Рішення

від 20.03.2018 по справі 910/13/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2018Справа № 910/13/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промтехобладнання

про стягнення 192725,34 грн.,

за участі представників :

від позивача - Белінський В.А. (представник за довірнеістю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промтехобладнання про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 192725,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30.10.2014 між позивачем та відповідачем укладено Договір овердрафту №300131/13-53/14-11533-кл-и, відповідно до умов вказаного договору, позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 85000 грн.

Відповідач в свою чергу неналежним чином виконав умови вказаного кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого, станом на 27.11.2017 за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 192725,34 грн., з яких 84884,87 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 87112,02 грн. - прострочена заборгованість по процентам, 20728,45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 01.03.2018, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.02.2018, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.02.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 28.02.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 25.02.2018.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив судом задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02222, м. Київ, вул. М. Лаврухіна, буд. 4.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103045636830 із відміткою про повернення у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.01.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 30.10.2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промтехобладнання (далі - позичальник, відповідач) був укладений Договір овердрафту №300131/13-53/14-11533-кл-и відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності шляхом встановлення позичальнику на поточний рахунок позичальника 26005026276001 ліміту овердрафту та здійснює овердрафтне обслуговування позичальника, а позичальник зобов'язується повністю повернути отримані за рахунок ліміту овердрафту кредитні кошти у строк до 28.10.2015, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим договором. Розмір ліміту овердрафту, що надається за цим договором, становить 85000 грн.

Відповідно до п.1.2 Договору, кредитні кошти надаються для покриття тимчасової нестачі обігових коштів постачальника шляхом оплати з його поточного рахунку розрахункових (в тому числі касових) документів понад фактичний залишок коштів на ньому, в межах встановленого банком ліміту овердрафту.

Згідно з п.3.1 Договору, видача кредитних коштів за рахунок овердрафту здійснюється в межах ліміту овердрафту у відповідності зі встановленим порядком розрахунків на цілі, що передбачені цим договором.

Впродовж строку користування овердрафтом позичальник має право неодноразово повертати банку отримані за рахунок овердрафту кошти повністю або частинами, отримувати, з дотриманням умов цього договору, кредитні кошти так, щоб загальний розмір виданих позичальникові кредитних коштів, тобто заборгованості позичальника за кредитом, що відображується як невід'ємний (дебетовий) залишок на поточному рахунку позичальника, у будь-який момент часу не перевищував поточний ліміт овердрафту (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору, позичальник зобов'язується щомісячно повністю погашати всю суму заборгованості за кредитом в періоди з 01 числа по останній день кожного місяця користування кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту. Підтвердженням факту виконання позичальником умови повного щомісячного погашення основної заборгованості за кредитом в періоди з 01 числа по останній день кожного місяця користування кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту, вважається відсутність на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо на кінець операційного дня у будь-який з днів зазначеного періоду.

Позичальник зобов'язується повністю погасити всю суму основної заборгованості за кредитом у дату закінчення строку дії ліміту овердрафту, а у випадку продовження банком строку дії ліміту овердрафту у порядку та на умовах, встановлених п.1.1.1 цього договору, - позичальник зобов'язується повністю погасити всю суму основної заборгованості за кредитом у дату закінчення строку, на який було продовжено дію ліміту овердрафту (п.3.3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: а) 29,99% річних - за період з дня надання кредитних коштів до дня закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього договору, а при простроченні позичальником повернення кредитних коштів у день закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього договору, а також за період подальшого користування кредитними коштами до дати їх повернення банку у повному обсязі; б) 39,99% річних - за кожен день користування кредитними коштами у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.3.3 цього договору.

Згідно з п.4.3 Договору, нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання коштів з поточного рахунку позичальника за рахунок овердрафту до моменту повернення коштів на поточний рахунок позичальника. Нарахування процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Нарахування процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяця - за календарем.

Датою сплати процентів є дань зарахування коштів на рахунок, що вказаний у п.4.2 цього договору (п.4.5 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п.1.1, 3.3.1, 3.5, 3.9, 4.4, 4.8 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Пунктом 8.5 Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договір овердрафту №300131/13-53/14-11533-кл-и від 30.10.2014, позивач надавав відповідачу у користування кредитні кошти.

Відповідач, в свою чергу, своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, внаслідок чого, станом на 27.11.2017, за ним утворилася заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 84884,87 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 87112,02 грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до положень ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов договору, надано відповідачеві кредит, зазначена обставина підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позичальника за період з 30.10.2014 по 01.03.2018 та не спростовується відповідачем.

Відповідачем у порушення умов Договір овердрафту №300131/13-53/14-11533-кл-и від 30.10.2014 не виконано взяті на себе зобов'язання щодо вчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в строки, обумовлений сторонами в договорі, внаслідок чого за ним утворилася прострочена заборгованість перед банком з повернення кредитних коштів у сумі 84884,87 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 87112,02 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовим рахункам відповідача та розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем порушено графік погашення кредитної заборгованості по Договору овердрафту №300131/13-53/14-11533-кл-и від 30.10.2014.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промтехобладнання простроченої заборгованості за Договором овердрафту №300131/13-53/14-11533-кл-и від 30.10.2014 з повернення кредитних коштів у сумі 84884,87 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 87112,02 грн., перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростовано, а відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 20728,45 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів по кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п.7.1 Договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п.1.1, 3.3.1, 3.5, 3.9, 4.4, 4.8 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд прийшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну правильність, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 123, 126, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промтехобладнання (02222, м. Київ, вул. М. Лаврухіна, 4; ідентифікаційний код 31644630) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60; ідентифікаційний код 09807856) 84884 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 87 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 87112 (вісімдесят сім тисяч сто дванадцять) грн. 02 коп. заборгованості за процентами, 9881 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 79 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 10846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 66 коп. пені за прострочення сплати процентів, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2890 (дві тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 88 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.03.2018

Суддя Я.В. Маринченко