Рішення

від 20.03.2018 по справі 904/106/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018м. ДніпроСправа № 904/106/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Буланої Ю.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕХАУ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЖЕНТА УКРАЇНА", м. Дніпро

про повернення сплачених коштів та стягнення штрафних санкцій у сумі 173 250,00 грн. за договором купівлі продукції № 1603-1 від 10.03.2016

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕХАУ" (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" (далі - Відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 173 250,00 грн., з яких: 115 500,00 грн. - авансовий платіж, 8 250,00 грн. - 5 % штрафу, 33 000,00 грн. - 20 % штрафу, 16 500,00 - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі продукції № 1603-1 від 10.03.2016, в частині поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 06.02.2018.

Ухвалою від 06.02.2018 відкладено підготовче судове засідання на 27.02.2018.

08.02.2017 позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

21.02.2018 позивач надав до суду клопотання про долучення доказів, в якому зазначив про те, що одночасно з позовом проти ТОВ "МАДЖЕНТА УКРАЇНА", ним подано також позов до ОСОБА_1, який є директором ТОВ "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" та відповідно до Договору поруки від 10.03.2016 поручився за виконання обов'язків ТОВ "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" перед ТОВ "РЕХАУ" за Договором купівлі продукції № 1603-1 від 10.03.2016.

08.02.2018 Криничанським районним судом Дніпропетровської області винесено рішення у справі № 172/60/18 за описаним вище позовом ТОВ "РЕХАУ" до ОСОБА_1, яким позовні вимоги ТОВ "РЕХАУ" задоволені у повному обсязі. При цьому, як було зазначено у самому рішенні №172/60/18 Криничанського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач зазначає, що враховуючи те, що у справі № 172/60/18, яка розглядалась Криничанським районним судом Дніпропетровської області, підставою для стягнення був Договір купівлі-продажу № 1603-1 від 10.03.2016, укладений між ТОВ "РЕХАУ" та ТОВ "МАДЖЕНТА УКРАЇНА", при цьому ОСОБА_1, який є поручителем та одночасно керівником ТОВ "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" визнав позовні вимоги у зазначеній, справі, то це фактично означає, що таке визнання має аналогічний наслідок і у справі за позовом ТОВ "РЕХАУ" проти ТОВ "МАДЖЕНТА УКРАЇНА".

В судове засідання 27.02.2018 представник відповідача не з'явився та не надав витребувані судом документи. На адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2018.

20.03.2018 представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 20.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕХАУ" (позивач-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" (відповідач - постачальник) укладено договір купівлі продукції № 1603-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах цього договору поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, згідно замовленням, зробленим покупцем.

В межах цього Договору сторони погодили, що постачальник виконає монтаж та введення в експлуатацію продукції, що закуповується за цим Договором. Монтаж та введення в експлуатацію здійснюється за адресою Київська обл., смт. Чабани, вул. Машинобудівників 1. (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3. договору сторони договору погодилися про те, що тільки вказані в даному договорі, або ті, що відносяться до нього, умови діють на строк дії цього Договору.

В якості доповнення до даного договору діють умови закупівлі покупця (Додаток 1). Умови закупівлі діють в частині, що не суперечить цьому договору.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що постачальник повинен забезпечити вчасну та повну поставку продукції у кількості, визначеній покупцем. Строк поставки та строк монтажу/введення в експлуатацію вказуються у відповідному додатку.

Монтаж здійснюється силами постачальника. Вартість монтажу та введення продукції в експлуатацію вказується в Додатку. Сторони погодили, що вказана у додатку вартість монтажу та введення в експлуатацію включає всі необхідні для цього витрати постачальника. (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.6. договору, поставка продукції підтверджується підписанням відповідної видаткової накладної. Факт монтажу та введення продукції в експлуатацію підтверджується актом наданих послуг.

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник поставляє продукцію за письмовим замовленням покупця. На кожну окрему партію продукції покупець передає постачальнику замовлення - Заявку. Заявка покупця має бути оформлена у письмовій формі і передана постачальнику за допомогою факсимільного чи поштового зв'язку, електронною поштою або через представника покупця. Постачальник зобов'язаний у максимально короткий строк, але не більше одного дня, підтвердити прийнята замовлення до виконання. Окрім того, постачальник зобов'язується надіслати покупцеві належним чином оформлене замовлення з оригінальним підписом та печаткою поштою або забезпечити його отримання покупцем іншим чином протягом п'яти банківських днів.

Сторони погодили, що поставка буде здійснюватися умовах, вказаних у замовленні. (п.3.2. договору).

Згідно з п. 4.1. договору, узгоджені ціни в Додатку є фіксованими цінами і діють відповідно 12 місяців з моменту підписання договору (за умови, що між сторонами буде підписаний відповідний додаток).

Відповідно до п. 4.2. договору, у будь якому разі ціна за кожне замовлення вказується постачальником у підтвердженні прийняття замовлення до виконання. У разі вказівки ціни в Додатку (замовленні), підписання замовлення постачальником означає його згоду з ціною та зобов'язання поставити продукцію на зазначених в цьому договорі та відповідному додатку умовах.

Вартість всіх поставок складає ціну Договору (п. 4.3. договору).

Пунктом 4.5. договору сторони погодили наступний порядок оплати:

- передоплата на поточний рахунок постачальника здійснюється в розмірі 70% від вартості продукції протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника;

- оплата робіт по монтажу та введення продукції в експлуатацію, а також доплата в розмірі 30% від загальної вартості продукції здійснюється після підписання Акту прийому-здачі робіт протягом 3-х банківських днів.

При складанні рахунків на рахунку повинні вказуватися номер замовлення. Крім того, при складанні рахунків сума округлюється до двох знаків після коми.

10.03.2016 між сторонами було підписано Замовлення №1 яким сторони погодили перелік, кількість та ціну продукції, а також узгодили умови поставки та оплати продукції (а.с.17).

Згідно з п. 1 Замовлення №1 сторони узгодили загальну вартість - 165000,00 грн.

Пунктом 3 Замовлення №1 сторони визначили умови поставки: DDP (ІНКОТЕРМС 2010), смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1

Пунктом 4 Замовлення №1 сторони визначили cтрок поставки: поставка здійснюється протягом 30 днів з моменту отримання передплати згідно з п.4.5 Договору купівлі продукції № 1603-01 від 10.03.2016 року .

Пунктом 5 Замовлення №1 сторони встановили, що постачальник здійснює монтаж та введення продукції в експлуатації протягом 10 днів з дня поставки.

Відповідно до п. 6 Замовлення №1 встановлено порядок оплати - передоплата на поточний рахунок постачальника здійснюється в розмірі 70% від вартості продукції протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника; оплата робіт по монтажу та введення продукції в експлуатацію, а також доплата в розмірі 30% від загальної вартості продукції здійснюється після підписання Акту прийому-здачі робіт протягом 3-х банківських днів.

19.04.2016, на підставі виставленого відповідачем рахунку №151 від 06.04.2016, позивач здійснив попередню оплату вартості продукції на суму 115 500,00 грн. (70% від вартості продукції), що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача (а.с.18).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Додатку 1 до Договору купівлі продукції № 1603-1 від 10.03.2016, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар строго в погоджені сторонами строки. Додатковий строк для поставки не надається.

Проте, в порушення своїх зобов'язань відповідач поставку товару у строки встановлені в п. 4 Замовлення №1 - не здійснив.

Згідно з п. 5.6. договору, у разі порушення строку поставки більше, ніж на два тижні, покупець вправі в односторонньому порядку припинити дію цього договору та відмовитись від замовленого товару. У разі достроковою припинення договору на вимогу покупця через порушення зі сторони постачальника всі міри відповідальності, передбачені договором, залишаються чинними.

Відповідно до п. 8.1. договору , даний договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна з сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік.

Пунктом 8.3. договору визначено, що покупець вправі розірвати цей договір та відмовитися від замовлення у випадку неналежного виконання постачальником своїх обов'язків.

14.12.2017 позивач звернувся до відповідача з листом від 14.12.2017 (а.с.19), в якому повідомив відповідача про розірвання Договору у зв'язку з порушенням відповідачем його умов та відмову від Замовлення №1. У зв'язку з цим позивач просив протягом 1 тижня з моменту отримання цього листа повернути на рахунок ТОВ Рехау суму сплаченого авансу в розмірі 115 000,00 грн. та суми штрафних санкцій, передбачених умовами Договору.

Відповідач на вказаний лист не відреагував, поставку продукції не здійснив, суму сплаченого авансу в розмірі 115 000,00 грн. не повернув, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до статей 655, 662, 670 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків з поставки товару, звернувся до відповідача з листом від 14.12.2017 (а.с.19), в якому повідомив відповідача про розірвання Договору у зв'язку з порушенням відповідачем його умов та відмову від Замовлення №1 та просив протягом 1 тижня з моменту отримання цього листа повернути на рахунок ТОВ Рехау суму сплаченого авансу в розмірі 115 000,00 грн. та суми штрафних санкцій, передбачених умовами Договору.

Направлення зазначено листа підтверджується описом та фіскальним чеком (а.с.20).

Відтак, суд вважає, що в розумінні ч.2 ст.693 ЦК України вказаний лист є правомірною вимогою позивача про повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи доведеність матеріалами справи факту порушення відповідачем зобов'язання з поставки продукції на спірну суму перерахованої позивачем оплати за вказаним договором, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 115 500, 00 грн.

Також, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 8 250,00 грн. - 5 % штрафу, 33 000,00 грн. - 20 % штрафу, 16 500,00 - неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було нараховано до стягнення з відповідача штраф на підставі п. 5.7. договору та штраф передбачений п. 5.8. договору.

Згідно з п. 5.6. договору, у разі порушення строку поставки більше, ніж на два тижні, покупець вправі в односторонньому порядку припинити дію цього договору та відмовитись від замовленого товару. У разі достроковою припинення договору на вимогу покупця через порушення зі сторони постачальника всі міри відповідальності, передбачені договором, залишаються чинними.

Відповідно до п. 5.7. договору, за несвоєчасну поставку або монтаж/введення в експлуатацію або несвоєчасне підтвердження прийняття замовлення до виконання постачальник сплачує штраф у розмірі 5 % від вартості продукції, зазначеної у замовленні покупця.

Згідно з п. 5.8. договору, у разі відсутності поставки понад один місяць з моменту передбаченого строку поставки постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленої продукції.

При цьому, передбачений пунктом 5.7. договору штраф застосовується у разі несвоєчасної поставки або монтаж/введення в експлуатацію або несвоєчасне підтвердження прийняття замовлення до виконання, а штраф встановлений п. 5.8. договору застосовується у разі відсутності поставки понад один місяць з моменту передбаченого строку поставки.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Слід зазначити, що неустойка, ураховуючи її подвійну правову природу, є не тільки заходом забезпечення зобов'язання, а і набуває ознак юридичної відповідальності у разі його порушення.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд вважає, що всупереч приписам чинного законодавства в цьому випадку сторонами передбачено дві штрафні санкції одного виду (штраф) за один вид порушення зобов'язання.

Проаналізувавши правову природу вказаних штрафів, суд дійшов висновку про те, що наявність одночасно цих штрафів суперечить вимогами ст.61 Конституції України та приписам ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що в даному випадку має місце відсутність поставки товару, суд вважає, що за неналежне виконання зобов'язання слід застосовувати штраф встановлений п. 5.8. договору.

Перевіривши розрахунок 20% штрафу нарахованого на підставі п. 5.8. договору, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача 20% штрафу у розмірі 33 000 грн. 00 коп.

Оскільки подвійне стягнення неустойки (штрафу) законодавством України не передбачено, в решті вимог про стягнення з відповідача штрафу нарахованого на підставі п. 5.7. договору у розмірі 8 250,00 грн. слід відмовити.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 16 500,00 грн., нарахованої на підставі п. 3 розділу ІІІ Додатку 1 до Договору купівлі продукції № 1603-1 від 10.03.2016, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Зі змісту ст.231 ГК України вбачається, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Додатку 1 до Договору купівлі продукції № 1603-1 від 10.03.2016, у випадку несвоєчасної передачі товару продавець визнає себе таким, що допустив прострочення без якого-небудь додаткового нагадування покупця. У цьому випадку, крім прав, наданих покупцеві законом, і в додаток до збитків, що підлягають відшкодуванню, продавець на вимогу покупця повинен сплатити неустойку в розмірі 0,5% від вартості замовлення за кожний початий тиждень прострочення, але разом не більше 10% від вартості замовлення. Вимога оплатити дану неустойку може бути пред'явлена також після одержання товару до моменту остаточних розрахунків, про що покупець не зобов'язаний спеціально попереджати продавця в момент одержання товару. Продавець зобов'язаний задовольнити вимогу покупця про неустойку протягом 3-х днів з моменту одержання такої вимоги.

Перевіривши розрахунок неустойки, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача неустойка у розмірі 10% вартості замовлення на суму 16500 грн. 00 коп.

При цьому, слід зазначити, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 09.07.2014 у справі №912/23/14 та від 06.06.2017 у справі №905/2331/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 115 500,00 грн. - авансового платежу, 33 000,00 грн. - 20 % штрафу та 16 500,00 грн. - неустойки.

В решті позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕХАУ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" про повернення сплачених коштів та стягнення штрафних санкцій у сумі 173 250,00 грн. за договором купівлі продукції № 1603-1 від 10.03.2016 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" (49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38298439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕХАУ" (03150, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32108814) 115 500,00 грн. (сто п'ятнадцять тисяч п'ятсот грн.) - авансового платежу, 33 000,00 грн. (тридцять три тисячі грн.) - 20 % штрафу, 16 500,00 грн . (шістнадцять тисяч п'ятсот грн.) - неустойки та 2475,00 грн . (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог про стягнення 8 250,00 грн. (вісім тисяч двісті п'ятдесят грн.) 5% штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЖЕНТА УКРАЇНА" (49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38298439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕХАУ" (03150, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32108814) - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.03.2018

Суддя ОСОБА_2