконання зобов'язання щодо оплати поставленого газу, спрямовані на захист прав у зв'язку з порушенням умов договору неналежним виконанням зобов'язання.

Посилання відповідача на лист від 02.11.2017 р. як на підтвердження одностороннього підняття ціни на газ спростовуються підписаною сторонами додатковою угодою від 19.09.2017 р. №6 саме з погодженням ціни в сумі 8800,02 грн. за 1000 куб.м. Доказів про укладення зазначеної угоди під примусом суду не подано. При цьому у підписаному сторонами акті приймання-передачі природного газу №2184 від 31.10.2017 р. погоджена вартість поставленого газу на суму 443001,80 грн. (із розрахунку ціни в розмірі 7333,35 грн. без ПДВ). Крім того, відповідач не заперечує проти суми заборгованості за поставлений газ, яка заявлена позивачем до стягнення.

Стосовно доводів відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас згідно з частиною першою статті 233 Господарського кодексу України при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення розміру неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування цієї норми є оціночними та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 73, 79 ГПК України.

Доводи відповідача стосовно тимчасових виробничих труднощів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем по сплаті за газ, не є обставинами, які звільняють боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів у підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів.

Враховуючи доведеність факту порушення зі сторони відповідача умов договору та ненадання відповідачем доказів того, що порушення умов договору сталось не з його вини, документальних доказів наявності виняткових підстав для зменшення та підтвердження винятковості випадку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Крім того, судом зважається на те, що позивач відмовився від стягнення з відповідача 20334,25 грн. пені за несвоєчасну сплату коштів за поставлений газ, яка була заявлена в позові.

При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, положення ст. 74 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія", м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест", м. Славута Хмельницької області про стягнення 500940,20 грн., з яких 398783,50 грн. заборгованості, 102156,70 грн. штрафних санкцій, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест", Хмельницька область, м. Славута, вул. Князів Сангушків, буд. 95 (код 34323267) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія", м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137 (код 38553084) 398783,50 грн. (триста дев'яносто вісім тисяч сімсот вісімдесят три гривні 50 коп.) заборгованості, 102156,70 грн. (сто дві тисячі сто п'ятдесят шість гривень 70 коп.) штрафних санкцій, 7514,10 грн. (сім тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 10 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.03.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137; 18000, м. Черкаси, а/с 271), 4 - відповідачу (30002, Хмельницька область, м. Славута, вул. Князів Сангушків, 95). Всім рек. з пов. про вруч.