Рішення

від 15.03.2018 по справі 910/23651/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2018Справа № 910/23651/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Велком Імпекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельно-металургійна компанія

про розірвання договору та стягнення 80000 грн.,

за участі представників :

від позивача - Гадяцька Г.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Велком Імпекс звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельно-металургійна компанія про стягнення 80000 грн. у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару за договором поставки №1 від 17.01.2017.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем, у відповідності до умов зазначеного договору поставки здійснено передоплату на суму 80000 грн., проте відповідач в свою чергу, не виконав умови договору та не здійснив поставку товару у встановленій договором кількості та строки, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 80000 грн., яку позивач просить стягнути.

Разом з тим, позивачем заявлено вимоги про розірвання укладеного між сторонами Договору поставки №1 від 17.01.2017.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Велком Імпекс (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська будівельно-металургійна компанія (продавець) укладено Договір №1, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується виготовити та продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, іменовану далі товар (пиломатеріал), у кількості та згідно з технічними вимогами вказаними в специфікаціях - додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, ціна одиниці товару фіксована в специфікаціях за один куб.

Ціна на товар визначається виходячи з офіційних цін на сировину і може переглядатися в період виконання договору, про що продавець повідомляє письмово покупця за 14 робочих днів до дати передбачуваних змін (п.2.2 Договору).

За умовами п.3.1 Договору, товар зазначений у специфікації 1 цього договору, повинен бути виготовлений в строк і за умовами, що вказані в додатках до цього договору.

Згідно з п.3.2 Договору, прийом товару за кількістю та якістю здійснюється на складі продавця. Після приймання товару претензії по кількості і якості не приймаються. Завантаження здійснюється після підписання актів перевірки обома сторонами.

Строк виготовлення на кожну окрему партію товару обумовлюється в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.3.3 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, покупець зобов'язується здійснити оплату товару у наступному порядку: передоплата 50% від суми партії - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку та 50% при отриманні після відвантаження товару зі складу подавця. Моментом прийняття товару є дата підписання покупцем акту прийому-передачі товару на складі продавця. Термін відвантаження продавець повідомляє додатково за фактом 100% готовності партії.

Згідно з п.9.1 Договору, справжній договір набирає чинності після підписання обома сторонами.

Пунктом 9.4 Договору визначено, що зміна, розірвання, порядок виконання цього контракту регулюється матеріальним правом України.

Специфікацією №1 від 17.01.2017 до Договору №1 від 17.01.2017 сторони погодили поставку пиломатеріалу Бук 1-й сорт 26-60х150-200х2200, 3000 мм, кількістю 68 куб. м, загальністю вартістю 471580 грн.

Пунктом 2 Специфікації сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату товару у наступному порядку: передоплата 35% від суми партії - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку та 45% після відвантаження товару зі складу продавця.

Відповідно до п.3 Специфікації, термін виготовлення партії - 15 робочих днів від дати передоплати. Термін відвантаження продавець повідомляє додатково за фактом 100% готовності партії.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання мов укладеного між сторонами договору сплатив на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 80000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №29 від 29.03.2017 та копією банківської виписки по рахунку позивача.

Проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку обумовленого договором товару не здійснив.

08.11.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача лист №1/11 від 01.11.2017, в якому останній просив відповідача розірвати укладений між сторонами договір, та повернути грошові кошти сплачені позивачем. Докази направлення зазначеної претензії наявні у матеріалах справи. Проте відповідач жодної відповіді на вказаний лист не надав, грошові кошти, сплачені позивачем в якості попередньої оплати не повернув.

Згідно з ст..655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів поставки товару або повернення суми попередньої оплати за товар матеріали справи не містять суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 80000 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині розірвання укладеного між сторонами Договору №1 від 17.01.2017, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається. Договір може бути змінено або розірвано: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку вимогу встановлено договором.

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором у встановлені строки, що фактично позбавило позивача того, на що останній розраховував при укладанні спірного договору, суд дійшов висновку про те, що даний Договір підлягає розірванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема доказів щодо поставки обумовленого договором товару у повному обсязі або повернення грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за договором.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір від 17.01.2017 №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Українська будівельно-металургійна компанія (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6; ідентифікаційний код 39167404) та Товариством з обмеженою відповідальністю Велком Імпекс (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А; ідентифікаційний код 38566788).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельно-металургійна компанія (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6; ідентифікаційний код 39167404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Велком Імпекс (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А; ідентифікаційний код 38566788) 80000 (вісімдесят тисяч) грн. попередньої оплати, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.03.2018

Суддя Я.В. Маринченко