Рішення

від 26.03.2018 по справі 826/4387/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2018 року № 826/4387/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Бумвест доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Бумвест (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 12 жовтня 2015 року № 628/26552203 (далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариством з обмеженою відповідальністю Бумвест не було порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, отже не було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму - 72 256 грн.

Представник державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений на первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року суддею Вєкуа Н.Г. прийнято справу до свого провадження у зв'язку з припиненням повноважень судді Данилишина В.М., в провадженні якого вона перебувала та не була ним розглянута.

Представник позивача у судовому засіданні 20 липня 2017 року позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Бумвест з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Екодит за грудень 2014 року та ТОВ Альянс Трейд Компані за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 24 вересня 2015 року № 381/26-55-22-03/23702466 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки наведених показників в базі Системне автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів та даних додатків № 5 до декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення податкового кредиту з грудень 2014 року та лютий 2015 року в сумі 72 255,69 грн., сформованого на підставі податкових накладних, складених ТОВ Екодит , стан платника - 45 - платник до кінця року (неосновне місце обліку), основне місце обліку - Баришівсько-Березанське відділення (м. Баришівка), та ТОВ Альянс Трейд Компані , стан платника - 30 - в стані переходу до іншої ДПІ, зареєстрованого в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до умов договору від 01.10.2014 № 29, укладеного між ТОВ Бумвест (покупець), в особі директора Вернигори С.І. та ТОВ Екодит (постачальник), в особі директора Сингаєвської О.О., постачальник зобов'язується в строки та на умовах, викладених в Договорі поставити та передати у власність Покупця товар відповідно до Специфікацій.

Доставка товару здійснюється за домовленістю сторін.

Умови поставки - склад постачальника: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35.

Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця.

На виконання умов даного договору Постачальником передано товар та виписано (оформлено) видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні на загальну суму 359 796,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59 966,00 грн.).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по картки рахунку 631 за грудень 2014 року по даному контрагенту, дебіторська заборгованість станом на 31.12.2014 складає - 359 796,00 грн.

Виписані ТОВ Екодит податкові накладні, які надані до перевірки ТОВ Бумвест у грудні 2014 року, не зареєстровані ТОВ Екодит в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2014 року. Відсутність факту реєстрації платником податку - (продавцем) ТОВ Екодит товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права (покупцю) ТОВ Бумвест на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє (продавця) ТОВ Екодит від обо'язку включення сум податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Станом на 25.03.2015 згідно даних системи ІС Податковий Блок стан платника ТОВ Екодит - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно зі звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів середньо облікова кількість штатних працівників становить - 10 осіб. Декларація з податку на прибуток, звіт про фінансові результати та баланс до державної податкової інспекції не надавалися.

Отже, інформація про основні засоби на підприємстві - відсутня. Тому неможливо встановити місце зберігання товару.

Відповідно до умов договору поставки від 12.01.2015 № 1201, укладеного між ТОВ Бумвест (покупець), в особі директора Вернигори С.І. та ТОВ Альянс Трейд Компані (постачальник), в особі директора Виноградського В.І., постачальник зобов'язується в строки та на умовах, викладнех в цьмоу договорі поставити та передати у власність покупця товар відповідно до специфікацій.

Доставка товару на склад покупця здійснюється за домовленістю сторін. Умови поставки - поставка товару здійснюється за рахунок покупця.

На виконання умов даного договору Постачальником передано товар та виписано (оформлено) видаткові накладні, податкові накладні на товарно-транспортні накладні на загальну суму 73 738,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 12 289,69 грн.).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по картки рахунку 631 за лютий 2015 року по даному контрагенту дебіторська заборгованість станом на 28.02.2015 складає - 484 138,12 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Станом на 08.04.2015 ТОВ Альянс Трейд Компані не встановлено за податковою адресою. Встановити та опитати посадових осіб не надалось можливим. Стан підприємства 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Податкова декларація за лютий 2015 року прийнята до відома.

У періоді, що підлягав аналізу даних згідно з базами даних АС Податковий Блок, перегляд результатів співставлення ТОВ Альянс Трейд Компані не надано документів, щодо використання у своїй діяльності орендованих приміщень.

ТОВ Альянс Трейд Компані подано до державної податкової інспекції Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за лютий 2015, де зазначено 3 працівники з заробітною платою у розмірі 1 533,33 грн. Податкова декларація з податку на прибуток за 2014 рік до державної податкової інспекції не подана. Інформація щодо використання основних фондів не надана та в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві відсутня.

До перевірки не було надано жодних документів, які б підтверджували фінансово-господарську діяльність підприємства за період 01.12.2014 по 28.02.2015.

ТОВ Альянс Трейд Компані виписані податкові накладні, які надані до перевірки ТОВ Бумвест , у лютому 2015 року, зареєстровані ТОВ Альянс Трейд Компані в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2015 року.

Відповідно до номенклатури, яка зазначена в зареєстрованих податкових накладних, ТОВ Альянс Трейд Компані на адресу своїх покупців (332 контрагенти) за період з 01.12.2014 по 28.02.2015 надано різноманітні послуги, та відвантажено значну кількість товару на суму ПДВ - 30 431,1 тис. грн., що є неможливим для 3 працівників, які працюють на підприємстві.

Вищенаведені операції ТОВ Альянс Трейд Компані , не можливо підтвердити стосовно, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для визнання для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з чим ТОВ Альянс Трейд Компані , не могло фактично здійснювати господарські операції.

Також в ході проведення аналізу даних згідно підсистеми АС Податковий блок Перегляд результатів співставлення Архів електронної звітності не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ Альянс Трейд Компані , у період 01.12.2014 по 28.02.2015 контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ Альянс Трейд Компані здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2015 року № 628/26552203 про сплату 90 320,00 грн., у тому числі 72 256,00 грн. податку на додану вартість та 18 064,00 грн. штрафних санкцій, застосованих за порушення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

У зв'язку із незгодою з висновками Акту перевірки та винесеними податковим повідомленням-рішенням від 12 жовтня 2015 року № 628/26552203, ТОВ Бумвест подано заперчення (вих. № 134 від 05.10.2015) до відповідача, за результатами розгляду якого податкова служба залишила висновки Акту перевірки без змін.

Також позивачем подано скаргу на оскаржуване рішення (вих. б/н від 23.10.2015) до Головного управління ДФС у м. Києві, на яку позивачем отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги № 19531/10/26-15-10-05-35 від 24.12.2015, у якому ГУ ДФС у м. Києві залишило податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 628/26552203 без змін, а скаргу без задоволення.

Окрім того, позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 628/26552203 (вих. № 269/6 від 06.01.2016) до ДФС України. У відповідь позивачем отримано Рішення про результати розгляду скарги № 3860/6/99-99-10-01-04-25 від 23.02.2016, яким ДФС України залишило оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача із даним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ Бумвест та ТОВ Екодит , ТОВ Бумветст та ТОВ Альянс Трейд Компані , мету придбання послуг, обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ Бумвест з ТОВ Екодит за грудень 2014 року та ТОВ Альянс Трейд Компані за лютий 2015 року - відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у ТОВ Бумвест не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Окрім того, згідно з вироком від 23 листопада 2016 року Баришівського районного суду Київської області по справі № 361/3761/16-к керівника ТОВ Екодит визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Так, у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 справа № 2а/3264/11/1070, від 12.09.2017 справа № 826/10933/14 було викладено правову позицію, згідно якої первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими і підписаними звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. При цьому також наведений наступний висновок: статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами .

Отже, сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Тобто згідно вказаних рішень вирок по ст. 205-1 Кримінального кодексу України щодо однієї особи - фіктивного суб'єкта господарювання - позбавляє права на податкову вигоду всіх його контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій. Проте навіть за відсутності вироку показання посадових осіб умовно фіктивного контрагента в кримінальному провадженні можуть бути доказами у адміністративній справі щодо права платника податків на податкову вигоду (податковий кредит і витрати).

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 77, 139, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Бумвест (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд, 18-А, код ЄДРПОУ 23702466) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа