Рішення

від 21.03.2018 по справі 712/9722/17

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/9722/17

Провадження 2/712/155/18

21 березня 2018 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді - Марцішевській О.М.

за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради (вул.Благовісна,170, м.Черкаси), посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.03.2002р., який розірвано рішенням суду від 06.07.2017року. Від шлюбу мають неповнолітніх доньок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які після розірвання шлюбу залишились проживати з батьком. Між сторонами виник спір щодо місця проживання малолітнгьої доньки, після розіравання шлюбу відносини між дітьми та відповідачкою погіршились, діти категорично відмовляються з нею спілкуватись, відповідачка не виявляє жодних зусиль для налагодження нормальних стосунків з дітьми, не дбає про їх виховання та здоров"я, не піклується про їхній фізичний, духовний та моральний розвиток. Старша донька ОСОБА_4 віком 14 років виявила бажання залишитись проживати з батьком, молодша донька ОСОБА_5 не виявляє жодної прихильності до відповідача та відмовляється з нею спілкуватись та залишатись проживати. До позивача діти виявляють особисту прихильність, оскільки він належним чином ставиться до виконання своїх батьківських обов"язків, дбає про їх здоров"я, бере безпосередню участь у їх особистому, шкільному та позашкільному житті. Позивач має самостійний дохід від підприємницької діяльності та у вигляді пенсії, спиртними напоями не зловживає, веде здоровий спосіб життя та своєю моральною поведінкою не може зашкодити розвиткові дітей. Крім того, відповідачка не приймає достатньої участі в матеріальному забезпеченні дітей, всі необхідні матеріальні витрати, пов"язані з їх вихованням, навчанням, лікуванням та оздоровленням, позивач здійснює самостійно за рахунок особистих коштів. Домовленість про способи та розміри матеріального утримання спільних дітей між сторонами відсутня. У зв"язку з наведеним, позивач просить суд заслухати в судовому засіданні думки неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9. та малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 стосовно питань, пов"язаних з визначенням їх місця проживання; визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 з її батьком ОСОБА_2; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття; стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представники ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги, просили суд позов задоволити. Вказували, що після розірвання шлюбу між сторонами діти виявили бажання проживати з батьком, з матір'ю не спілкуються, позивач є інвалідом ІІІ групи, в даний час тимчасово не працевлаштований, офіційной не зареєстрований як підприємець, однак вживає заходи для утримання дітей.

Відповідачка та її представник адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Заперечуючи завдання будь-яких форм насильств з боку відповідачки по відношенню до дітей, вказали, що у відповідачки через тимчасове погіршення стану здоров'я виникли проблеми у сімейних стосунках. Після розірвання шлюбу відповідачка проживає у своїх батьків в іншій області, а доньки залишились проживати з батьком, проти чого відповідачка не заперечує, розуміючи, що в іншому випадку будуть порушені стабільні умови їх проживання та навчання, хоча окреме проживання від дітей відповідачці завдає моральних страждань. Також вказували, що відповідачка бажає спілкуватись з дітьми та брати участь в їх вихованні та утриманні, не заперечує проти стягнення з неї аліментів в розмірі 1/3 частини доходів, оскільки є інвалідом ІІ групи та змушена нести витрати на лікування.

Представник Служби у справах дітей ЧМР Зубалій Н.А. підтримала позовні вимоги та вважала їх такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ Про судоустрій та статус суддів , районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Заслухавши сторони, представників сторін, представника третьої особи, думку неповнолітніх дітей, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами сімейного права.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.03.2002 року, мають неповнолітніх доньок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Шлюб між сторонами розірвано 06.07.2017року.

Після розірвання шлюбу неповнолітні доньки залишились проживати з позивачем, неповнолітня донька ОСОБА_4 досягла чотирнадцяти років, стосовно місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 між сторонами виник спір.

Згідно Акта опитування сусідів від 24.07.2017р. №197, затвердженого органом самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Південний" ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, характеризується як врівноважений, ввічливий, чемний, добропорядний громадяднин, спиртних напоїв не вживає, з дітьми проявляє себе як люблячий та турботливий батько, який постійно про них дбає та забезпечує всім необхідним.

Згідно характеристики керівництва органа самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Південний" від 27.07.2017р. ОСОБА_2 за період проживання за адресою: АДРЕСА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, врівноважений, ввічливий, чемний, хороший батько. Ні з боку оточуючих, ні з боку сусідів ніколи ніяких зауважень щодо його поведінки не було.

Згідно Акта опитування сусідів від 12.10.2017р. №277, затвердженого органом самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Південний" ОСОБА_3 характеризується як добропорядна, трудолюбива людина, дбайлива і лагідна мати, добра господарка і хороша сусідка, ніколи не мала шкідливих звичок, завжди проявляла себе як турботлива мати і дуже гарно піклувалась про своїх доньок.

Відповідно до характеристики органом самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Південний" від 12.10.2017р. відповідачка зарекомендувала себе з позитивної сторонни як порядна людина, дбайлива і лагідна мати, в колективі користувалась повагою і довірою, ніколи не зупинялась перед труднощами, має комунікативні здібності.

Згідно з характеристикою складу батьківського комітету на адресою служби у справах дітей, за період перебування у складі батьківського комітету з вересня 2014 року по жовтень 2017 року ОСОБА_3 зарекомендувала себе позитивно, під час спідкування з дітьми та батьками проявила комунікативні здібності, відповідальність у вчинках, порядність, чесність за будь-яких обставин, з власними дітьви спілкувалась спокійно, уважно, люблячи, дитина була охайна, радісна.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 25.10.2017р. за місцем проживання в смт.Гриців Шепетівського району Хмельницкьої області відповідачка проживає з батьками у будинку, який знаходиться в задовільному стані.

Згідно з ст.19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно зі ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя № 11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей та документів, які стосуються справи.

Згідно Висновку органу опіки та піклування м.Черкаси від 16.01.2018р. №24 орган опіки та піклування м.Черкаси, вважає за можливе проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 у батька ОСОБА_2, так як батько створив належні умови для проживання дитини, позитивно характеризується, малолітня ОСОБА_5 висловила бажання проживати разом з батьком, діти більш прихильні до батька, згідно інформації, отриманої в результаті психологічного дослідження дитини, у малолітньої ОСОБА_5 образ на маму немає, але авторитет батька і старшої сестри дуже впливають на її поведінку по відношенню до матері, через це дівчинка вважає, що спілкування з мамою для неї - це зрада батька.

Частинами 1,2 ст.171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст. 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

У відповідності до ч.2 ст. 12 Конвенції про права дитини та ч. 2 ст. 171 Сімейного кодексу України думка дитина може бути заслухана судом безпосередньо чи через відповідний орган.

В судовому засіданні неповнолітні доньки сторін ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висловили думки про те, що бажають проживати з батьком.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з позивачем підлягають до задоволення, при цьому суд виходить насамперед з інтересів малолітньої дитини, яка висловила бажання проживати з батьком, при цьому обставин, що така думка суперечить інтересам дитини, в судовому засіданні не встановлено, оскільки зібраними у справі доказами підтверджено та відповідачкою не оспорювалось, що батько створив належні матеріальні умови для проживання та навчання дитини, належно виконує батьківські обов'язки. При цьому суд наголошує, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача про застосування відповідачкою до дітей будь-яких форм насильства, згідно наданих суду характеризуючих матеріалів підтверджено, що відповідач належним чином виконує батьківські обов'язки. Разом з тим суд враховує, що відповідачка в даний час проживає в іншій області та зміна місця проживання дитини призведе до порушення її усталеного життя, що не відповідає інтереса дитини, з чим погодилась і відповідачка в ході судового розгляду.

Суд також враховує, що Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

При цьому поняття "розлучення дитини та матері" не є тотожним поняттю „визначення різних місць проживання матері та дитини", оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.

Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Аліменти можуть бути визначені у частці заробітку (доходу) батька (матері) (ст.181 СК України) або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно з ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, які мають істотне значення (ст.182 СК України).

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, до стягнення з відповідача підлягають аліменти на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальний стан сторін, кожен з яких інших дітей не має, має батьків пенсійного віку, позивач є інвалідом ІІІ групи, відповідачка є інвалідом ІІ групи, кожен з батьків у рівній мірі несе обов'зок брати участь в утриманні дітей.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, відповідно до вимог якої з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн., які понесені позивачем в ході судового розгляду, що підтверджується квитанцією в матеріалах справи.

Крім того, оскільки при подачі позову про стягнення аліментів позивач був звільнений від оплати судового збору, відповідачка є звільненою від оплати судового збору як інвалід ІІ групи, тому оплату судового збору щодо позовних вимог в цій частині слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12,13,141,259,264,265 ЦПК України, ст.ст. 19, 141, 157, 160-161 СК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з батьком ОСОБА_2.

Позовні вимоги про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1, проживаючої АДРЕСА_4, працюючої на Спільному підприємстві у формі ТОВ "РІФ-1" (код 37195629) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 01 серпня 2017 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повне судове рішення складено 26.03.2018р.