Постанова

від 20.03.2018 по справі 810/2790/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2790/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Файдюка В.В., Бабенка К.А.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та особи, яка приєдналась до апеляційної скарги - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у справі за адміністративним позовом Бобрицької сільської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Бобрицька сільська рада звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо невнесення в інформаційну систему Податковий блок оновленої інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які встановлені рішенням № 90-10-VII 10-ї сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , для розташованих в селі Бобриця об'єктів нерухомості, що оподатковуються у бюджетному періоді 2017 року, який є звітним податковим періодом 2016 року для фізичних осіб та звітним податковим періодом 2017 року для юридичних осіб;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, в межах своїх територіальних повноважень, перерахувати всім платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету с. Бобриця у 2017 році, суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставками, які встановлені рішенням № 90-10-VІІ 10-ї сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з надісланням у поточному звітному податковому періоді відповідних податкових повідомлень-рішень платникам податку - фізичним особам;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в межах своїх територіальних повноважень, перерахувати всім платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету с. Бобриця у 2017 році, суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставками, які встановлені рішенням № 90-10-VІІ 10-ї сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , з надісланням у поточному звітному податковому періоді відповідних податкових повідомлень-рішень платникам податку - фізичним особам (із зазначенням реквізитів місцевого бюджету села Бобриця).

Постановою Київської окружного адміністративного суду від 31.10.2017 (з урахуванням ухвали Київської окружного адміністративного суду від 28.11.2017 про виправлення описки) позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулась із апеляційною скаргою, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Бобрицька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області є органом місцевого самоврядування, зареєстрованим в якості юридичної особи 17.04.1998 (ідентифікаційний код 23566916, адреса місцезнаходження: 08142, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Шкільна, 17), про що свідчать копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №088839, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА №808122 Головного управління статистики у Київській області від 31.01.2013 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців від 04.02.2015 (т.1, а.с.52-54).

30 червня 2016 року на десятій сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання прийнято рішення № 90-10-VII Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (т.1, а.с.8).

Пунктом 1 рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивачем встановлені на 2017 рік ставки місцевого податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у адміністративних межах юрисдикції Бобрицької сільської ради.

Датою набрання чинності вказаного рішення у тексті рішення зазначено 01.01.2017.

Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що воно вступає в силу з 01.01.2017.

Відповідно до пункту 3 вказаного рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 визнано таким, що втратив чинність пункт 5.1. Положення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в с.Бобриця, що затверджене рішенням № 784-31-V тридцять першої сесії Бобрицької сільської ради VI скликання від 04.02.2015.

04.07.2016 позивачем було оприлюднено рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шляхом розміщення на офіційному сайті Бобрицької сільської ради (https://bobrytsya-rada.gov.ua), в розділах сайту Прийняті рішення ради та Популярні правові акти , дата оприлюднення зазначена в тексті цього рішення (т.1, а.с.55).

08.07.2016 копія зазначеного рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки отримана Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується відбитком штампу зазначеного фіскального органу на супровідному листі виконавчого комітету Бобрицької сільської ради від 07.07.2016 № 1-19/275 (т.1 а.с.9).

Однак, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не оновила інформацію про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишивши по селу Бобриця Києво-Святошинського району Київської області ставки, які встановлювалися на податковий звітний період 2015 року.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо невнесення в інформаційну систему Податковий блок оновленої інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , яке прийняте з дотриманням вимог Податкового кодексу України та набрало чинності з 01.01.2017, яке не скасоване та не визнане незаконним та нечинним в судовому порядку, то відповідачі при визначенні податкових зобов'язань платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичних осіб за податковий звітний період 2016 рік повинні були застосовувати у плановому бюджетному 2017 році ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлені вказаним рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що наказом ДФС України від 27.03.2017 № 202 затверджено нову редакцію Положень про податкові територіальні органи ДФС, в тому числі Положення про Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, де основними завданнями ОДПІ є здійснення сервісного обслуговування та виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, внаслідок чого управління податків і зборів з фізичних осіб виведено з організаційної структури Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Повноваження сільських рад щодо встановлення місцевих податків та зборів визначені в пункті 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішення Бобрицької сільської ради № 90-10-VII від 30.06.2016), відповідно до якого сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015, що діяла під час прийняття позивачем рішення Бобрицької сільської ради № 90-10-VII від 30.06.2016) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України терміни вживаються в такому значенні, зокрема, бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Відповідно до частини 2 статті 77 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що податковий орган визначає платнику податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові зобов'язання та направляє податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), тобто до 01.07.2017 податковий орган визначає фізичним особам податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий звітний період 2016 рік.

Однак, органи місцевого самоврядування при формуванні місцевих бюджетів на наступний плановий бюджетний період повинні офіційно оприлюднити рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Тобто, приймаючи в 2016 поточному календарному році рішення про встановлення місцевих податків та зборів орган місцевого самоврядування формує місцевий бюджет на наступний плановий бюджетний період 2017 року.

Таким чином, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів та офіційному його оприлюдненні до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), орган місцевого самоврядування очікує на надходження в бюджетному періоді 2017 року, які надійдуть від сплати фізичними особами податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно за податковий звітний період 2016 року.

Отже, приймаючи рішення про встановлення місцевих податків і зборів в 2016 році орган місцевого самоврядування формує місцевий бюджет на наступний плановий бюджетний період 2017 року.

Дослідивши зміст рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо встановлення ставок місцевого податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на 2017 рік, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття позивачем рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016, його оприлюднення та передача контролюючому органу відбулось до 15.07.2016, тобто з дотриманням вимог пункту 12.3 статті 12 та підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки підлягає застосуванню контролюючими органами в 2017 році при визначенні фізичним особам податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий звітний період 2016 рік.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Рішенням 11-ї сесії Бобрицької сільської ради сьомого скликання № 110-11-VII від 22.09.2016 Про внесення змін до рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 позивачем були внесені зміни до вищезазначеного рішення про встановлення ставок податку на нерухоме майно в частині перенесення виду нерухомості садові і дачні будинки з нежитлового до житлового типу нерухомості (т.2, а.с.158).

При цьому, рішенням Бобрицької сільської ради № 110-11-VII від 22.09.2016 ставки податку на нерухоме майно, що встановлені попереднім рішенням позивача № 90-10-VII від 30.06.2016 та оприлюднені 04.07.2017, змінені не були.

В березні 2017 року позивачу стало відомо про те, що при оподаткуванні фізичних осіб - власників нерухомого майна, розташованого в с. Бобриця, ставки місцевого податку на нерухоме майно, що затверджені рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 року, відповідачами ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у Київській області не застосовуються, натомість застосовуються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлені рішенням Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V, які є нижчими за розміром від встановлених рішенням № 90-10-VII від 30.06.2016.

Бобрицька сільська рада 27.03.2017 № 1-19/94 направила лист до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо причин ігнорування рішення органу місцевого самоврядування (т.1 а.с.37).

Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області своїм листом вих. № 3043/10/10-13-13-04-13 від 12.04.2017 повідомила позивача про те, що на виконання вимог листа від 09.02.2017 № 931/7/10-36-13-04-10 ГУ ДФС у Київській області про забезпечення внесення ставок на 2017 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в програму ІС Податковий блок були занесені ставки згідно рішення Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V (т.1, а.с.38).

Рішенням № 214-18-VII вісімнадцятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 11.05.2017 позивач надав роз'яснення своєму рішенню про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно та в пункті 1 рішення № 214-18-VII зазначив, що рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , треба розуміти так, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються для оподаткування фізичних осіб у плановому бюджетному періоді 2017 року за базовий податковий (звітний) період 2016 року (т.1 а.с.10).

Копія рішення № 214-18-VII вісімнадцятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 11.05.2017 була надіслана відповідачам та отримана:

- Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області - 22.05.2017, що підтверджується відбитком штампу зазначеного фіскального органу на супровідному листі позивача від 22.05.2017 № 1-19/148 (т.1 а.с.40);

- ГУ ДФС у Київській області - 06.06.2017, що підтверджується листом позивача від 01.06.2017 № 1-19/164 та рекомендованим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (т.1 а.с.41-42);

- ГУ ДФС у м. Києві - 07.08.2017, що підтверджується відбитком штампу зазначеного фіскального органу на листі позивача від 04.08.2017 № 1-19/255 (т.1 а.с.16).

Однак, на рішення № 214-18-VII вісімнадцятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 11.05.2017 та супровідні листи Бобрицької сільської ради із роз'ясненнями до вказаного рішення відповідачами відповіді позивачу не надавались.

Разом із тим, в суді першої інстанції представники відповідачів під час розгляду справи стверджували, що рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 у 2017 році не підлягає застосуванню для оподаткування фізичних осіб з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки в цьому рішенні зазначена дата набрання його чинності з 01.01.2017, а в поточному 2017 році фізичні особи оподатковуються за цим видом податку за звітний податковий період 2016 року.

Колегія суддів звертає увагу, що за період тривання спірних правовідносин правовий статус та повноваження відповідачів в сфері адміністрування та контролю за надходженням податків змінювалися.

Так, 21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України у редакції з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , функції щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, віднесено до повноважень інших контролюючих органів, по яких не встановлено особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 Кодексу, зокрема органів ДФС центрального та регіонального рівнів.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні Податковий кодекс України був доповнений статтею 19-3, відповідно до якої державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Тобто, відповідно до вимог ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій з 01.01.2017 не відносяться функції з адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, а також функції щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Так, відповідно до п. 3 Положення про Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС України від 13.04.2016 № 314, до основних завдань ОДПІ належав контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів. Для забезпечення виконання покладених завдань в структурі Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області перебували підрозділи, в тому числі: управління доходів і зборів з фізичних осіб та відділ інформаційних технологій (т.2, а.с.180-191).

До повноважень управління доходів і зборів з фізичних осіб ОДПІ, зокрема, відносилось здійснення адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету. До повноважень відділу інформаційних технологій ОДПІ, зокрема, відносилось забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем у ОДПІ, в тому числі: формування та ведення баз даних ОДПІ, забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем у ОДПІ, включаючи супроводження програмного забезпечення баз даних, серверів, клієнтських місць ІТС, а також адміністрування доступу користувачів ОДПІ до інформаційних систем.

Отже, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на час виникнення спірних правовідносин мала повноваження щодо внесення відомостей до інформаційно-телекомунікаційних систем податкового органу, пов'язаних з виконанням покладених на даний контролюючий орган повноважень, в тому числі відомостей до інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок .

08.02.2017 Державна фіскальна служба України надіслала лист № 3012/7/99-99-13-03-01-17 (т.1 а.с.91-95) Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві щодо роз'яснення питань оподаткування, пов'язаних зі змінами до Податкового кодексу України.

Головне управління ДФС у Київській області надіслало цей лист державним податковим інспекціям Київської області (в т.ч. Києво-Святошинській ОДПІ) із супровідним листом від 09.02.2017 № 931/7/10-36-13-04-10 (т.1 а.с.90), яким ГУ ДФС у Київській області зобов'язало державні податкові інспекції ГУ ДФС у Київській області забезпечити внесення або оновлення інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та тарифи з плати за землю з фізичних осіб в ІТС Податковий блок на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

На виконання доручення ГУ ДФС у Київській області, зазначеного у листі від 09.02.2017 № 931/7/10-36-13-04-10, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повинна була оновити інформацію в ІТС Податковий блок про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016 Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .

Внаслідок невиконання цього обов'язку Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були порушені права позивача на отримання запланованої на 2017 рік дохідної частини бюджету від сплати фізичними особами зазначеного податку. Отже, Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вчинена протиправна бездіяльність, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Наказом Державної фіскальної служби України від 27.03.2017 № 202 затверджено Положення про Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, відповідно до якого основними завданнями ОДПІ є здійснення сервісного обслуговування платників податків, виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом, забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства у межах повноважень, передбачених законом (т.1 а.с.145-153).

Наказом Державної фіскальної служби України від 09.08.2017 № 529 у новій редакції затверджені Положення про Головне управління ДФС у Київській області, Положення про Головне управління ДФС у м. Києві, Положення про Офіс великих платників податків ДФС.

Згідно п. 3 Положень про Головні управління ДФС одним з основних завдань ГУ ДФС є, зокрема, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів (т.1 а.с.96-110).

Наказом Державної фіскальної служби України від 17.10.2016 № 861 затверджений Регламент експлуатації інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок .

Згідно п. 3.13. Регламенту до підсистеми Плата за нерухомість входять процедури 3.13.1. Робота з реєстром об'єктів житлової нерухомості та 3.13.2. Формування ППР (т.2, а.с.57-104).

Як вже було зазначено вище, Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у 2017 році до інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок внесені відомості про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені п. 5.1. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у с.Бобриця, затвердженого рішенням Бобрицької сільської ради від 04.02.2015 № 784-31-V, які в період наявності у даного податкового органу відповідних функцій не були оновлені, зокрема, на підставі рішення Бобрицької сільської ради № 90-10-VII від 30.06.2016.

Отже, за ставками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, які є власниками об'єктів нерухомості в с. Бобриця, що внесені Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до інформаційно-телекомунікаційної системи Податковий блок , у плановому бюджетному 2017 році підрозділами ГУ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у м. Києві здійснюється розрахунок зазначеного податку за податковий період 2016 рік.

При цьому, беручи до уваги, що в ІТС Податковий блок ставки зазначеного податку по с.Бобриця були внесені за попередній податковий період 2015 рік та Києво-Святошинською ОДПІ в 2017 році оновлені не були, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у м. Києві суми податкових зобов'язань фізичних осіб-власників об'єктів нерухомого майна за податковий звітний період 2016 рік підлягають перерахуванню за ставками, встановленими рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта щодо неможливості застосування рішення позивача № 90-10-VII від 30.06.2016 для оподаткування у плановому бюджетному 2017 році фізичних осіб податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та необхідності прийняття органом місцевого самоврядування такого рішення за півтора року до відповідного початку бюджетного періоду, враховуючи наступне.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Пункт 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначає, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів як житлової так і нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Відповідно до п.24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.8.3 ст.8 та п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Як вже зазначалося, прийняття рішення № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30.06.2016, оприлюднення та передача його контролюючому органу відбувалось з дотриманням вимог пункту 12.3 статті 12 та підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015).

Частиною 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні регламентовано, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В силу п.3.1 ст.3 Податкового кодексу України рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом, відносяться до податкового законодавства України.

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що для оподаткування фізичних осіб податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в плановому 2017 році за певними ставками податку на нерухоме майно позивач повинен був приймати рішення про встановлення ставок цього податку ще до 15.07.2015, з огляду на наступне.

Згідно п.10.5 ст.10 Податкового кодексу України зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство, зокрема, складається з рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5, 6 і 7 цієї частини статті.

Пунктом 12.5 статті 12 Податкового кодексу України регламентовано, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.77 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.

Відповідно до ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

В силу підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Таким чином, орган місцевого самоврядування позбавлений можливості спланувати та розрахувати ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за півтора року до початку відповідного податкового періоду, в т.ч. і через відсутність інформації про розмір мінімальної заробітної плати, який буде встановлений в майбутньому.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі при визначенні податкових зобов'язань платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичних осіб за податковий звітний період 2016 рік повинні були застосовувати у плановому бюджетному 2017 році ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлені рішенням № 90-10-VII десятої сесії Бобрицької сільської ради 7-го скликання від 30 червня 2016 року Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , яке прийняте з дотриманням вимог Податкового кодексу України та набрало чинності з 01.01.2017, яке не скасоване та не визнане незаконним та нечинним в судовому порядку, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та особи, яка приєдналась до апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київської окружного адміністративного суду від 31.10.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Файдюк В.В.,

Бабенко К.А.

Повний текст постанови виготовлений 23.03.2018.