Рішення

від 16.03.2018 по справі 905/2772/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.2018р. Справа №905/2772/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ, код ЄДРПОУ 20077720

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр , м.Донецьк, код ЄДРПОУ 36982723

про стягнення 5510,40 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр , м.Донецьк про стягнення боргу в загальній сумі 5510,40 грн, у тому числі: пені - 4565,79 грн, 3% річних - 944,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №13/3732-БО-7 від 28.12.2012р. купівлі-продажу природного газу, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, витребуваних судом документів не представив, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчать наявні у матеріалах справи оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі Новини та події суду .

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 28.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Донінформцентр (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/3732-БО-7, згідно з п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

За правилами п.2.1 договору №13/3732-БО-7 від 28.12.2012р. продавець передає покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 53 тис. куб. м (січень - 12,0, лютий - 10,0, березень - 8,0, квітень - 2,0, жовтень - 2,0, листопад - 8,0, грудень - 11,0).

За змістом п.5.2 укладеного сторонами правочину до сплати за 1000 куб. м природного газу належить 3884,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн, всього з ПДВ - 4661,74 грн.

Згідно з додатковою угодою №1 від 19.07.2013р. сторони домовились, що з 01.07.2013р. до сплати за 1000 куб. м природного газу належить 3823,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн, всього з ПДВ - 4588,54 грн.

Відповідно до п.11 договору №13/3732-БО-7 від 28.12.2012р. останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору №13/3732-БО-7 від 28.12.2012р. позивачем та відповідачем було підписано, в тому числі, наступні акти приймання-передачі природного газу:

- б/н від 31.01.2014р. у січні 2013 року на суму 24119,82 грн,

- б/н від 28.02.2014р. у лютому 2013 року на суму 24767,80 грн,

- б/н від 31.03.2014р. у березні 2013 року на суму 23765,53 грн,

- б/н від 30.04.2014р. у квітні 2013 року на суму 4130,29 грн.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару виконав з порушенням встановлених договором строків, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 4565,79 грн та 3% річних у розмірі 944,61 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.6.1 договору №13/3732-БО-7 від 28.12.2012р. остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця , наступного за місяцем поставки газу.

Відтак, зобов'язання з оплати газу, мали бути виконані наступним чином:

- за поставкою січня 2013 року на суму 24119,82 грн - 13.02.2013р. включно,

- за поставкою лютого 2013 року на суму 24767,80 грн - 13.03.2013р. включно,

- за поставкою березня 2013 року на суму 23765,53 грн - 15.04.2013р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (13-14.04.2013р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),

- за поставкою квітня 2013 року на суму 4130,29 грн - 13.05.2013р. включно.

Як вказує позивач, відповідач розрахувався за отриманий газ з порушенням встановлених договором строків.

Відповідачем доказів протилежного в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не надано.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.2 договору №13/3732-БО-7 від 28.12.2012р., у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення пеню на загальну суму 4565,79 грн, а саме:

- 1556,88 грн за період з 14.02.2013р. по 23.07.2013р. (поставка січня 2013 року на суму 24119,82 грн),

- 1590,14 грн за період з 14.03.2013р. по 27.08.2013р. (поставка лютого 2013 року на суму 24767,80 грн),

- 1249,48 грн за період з 16.04.2013р. по 27.08.2013р. (поставка березня 2013 року на суму 23765,53 грн),

- 169,29 грн за період з 14.05.2013р. по 27.08.2013р. (поставка квітня 2013 року на суму 4130,29 грн).

Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд дійшов висновку, що сума пені за простроченими зобов'язання відповідача по оплаті газу, який було поставлено у січні, лютому, березні та квітні 2013 року (в межах визначених позивачем періодів) становить 4563,26 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 944,61 грн, а саме:

- 317,19 грн за період з 14.02.2013р. по 23.07.2013р. (поставка січня 2013 року на суму 24119,82 грн),

- 329,69 грн за період з 14.03.2013р. по 27.08.2013р. (поставка лютого 2013 року на суму 24767,80 грн),

- 261,75 грн за період з 16.04.2013р. по 27.08.2013р. (поставка березня 2013 року на суму 23765,53 грн),

- 35,98 грн за період з 14.05.2013р. по 27.08.2013р. (поставка квітня 2013 року на суму 4130,29 грн).

Перевіривши розрахунок відсотків річних, здійснений позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені та 3% річних, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 4563,26 грн, з одночасним задоволенням вимог про стягнення відсотків річних на визначену позивачем суму у розмірі 944,61 грн.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1600 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр , м.Донецьк про стягнення боргу в загальній сумі 5510,40 грн, у тому числі: пені - 4565,79 грн, 3% річних - 944,61 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр (83086, м.Донецьк, ОСОБА_1, буд.7, код ЄДРПОУ 36982723) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 4563,26 грн, 3% річних у розмірі 944,61 грн, а також судовий збір - 1599,27 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 16.03.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця