КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/425/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: фермерське господарство "Райдуга" ОСОБА_1 (26430, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Кам'яний Брід, вул. Комсомольська, 42, код ЄДРПОУ 32443126)
відповідач: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство "Райдуга" ОСОБА_1 (надалі - ФГ "Райдуга") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивовано тим, що ФГ "Райдуга" складено податкову накладну №2 від 15.11.2017 року, яку 30.11.2017 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з квитанцією від 01.12.2017 року податкову накладну було прийнято, а реєстрацію зупинено. Позивач направив на адресу відповідача пояснення та копії необхідних документів, які підтверджують фінансово - господарські операції, однак рішенням комісії ДФС України №418122/32443126 від 14.12.2017 року у реєстрації податкової накладної відмовлено. Позивач стверджує, що відповідачем порушено процедуру зупинення реєстрації податкової накладної та порядок прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, установлений чинним законодавством, натомість господарська операція щодо поставки соняшника між ним та ТОВ "АДМ Трейдінг Україна", за якою складено податкову накладну №2 від 15.11.2017 року, підтверджується складеними первинними документами. З цих підстав просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення комісії ДФС України №418122/32443126 від 14.12.2017 року та зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.11.2017 року днем її фактичного подання - 30.11.2017 року.
Також позивач просив зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою судді від 12.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали. Ухвала направлена на адресу відповідача та отримана ним 19.02.2018 року (а.с.115).
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ФГ "Райдуга" зареєстроване з 08.11.2010 року як юридична особа, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку платників податків у Гайворонській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Ульяновське відділення). Основним видом його економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (а.с.33-36).
Між позивачем та ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" укладено договір поставки №318_004706 від 15.11.2017 року, за умовами якого позивач як постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" прийняти та оплатити соняшник 3 класу українського походження урожаю 2017 року на умовах, що передбачені договором. Постачальник здійснює поставку товару на умовах EXW (франко-склад). (а.с.41-44).
На виконання умов договору та додаткової угоди №1 від 15.11.2017 року позивачем поставлено ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" 147, 85 т насіння соняшника вартістю 1 611 565 грн., шляхом його переоформлення на зерновому складі ТОВ "Голованівське ХПП", що підтверджується видатковою накладною №2 від 15.11.2017 року, складською квитанцією на зерно №1040 від 15.11.2017 року, актом приймання-передачі зерна при переоформленні від 15.11.2017 року, довіреністю ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" №7108КД від 15.11.2017 року (а.с. 45 - 52).
Оплата за поставлений товар проведена покупцем відповідно до умов додаткової угоди №1 до договору №318_004706 від 15.11.2017 року, на підставі рахунку №2 від 15.11.2017 року, у розмірі 80% вартості товару, що склало 1289252 грн. (а.с.50, 53, 54).
Позивач на дату виникнення податкових зобов'язань за фактом відвантаження товару склав податкову накладну №2 від 15.11.2017 року на загальну суму 1611565 грн., у т.ч. ПДВ - 268594,17 грн. та в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку направив її 30.11.2017 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. (а.с.12, 12зв.).
За результатами обробки цієї податкової накладної автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України позивачу 01.12.2017 року надіслано квитанцію про зупинення її реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тієї причини, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН відповідно до п. "в" пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (а.с.12 зв.).
У зв'язку з цим позивач 07.12.2017 року направив до контролюючого органу пояснення на підтвердження здійснення господарської операції за цією податковою накладною, а також Таблицю даних платника податку. (а.с. 13 - 15).
Між тим, 14.12.2017 року комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №418122/32443126 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.11.2017 року (а.с. 16).
Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок адміністрування податку на додану вартість унормований розділом V Податкового кодексу України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (пункт 201.7 статі 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України була унормована процедура зупинення реєстрації податкової накладної.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Відповідно до пункту 18 Порядку №1246 на момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30621 (надалі - Критерії, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Критеріїв передбачено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).
Відповідно до пункту 2 Критеріїв моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).
Згідно з пунктом 3 Критеріїв платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
Пунктом 4 Критеріїв передбачено, що інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Відповідно до пункту 5 Критеріїв усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту. У разі якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.
У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу. Якщо така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації в порядку, передбаченому цим пунктом, така інформація згідно з додатком до цих Критеріїв не підлягає автоматичному врахуванню.
Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30622, затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії) (пункт 1):
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 2 Переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації. Моніторинг відповідності податкової накладної здійснюється відповідно до двох ознак, передбачених у пп.1 п.6 та пп.2 п.6 Критеріїв. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1 п.6 (при цьому мають місце обставини, обумовлені в абз.5 п.6) або пп.2 п.6 Критеріїв, то реєстрація такої податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилається відповідна квитанція.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний зокрема вказати критерій оцінки ступеня ризиків, передбачений у пп.1 п. 6 та/або у пп. 2 п. 6 Критеріїв, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, та запропонувати платнику надати пояснення та/або копії документів, передбачених у пункті 1 Переліку відповідно до визначеного критерію, які б підтверджували інформацію про господарську операцію, зазначену у податковій накладній.
Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної ФГ "Райдуга" податкової накладної №2 від 15.11.2017 року, фіскальний орган не вказав у ній на конкретний вид критерію, передбаченого пунктом 6 Критеріїв, якому відповідала ця податкова накладна. Натомість, послався на те, що за результатами опрацювання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1206.
Суд зазначає, що такий критерій у пункті 6 Критеріїв не передбачений.
Відповідач не надав суду доказів того, що складена позивачем податкова накладна №2 від 15.11.2017 року відповідала вимогам пп.1 п.6 Критеріїв, зокрема, що обсяг постачання товару, зазначений у цій податковій накладній, був у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару, зазначеного в податковій накладній №2 від 15.11.2017 року, в інформації, поданій позивачем за встановленою формою, як товару, що на постійній основі постачається (виготовляється); при цьому сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих позивачем в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної №2 від 15.11.2017 року, яка б відповідала вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) позивачем.
Також відповідач не надав доказів того, що податкова накладна №2 від 15.11.2017 року відповідала вимогам пп. 2 п. 6 Критеріїв, а саме про відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), стосовно товарів, які зазначених платником податку у цій податковій накладній.
Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної №2 від 15.11.2017 року. Відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено також за яким із двох критеріїв моніторингу та оцінки ступеня ризиків відповідач дійшов висновку про наявність підстав для її зупинення та не вказано які конкретно документи, які б були б достатніми для реєстрації цієї податкової накладної, позивачу слід додатково надати.
Між тим ФГ "Райдуга", одержавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 15.11.2017 року, все ж направило до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання вирощеного ним соняшника, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена. Також позивач направив до контролюючого органу таблицю даних платника від 07.12.2017 року (а.с.13 - 15). Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України позивача 07.12.2017 року повідомлено про неприйняття Таблиці даних платника податків. (а.с. 15зв.)
Комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, 14.12.2017 року прийняла рішення №418122/32443126 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.11.2017 року, з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. (а.с.16).
Оцінюючи спірне рішення відповідача, суд виходив з того, що відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Цією постановою встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №752/30620, затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Порядок №566).
Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів.
Згідно з пунктом 2 Порядку №566 комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".
Відповідно до пункту 16 Порядку №566 комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.
Згідно з пунктом 18 Порядку №566 комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).
Відповідно до пункту 19 Порядку №566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.
Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результатами голосування, прийняті Комісією рішення.
Пунктом 21 Порядку №566 передбачено, що рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.
Наказом ДФС України від 26.06.2017 року №450 затверджено Регламент комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Регламент), який є розпорядчим документом, який визначає організацію роботи Комісії ДФС та порядок її взаємодії з головними управліннями ДФС в областях (далі - ГУ ДФС), м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) та Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС).
Згідно з пунктом 5.1 цього Регламенту матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають: 5.1.1. перелік питань для розгляду на засіданні Комісії ДФС; 5.1.2. письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; 5.1.3. Таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС; 5.1.4. висновок контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; 5.1.5. висновок контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку; 5.1.6. пропозиції щодо удосконалення роботи СМ КОР.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.6, 9.7, 9.9 Регламенту для забезпечення належної організації роботи та функціонування Комісії ДФС на постійній основі в ГУ ДФС, ГУ ДФС у м. Києві та Офісі великих платників податків ДФС створюються Робочі групи.
Завданнями Робочої групи є: аналіз письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, які надані платником податків; розгляд Таблиці даних платника податку; формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку; формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; надання пропозицій щодо удосконалення роботи СМ КОР.
Протягом 3 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу та/або Таблиці даних платника податку, розроблені матеріали, визначені підпунктом 9.6 цього Регламенту, Робоча група передає на розгляд до Комісії ДФС.
Не пізніше 5 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу та/або Таблиці даних платника податків, Комісія ДФС розглядає отримані матеріали та виносить остаточне рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
- врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку.
Відповідачем на вимогу суду не надано висновок контролюючого органу (Робочої групи) з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної №2 від 15.11.2017 року в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, який розглядався комісією ДФС, та протокол засідання комісії ДФС, на якому прийнято спірне рішення №418122/32443126 від 14.12.2017 року про відмову у реєстрації цієї податкової накладної.
Зі змісту оскаржуваного рішення комісії ДФС №418122/32443126 від 14.12.2017 року вбачається, що підставою для відмови у реєстрації складеної позивачем податкової накладної стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені позивачем з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності спірного рішення, а неподання ним відзиву на позов суд кваліфікує як визнання позову.
Суд наголошує, що спірне рішення комісії ДФС №418122/32443126 від 14.12.2017 року не відповідає вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства. А відтак це рішення є протиправним та його слід скасувати.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017 року, який набрав чинності 01.01.2018 року) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 28 цього Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Оскільки фіскальний орган прийняв надіслану позивачем податкову накладну №2 від 15.11.2017 року, відтак він не установив при її формуванні порушень вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України. Натомість, як установлено судом, фіскальний орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену пунктом 201.16 статті 201 ПК України, у якій протиправно відмовив у реєстрації податкової накладної.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, скасовуючи рішення Комісії ДФС №418122/32443126 від 14.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.11.2017 року, суд також покладає на відповідача обов'язок зареєструвати цю податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому позов у цій частині також слід задовольнити.
Щодо клопотання позивача про застосування судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання, суд виходив з того, що згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Відповідно до частин 1, 8 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на з'ясовані у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.
Суд зауважує, що у разі ухилення відповідача від виконання у встановлений судом строк зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду, це рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому Законом України "Про виконавче провадження".
У разі можливих зловживань владою з боку відповідача при виконанні цього рішення, позивачка вправі на підставі статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3524 грн., перерахувавши їх платіжним дорученням №14 від 26.01.2018 року. (а.с. 3)
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" роз'яснив, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №П/800/559/16.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної та надісланої позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних, у зв'язку з чим той просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати цю податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, у позовній заяві позивачем заявлено основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру. За подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 1762 грн. Решта 1762 грн. (3524 грн. - 1762 грн.) сплачені позивачем зайво.
Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 1762 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Державної фіскальної служби України. Решта 1762 грн. судового збору, сплаченого зайво, можуть бути повернуті позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням, за ухвалою суду.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 261, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов фермерського господарства "Райдуга" ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №418122/32443126 від 14.12.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 15.11.2017 року, складену фермерським господарством "Райдуга" ОСОБА_1, в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.
Стягнути на користь фермерського господарства "Райдуга" ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 32443126) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду/, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2018 |
Оприлюднено | 27.03.2018 |
Номер документу | 72949733 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.А. Черниш
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні